Проїзд по 8 чи все ж таки по 6? Полтава в порівнянні з українськими містами

Автор: Ксенія Малік, 11 грудня, 17:18

Фото: Полтава в порівнянні з українськими містами


Чому полтавські перевізники регламентують тариф по вісім гривень тоді, коли ті ж самі гроші за квиток сплачують у містах-мільйонниках?

Ми спробували дати відповідь на це питання у попередніх матеріалах, де показали рентабельність проїзду на прикладі б/в маршрутки та доходів підприємства перевізника.  Утім, у ці розрахунки увійшли лише приблизні цифри з пасажиропотоку міста, адже обраховувати пасажирів у Полтаві почали лише з три тижні тому.

Проте багатьом полтавцям ціна 8 гривень здається майже здирництвом. Аргументи людей зазвичай такі: занедбаний технічний стан транспортних засобів, низький рівень доходів полтавців, невеликий кілометраж маршрутів міста. Тож порівняємо Полтаву з іншим українськими містами за цими показниками.

 

Ціна зі стелі?

 

У той час, коли в Полтаві подешевшав проїзд до рівня цін трирічної давнини, в інших українських містах за 2018 рік він виріс щонайменше на 30%, а в деяких обласних центрах – на 100%. І це при тому, що у більшості міст в останні півріччя бастували і досі бастують приватні перевізники, подекуди самовільно ставлячи вищу ціну за проїзд, ніж та, що встановлена міськвиконкомом, як це сталося, до прикладу, у Херсоні. Або у Львові, де нещодавно приватні перевізники відмовилися перевозити пенсіонерів навіть при ціні 8-9 гривень за квиток.

Отже, ось так на сьогоднішній день виглядає карта України із зазначеною вартістю на проїзд у маршрутках та автобусах.

 Вартість проїзду в обласних центрах України 

 

А ось так виглядає порівняння міст за показниками: площа обласного центру, кількість населення, середня заробітна плата по регіону. Джерело даних – статистика на жовтень 2018 року.

Порівняння з іншими містами України

Порівняння з іншими містами України

Порівняння з іншими містами України

Порівняння з іншими містами України

Як бачимо, на сьогодні ціна на проїзд у Полтаві найнижча по Україні.  Утім, це не панацея, вважають урбаністи.

«Ціна на проїзд не має бути "найнижчою в Україні" (це типовий популістський лозунг, розрахований на нашу звичку до халяви і всього "найдешевшого у світі"). Вона повинна бути такою, щоб задовольняти потреби мешканців у переміщеннях містом (не знижуючи якості їхнього життя – тобто щоб мешканці не відмовляли собі у поїздках на громадському транспорті, бо це не вписується у їхній бюджет», говорить Ялина Садовнікова, менеджерка з проектів ГО «Citylab» . 

 

«Цугцванг» для полтавської влади

Суд повернув вартість проїзду до нижчої ціни, але ситуація загострилася не на жарт. Підприємці вже не погоджуються на екс-«мамаєвський» тариф, погрожуючи страйками. Тепер – хід влади, яка фактично опинилася у «цугцванзі».

(Цугцванг – це шаховий термін. Це положення на шаховій дошці, коли будь-який хід гравця веде до погіршення його позиції. У теорії ігор цугцванг означає те, що безпосередньо змінює результат партії з перемоги на поразку – прим. авт.)

У проекції цього поняття на ситуацію останніх подій міська влада, а саме в.о. міського голови та його нинішні поплічники, постали перед неоднозначним вибором подальшого ходу.

Повернувши вартість проїзду – лишаєшся ґешефту переможця судової епопеї над незаконним підвищенням попереднього тарифу 5-3 гривні. Не відреагуєш на страйки – отримаєш транспортний колапс і, як результат, – невдоволення електорату. Та і як не походиш – полтавці скажуть: ціна була 5 гривень, і всіх все влаштовувало.

У цій ситуації врятував би новий комунальний транспорт, проте він може з’явитися не раніше наступного року. Із одного боку, Олександр Шамота має швидко ухвалювати рішення щодо тарифу, з іншого – не робити непродуманих кроків.

Можна припустити, що у «білому домі» не поспішають з підняттям цін на проїзд, користуючись іншими причинами. Апелюють до того, що з новою владою, прибирається корупційна складова пасажирських перевезень – перевізники вже не мають сплачувати «побори» можновладцям й великим гравцям цього бізнесу у Полтаві. А це – від 2000 до 15000 грн в місяць з кожного транспортного засобу на маршруті, яка осідала у кишенях «смотрящих». До того ж, влада почала щомісяця виплачувати мільйонні компенсації приватникам за безкоштовний проїзд пільговиків. Цих факторів для міської влади може бути достатньо, аби не «заграватися» та поки що залишити конфлікт у замороженому стані. До того моменту, поки місто не створить нову систему комунального транспорту або почне контролювати систему громадського транспорту, субсидуючи його з міського бюджету.

Про це заявляють і полтавські урбаністи, застерігаючи громадськість від популізму та звертаючи на необхідність пріоритету громадського транспорту над легковими автівками у майбутньому розвитку міст.

«Наслідки від зростання автомобілізації коштуватимуть містам і нашим бюджетам набагато дорожче, ніж субсидування громадського транспорту. Хоча і підтримка громадського транспорту на хорошому рівні і утримання тієї оптимальної ціни є доволі витратною справою, та треба визнати, що субсидування і дотації громадського транспорту є поширеною практикою в розвинених містах. Наприклад, всі чули про безкоштовний громадський транспорт у Таллінні для місцевих жителів, у сім'ях яких працює хоча б одна людина – цей кейс показує, що влада може піти на повне забезпечення громадського транспорту, щоб не стикнутися з набагато дорожчими і складнішими проблемами автомобілізації», - зауважує Ялина Садовнікова.

 

Безкоштовний проїзд – майбутнє європейської країни?

Продовжуючи тему безкоштовного проїзду в Таллінні, варто згадати й інші приклади. Бо поки транспортна реформа з її електронним квитком застрягає в повсякденних реаліях, а обласні центри займаються диференціацією квитків на проїзд, Європа переходить до вражаючих для нас та повністю протилежних рішень щодо громадського транспорту.

Наприклад, Люксембург – перша країна в світі, яка вводить безкоштовний проїзд, мотивуючи громадян відмовитися від власних автівок і пересісти на більш економічний і екологічний комунальний транспорт. Таким чином влада планує зменшити автомобільні затори на дорогах країни та зупинити забруднення повітря.

А уряд Естонії ж ще в липні 2018 року зробив безкоштовним проїзд на громадському транспорті в 11 з 15 своїх регіонів. Для громадян – це економія, для влади – прибуток, оскільки жителі все частіше пересідають з автомобілів в автобуси, а зекономлені гроші витрачають на розваги і побут, що стимулює національну економіку.

Але до того часу, коли у Полтаві почнуть курс до Європи, потрібно повністю поміняти транспортну систему міста. І, як мінімум, визначитися з ціною на проїзд сьогодні.

 

 

Графіка, обкладинка Марини Зевако

Опублікована: 11 грудня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація