«Невстановлені слідством…»

Автор: Ігор Гавриленко, 23 квітня, 18:28

З літа 2015 року директор Селянського фермерського господарства «Род» неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області. Просив поновити договір оренди земельної ділянки на території Жданівської сільської ради Лубенського району, що на Полтавщині. Та йому відмовляли.

Наприкінці листопада 2017 року представник «Роду» познайомився з ОСОБА_2 (так він фігурує в судовому рішенні). Це був Олександр Авраменко, колишній керівник Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Полтавській області.

Компетентний співбесідник пояснив фермеру, що без мзди нічого йому «не світить». Розповів про свої зв’язки у Держгеокадастрі. І запропонував посередницькі послуги.

Ціна питання – 300 доларів за 1 га. Виходило 26 400 доларів США за ділянку загальною площею 88 га.

Сторінка СФГ «Род» на сайті tripoli.land

Вимоги були підтверджені під час наступних зустрічей: 12 грудня 2017 року, 9 та 10 січня 2018 року.

За 2 дні потому представник «Роду» пішов до обласного Держгеокадастру. Там йому видали Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 10 листопада 2010 року із внесеними до тексту документу змінами.

Потім відбулося ще одне спілкування з посередником. Той нагадав: платити треба.

23 січня фермер передав ОСОБІ_2 «раніше обумовлену суму грошових коштів в гривневому еквіваленті, а саме в сумі 757000 грн за здійснений вплив на прийняття рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки».

Відразу після цього посередник був затриманий правоохоронцями.

Опис відео, оприлюдненого СБУ

Під час досудового слідства до громадянина Авраменка застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Її розмір – 176 тисяч 200 гривень – виявився цілком посильним для екс-чиновника.

Прокуратура оскаржила таке рішення суду. Наполягала на 760 тисячах, що було зіставним із сумою хабара. Суд задовольнив клопотання прокурора наполовину – 352 тисячі 400 гривень. Вони теж були внесені.

Невдовзі кримінальна справа надійшла до суду.

За ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Це означає прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

Караються такі дії штрафом від 750 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Проте спершу кваліфікація злочину була іншою: за частиною 3 тієї ж статті Кримінального кодексу. Що цілковито відповідало суті вчинку – одержання неправомірної вигоди, поєднане з її вимаганням.

У цьому разі обійтися сплатою штрафу не вдалося б. Правопорушнику безальтернативно загрожувало позбавлення волі (від 3 до 8 років), та ще й із конфіскацією майна.

З незрозумілих, але цілком очевидних, причин прокуратура проявила поблажливість.

Далі – більше.

Ще під час підготовчого засідання прокурором та обвинуваченим було заявлено клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості.

Уклав її Олександр Авраменко 16 березня із заступником начальника відділу прокуратури Полтавської області Антоном Гомлею.

Колишній керманич земельної держінспекції погоджувався зі своєю провиною і був ладен сплатити штраф.

11 квітня побачив світ вирок Октябрського районного суду м. Полтави. Суддя Тетяна Січиокно затвердила угоду правопорушника з прокурором.

З іноземних фільмів ми знаємо, якщо обвинувачений пішов на угоду зі слідством, він здасть «усю контору». Завдяки його свідченням на лаві підсудних опиняться всі співучасники злочину. Відмовитися від викриття подільників він не матиме права, інакше отримає «по повній».

В Україні практика правозастосування пішла принципово відмінним шляхом. У нас злочинці укладають угоди з метою уникнення тяжчого покарання та щоб сховати «кінці у воду». А правоохоронці – для розвалу кримінальних проваджень і виведення з-під відповідальності фігурантів вищого рангу. Не залежно, чи мова йде про білокомірцевих дерибанщиків бюджету і хабарників, а чи про грабіжників, вимагателів та інший криміналітет.

За угодою, санкціонованою вердиктом суду й «Іменем України», Олександр Авраменко сплатить 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це становить 25 тисяч 500 гривень (у 30 разів менше за суму хабара) + 1 тисяча 144 гривні судових витрат на залучення експерта.

Тимчасово вилучені мобільні телефони йому повернули відразу. Внесену заставу – після набрання вироком законної сили.

Найогидніше в цій ситуації – не м’якість покарання, а збиткування над суспільними інтересами та здоровим глуздом.

Уривок з вироку судді Січиокно

У вироку кілька разів згадуються «невстановлені в ході досудового розслідування службові особи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області». Зокрема, заступник начальника цієї установи «ОСОБА_5», котра має право підпису документів від імені Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

З Авраменком вона знайома давно. Працювала його заступницею в Державній інспекції з контролю за використанням і охороною земель.

У судовому рішенні сказано: «ОСОБА_2 з ОСОБА_5 підтримують постійні стосунки та регулярно спілкуються, як при особистих зустрічах, так і засобами мобільного звязку».

Для слідства, наголошу, чиновниця залишилася невстановленою службовою особою.

Хоча журналісти ЗМІСТу швидко зуміли розкрити загадкове інкогніто. Заступником начальника полтавського Держгеокадастру невтомно працює Людмила Остапенко.

На жаль, описана подія – не виняток. Система.

У вересні 2015 року Головне слідче управління МВС спільно зі Службою безпеки України та Генеральною прокуратурою затримали на хабарі у півмільйона гривень очільника Держгеокадастру Полтавської області Костянтина Кухарова.

То був лише перший транш – половина всієї суми.

Узяли й двох спільників – особистого водія начальника та його знайому з Черкас, працівницю тамтешнього Держгеокадастру, котра теж виступала посередником в оборудках із наданням дозволів на оренду землі.

Пройшли обшуки й затримання. З ефектними фотографіями вилучених коштів.

З сайту СБУ (sbu.gov.ua)

Невдовзі, однак, начальника і його водія випустили під заставу. Жінку, вона перебувала у декретній відпустці, узяли під домашній арешт…

29 серпня 2016 року Київський районний суд м. Полтави санкціонував угоду між водієм-посередником і прокурором Генеральної прокуратури України.

Посередник відбувся штрафом – 11 050 гривень. При тому, що застава (280 140 гривень) була більшою у 25 разів! Зрозуміло, що рішенням суду вона повернута заставодавцю.

Водій визнав свою вину (за ч. 4 ст. 354 КК України – підкуп працівника підприємства, установи чи організації – нібито він міг надавати фермерам дозволи на оренду землі). І забезпечив начальнику алібі.

За підозрілим збігом обставин, судив жінку-посередницю той самий суддя, що й водія – Юрій Куліш.

Черкащанка вини за собою не визнавала. Відтак була обвинувачена в…шахрайстві. 9 червня 2017 року вона отримала 2 роки іспитового строку.

Головному ж у тій схемі корупціонеру давно нічого не загрожує. По Кухарову кримінальне провадження закрите. Слідство «не змогло» зібрати докази його вини.

Захоплююча «спортивна риболовля» на плідній ниві «нещадної» боротьби з корупцією триває.

У виграші – нечисті на руку чиновники. Бо хапають їх далеко не на кожному отриманому хабарі. Тож вони завжди залишаються з прибутками.

Не в накладі й слідчі, прокурори та судді. Вони забезпечені цікавою непильною роботою. Та істотними приробітками.

 

Обкладинка Наталі Баранник

Авторський матеріал Ігоря Гавриленка

Опублікована: 23 квітня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація