ЗМІСТ познайомився з полтавкою, яка завдяки своїй колекції новорічних іграшок занурила нас в атмосферу прийдешнього свята.
Оксана Кудря говорить, що збирає іграшки вже років зо п’ять, робить це більше для своїх дітей, ніж для себе, і вважає свою колекцію невеликою, виключно для домашнього затишку. Хоча, здається, не в кожного можна знайти метрові коробки з ялинковими іграшками, яким більш ніж півстоліття.
Як і чому з`явилася така колекція новорічних іграшок
Почала колекціонувати без особливої мети: коли підросли діти, жінка одного разу прикрасила ялинку дешевими китайськими іграшками і зрозуміла, що та не має ніякого сенсового навантаження:
«У мене було хороше дитинство, і я пам`ятаю всі до одної свої ялинкові прикраси. Тому я захотіла й своїх дітей навчити любити краcу. Коли показуєш малечі таку іграшку, як скляний горобчик, кораблик – він же розуміє, яка це казка, і що це саме є. Коли ялинка зі справжніми персонажами і приємними кольорами, вона не знеособлена Китаєм», – пояснює колекціонерка.
З її власних родинних старовинних іграшок залишилась лише зірка на верхівку ялинки 60-х років, створена зі скляних трубочок. Її Оксана Кудря пам’ятає ще зі свого дитинства. І до цих пір ця прикраса з року в рік займає своє почесне місце на ялинці.
Колекцію іграшок вона збирала поволі, з миру по нитці. Наприклад, скляні сніжинки купила в якогось чоловіка біля центрального ринку всього по 2 гривні:
«Вони такі гарні, я їх просто розвішую на стіну, на якусь стрічку. Із тієї ж серії – об`ємні зірки, повітряна куля, світлофор», – говорить вона.
Деякі іграшки дарують друзі, знаючи любов Оксани Кудрі до старих іграшок. Деякі жінка сама знаходила в інтернеті, деякі просто бачила на новорічних ялинках, міняла, або їй просто так дарували. Ще згадує, що колись гарну іграшку купила в бабусі за 5 гривень:
«Хіба це гроші? А вдома на новорічній ялинці вони виглядають прекрасно!
В основному біля ринку так ідеш перед Новим Роком, і бабусі часто виставляють на продаж такі ялинкові прикраси, їм вони вже непотрібні.
Ще колись син побачив стару іграшку на ялинці, яку вже після свята викинули на двір».
100-річна іграшка і гірлянди, які українки носили як намисто
Є в колекціонерки й іграшка, якій може бути близько 100 років, адже, за її словами, вона схожа на кустарне тогочасне виробництво. Вона важча за інші, у її склі застигли бульбашки повітря, прикраса має старовинний металевий тримач і кардинально відрізняється від усіх інших.
Оксана Кудря не має якоїсь однієї своєї улюбленої прикраси, але їй особливо подобаються іграшки в формі милих побутових предметів: маленький чайничок, лампа, ваза з квітами.
Іграшки минулого століття були тісно пов`язані з тогочасними подіями: після польоту космонавта Юрія Гагаріна з`явилося безліч ракет і чоловічків у скафандрах, після виходу фільму «Карнавальна ніч» – годинник зі стрілочкою, що показують за 5 хвилин до 12, в часи Хрущова – багато кукурудзок. Усі такі види іграшок є і в колекціонерки.
Є в її добірці й іграшки з вуличних міських ялинок приблизно 80-х років. Вони більші ніж ті, що для звичайної ялинки, виготовлені зі скла товщиною в 4 мм і могли витримувати мінімальне падіння і погодні умови. Ще тут використана цікава технологія – напилення кольору зсередини.
А ще, раніше замість гірлянд і дощиків були скляні буси. Оксана Кудря теж має в колекції скляні трубочки 50-60-х років.
Колекціонерка говорить, що на початку ХХ століття, коли почали виготовляти такі прикраси, українські жінки їх одягали і носили як намисто. Вони з дутого скла і тому були досить крихкими, їх називали лускавки, надуванці, пацьорки.
«У фотопроекті “Щирі” теж є використані такі буси. Їх виготовляли за цікавою технологією внутрішнього посріблення, зараз таких вже не роблять», – говорить Оксана Кудря.
(Проект «Щирі» – календарі зі знімками знаменитостей, які мають на меті зібрати кошти на благодійність.)
Іграшок багато не буває
Ще колекціонерка нам показала іграшки післявоєнного періоду, коли почали робити прикраси на прищепках. Такі прикраси виготовляли тематичними серіями: вони зображали персонажів казок, предмети побуту, овочі, звірят.
Частина іграшок з колекції виготовлені в Німеччині (ГДР) у 80-х роках, їх можна впізнати за ширшою шийкою.
Колекціонерка не має улюбленців серед прикрас, ій всі подобаються в комплексі, а сини найбільше люблять звірят.
Серед сучасних іграшок Оксана Кудря вподобала виробництва тернопільської фабрики, які схожі на старовинні. Але нові, говорить, вже купувати просто нікуди.
Як же прикрасити ялинку, маючи таку кількість іграшок? Звісно, одночасно всі повісити неможливо, тому колекціонерка чіпляє на ялинку не всі кульки, які має, а керується настроєм.
Найстаріші іграшки вона вішає окремо, на власноруч зроблений декоративний віночок, щоб гарно його бачити, бо розглядати цікаві форми старовинних прикрас приносить їй справжнє задоволення.
Фото Олега Журавльова
Обкладинка Юлії Деркач