Прості люди зі складною місією: як волонтери по всій Україні рятують нас від сміття

Автор: Євгенія Каблучка, 2 квітня, 18:31

Фото: Прості люди зі складною місією: як волонтери по всій Україні рятують нас від сміття (Фото - Еколтава)


Протягом останніх вихідних Полтава перетворилася на «сміттєвий» хаб: у місті відбулася Майстерня українських сортувальних ініціатив. На екологічну подію з’їхалися волонтери з усієї України аби розповісти, як, подекуди без допомоги влади, робити міста чистішими та зменшити надходження відходів на звалища.

Близько 4% українських територій засмічені побутовими відходами. Якщо зібрати цю площу докупи, то вийде Кіровоградська область.

На самій Полтавщині нараховують 672 офіційних сміттєзвалищ. Лише 71 мають документацію. Тож, якщо не почати розв’язувати проблему, Полтавщина, як і Україна, почне ще більше зникати під сміттєвим шаром.

Поки українська влада  робить перші кроки, щоб побороти сміттєву проблему. Лише нещодавно, у листопаді 2017 року, Уряд схвалив Національну стратегію управління з відходами. Документ має кілька цілей, одна із яких – зменшити кількість смітників та об’ємів захоронення. Також передбачено створення мережі з 50 регіональних полігонів, які відповідатимуть вимогам європейських директив.

На Полтавщині роками говорять про будівництво полігонів, сортувальних ліній та сміттєпереробних заводів. Наразі розмови поступово переходять у практичну площину: шукають інвесторів та земельну ділянку для полігону, ведуть розмови про купівлю обладнання.

Та деякі люди не згодні чекати, поки влада «розкачається» і від слів перейде до активних дій. Саме такий «контингент» зібрався в Полтаві на вихідних.

Протягом 31 березня-1 квітня екологічна організація «Еколтава» провела Майстерню українських сортувальних ініціатив (далі – МУСІ), на яку запросила волонтерів з усіх регіонів. Під час МУСІ активісти розповідали про власні ініціативи, які рятують українські сміттєзвалища від побутових відходів.

 

Як у Львові реалізують стратегію поводження з побутовими відходами ?

«Після пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі щось перемкнулося у свідомості і почали всі думати над тим, як знайти вихід», – розповіла Діана Попфалуші, співкоординаторка ініціативи «Zero Waste Lviv».

Дівчина розповіла, що Львівська міська рада почала закликати сектор активістів вирішувати сміттєву проблему. Таким чином з’явилася міська ініціатива «Zero Waste Lviv», координатори якої взялися розробляти Стратегію поводження з твердими побутовими відходами для Львова.

Діана Попфалуші

Принцип «Zero Waste» – це прагнення до нуль відходів, яка передбачає велику система мислення та роботи. Діана пояснила, коли почали працювати над цією концепцією, то зрозуміли, що без співпраці бізнесу, громадян та влади не буде результату.

Один із перших кроків, які в майбутньому дадуть розуміння проблеми, дослідити склад смітника. Діана Попфалуші розповіла, що склад сміттєвого відра у Львові виглядає приблизно так:  харчові відходи займають близько 40%, пластмаси – 13%, скло – 10%. Завдяки цьому дослідженню можна розуміти, що робити далі, тобто як організовувати логістику та збір відходів.

Дівчина пропонує перейти від поводження з ТПВ до управління ресурсами. Тобто, розпоряджатися та перевикористовувати, а не поводитися я з тим, що вже викинули. Для міської ради запропонували поступово переходити до подібної концепції. Впровадження планують реалізувати у три фази:

  1. розбудова системи менеджменту;
  2. поступово привчати людей до нових стандартів;
  3. постійний аналіз смітника.

Завдяки цьому хочуть на 30% зменшити кількість відходів, які захороняють у Львові. Втілювати плани почали з інформаційної кампанії. Влада також доєдналася та створила Департамент поводження з твердими побутовими відходами. Він поділений на два управління: оперативне поводження з ТПВ та управління розвитку системного поводження. Перший підвідділ займається рекультивацією та будівництвом сміттєпереробного комплексу, а другий проводить інформаційні кампанії і налагоджує роботу з бізнесом.

 

Черкаські кав’ярні, дружні до екології

Жителька Черкас Ліда Криштоп, засновниця Майстерні переробки з пластику, перші кроки на «екологічній» дорозі зробила з написання проекту  по сортуванню відходів у місті. До того дівчина протягом 2-3 років сортувала відходи вдома. Після закінчення університету не знала, чим займатися, тому пішла на цей конкурс. Відтоді почала займатися громадської діяльністю.

Ліда Криштоп

Наразі Ліда може похвалитися багатьма досягненнями. Це і проведення лекцій на сортувальну тематику у школах, і створення Майстерні переробки з пластику.

Також дівчина ініціювала екологічний рух у міських кав’ярнях. Активістка запропонувала робити знижку, якщо людина купує каву у власну чашку. За словами Ліди, більше 10 кав’ярень у Черкасах доєдналися до подібної акції.

 

80% вінничан мають контейнери для сортування сміття

У 2015 році у Вінниці почала діяти програма «Екологічне місто». За словами координаторки Надії Лінчук, суть ініціативи – зробити Вінницю чистою. Одне із аспектів – запровадження роздільного збору відходів.

Перші кроки у напрямку вирішення проблеми зробили у 2005 році. Тоді склалася критична ситуація на сміттєзвалищі, яке експлуатували протягом 20 років. У 2005 році створили комунальне підприємство. З 2006 року смітник почали упорядковувати, пересипати землею. У 2013 році встановили сортувальну лінію та спеціальну установка, яка збирає біогаз та виробляє електроенергію.

Надія Лінчук

У Вінниці збір сміття відбувається за двома видами: сухі та вологі відходи. У 2015 році закупили баки та забезпечили ними майже 80% населення.

Інформаційна компанія для підтримки сортування почалася з роздачі у житловому секторі інформаційних листівок. Школярів та дітей у садках інформували у ігровій формі.

 

У Харкові відсортовані відходи забирає автомобіль

На початку 2018 року в Харкові почав їздити ЯСортуюМобіль. Як повідомила Наталя Воронянська, представниця відповідної ініціативи, екобус курсує попередньо відомим маршрутом та забирає у харків’ян сміття.

Люди віддають побутові відходи безкоштовно. Організатори ініціативи продають сміття, а від реалізації покривають частину витрат на бензин.

Крім координації роботи сортувальної станції на колесах, активісти проводять тематичні лекції.

Наталя Воронянська (Фото Олега Журавльова)


Криворізькі школи заробляють на смітті

Представниця громадської організації «Чисте місто – Кривий Ріг» Оля Костіна розповіла про роботу зі школами. Оля організовує збір вторинної сировини у школах та наводить результати такої діяльності. Наприклад, за два місяці збору макулатури та ПЕТ-пляшки одній школі вдалося «заробити» 5 тисяч гривень. На ці кошти в одному з класів встановили пластикове вікно.

 Оля Костіна (Фото Олега Журавльова)

 

«Кольорові відра» вчать запоріжців сортувати

Соціальне підприємство «Кольорові відра» у Запоріжжі має на меті навчити розділяти сміття спочатку запоріжців, а потім – усю Україну. Представниця підприємства Олена Волох розповіла, що вони безкоштовно встановлюють сортувальні контейнери у навчальних закладах, офісах, співпрацюють з житловим сектором. Відсортовану сировину продають і таким чином підтримують власний бізнес.

Крім того,  можна придбати бак для сортування. Він коштує 90 гривень.

Олена Волох (Фото Олега Журавльова)

Досягнення «Кольорових відер»:

  • більше 900 встановлених контейнерів по місту;
  • 10 тонн вторинної сировини не потрапило на сміттєзвалище;
  • 4 тисячі дорослих та дітей прослухали лекції по сортуванню.

 

Чого українці можуть повчитися у японців

У 2017 році голова «Еколтави» Юлія Мельник проходила навчання по енергозбереженню у Японії. Крім основного курсу навчання, іноземним студентам багато розповідали про вирішення сміттєвої проблеми в країні.

Юлія зазначила, що Японія – інший світ по рівню культури, технологій та розвитку. І Україні є чому повчитися, адже починали японці з таких же проблем сміття та енергії.

Юлія Мельник

Полтавка протягом кількох місяців жила у місті Кітакюсю. Населення міста нараховує  близько мільйона людей. У 60-х роках ХХ століття через розміщення в населеному пункті промислових потужностей, місто було забруднене: річкова вода мала червоний відтінок, сміття не сортувалося та не перероблялося. Проте мешканці вирішили змінити ситуацію і зараз це місто є одним із найекологічніших у країні.

Досвід Японії можна назвати передовим. Оскільки країна невелика, а людей дуже багато, у них немає місця для сміттєзвалищ. Наприклад, площа Японії вдвічі менша, аніж України. Проте людей там живе втричі більше, ніж у нас.

Через такі фактори Японія стала однією з перших країн, де почали спалювати сміття. Але спочатку ця технологія була не достатньо екологічною.

На початку 2000-х років почали будувати високотехнологічні заводи для спалювання та приділяти увагу сортуванню. Тим часом з кожним роком сміттєспалювання ставало більш дорогим. На цей процес кожного року виділяють 1,2 мільярда єн. У результаті почали задумуватися, як змінити систему.

Сміття в Японії сортують по-різному залежно від регіону. Десь окремо складають на дві фракції, десь – на 25, 30 видів. Наприклад, у показовому ком’юніті Окі-таун з населенням близько 15 тисяч осіб сортують сміття на 25 фракцій. Є графік, згідно з яким вивозять відходи. Забирають і каналізаційні стоки, і органіку.

Допомагають сортувати спеціальні брошури японською та англійською мовами. Штрафів немає, всі покладаються на доброчесність. Юля розповіла про випадок, коли іноземні студенти не сортували сміття. Їх не покарали фінансово, але провели довгу бесіду.

«Люди відчувають відповідальність перед державою та думають про майбутнє», – підсумувала Юлія Мельник.

 

Бути чи не бути полтавським батарейкам на медичному заводі скла

Під час МУСІ полтавський активіст Сергій Антоненко порушив питання щодо утилізації батарейок. Він розповів, що є можливість віддати їх заводу медичного скла у Полтаві. Але є деякі ризики.

Чоловік розповів, що на цьому заводі виготовляють спеціальні ампули. У їх виробництві використовують пальчикові батарейки, з яких виймають графітові стержні. Раніше графітові стержні закуповували на заводі, який вже не функціонує. Потім в іноземних країнах, але це виявилося дорого. Далі почали практикувати купівлю дешевих китайських батарейок.

Сергій Антоненко

Зараз постає питання: або відібрати полтавські пальчикові батарейки і передати підприємству, або ж залишити батарейки «у спокої» до кращих часів. Ризик є в тому, що батарейки після виймання графітового стержня можуть викинути. А, як відомо, такий тип відходів є небезпечним та забруднює довкілля. До того ж, потім ці батарейки буде важко передати на переробку.

Загалом ситуація з батарейками в Україні набуває катастрофічних масштабів. За словами учасників МУСІ, на території держави немає потужностей, які б утилізовували батарейки. Наразі волонтери проекту «Батарейки, здавайтесь» ведуть перемови з поляками, аби ті забрали українські батарейки на утилізацію. Проте є ще одна проблема – перевозити небезпечні відходи варто у спеціальних контейнерах, яких на території України також немає. 

 

Один у полі не воїн

Як показує загальноукраїнська практика, лише завдяки ініціативі активістів не вдасться вирішити проблему сміття в Україні. Там, де громадськість, влада та бізнес працюють разом, є хороші результати. А там, де влада ігнорує проблему, – виходить Полтава.

Скільки ще пожеж має пережити Макухівське сміттєзвалище, аби влада почала діяти? Скільки ще сміттєвих колапсів взимку мають на власній «шкурі» відчути полтавці, аби почати сортувати? Що ж, питання залишається відкритим.

Опублікована: 2 квітня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація