Луганський виш у Полтаві: переїзд, сьогодення та можливе повернення

Автор: Валерія Бабич, 9 березня, 17:03

Фото: Луганський національний університет імені Т. Г. Шевченка


Через події на Сході України вимушеними біженцями стали не тільки сотні тисяч українців, а і деякі навчальні заклади. У числі таких опинився і Луганський національний університет імені Тараса Григоровича Шевченка. У 2015 році майже весь викладацький склад та студентство двох факультетів приїхали до Полтави на тимчасове перебування. Проте статус «тимчасово» з роками довелося змінити на «тривало».

Як живеться Луганському вишу зараз і як було тоді  поділилося керівництво та студенти інституту культури і мистецтв, а також факультету іноземних мов ЛНУ імені Тараса  Шевченка.

 

Покинути не можна залишитися

«Війна почалася з того, що ми не розуміли, наскільки серйозні наслідки матимуть ті події. Великі війни починаються з маленьких дрібниць».

Іван Карпенко, декан факультету іноземних мов ЛНУ

І дрібниці таки розгорнулися у війну, що увірвалася в життя мільйонів українців та змінила плин історії. У числі вимушених «біженців» опинилися і 20 навчальних закладів Луганщини та Донеччини. Серед них і Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.

Із 2000-го по 2014-й роки ЛНУ визнавали лідером у різних номінаціях Міжнародного академічного рейтингу «Золота Фортуна». Університет неодноразово здобував високе звання і статус «Лідера сучасної освіти», ставав кращим спортивним закладом України. В академічному рейтингу університетів «Топ 200 Україна» ЛНУ посів 21-шу позицію серед усіх вітчизняних вишів.

Сьогодні Луганський національний університет переживає не найлегші часи: заклад перебуває в евакуації – уже втретє за всю історію університету. У липні 2014 року Луганський національний університет імені Т. Г. Шевченка перевели до міста Старобільськ, що на півночі Луганщини. Зараз там розміщені ректорат, значна частина трудового та викладацького колективу. У Старобільську, на площі Гоголя, 1, наразі й закріплена юридична адреса ЛНУ, згідно з Наказом МОН України № 1128 від 03.10.14 р. З вересня 2014 року розпочалося навчання, але умов для повноцінного процесу там зовсім не було. У зв’язку з вимушеною евакуацією навчальний процес організований за очно-дистанційною формою. Із лютого 2015 року університет перейшов на потижневе планування навчання. Для зручності створили сайт дистанційного навчання.

«Старобільськ – маленьке містечко з населенням 20 тисяч осіб. Наших студентів на той час було значно більше»,  зазначає декан факультету іноземних мов ЛНУ Іван Карпенко.

Необхідно було рятувати ситуацію та терміново шукати місце для переведення студентів на стаціонарне навчання. Керівництво університету вирішило перевести два найбільші наукові підрозділи – факультет іноземних мов та інститут культури та мистецтв – до Полтави.

Декан факультету Іноземних мов Іван Карпенко

«О, переїздили ми до Полтави важко: 600 студентів, 50 викладачів тільки на нашому факультеті. Але ми змогли, ми витримали. Це навіть якесь диво, що ми опинилися тут», згадує Іван Карпенко.

Випускниця факультету іноземних мов за спеціальністю «китайська мова» Настя говорить, що думка про переїзд до Полтави спочатку лякала. Потім просто довелося робити вибір. Вибір складний, вибір, від якого залежатиме майбутнє. Багато студентів перевелося на заочну форму. Не здатися допомогла жага до навчання.

«Ми готувалися до змін, але надіялися, що все пройде повз нас. Потім вирішили їхати. У житті все може трапитися, але потрібно надіятися на краще», ділиться студентка ЛНУ Настя.

Разом із факультетом іноземних мов ще близько 70 студентів та 50 викладачів інституту культури та мистецтв «оселилися» на базі Полтавського університету економіки та торгівлі.

«Було все і не стало нічого», ‒ так коротко і водночас вичерпно характеризує ситуацію, у якій опинились і викладачі і студенти, дирекція інституту культури та мистецтв.

«Приміщення нам надали, парти, аудиторіє є. Але ж у нас творча спеціальність. Художникам, керамістам потрібні майстерні, музикантам – академічні зали. Це все труднощі, які доводиться якось вирішувати», говорить заступниця директора інституту культури і мистецтв ЛНУ Наталія Філоненко.

У Луганську інститут культури і мистецтв мав окремий корпус, власну актову залу, студенти забезпечувались усім необхідним для повноцінного навчання. Та все це довелося покинути.

Так східноукраїнський виш опинився в духовній столиці України – Полтаві.

Полтавський університет економіки і торгівлі, на базі якого здійснюють навчання два факультети ЛНУ (Джерело - hgres.ru)

«Ми трішки побоювались полтавців. Як і в самих полтавців, можливо, є якесь упереджене ставлення до жителів Луганщини чи Донеччини. Але виявляється, ви – такі, як і ми. Різниці немає ніякої, ми всі громадяни однієї країни, українці»,  запевняє Іван Карпенко.

 

Статус «тимчасово», що загубився у часі 

«Ми всі тоді були налаштовані на те, що все закінчиться через два-три тижні, максимум місяць. Ніхто не очікував, що це затягнеться на роки». 

Іван Карпенко, декан факультету іноземних мов ЛНУ 

1 березня 2018 року Луганський національний університет святкував свій 97-й День народження уже в Полтаві.

ЛНУ відсвяткував свій 97 день народження

За ці роки, зізнається заступниця директора інституту культури та мистецтв Наталія Філоненко, Полтава стала рідною:

«У нас свого дому немає, тому наразі Полтава – наша домівка».

На сьогодні навчальний процес у двох наукових підрозділах ЛНУ, що опинилася у Полтаві повністю налагоджений. Викладацький склад поповнився фахівцями Полтавщини. Студентська родина зростає, у виші навчаються студенти не тільки з усіх куточків України, але й із закордону.

На факультеті іноземних мов наразі близько 600 студентів. Навчаються й іноземці із Туркменістану, Китаю, Узбекистану ‒ загалом 106 осіб. Студенти мають змогу вивчати 5 європейських мов (англійська, французька, німецька, іспанська, російська) та 4 східні (японська, китайська, арабська, турецька). Педагогічний склад сформувався із викладачів, що переїхали з Луганщини та тих, хто приєднався до університету вже в Полтаві.

Багато хто з нинішніх студентів Луганського університету імені Т. Г. Шевченка знають його вже як полтавський виш.

Студентки другого курсу

Студентки факультету іноземних мов зазначають, що обрали ЛНУ саме через наявність вивчення тих іноземних мов, яких немає в інших університетах міста. Марія, голова студентського самоврядування та студентка другого курсу, говорить, що повністю задоволена навчанням і викладацьким складом:

«Я з десятого класу хотіла навчатися на філології. Коли прийшов час обирати університет серед полтавських вишів, обрала Луганський національний університет імені Т. Г. Шевченка. Я ні разу не пожалкувала про свій вибір».

Оскільки університет є переміщеним, то студентське самоврядування в ньому тільки починає міцніти та активно розвиватися. Заступниця директора Інституту культури і мистецтв Наталія Філоненко говорить, що незважаючи на брак необхідних приміщень для творчої роботи студентів, вони беруть активну участь у мистецькому житті міста.

«Знаєте, відчуття того, що процес більш-менш налагоджений, що все увійшло в своє русло, прийшло тільки зараз. Два роки було дуже складно», зізнається Наталія Філоненко.

Випускниця факультету іноземних мов Настя отримала диплом магістра та не змогла покинути Полтаву навіть після завершення навчання. Місто, яке спочатку так лякало невідомістю, з роками стало рідним. Сьогодні вона поповнила ряди викладацького складу свого вишу. Викладає китайську мову студентам третіх та четвертих курсів. Зізнається, що якби не переїзд, життя б склалося зовсім по-іншому.

«Я їхала в Полтаву з абсолютною впевненістю, що це духовна столиця України. Памятаю, як ішла з автовокзалу і боялася навіть запитати щось у когось, бо все життя розмовляю російською. Боялася, що мене сприймуть як біженку, погано будуть ставитися. Ой, як я помилялася. Це привітне місто із душевними людьми».

 

Поверненню бути!

Університет поступово відновлює все те, що довелося втратити. Але досягти того рівня, який був у вишу в Луганську, не вдасться ще багато років.

Іван Карпенко впевнений, що і в його Луганську буде мир та спокій:

«За моїм відчуттям, щоб досягти довоєнного рівня, за умови, що ми повернемося на мирну територію Луганська, нам потрібно буде 10-12 років. Я впевнений, що ми повернемося. Але психологічно і морально буде дуже важко».

Вірять у повернення і в Інституті культури і мистецтв. Проте, зізнаються викладачі, навіть якщо виш повернеться на свою батьківщину, то в Полтаві неодмінно буде діяти філіал університету.

Поки ж повертатися немає куди. Зараз у Луганську діє національний університет імені Т.Г.Шевченка, який, насправді, просто використовує ім’я вишу, його історію та досягнення.

Але надії на повернення все ж є. Як говорить декан факультету іноземних мов ЛНУ Іван Карпенко:

«Є війна, коли стріляють у тіло, а є війна, коли стріляють у душу. Війна, коли стріляють у тіло неодмінно закінчиться. Але це зовсім не означає, що не буде і надалі поранень духовних. До цього просто потрібно готуватися. Ми хочемо повернутися і обовязково повернемося».

Опублікована: 9 березня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація