Підсумки року. ТОП-20 полтавських епік-фейлів за версією редакції ЗМІСТ

Автор: Ресурс ЗМІСТ, 28 грудня, 17:49

Фото: ТОП-20 полтавських епік-фейлів за версією редакції ЗМІСТ


Коли готувався цей матеріал, ми почали писати статті про результати 2018 року в Полтаві та регіоні. Наша добірка подій у кожній сфері знаменувалася назвою ТОП-10. Утім полтавських «зашкварів» виявилося удвічі більше. То ж вашій увазі – гаряча двадцятка епік-фейлів за минулий рік. Звісно, це список – суб’єктивний вибір редакції ЗМІСТ.

 

 

«Менше знаєш – міцніше спиш»

– подумали полтавські депутати та відмовилися проводити аудит діяльності міських управлінь та комунальних підприємств за 2015-2018 роки. Хоча раніше, ще коли ті самі можновладці були в опозиції, про необхідність перевірки говорили неодноразово. Переконують: рішення тимчасове. Бо дорого. Приватна фірма може вимагати за таку послугу десятки мільйонів гривень. Звідки брати гроші, якщо в Полтаві бюджет становить всього лише 3,5 млрд грн, а перевиконання міського бюджету –400 мільйонів? Ще та задачка. Утім, вартість послуги насправді достеменно невідома. Просто обранці вирішили, що краще «перебдіти». Не на часі витрачати мільйони на якусь там перевірку ефективності роботи, коли ще не всі премії до професійних свят бюджетникам-ака-електорату виплачені. А, можливо, корінна причина такої поведінки в тому, що окремі представники чинної влади під час перевірки діяльності можуть вийти на самих себе.

Інфографіка ЗМІСТ

 

 

Свобода та МАФи:  ̶п̶р̶о̶т̶и̶ ,  ̶з̶а̶, проти?

Як і рік, і п’ять років тому, через дірявий дах Кадетський корпус заливають дощі й завалюють сніги, вітри безперешкодно влітають у пусті віконниці та шугають закинутими поверхами. Хоча цієї зими – били себе в груди міські депутати – усе мало бути інакше. Полтавські «свободівці» майже продали душу, підтримавши появу в Полтаві чотирьох десятків нових МАФів – в обмін на обіцянку Олександра Мамая принаймні законсервувати Кадетський та повісити чорно-червоний стяг біля міської ради. Кіоски з’явилися швидко, адже свободівці проголосували за їхнє розміщення, принаймні не пильно заглядаючи в проекти рішень. Вочевидь, намагаючись швидко стерти тавро «борців проти тимчасових споруд». А от латки на даху Кадетського – досі так і не з’явилися. Містика… Спроба порятунку від нової депутатської більшості у міськраді – передача будівлі Судовій адміністрації України – теж поки що не вдалася. Бо це рішення ще не підтримав Кабмін. Кадетський наче застряг у безчассі: місто за нього вже не відповідає, судова адміністрація – ще не відповідає. Іззовні здається, що до точки неповернення йому залишилося буквально кілька заметілей чи пара пожеж. А потім – лише старі фотографії та… нові багатоповерхівки.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Конференц-зала за ціною аеропорту

Олені Санти вже днями могли б сидіти в нашому аеропорту на жовтих валізах, запихатися зекономленими на неслухняних дітях цукерками і чекати свого вильоту в Анталію – на заслужений післяноворічний відпочинок. Але зась – цьогоріч відновлений міжнародний полтавський аеропорт так і не почав приймати регулярні рейси, на реконструкцію якого лише цього року планувалося витратити понад 91 млн грн з обласного бюджету і 170 млн грн – з державного. За загальними даними витрати на спорудження аеропорту пересягли вже 100 млн гривень. Більше того: після кількох перенесень та відмін навіть дату запланованого першого вильоту більше не оголошують! Зате обласна влада провела у відновленому приміщенні аеровокзалу якийсь форум… Недешевий такий вийшов конференц-зал. Все-таки для форумів можна обійтися і без злітно-посадкової смуги.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Журавель у небі, синиця в руці

Коли «ладонь превратилась в кулак»: у полтавському офісі Соцпартії побили журналіста Ярослава Журавля. Він прийшов туди з миром, а вийшов – зі зламаною щелепою. Каже, розмова була спокійною, молодих активістів-боксерів не провокував, тож нападу не очікував. Пікантності ситуації додає той факт, що за побиттям спостерігав і сам лідер місцевих соціалістів Сергій Чередніченко. Коли постраждалий написав заяву в поліцію, нападники спочатку намагалися його залякати, потім стверджували, що йдеться про звичайні «пацанські розборки». А на суді взагалі заявили: ніякого нападу не було. Мабуть, щелепа сама зламалася. Прикметно, що навіть після цієї незграбної витівки так звана «команда Че» все ще почувається повноцінним гравцем полтавського політикуму.

Інфографіка ЗМІСТ

 

 

Паперова легітимність Мамая

То мер, то не мер, то знову мер – за час відставки Олександра Мамая вже двічі повертали у Держреєстр юридичних осіб України як міського голову. Якісь «чорні» реєстратори під покровом ночі вносили його дані в електронну базу. Правда, попередньо написали заяви, що в них викрали так звані «ключі», тому до будь-яких змін вони формально не причетні. Звісно, для керування містом лише значитися в Держреєстрі недостатньо. А от для того, щоб вчергове нагадати про себе – цілком.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Телеканал без відео

«Із відеоконтентом усякий зможе, а ви без нього спробуйте», – подумав редактор видання «Останній Бастіон» Геннадій Сікалов – і виграв ліцензію на цифрове мовлення Т2 у Полтавській області. Без жодного повноцінного сюжету «в анамнезі», без штату працівників, необхідного обладнання і навіть «пілотів» майбутніх програм. Натомість повноцінні мовники «ГОК ТБ» і «Полтавське ТБ» жодної ліцензії не отримали. Їм залишили тільки «кабель». Члени Нацради так хотіли дати «Останньому Бастіону» шанс, що запитань до пана Сікалова у них майже не було. Виглядало трохи підозріло, але, мабуть, він просто людина хороша. Інакше це голосування не пояснити.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Благодійність у збиток

Кейс від міської влади «як погано зробити хорошу справу» демонструється вже кілька років поспіль, але лише цього разу полтавці звернули на нього пильну увагу. Мова про благодійний студентський бал «Допомогти так легко». Цього року на ньому назбирали 43 000 грн для онкохворого хлопчика. А на організацію заходу з міського бюджету витратили понад 120 000 грн. Прості підрахунки показують, що на цю суму можна було б дати шанс як мінімум трьом важкохворим дітям. Але нудна арифметика – поза зоною цікавості міського управління культури. Там все-таки люди творчі. Утім, питання: «На що пішли ці кошти?» залишається відкритим. Особливо якщо врахувати, що використовувалися, в першу чергу, міські ресурси: бал відбувався у Міському будинку культури, світло, музика – звідти ж… Особливо контрастно виглядає на фоні благодійної вечірки в міськраді, буквально через місяць організованою однією з ГО, яка при нульових витратах з бюджету назбирала подарунків знедоленим дітям на майже 50 000 грн.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Прибудова до «котлярика»: знести не можна залишити

Немає нічого більш постійного, ніж тимчасові споруди в Полтаві. Принаймні, якщо йдеться про незаконну прибудову до колишнього кінотеатру імені Котляревського. Нова депутатська коаліція у міськраді обіцяла знести її ще на першій сесії в оновленому форматі. Проте і через 100 днів від перезавантаження влади прихалабок стоїть. Добре, що хоч під новорічні корпоративи не орендований. Те саме стосується інших незаконно встановлених ТС: знаменитої «Коффішки», канцелярського кіоску на Стрітенській, величезного МАФу з бетонним фундаментом на розі вул. 23 вересня та Івана Мазепи, який навіть отримав статус капітальної споруди… У рамках закону позбавитися від них виявилося не так легко, поза – дорого для бюджету. Тож поки що влада лише намагається домовитися з підприємцями про якийсь компромісний варіант. Головне, щоб це не затягнулося на роки. Аж поки тимчасові споруди не мімікрують під навколишній пейзаж настільки, що нові покоління містян Полтаву без МАФів на кожному метрі вже просто не уявлятимуть.

Інфографіка ЗМІСТ

Не пійманий – не Фукс

10 газових родовищ віддала Полтавська облрада в руки російського олігарха Павла Фукса. Без аукціонів та громадських слухань. Фірма «East Europe Petroleum», що їх отримала, є правонаступницею його ж «Голден Деррік». Ось такий дивний вияв патріотизму та «припинення» економічних стосунків з країною-агресором. У той же час ДП «Укргазвидобування», що давно проводило роботи у регіоні і сплачувало ренту до бюджету, отримало близько 60-ти відмов від облради на ліцензії з видобутку. Представники влади будь-яку відповідальність з себе знімають. Кажуть: обласні депутати є лише ланкою в цілій низці погоджень і вимушені співпрацювати з тими, кого надасть ДП «Геонадра». Однак очевидно, що вголос виступити проти нав’язаного зверху співробітництва з ворожою країною нашим обранцям не вистачило сміливості. А може, і мотивації.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Побачити Прем’єр-лігу та померти

Дуже важко зрозуміти логіку екс-власника футбольного клубу Полтава (чи то власника екс-футбольного клубу), який разом із футбольною командою декілька років боровся за вихід в елітний дивізіон українського футболу. За цей час ФК «Полтава» встиг завоювати любов містян та власних відданих фанів. І ось, коли футболісти у двохматчевому протистоянні з одеським Чорноморцем героїчно вибороли право для Полтави на дві команди у Прем’єр-лізі та полтавське дербі, про яке мріяли вболівальники – Леонід Соболєв спочатку заявив що «містяни» не будуть грати у Вищій лізі, а потім і взагалі про припинення існування футбольного клубу. Дуже важливо тут зрозуміти логіку. Не виключно, що її просто немає.

 Інфографіка ЗМІСТ

 

VIP-альтанка

Весільними парами на Білій альтанці нікого у Полтаві не здивуєш. Але таке, щоб туристичний об’єкт на 40 хвилин закрили для відвідувачів, цього літа сталося вперше. Гості міста, звісно, могли здалеку спостерігати за церемонією, але навряд чи вони приїхали в Полтаву задля цього. Фотографії з чужими шаферами, племінниками та тамадами на задньому плані замість полтавських краєвидів теж мало кого задовольнили. Організатори церемонії заявили: всі необхідні погодження отримано. Пізніше з’ясувалося, що погодження було одне, усне, від Олександра Мамая. Дозволив, бо добре знає батька когось із молодят. Та й, в принципі, нічого поганого в ідеї не побачив. Насправді, ніхто б не побачив, якби доступ на Білу альтанку залишався вільним. Громадське місце – на те й громадське, щоб ні в кого не треба було питати дозволу на відвідування. Святкувати там весілля, ювілей чи випускний – кожен вирішує сам. Просто треба бути готовим, що на твоєму святі буде кілька десятків незнайомих гостей.

Інфографіка ЗМІСТ

Лупаєнко та хабар

Головного перевізника Полтави Юрія Лупаєнка затримали при спробі передати хабар у розмірі 20 000 грн керівнику патрульної поліції Полтавської області. Віталій Мельничук сам повідомив правоохоронців про неправомірну пропозицію перевізника. Кошти пропонував, аби маршрутників не штрафували за порушення ПДР та не перевіряли їхній транспорт. На час досудового слідства Лупаєнка відпустили під заставу. Хто б знав, чим це закінчиться: саме Лупаєнко як керівник ГО «Асоціація перевізників Полтавщини» очолив страйки маршрутників, які вимагали підвищення вартості проїзду спочатку до 8, а потім до 6 грн. Треба ж десь брати кошти на «сприяння господарській діяльності перевізників». Раптом на цьому шляху трапиться хтось менш принциповий? Не за правилами ж їздити тепер!

Інфографіка ЗМІСТ

 

У будь-якій незрозумілій ситуації – ремонтуй сесійну залу

У більше, ніж вдвічі за півроку – з 15 до майже 38 млн грн – зросла вартість ремонту сесійної зали Полтавської облради. До початкової ідеї відремонтувати лише залу засідань та фойє додалися підвальні приміщення, каналізація та система пожежогасіння. Перше засідання в оновленому приміщенні мало відбутися у грудні 2018, але тепер ідеться про жовтень 2019-го. А це значить, що і наступного року депутати виїжджатимуть на сесії «у поля»: Зіньків, Гадяч, Полтавський краєзнавчий музей… Цікаво, чи підтримали б вони ідею про ремонт, якби знали, у яку копієчку це обійдеться і як довго, врешті-решт, триватиме? І навіть якщо б підтримали: 38 млн гривень лише на те, що «дорогі» депутати раз у декілька місяців(!) протягом декількох годин(!) посидіти у комфортній новій залі засідань? На нашу думку, це один із самих великих епік-фейлів 2018 року взагалі.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Страх і ненависть у підземних переходах

Полтавські підземні переходи біля «каланчі» та Будинку зв’язку – ось справжній актив міста. Стояли, зубожіли, навіть занепадали – і дорожчали при цьому прямо на очах. Спочатку їх збиралися капітально відремонтувати за 2,8 млн грн. Дві фірми «зіскочили з теми» одразу після початку робіт, отримавши попередню оплату. Через рік падінь зі східців, вивихів, струсів та проклять від травмованих полтавців переходи вирішили реставрувати – вже за 24 млн грн. Над центральним вже з’явився дах, який, за задумкою, має затримувати опади. Інший перехід теж накриють. Щоправда, снігові перемети на його східцях під час недавньої віхоли показали, що це не завжди спрацьовує. Виконавець робіт пояснює: їх вартість зросла, бо вирішили робити накриття із товстого скла на металевому каркасі, відремонтувати не лише «вхідну групу», а й прилеглу територію, відновити граніт на підлозі і східцях. Утім, переходи могли б обійтися міському бюджету набагато дорожче, якби кожен, хто травмувався там через затягнутий ремонт, подав до суду на місцеву владу. І добився відшкодування, як мінімум, фізичної шкоди. Колись полтавці дійдуть до цього рівня захисту своїх прав. Тоді, певно, будь-які роботи у місті виконуватимуться швидше, якісніше і відповідальніше.

Інфографіка ЗМІСТ

 

«Арсенал» і прощання по-англійськи

Спортивним подарунком для усіх полтавців повинен був стати футбольний поєдинок між «Ворсклою» та лондонським «Арсеналом» – одним із найтитулованішим клубів Англії. Ця подія мала стати чи не найбільш знаковою в спортивному житті Полтави, бо ніколи команд ТОП-рівня не приїздила до нашого міста, тому ажіотаж навколо матча був неймовірний. Чи не вперше за останні роки центральний стадіон Полтави міг бути заповнений вщент. І все до того йшло, принаймні, так говорить кількість проданих квитків на матч. Але за придбаним квитком футбол можна було подивится у Києві на НСК Олімпійський, у кінотеатрах мережі Wizoria, в пабі чи просто вдома. Одним словом де завгодно, але не на стадіоні імені Бутовського. Бо за день до гри матч через введення воєнного стану в країні перенесли у столицю! Так близько Арсенал до Полтави ще не був ніколи. На жаль, можливо, і не буде. Ось так і виходить, що Арсенала ніхто не бачив, а він був!

Інфографіка ЗМІСТ

 

Траса розбрату та ганьби

Не про галушки, Гоголя і Мазепу питають люди, коли збираються їхати у Полтаву чи через Полтаву. А лише про те, чи відремонтували нарешті ділянку дороги Київ-Харків, яка проходить через місто? Бо страшніший шматок асфальтного покриття на цій трасі важко знайти. Кілька років ця сумнозвісна дорога була нічиєю: міська влада переконувала, що рішенням сесії передала її Облавтодору. А той не вважав своєю, адже для передачі траси міжнародного значення потрібна ще постанова Кабміну. Такої наразі не існує. Асфальтове покриття тим часом доруйнувалося до 15-сантиметрових вибоїн, а мандрівники почали об’їздити Полтаву манівцями. Туристичної привабливості це, звісно, не додало. Визнати патовість ситуації вдалося лише влітку 2018 року. Місто домовилося з областю відремонтувати дорогу на умовах співфінансування. Встигли зробити проект і навіть зняти кілька шарів старого асфальту біля «шашлички». А потім випав сніг… Так що подорожніх поки що порадувати нічим. Сподіваємося, що червоніти за цю ділянку траси полтавці перестануть вже навесні.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Старі-нові чиновники та квотний відбір

Перезавантаження влади – мабуть, найяскравіша подія Полтави 2018 року. Крім оновленої ялинки, звичайно. Тим більше, що такого «висловлення недовіри міському голові» в нашому місті іще не було. Відставка Мамая потягла за собою й інші кадрові зрушення. Влада перезавантажувалася-перезавантажувалася, але не дозавантажилася. Так, замість Ляміна і Нікіпєлова заступниками міського голови стали Лямін і Нікіпєлов. На свою посаду знову повернувся і заступник з ЖКГ Олексій Чепурко, який близько року тому залишив її через принципові розбіжності з Олександром Мамаєм. Полтавцям чиновники обіцяють: цього разу все буде краще. Однак віриться не завжди. Бо, наприклад, головним архітектором міста замість Шевельова став… Шевельов. А до нього найбільше претензій у всіх, хто дбає про збереження історичного обличчя Полтави і виступає проти її бездумної забудови. Та й заміна начальника управління житлово-комунального господарства Сергія Синельника на… Сергія Синельника оптимізму не додає. Майстер уникання журналістів, володар чорного поясу зі швидкісного бігу східцями і коридорами, дока зі складання відписок про витрачання бюджетних коштів залишився на своєму місці. Власне, як і багато інших начальників управлінь. Тому прогнозувати позитивні зрушення поки що – справа непевна. До того ж, на посади в апараті міської ради «обличчя» призначаються не за компетенцією (не кажучи вже про конкурс), а за партійною прив’язкою. Від БПП новим заступником мера стала Людмила Бойченко. Від СДП стає Віталій Улибін. Від Рідного міста – Тетяна Юрченко. Від Самопомічі – Іван Сватенко. І так далі. Конкурси? Компетентінсть? Технократія? Прозрість? Квоти. Квоти. Квоти. Квоти.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Чартер до Лондону

Перший виліт Полтавської Ворскли на матч з лондонським Арсеналом – по суті був першим внутрішнім міжнародним рейсом з модернізованого аеропорту. Проте футболістам склали компанію не лише керівництво клубу і обслуговуючий персонал команди. Разом із нею до Лондону полетіли і декілька можновладців, серед яких двоє заступників голови Полтавської облдержадміністрації, Олег Пругло, й Микола Білокінь, а також  директор одного з профільних департаментів Тимофій Голбан. Мабуть чиновники – настільки палкі вболівальники, що не знайшли іншого способу потрапити на матч, як разом із футболістами в одному літаку. Ось тільки питання – за чий рахунок був цей переліт. Адже на чартерний рейс за власний кошт придбали квитки декілька приватних персон, а чи є серед них «слуги народу» – питання ще відкрите. Останні ж примчали до аеропорту ще в пів шостої ранку, аби оминути увагу журналістів, та чекали вильоту у бізнес-класі майже три години.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Незакінчені реставрації та довгобуди

Полтавські довгобуди і і довгоремонтобуди – це визітівка міста. Кожного року влада вчергове обіцяє закінчити реконструкцію історичних будівель у центрі міста і кожного року виділяє десятки мільйонів на незакінчені роботи. Бюджет славнозвісної філармонії, яку вже котрий рік намагаються відновити, збільшився вже до ! майже 64 млн. гривень, а керівництво ОДА знову переносить відкриття на 2019 рік. Те ж саме – зі Школою мистецтв, оновленням якої займаються з 2015 року, де на додаткові роботи з реставрації якої вкотре не вистачило запланованих кошторисом коштів. Що вже казати про басейн-довгобуд, спорудження якого триває майже 11 років на Петра Юрченка, і дату завершення будівництва якого Мамай оголошував вже на кінець 2018-го. Втім, як бачимо, стабільність – це ознака майстерності керманичів міста, адже дату завершення будівництва знову стабільно перенесли на декілька років, а на бюджетній комісії почали розмови про ще 100 мільйонів на довгобуд.

Інфографіка ЗМІСТ

 

Реінкарнація алкопарку

Уже з’явився на Google-мапі Полтави. Місце, що стало практично паролем-явкою для молоді, яка звикла влаштовувати дозвілля на вулиці. Місце, від якого влада так довго відводила очі, ба більше – яке поліцейський патруль старанно оминав, наче Бермудський трикутник. І тоді, коли на нього цьогоріч звернули увагу журналісти, у міській раді нарешті заходилися вирішувати, що робити. Із депутатської трибуни та на комісіях пролунали відповідні гасла про знищення свавілля нетверезих компаній, а у поліції присягнули як не назавжди залишити чергувати стаціонарних поліціянтів біля кожної лавочки, так точно посилено патрулювати алкопарк у час-пік. Після зйомок адміністрація «Маркет-Опту» в центрі радісно прибирає свої лавочки біля магазину. Дмитро Лаптєв сповіщає про необхідність збільшення громадських формувань охорони. Едуард Волков ініціює проект щодо заборони купівлі алкоголю у нічний час. Поліція три дні поспіль курсує парком. Але радість молоді триває. Адже алкопарк – такий як і був, і таким і буде далі.

 Інфографіка ЗМІСТ

...

Можливо, це – неповний список тих зашкварів, що сталися за рік у місті та області. Проте саме ці видалися нам найяскравішими. Якщо ви знаєте інші епік-фейли 2018-го року, пишіть у коментарях до цієї статті.

Проте ми сподіваємося, що 2019-й рік буде більш вдалим для полтавців, і у нас не буде приводів писати подібні матеріали.

 

 

Текст Світлани Варвянської,  Ксенії Малік, Олексія Сердюкова

Графіка Юлії Деркач 

Обкладинка Марини Зевако 

 

 

Опублікована: 28 грудня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація