Проїзд у нікуди: що відбувається з громадським транспортом у Полтаві. Частина 2

Автор: Ксенія Малік, 23 жовтня, 16:02

Фото: Проїзд у нікуди: що відбувається з громадським транспортом у Полтаві


У попередній частині матеріалу ми прослідкували як змінювалися тарифи у Полтаві, розповіли про головних гравців у бізнесі пасажирських перевезень Полтави й порахували собівартість проїзного квитка з точку зору маршрутників.

Але попри те, сьогоднішній тариф – все ж таки прецедент, коли міська рада чи не вперше програла громаді. Відтоді питання проїзду у Полтаві загострилося ще більше. Оновлений склад депутатської більшості постав перед вибором: політична воля для електорату чи економіка міста, й у результаті обрав все ж таки перше.

У продовженні цієї статті ми роз’яснимо, чому рішення про ціну на проїзд по 4/2 грн – питання більш кон’юнктурне, ніж виважене, як міська влада намагається вийти з кризи й не допустити нових страйків, та чи увімкнуть ближнє світло на дорозі транспортних проблем.

 

Фактчекінг

У той час, коли у Полтаві здешевшав проїзд до рівня цін трирічної давнини, в інших українських містах за рік він виріс щонайменше на 30%.

Як свідчать дані Української статистики, з початку 2018 року в Україні проїзд в автобусах найбільше здорожчав у Києві, а також у Волинській, Миколаївській, Рівненській та Дніпропетровській областях.

А згідно з даними Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг, цього року ціни на квиток у тролейбусі вже підвищилися в 16 обласних центрах країни. При цьому в Києві та Дніпрі зростання вартості проїзду в окремих видах транспорту досягло 100%.

При цьому, в багатьох обласних центрах періодично транспортники страйкують. Перевізники вимагають у влади все ж таки розрахувати собівартість, а влада піднімає тарифи. У більшості міст країни ціни на проїзд піднялися у першому півріччі 2018-го року, а в деяких регіонах оприлюднюють проекти рішень щодо майбутнього здорожчання вже з 1 січня 2019 року.

Тим часом, на сьогодні у Полтаві у купі із Черкасами, Херсоном та Луцьком – найнижча ціна на проїзд у маршрутних таксі із усіх обласних центрів України, а ціна проїзду в тролейбусі взагалі не має аналогів.

Вартість проїзду в маршрутках України

Вартість проїзду в тролейбусах України

Між тим, при узгодженні нових тарифів в інших містах, подекуди рахують «по-новому». Так, наприклад, у Хмельницькому містян запитували на громадських слуханнях. Вартість проїзду ж в електротранспорті Вінниці обумовлена високою якістю послуг, а у Житомирі давно впроваджений електронний квиток.

 

Як розраховує вартість проїзду перевізник

Це – розрахунки одного з найбільших полтавських підприємств-перевізників ТОВ «ЄВРОБУС ПОЛТАВА» з кількома десятками транспортної техніки. Вони створюються на основі річних показників роботи усього підприємства. Таким чином «ЄВРОБУС ПОЛТАВА» визначає собівартість проїзду, ґрунтуючись на витратах усього транспорту. Як найманого, так і свого. Потім ці розрахунки потрапляють до міської ради.

 Калькуляція вартості перевезень на прикладі підприємства

ТОВ «ЄВРОБУС ПОЛТАВА»  використовує 26 Богданів, 22 автобусів Volvo та 22 Рути.

Підприємство вираховувало, що з прибутком лише в 5%, вартість одного перевезеного пасажира на сьогоднішній момент буде дорівнювати близько 10-и гривням.

Розрахунок собівартості на прикладі підприємства за рік роботи

 Ми запитали у керівника підприємства, яким чином підприємство виходять з цієї ситуації, коли реальна собівартість проїзду вдвічі вища, ніж затверджений міськрадою тариф.

«Згідно з Законом України, ст. 19, якщо міськвиконком погоджує тариф нижче, ніж плановий у рік, то перевізник має право звернутися до суду за відшкодуванням різниці тарифу. Ми таке не робимо, але в Україні вже є прецеденти того, що перевізник виграв суд і міськвиконком зобов’язали відшкодувати ці кошти. Взагалі ми можемо працювати повністю безкоштовно, якщо наша міська влада буде нам відшкодовувати кожен кілометр пробігу. Найкращим виходом із ситуації було б залишити тариф прийнятним для людей, а іншу частину – покривати з міського бюджету», – сказав Михайло Костов, керівник компанії «ЄВРОБУС ПОЛТАВА».

 

На пільговиках можна  ̶з̶б̶а̶н̶к̶р̶у̶т̶і̶т̶и̶  заробляти

Існує фактор – який також вносить елемент хаосу до і так мало зрозумілої системи роботи транспорту у Полтаві – пільги. Пільговики (пенсіонери, АТОвці, діти з малозабезпечених родин, люди з інвалідністю та інші вразливі верстви населення) за законом мали б їздити безкоштовно. Але де-факто у полтавських реаліях – лише за умови компенсації перевізникам їхніх витрат за безкоштовні перевезення. Питання: хто і як мав виконувати ці зобов’язання у Полтаві – на три роки зависло у повітрі. Чому?

З початком війни на Донбасі, фінансування соціальних програм виявилося занадто складним завданням як для держави, так і для місцевих бюджетів, що стало причиною подальшого протистояння між пасажирами, перевізниками та міською владою. Адже коли пільговики у 2016 році отримали законне право безкоштовно їздити у громадському транспорті, маршрутники продовжували возити їх фактично за власний кошт, чекаючи на відшкодування своїх витрат. Подекуди це призводило до конфліктів. Час від часу у пресі з’являлася інформація на кшталт того, що людей пільгових категорій викинули маршрутки або знову облаяли.

Водії ж стверджували: пільговиків чомусь стало різко більшати і зараз вони нібито складають близько третини від усієї кількості пасажирів, тому возити їх стало «накладно».

У липні-серпні, за три роки так і не дочекавшись державного поповнення до бюджету, Полтавська міська влада нарешті сама спромоглася затвердити «Програму та порядок компенсаційних виплат перевізникам». Ним чиновники визначили пільгові категорії громадян, обсяги фінансування до кінця 2018-го року (орієнтовно це – 40 млн грн з міського бюджету) та механізм визначення розміру компенсацій полтавським перевізникам.

Історія з цим механізмом – не менш дивна й заплутана, ніж питання рентабельності місцевого транспортного бізнесу. Простіше кажучи, 40 млн гривень влада вирішує розділити між перевізниками за підрахованими коефіцієнтами. Такі коефіцієнти передбачали, що у громадському транспорті наявне співвідношення мінімум 2-х пільговиків на 1 «платного» пасажира.

Перед цим визначення коефіцієнтів було покладено на ТОВ «Трек Сервіс Контроль» (його пов’язують з прибічникам екс-мера Полтави Олександра Мамая Максимом Голдишем та Володимиром Медяником). Підприємство в свою чергу делегувало це Полтавському автодорожньому технікуму. За розрахунками дорожників, суми на відшкодування перевезення пільговиків кожній компанії стали, як мінімум, вдвічі більшими, ніж мали б бути.

У цій історії не зайве сказати, що місцева влада відмовилася від монетизації – так звана альтернатива компенсацій перевізникам. 14 березня 2018 року Уряд запропонував місцевим органам влади перейти на нову систему. Проще кажучи, держава запропонувала дати кошти за проїзд пільговиків не перевізникам, а самим пільговикам, щоб ті просто оплачували проїзд у будь-якому виді громадського транспорту.

Але таке рішення не є обов’язковим для місцевих органів. Для нашого міста це означає, що поки місцевою владою не прийняте рішення про монетизацію пільг, чинним залишається порядок компенсаційних виплат перевізникам.

Незважаючи на те, що монетизація пільг прибирає корупційні ризики, пов’язані з компенсаціями з бюджету, занадто низький соціальний стандарт пільгових перевезень досі не є популярним рішенням серед українських міст. Поки що всі українські міста не поспішають переходити на таку систему. Вочевидь, не тільки зважаючи на недоліки розрахунків безкоштовної кількості поїздок для тих же АТОвців або багатодітних сімей. Адже давати гроші самим перевізникам для очільників влади – зручніше. Таким чином були усунуті нещодавні конфлікти транспортників у Полтаві. Переважна більшість з них отримала по декілька мільйонів гривень.

Втім, і тут не обійшлося без непорозумінь: дехто з перевізників, що були «найманими» і їздили під монополістами, заявили, що не отримали для себе цих коштів. Мільйони і тисячі гривень пішли на рахунки великих підприємств. Зрозуміло, що відкрито про це наразі мало хто говорить, втім на думку водіїв, механізм монетизації спрацював би ефективніше.

«Не треба ніяких компенсацій перевізникам – з ними постійна тяганина і плутанина. Впровадьте монетизацію пільг, нехай кожен пільговик сплачує за себе сам», – зазначає підприємець Юрій Шевчук.

«Так, ми отримали кошти від міської влади, але якщо не роздали деяким маршрутникам, це означає, що ми покрили цими коштами витрати на податки з офіційного працевлаштування», – коментує ситуацію Михайло Костов, керівник ТОВ «ЄВРОБУС ПОЛТАВА».

 

 Атракціон небаченої щедрості

Незважаючи на справедливі нарікання полтавців на завищені коефіцієнти, 26 вересня оновлений склад виконкому все ж таки затвердив суми перших компенсацій та виплатив близько 9 млн гривень лише за 23 дні серпня. Можливо, таким чином нова влада хотіла частково врегулювати конфлікт з перевізниками після зниженого нею тарифу.

Найбільшу суму компенсацій отримало комунальне підприємство «Полтаваелектротранс» – 3,67 млн. грн. (або 42,5%), де був затверджений найвищий коефіцієнт – три з половиною пільговики на одного пасажира, що оплачує проїзд.

Дещо більшу частку компенсацій (44,8%) отримали на двох ТОВ «Євробус Полтава» та ТОВ «Люкс-Полтава 2009» – 1,79 і 2,085 млн. грн. відповідно.

ПП «ЛЮГ», ТОВ «Делко Компані» і ТОВ «ТК Експрес-лайн» на трьох отримали 983 тис. грн. (11,4% компенсацій). У кожного суми в діапазоні від 100 до 500 тис. грн.

Найменші компенсації отримали ТОВ «Віраж-В» та ФОП Щербак П.О. – 64,75 і 48,98 тис. грн., або 1,3% сум компенсацій на двох.

Відшкодування не отримав лише один перевізник – ФОП Данік В.С., який обслуговує два маршрути, що відправляються з Критого ринку на вул. Лугову та в с. Івонченці.

«Як передали мені друзі, ФОП Данік сказав, що йому непотрібні компенсації, адже він у будь-якому разі безкоштовно перевозив би й далі пільгові категорії громадян»,  – розповів перевізник Юрій Шевчук.

Заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко пояснив це тим, що перевізник не надав дані до міськвиконкому. За його словами, компенсацію виділили усім, хто подав заяви.

Між тим, поки влада щедро роздавала завищені суми транспортним компаніям, ТОВ «Трек Сервіс Контроль» швидко розформували.

Компенсації перевізникам за серпень 2018

А декілька днів тому, 18 жовтня, на сайті  міськради було розміщено проект про нові компенсаційні виплати перевізникам на вересень. На цей  раз сума компенсацій складає 9,195 млн грн, з яких 55% дістанеться КП «Полтаваелектроавтотранс», 30% –ТОВ «Євробус Полтава» та ТОВ «Люкс-Полтава 2009», і понад 10% – іншим п’яти перевізникам.

Надалі міська влада обіцяє переглянути коефіцієнти для перевізників. Але поки що цей інструмент виконує лише роль механізму кон’юнктурного врегулювання проблеми. Через відсутність чіткого обліку обсягів пасажирів система компенсацій має занадто високі корупційні ризики. А вся ця історія більше нагадує «спасіння утопаючих», в якій слід очікувати, що запланованих до кінця  року по програмі компенсаційних виплат 40 млн грн. точно не вистачить.

 

Антиутопія

Проблема некоректного тарифу тягне за собою низку інших суспільних проблем. Постійна економія на обслуговуванні транспортних засобів згодом призводить до зношеності тролейбусів, автобусів та маршрутних таксі, відсутності здорової конкуренції на ринку, і як наслідок – глобального невдоволення полтавців керманичами міста. Очевидно, що системою громадського транспорту у Полтаві системно ніхто і ніколи не займався. Отже, зараз перед оновленим складом депутатського корпусу постає купа проблем як спадок від попередників.

Модернізації потребує все, що стосується системи полтавського міського транспорту. Це – тариф, спосіб компенсацій перевізникам, пільги на проїзд, автобуси і тролейбуси, схеми сполучення, облік пасажиропотоку у місті і багато що ще. Проте ці проблеми можливо вирішити лише комплексно.

Світло на горизонті може з’явиться лише з моменту впровадження електронного квитка у Полтаві. За словами чиновників міськради, наразі – останній етап затвердження необхідних актів регуляторної політики. Й буцімто невдовзі у кожному транспортному засобі Полтави буде впроваджена система електронного обліку пасажирів. Адже проект електронного квитка довго лежав у шафах попереднього керівництва й очікував свого часу.

Система E-Ticket вже декілька років існує в ЄС. Вона дозволяє ефективно рахувати пасажирів, створює оптимальну схему користування транспортом пільговими верствами населення, забезпечує комфортні умови перевезення.

Курсуючи до Європи, Україна також декларує готовність переймати досвід Заходу і втілювати в життя необхідні інновації. Відповідне законодавче підґрунтя було ухвалено парламентарями ще на початку минулого року.

Що дає ElTicket

Утім, як це часто буває, теоретична Європа «буксує» у повсякденних вітчизняних реаліях. За задумом депутатів у Верховній раді, ця ініціатива мала плавно перекочувати до комунальних структур на місцях. Але у суворих буднях полтавських перевезень е-квиток не так-то легко впровадити, адже як зазначають транспортні експерти, розміщувати його у більшості нинішніх «маршруток» - не можливо та не правильно. Електронний квиток має сенс бути в великогабаритних автобусах або тролейбусах. А це означає, що ера роздовбаних «маршруток» добігає кінця.

«Є плани закупити з півсотні сучасних бездротових електричних тролейбусів. Місто має намір відмовитися від автобусів малого класу, повернути функціональність комунальних підприємств та поступово перейти до системи комунального транспорту», – прокоментував начальник транспортного управління міськради Юрій Сябро.

Електронний квиток вже є в Тернополі. Транспортники Житомиру та Вінниці також впроваджують його у систему міста.

Наразі у місті з’явилася надія й на те, що на зміну застарілим системам менеджменту громадського транспорту прийдуть конкретні цілі й стратегія мобільності. Вона майже затверджена й скоро буде представлена на засіданні КП «Інституту розвитку міста». Розробили його експерти компанії Dornier Consulting.

Згідно Програмі планування міської мобільності нова стратегія передбачає вирішення багато питань.

Пріоритети Плану сталої мобільності міста від Dornier

«З точки зору транспортної системи найголовніше – це якість перевезень. Людину турбує, щоб вона могла легко дістатися з точки А в точку Б, щоб не багато часу чекала на зупинці, а сама зупинка була у зоні пішохідної доступності від місця проживання. У Полтаві є дві проблеми. Перша – це те, що рухомий склад не є придатним для такого міста. Тобто з одного боку є певна кількість тролейбусів, що добре, проте у місті працює велика кількість маршруток низької пасажиромісткості і переважно з незадовільним технічним станом. Це неприйнятно. По-друге, у Полтаві є маршрути з великими інтервалами. Тобто людина за дві з половиною години не може виїхати зі свого району. Коли проводилися дослідження, то ми виявили, що не всі маршрути працюють за графіком, тобто вони є заявлені, але на маршруті їх немає. Всі ці моменти можна виправити шляхом єдиної системи управління транспортом», – коментує ключова експертка з питань мобільності «Dornier Consulting» Олена Чернишова.

За словами фахівців, які розробляють План сталої мобільності і невдовзі представлять його міській раді, впровадження цієї системи може поступово вирішити всі проблеми. Адже наразі в Україні склалася така ситуація, коли систему перевезень ніхто не планував, маршрутна мережа формувалася хаотично під лише популярні маршрути для визначних приватних перевізників.

У Полтаві необхідно створити організацію (або реанімувати комунальне підприємство), що здійснювала б реальний вплив на перевезення і запровадила новий механізм розрахунку за кількість провезених кілометрів. Таким чином організація акумулює весь дохід і розподіляє його між перевізниками не в залежності від того, популярний маршрут чи ні, а від того, наскільки якісно надавався сервіс.

Подібна організація дозволяє оптимізувати питання з розрахунками, пільговиками і компенсаціями, бо гроші будуть осідати не в кишенях приватників, а проходити через прозорі розрахунки. Оплата пасажирами послуг в такому випадку здійснюється через електронні платежі, а водій не відволікається на рахування коштів. Перевізник отримує справедливу оплату за виконану роботу, а місто – налагоджену систему перевезень у відповідності до європейських стандартів.

 

Графіка, інфографіка Юлії Деркач

Опублікована: 23 жовтня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація