Полтавська міськрада #7. 16 сесія. Матриця «Перезавантаження», депутатський бунт і фонтан бюджетних грошей

Автор: Анна Єгорова, 23 липня, 17:34

Сюжет сесії Полтавської міськради 20 липня міг стати основою для економічної стратегії з підвищеним рівнем складності. Більше третини депутатів не прийшли, резонансні питання познімали, приватизувати майно не дають – важко, однак, бути мером у такому місті! Хоча як не прикро, ці події далеко не гра для полтавців. Тож, розставляємо акценти 16-ї сесії.

 

Сорока-ворона бюджет варила

 

Місто продовжує отримувати додаткові кошти – не новина. Проте цього разу вирішили перерозподілити також гроші, які вочевидь не встигають освоїти. Загалом – понад 90 млн грн.

На графіці відображені зміни до бюджету, внесені на минулому засіданні (більше 215 млн грн). А також, для порівняння, зміни липневої сесії (понад 93 млн грн).

Зміни до бюджету Полтави за 2018 рік. 20.07.2018

Цього разу сума для житлово-комунального господарства виглядає особливо вражаюче. По-перше тому, що на цю сферу перерозподілили 90% коштів. По-друге, за їхнім рухом так само важко простежити, як і раніше. Адже управління ЖКГ знову відмовило депутатам показати черговість запланованих робіт і ремонтів. Пояснення одне – можливість зриву тендерів. Хоча чомусь це не зупиняє інші міста, які позначають проведення робіт на інтерактивних мапах.

Із конкретики – лише дотації на чітко визначену мету – обласна субвенція на утримання спільних закладів, встановлення освітлення для стадіону «Ворскла». Крім того, депутати готові виділити 14 млн грн на Програму реконструкції парків – готується тендер для оновлення парку імені Котляревського (біля Вічного вогню). Ну і 1,5 млн на проект консервації Кадетського.

Інше – не що інше як «проїдання» грошей у сліпу: ремонт трубопроводів, лавок, ліфтів тощо. А де – не зрозуміло.

Витрати на сферу ЖКГ

Також змішані думки викликає ухвалена Програма компенсаційних виплат перевізникам. Згідно з нею, 19 пільгових категорій зможуть користуватися безкоштовним проїздом у електро- та автотранспорті. Передбачає вона 40 млн гривень, проте на неї планують витрачати більше. Натомість конкретики в документі немає, а коефіцієнт виплат за старою схемою визначатиме виконком. При цьому, впровадження електронної системи в Полтаві лише на етапі завершення обговорення, тож, на прозорість сфери перевезень наразі лишається тільки чекати.

 

Зона ризику

 

Через хиткий стан більшості ради, відсутність 18 депутатів і невпевненість у голосуванні, міському голові довелося зняти з порядку денного найбільш спірні питання. Імовірно, завдяки особливим старанням, їх виявилося лише чотири. Зупинимося докладніше на двох.

Вечірня школа і її фантастична приватизація. Найбільше галасу серед інтернет-спільнота полтавців здійняла навколо цікавої схеми виходу комунального майна в приватні руки. Особливо коли йдеться про нерухомість, наближена до центу Полтави. На 16-й сесії депутатам пропонували зробити два передостанні кроки до того, щоб будівля на Павленківській площі, 6, яка за дивним збігом обставин горіла 18 разів, перейшла у приватну власність за кількасот тисяч гривень.

Це стало б можливим завдяки лише двом проектам рішень. Одним депутати ніби приймають той факт, що орендар, ФОП Хардіна (до слова, дружина нового члена виконкому від депутатської групи «Єдність») поліпшила значну частину будівлі за власний кошт. У таких випадках підприємиця може отримати право викупити будівлю без аукціону. Але для цього майно має бути в переліку доступного для приватизації. Тут у нагоді стає друге рішення – Про внесення змін у перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2018 (!) році.

Варто сказати, що схема досить популярна не лише за останньої каденції ради. Наприклад, занепад будівлі Кадетського корпусу (про неї ще поговоримо). Аналогічним рішенням полтавських депутатів у 2003 році вона опинилася в переліку «Програми приватизації об'єктів комунальної власності», і вже за рік пам'ятку викупило ПП «Авна трейдинг». А щодо затвердження невід'ємних поліпшень – такі рішення рада ухвалює майже щосесії, іноді в інтересах самих депутатів.

Наприклад, у вересні 2017 року депутати дозволили голові бюджетної комісії Григорію Сахну викупити орендовану частину двоповерхівки за адресою вул. Героїв Сталінграду, 30 для його ПП «Центр». Другим рішенням – розпорядженням міського голови – депутати затвердили невід'ємні поліпшення орендованого майна, які й стали передумовою для приватизації. Крім того, згідно з цим розпорядженням, більшу частину орендованої площі депутат здавав у суборенду. А от на сесії 16 лютого 2018 року депутату Дмитру Петрову, крім іншого, дали дозвіл на проведення невід’ємних поліпшень (10 тис. грн) в орендованому приміщенні на вул. Грабчака, 2.

Тож, непрозорість процесу приватизації комунального майна в Полтаві процвітає та наразі не лишає шансів на зміни. Адже хоча депутати вирішили не вносити будівлю школи до переліку на приватизацію, але невід'ємні поліпшення затвердили. А відтак – лише питання часу, коли Вечірня школа опиниться в переліку. Натомість місто не отримає кошти, яке могло би заробити у випадку проведення аукціону, адже 474 квадрати в центрі міста – досить ласий шматок.

Вечірня школа (Джерело - wikimapia.org)

МАФи чи не МАФи. Не пройшли випробування комісіями і питання щодо продовження дозволів для 18 тимчасових споруд. Розуміючи, що голосів цього разу не вистачить, споруди лишилися за бортом. Хоча варто оцінити старання міського голови: серед зазначених споруд більшість – старих, розташованих поза центром міста. Проте не без інтересів наближених осіб. Наприклад, у проекті – три споруди ФОП Наливка, члена конкурсної комісії з визначення перевізників. Сесія вчергове показала, що питання ТС наразі дуже делікатне для міста, і все ж варто очікувати, що дозволи для цих споруд опиняться на столах депутатів на наступній сесії.

 

 

Зберігай спокій і консервуй Кадетський

 

У 2018 році бачимо більш-менш позитивну динаміку для Кадетського корпусу: на кожній із трьох цьогорічних сесій вдалося виконати задекларований крок для порятунку пам'ятки. Цього разу після бюрократичних процедур уже виділили перші гроші – 1,5 мільйона гривень на створення проекту консервації.

Кроки збереження Кадетського корпусу

Проте виконання амбітного плану тепер може затягнутися на час створення документації – усе залежить від швидкості пошуку проектанта та його роботи. Хоча все одно найбільш імовірно, що роботи з консервації розпочнуть навесні, а тому на Кадетський чекатиме чергове випробування осінню та зимою.

Хочеться вірити, що міська влада дійсно має політичну волю для збереження пам'ятки, і ці кроки не є просто предметом політичного бартеру між мером Полтави та фракцією «Свободи», яка лобіювала питання.

 

Матриця «Перезавантаження», або Велике прання

 

Гучно обговорювані до сесії спірні питання містобудування чи бюджету відійшли на задній план після включення в порядок денний засідання разючих кадрових змін.

«Перезавантаженням» назвав міський голова вичищення виконкому та лав своїх заступників від людей Андрія Матковського (БПП «Солідарність»). Звільнення Віталія Нікіпелова й Андрія Ляміна, вочевидь, не настільки послабило позиції екс-мера Полтави, як позбавлення посади першого заступника Михайла Шевченка, який намагається поновитися через суд.

Звільнення половини свої замів – це водночас «перезавантаження» і самого Олександра Мамая. Адже йому доведеться виконувати більше функцій і контролювати одразу три фронти. Поряд із гострою потребою закріпити позиції більшості в міській раді, додаткові обов'язки зовсім не на руку меру. Тому з великою ймовірністю вже на наступній сесії депутатський корпус обере принаймні двох замів міського голови Полтави. Але хто це буде?

Варіант 1. Повернення джедаїв. Олександр Мамай не приховував своєї прихильності до заступника з питань ЖКГ – якби не старання мера, Андрія Ляміна звільнили би ще на 15-й сесії. Журналістам він назвав посадовця «найкращим» із усіх заступників з комунальних питань, які з ним коли-небудь працювали. А це означає насамперед уміння знайти зручний варіант і компроміс для обох. І хоча в 2017 році, коли з посади профільного заступника пішов Олексій Чепурко («Рідне місто»), Андрія Ляміна асоціювали саме з командою Матковського. Імовірно, так само як і з попереднім мером, Лямін знайшов спільну мову і з Мамаєм, розставивши пріоритети на користь міського голови. Тому очікувати його повернення на посаду – більше ніж можливо; крім того, цією «слабкістю» міського голови можуть скористатися тимчасові союзники.

Звільнення Віталія Нікіпелова – що для мера, що для опозиції виявилося простою формальністю, адже зауваг до його роботи на посаді так ніхто і не озвучив. Крім того, зона впливу заступника з юридичних питань не настільки широка, як «комунального зама», тому повернути Віталія Нікіпелова назад може бути навіть простіше, ніж звільнити. Хоча з іншого боку, лишається вакантним місце в виконавчому комітеті, і саме воно може стати розмінною монетою для пошуку міським головою нових союзників.

Варіант 2. Віднайдена «Єдність». Створення окремої депутатської групи (хоча й із очевидними промерськими поглядами) стало своєрідним ходом конем для Олександра Мамая. Оскільки цілком логічним зі сторони виглядає включення до складу виконкому людини з команди «Єдність» Олега Хардіна. Це додатковий голос і додатковий вплив для команди Оксани Деркач, яка від'єдалася від фракції «Рідне місто» на попередній сесії. Тому цілком імовірно, що поки всіх п'ятьох членів «Єдності» не відкликали партії, від яких вони йшли на вибори в 2015 році, Олександр Мамай має скористатися їхніми можливостями.

Зміни в складі Полтавського міськвиконкому

Тож, крісло одного з замів може зайняти людина Оксани Деркач. У випадку не відкликання депутатів – це матиме більше довгострокову перспективу, і тому Олександр Мамай шукає засоби впливу на цей процес. Наразі єдиний його шанс – ланка ТВК. Підтвердження серйозності «війни» – скликання Мамаєм прес-конференції та заява про порушення членами тервиборчкому під час опрацювання підписних листів. Хоча навіть якщо ТВК відмовиться давати зелене світло процедурі, то лишається суд – це спрацювало під час відкликання Дениса Поліщука. Однак значний мінус – затягування часу.

Варіант 3. Метод виключення. Свою лояльність меру на останній сесії довели депутати фракції «Батьківщина». У досить вигідний собі спосіб. З одного боку, голосували в унісон із залишками коаліції, а з іншого боку – заробили бали опозиційності перед центральним офісом, ініціювавши зняття проблемних питань із порядку денного сесії. Нагадаємо, такий сценарій спрацював більше року тому після подій 5 квітня біля «Газетного ряду»: тоді голова фракції Олег Бєлоножко заявив про ініціативу скасувати дозвіл для підприємця, хоча в самих протестах «Батьківщина» участі не взяла. Дати крісло заступника «Батьківщині» – означатиме для мера закріпити 6 голосів фракції за собою. Враховуючи хиткість союзу Мамая зі «Свободою», «Батьківщина» лишається в дуже вигідному положенні: фракція може вимагати додаткових благ від мера, не боячись гніву центрального офісу. Адже в такий спосіб вона лишається в опозиції до пропрезидентської фракції.

Віддати посаду комусь зовсім «своєму» Олександру Мамаю може вистачити «Совісті». Адже саме двома своїми колегами мер замінив голів постійних депутатських комісій від БПП і «Рідного міста». Крім того, решта три його заступниці – представниці «Совісті України». Тому якщо мер і піде на відчайдушний крок і обступить себе «совістянами», це може викликати хвилю незадоволень і означатиме, що міський голова грає від оборони.

Зміни в складі постійних депутатських комісій

«Рідне місто» чисто гіпотетично теж може повернутися в сідло, за умови відкликання депутатів Корнійчука, Деркач, Діденка та Гайового. Або – як це не парадоксально – у разі НЕ відкликання. Цілком можливо, що партія відмовиться відкликати своїх, якщо лідер партії Олександр Удовіченко знайде спільні вектори з Олександром Мамаєм, як уже не раз ставалося.

Кому крісло точно навряд дістанеться, це:

  • «СДП» і «Самопоміч» – у цих фракцій усього по три депутати в раді, що, як кажуть, не варте свічок для мера. Хоча є ймовірність, що вони оберуть спільного представника, щоб наростити свої позиції. Однак нинішні розбіжності з мером у поглядах очевидні, крім того, – є ще досить потужний союзник (чи то «покровитель») у вигляді людей БПП, які наразі підтримують ініціативи опозиціонерів.
  • «Свобода» – вочевидь має всі шанси, однак відмовиться від посад, поки крісло мера займає Олександр Мамай. Тому що в такому разі тиск міського голови значно посилиться, і фракція зазнає ще більших репутаційних втрат.

Натомість справжнє «Перезавантаження» ради залежить саме від результату відкликання депутатів групи «Єдність» і Світлани Бондарєвої, аніж кадрових змін. Тобто в найближчий час міськрада працюватиме за одним зі сценаріїв:

І. Депутатів не відкликають. Міський голова продовжує контролювати мінімальну більшість, секретар міськради на його боці. Він продовжує перемовини з фракціями, шукаючи голоси для закріплення більшості.

ІІ. Депутатів відкликають. Олександр Мамай втрачає вирішальні 6 голосів і стає заручником нової більшості, яка потенційно має шанси протриматися до кінця каденції. Якщо мер не набирає кворуму, може скласти повноваження добровільно. Або чисто формально виконувати свої обов'язки.

ІІІ. Депутатів відкликають, недовіра міському голові. Більшість ради може висловити недовіру міському голові та з часом припинити його повноваження достроково.

Для розуміння нинішніх позицій політичних сил – приклад голосування.

Голосування 20.07.2018

 

Мораль для байки

 

Кожне наступне засідання сесії нагадує середньовічні лицарські турніри, коли відчайдухи в латах спочатку довго готуються, а потім виходять на публічний двобій. Цікаво, що цього разу частина «лицарів» на арену не вийшла, що стало досить потужним кроком. Хоча важко сказати, чи ефективним. Адже пересічним полтавцям мало зрозумілі шахові партії фракцій, однак досить близький для розуміння ярлик «прогульник».  Проте тверда позиція опозиції – саме те, що так довго намагалися досягти в міськраді, і вийшло це чомусь саме завдяки сприяння екс-коаліційних сил.

Щодо більшості в міськраді – то зараз вона, імовірно, найменш стабільна за всю каденцію (якщо не за всі сім скликань Полтавської міськради). Якщо ситуація розхитається ще більше – тиск на міського голову збільшиться й збоку великого та середнього бізнесу, якому так потрібна стабільна підтримка від міської влади і яку він завжди отримував. Тож, Олександру Мамаю треба якнайшвидше відновити коаліцію, інакше він матиме всі шанси достроково припинити повноваження. Вочевидь, він це розуміє, адже в останні два місяці вдається до крайніх заходів, аби зберегти позиції.  

У життя Полтави 16-та сесія теж внесла зміни – рада підтримала пільговиків, заклала гроші на проект консервації Кадетського корпусу та розвиток парків, традиційно виділила кошти на соцзабезпечення та підтримку житлового фонду. Однак прозорість роботи ради та виконкому, як і раніше, лишається незадовільною, а на фоні прогресивних міст області й України – взагалі ганебною.

Місто продовжує рухатися за інерцією – підтримувати життєдіяльність, при цьому вкрай повільно реагуючи на нові виклики. Між тим лишається купа старих проблем – дороги та переходи, екостратегія, транспортна система, освіта та культура тощо, – для вирішення яких міська влада або не має консенсусу, або бажання, або бачення. Що говорити, лебідь, щука і рак – ще найбільш толерантна алегорія.

 

Обкладинка, графіка Наталі Баранник

Опублікована: 23 липня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація