Сміттєві ігри, або як вирішують проблеми з відходами на Полтавщині

Автор: Маргарита Мостова, 2 листопада, 16:03

Фото: Сміттєві ігри, або як вирішують проблеми з відходами на Полтавщині


Доки депутати перед виборами жваво обіцяють зробити з України європейську державу, околиці наших міст та парків, річки та родючі землі завалені сміттям. Макухівське сміттєзвалище поблизу Полтави вже займає площу 22 футбольних полів та стало вищим за 9–ти поверховий будинок.

Чиновники поки не беруться виконувати законодавство, що регулює поводження з відходами, аби населення могло відсортовувати сміття як це вже прийнято в цивілізованому світі. Про «сміттєву болючу точку» наших міст читайте далі.

 

 

 Чому сортування та переробка сміття  – новий виклик для країни

Вже майже рік українці мають сортувати відходи, аби вони не потрапляли на сміттєві полігони. З першого січня 2018 року вступив в дію Закон України «Про відходи», згідно з яким на органи місцевого самоврядування – обласні, місцеві та сільські ради – покладено зобов’язання організувати відповідну інфраструктуру для сортування відходів, забезпечити збір, вивіз та переробку всіх вторинних ресурсів у кожному населеному пункті. Все це покликане зменшити навантаження на сміттєзвалища.

В теорії мають встановити баки для роздільного збору скла, паперу, пластику та окремо для змішаних відходів. З-поміж обов’язків органів місцевого самоврядування – й вчасний вивіз вторсировини та транспортування до найближчого переробного заводу. Або ж інший варіант – збір змішаних відходів від населення та побудова на території області/району сортувальної лінії для відбору відходів, що можуть бути вторинно перероблені.

Все це означає збільшення витрат з бюджету й підвищення тарифу для населення на вивіз і цивілізовану переробку побутових відходів. Можливо, саме тому жодна область не може похвалитися успішним і безперебійним процесом сортування відходів. Можновладці неохоче голосують за створення стратегії поводження з відходами, виділення коштів на створення документації та закупівлю баків чи сортувальних ліній.

Але поки Полтавська міська рада експерементує – інші вже діють.

В країні та області маємо численні випадки окремих громад, що взялися за питання сортування рішуче. І доки «кожен собі пан» – громади вирішують питання на свій розсуд.

 

Що зі сміттям у населених пунктах Полтавщини 

Мачухи

У селищі поблизу Полтави вже рік як почали самостійно вирішувати питання сортування відходів. На зборах об’єднаної територіальної громади керівництво вирішило: «Сортуванню сміття – бути!». З цього почався процес написання проекту та його подання на конкурс Полтавської обласної ради, спільна закупівля баків для сортування, облаштування майданчиківу Мачухах, закупівля гідравлічного пресу для вторсировини та організація вивозу відсортованих відходівмісцевим комунальним підприємством «Дружба».

Зараз у Мачухах  встановили 4 платформи для роздільного збору, кожна  з яких включає по п'ять баків. З переробкою розібралися просто – домовилися з підприємством, яке щомісячно будезабирати вторинну сировину. Сума за віддану вторсировину не значна, але все ж таки потрапляє на рахунок КАТП. За словами місцевого голови, проект із сортування відходів в окремій громаді поки що збитковий. Аби витрачені кошти скоріше повернути до бюджету, необхідно збирати більше вторсировини. Тож для Мачух зараз існує дві цілі: закупівля додаткового сміттєвозу, встановлення баків на території сіл ОТГ та постійна просвіта жителів у питаннях правильного сортування сміття.

 

Миргород

Місто–курорт стало першопрохідцем у питанні сортування відходів. Адже за вирішення цієї проблеми тут взялися ще в далекому 2006 році. Тоді керівництво взяло курс на європейські цінності. Зараз у Миргороді сортують пластик, скло та папір. За це відповідає місцеве комунальне підприємство «Спецкомунтранс». У населеному пункті є 42 контейнери для паперу, така ж кількість для пластику і 41 для скла. Це на майже 40 тис. осіб населення. За інформацією від КАТП, вторсировину вивозять часто: з багатоквартирних будівель – щоденно, а з приватного сектору – раз на місяць. Це зумовлено тим, що багатоповерхівки забезпечені сортувальними майданчиками, а приватні будинки – поки ні. Але в останніх теж є можливість сортувати  за так званим «безконтейнерним» способом. Мешканці приватних будинків можуть здавати сировину просто у своїй тарі. На комунальному підприємстві відходи досортовують на різні підвиди та відправляють на переробку до Черкас, Обухова та Дніпра. Така система переробки дозволяє сплачувати екологічний податок. У Миргороді переймаються іншим – як підтримувати мотивацію та зацікавленість містян у сортуванні відходів. Міська рада спільно з КАТП постійно вигадує нові підходи в інформаційній кампанії серед населення.

 

Нові Санжари  

У Новосанжарській ОТГ, яка об’єднує найчистіше селище України – Нові Санжари та село Зачепилівку, належно поводяться зі сміттям – кажуть це репутація селища, навіть намагаються боротися зі спалюванням сухої трави та листя. Сміття вивозять вчасно, слідкують аби урни для сміття були всюди та їх було достатньо. А ще, тут знаходиться єдиний сертифікований полігон відходів в області (має відповідні дозволи та відповідає вимогам побудови сміттєвого полігону.) Втім, запровадження системи раціонального збору вторинної сировини трохи «кульгає». Погляди на питання доцільності запровадження сортування сміття в ОТГ у селищної та районної ради – різні. За інформацією новосанжарської міської ради – вони готові ресурсно сприяти аби у Нових Санжарах все таки почали сортувати сміття. Але за однієї умови – відповідної зацікавленості керівництва селища.. Тож у питанні коли ж все ж таки у селищі – чемпіоні з благоустрою почнуть сортувати відходи, Санжари повністю покладаються на обласні стратегії та рішення.

 

Решетилівка

В Решетилівському районі вже почали сортувати відходи. Але процес йде зі скрипом. На всю Решетилівську ОТГ, що охоплює 5 населених пунктів, тільки 24 баки для збору скла, пластику, та макулатури. У самому місті існує 7 платформ для сортування, розміщені вони лише біля багатоповерхових будівель. Логіка зрозуміла – саме тут можна назбирати найбільше вторсировини за короткий термін. За словами місцевих активістів, баки належать міській раді, але обслуговує їх приватне підприємство «ЖитлоСервіс». Воно орендує в міськради два сміттєвози для вивозу вторинної сировини. Де та яким чином відходи, зібрані на цих майданчиках, переробляються чи утилізуються невідомо. В той же час у місті діють приватні пункти прийому вторсировини, які працюють на своїх умовах.

У публічних місцях, на кшталт лікарні, бібліотеки, школи, роздільний збір сміття не налагоджений. Цей процес поки ліг на плечі місцевих громадських активістів, які заручившись підтримкою заступника голови з комунальної частини та приватного підприємця, який збирає вторсировину, планують встановити баки для роздільного збору у навчальних закладах. Як стверджують місцеві – поки що з виховною метою, аби сформувати корисну звичку відсортовувати відходи. Наразі, місцеві жителі сортують як можуть. За результатами опитування в соц.мережах, люди готові віддавати на переробку жестяні банки, пластик та папір. Але за умови якісного та своєчасного механізму збору та переробки цієї вторсировини.

 

Гадяч

У Гадячі взялися вирішувати питання сортування відходів на рівні району. Серйозно поставилися до Закону «Про відходи» і вже за півроку, як він вступиви в дію почали процес закупівлі контейнерів, розподілення обов’язків між комунальними службами. Як повідомив керівник КП «Сервіс» Гадяцької районної ради Володимир Кириченко, до нового 2019 року контейнери для роздільного збору відходів мають бути по всьому району, зокрема у житловому секторі.  Зараз роздільно збирають відходи у школах та лікарні Гадяцького району. У самому місті внесли зміни до Програми поводження з твердими побутовими відходами, придбали додатковий сміттєвоз. А в  районі вже діє комплекс для відсортовування відходів, придбаний за майже 3 млн грн, облаштовують сортувальну лінію, яка допомагає відбирати скло, макулатуру та пластик дрібної фракції.

 

Карлівка

У Карлівці все здається простішим. Про сортування відходів тут знають давно, запевняють у Карлівському виробничому управлінні житлово–комунального господарства. Ще у 2007–му ухвалили  міську програму поводження з відходами. Вже з 2008 го – почали сортувати, встановили 20 майданчиків по всьому місту (156 контейнерів) для пластику, скла, макулатури й змішаного сміття. Співробітники управління забезпечують щоденний вивіз вторсировини та її досортовування. Отримані ресурси здають приватному підприємству, а виручені кошти спрямовують на витратні матеріали, обслуговування транспорту, у найкращі часи – закупівлю нових баків. Як повідомив нам еколог Карлівського ВУЖКГ расшифровать, мають іншу задачу – боротися з недобросовісними сортувальниками. За останній час у місті з’явилося багато приватних пунктів вторсировини, щопочали конкурувати з централізованою системою. У контейнерах часто трапляється змішане сміття, вонопсує всю раніше відібрану сировину.

Але найцікавіше те, що на початку 2018–го з’явилася справді обнадійлива новина: у Карлівці планують встановлювати сортувальні лінії. Міська рада  виділила з місцевого бюджету близько 500 тисяч гривень на проектно–кошторисну документацію, за якою планують облаштувати полігони твердих побутових відходів сортувальними станціями. Таким чином, керівництво хоче підлаштувати свою сортувальну ініціативу до вимог ЗУ «Про відходи» та Субрегіональну стратегію поводження з твердими побутовими відходами в Полтавській області. Проект розробили, але не затвердили. В ВУЖКГ пояснюють: документи на експертизі...

 

Кобеляки

У місті Кобеляки, що є районним центром та вміщує майже 10 тис жителів є сміттєва проблема. Про сортування відходів поки що не йдеться. Адже, куди подіти змішане сміття, міська рада не знає. Комунальне підприємство збирає відходи у населення та вивозить їх... на «тимчасове» місце накопичення. Адже полігоном це звалище не назвати – не відповідає нормам. У комунальній сервісній службі розповідають, що чекають на допомогу обласної ради, адже така проблема загрожує й сусіднім селам. Така ситуація є порушенням не лише Закону «Про відходи» а й Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць.

 

 

Як вирішити сміттєву проблему по–людськи, або полтавські «сміттєві» реалії.

Як насправді має бути вирішили науковці, закордонні експерти та Полтавська ОДА ще у січні 2016. Саме тоді була затверджена Стратегія поводження з відходами для області.  

Субрегіональну стратегію поводження з твердими побутовими відходамирозробили в співробітництві німецьким товариством міжнародної співпраці (GIZ) і полтавської облдержадміністрації, профільних управлінь та полтавських науковців.  Це якісний документ, що покроково і докладно пояснює як полтавському субрегіону впровадити цивілізоване поводження з відходами. Полтавський субрегіон об’єднує Полтавський, Чутівський, Машівський, Новосанжарський і Карлівський район.

 

Ідеї наступні:

  • сміття мають відсоровувати на території муніципалітетів, впроваджений роздільний збір вторсировини, будівельних, небезпечних відходів, і з часом органічних (садових).
  • в районних центрах мають створити сортувально–перевантажувальні станції. Все, що може бути відібрано і використано (вторсировина, будівельне сміття, органічні відходи) мають відібрати. Решту  великими вантажівками мають відправляти на головний полігон під Полтавою.
  • поступово закривають і рекультивують всі сміттєзвалища,що не відповідають санітарним нормам, і створюють для всього субрегіону єдиного полігону, що має всю необхідну інфраструктуру і є безпечним. Місце для нього на території біля Ковалівської селищної ради.

Розташування центрів поводження з відходами

Строк реалізації документу до 2040 року.

Наразі проблемою є створення нового полігону, оскільки  місцеві жителі категорично проти створення його на території свого селища. Через це Полтавські побутові відходи продовжують звозитися на Макухівське сміттєзвалище.

*Полігон від сміттєзвалища відрізняється тим, що це не просто яма або гора сміття, а інженерна споруда, де максимально  мінімізований  впливу на навколишнє середовище (наприклад нижній щар – водонепроникний, щоб не забруднювати грунтові води, передбачена очистка фільтрату та інше)

 

Реалізація субрегіональної стратегії є завданням Полтавської ОДА, але по суті вона має реалізуватися усіма зацікавленими населеними пунктами, оскільки вони також мусять виділяти кошти зі своїх бюджетів. Крім того для впровадження всіх заходів (закупівля нових контейнерів для роздільного збору, сміттєвозів, будівництво станцій і полігону) потрібно довести тариф на поводження з відходами до економічно обгрунтованого, в середньому в субрегіоні близько 25 грн/місяць/людина.

 

 

Поводження з відходами – не словом, а ділом

Зараз громадськість лобіює створення Полтавської міської стратегії поводження з відходами. Оскільки Полтава є найбільшим населеним пунктом області і для початку роботи субрегіональної стратегії основні кроки також мають бути зроблені в Полтаві.

Наразі на макухівське сміттєзвалище потрапляє близько 100 000 тонн (!) відходів щорічно (дані КТП 1628 – організації що обслуговує сміттєзвалище). Через відсутність роздільного збору (а точніше, через його не високу ефективність при ручному відборі на звалищі) ця цифра не може бути зменшена і буде тільки зростати в зв’язку зі збільшенням населення міста і кількості сміття, що продукує кожен мешканець.

Але у Полтаві сортують відходи. Зокрема, це завдання вирішують напівлегальні приватні пункти прийому вторсировини та люди без постійного місця проживання. Безхатченки відбирають вторинні ресурси у контейнерах для змішаних відходів.  Таку картину можна спостерігати як на вулицях міста, так і безпосередньо на Макухівському сміттєзвалищі. Виручені кошти за папір, скло та пластик у кращому випадку поповнюють кишені самих збиривачів сировини та власників приватних пунктів. Виникає ситуація, за якої виграють окремі люди, а не жителі всього міста за рахунок благоустрою і цивілізованого збору відходів.

Також в місті зовсім не вирішене питання поводження з небезпечними відходами, зокрема хімічними елементами живлення, ртутовмісними (лампи, градусники). Цей тип відходів відрізняється тим, що несе пряму небезпеку здоров’ю людей і потребує окремого збору і умов зберігання та перевезення. Але за будь–які довгострокові результати варто платити та бути готовим до змін у звичній схемі «побутове сміття в одному контейнері – сміттєвоз – звалище».

Для того щоб вирішити всі ці питання і почати нарешті виконувати норми чинного законодавства (закон «Про відходи» забороняє з 1.01.2018 захоронення на звалищах необроблених відходів з встановленням штрафів за невиконання) потрібно на рівні міської ради прийняти спочатку  програму, потім стратегію, а далі план дій, в якому будуть прописані кроки, закладені бюджетні кошти для реалізацію і призначені виконавці.

Ми готові долучитися до створення такого документу та всіляко сприяти його реалізації.

 Яким може бути поводження з відходами

 

 

Як підтримати рух за роздільний збір сміття у Полтаві ?

З 25 липня  розпочато судову справу за позовом команди Еколтави та Сергія Антоненка  проти  міської ради Полтави щодо поводження з відходами у місті.  На нашу думку, у Полтаві не організовано належного збирання, сортування та утилізації відходів, а очільники міста не виконують зобов’язань, покладених на них законом «Про відходи». Такий позоввід громадян є одним із перших прецедентів в Україні. Ми оприлюднюємо текст позову для загального ознайомлення.

 

Кілька простих кроків, аби не бути осторонь та пришвидшити запровадження сортування відходів: 

  1. Завітати на сесію Полтавської міської ради, де місцеві депутати можуть затвердити або відхилити рішення про виділення коштів на формування робочої групи зі створення стратегії поводження з відходами у Полтаві. Ми докладемо всіх зусиль аби ці питання були винесені на сесії міської ради на найближчому майбутньому. Про дату сесії ми будемо повідомляти на сторінці Еколтави у соц.мережах.
  2. Підписатися на новини команди ЕКОЛТАВИ та бути в курсі всіх екологічних ініціатив та проектів.
  3. Зменшувати кількість відходів у повсякденному житті. Використовувати багаторазовий посуд, екоторби та власні термочашки.

 

І наостанок, цитата канадської письменниці та , активісткиу захисту навколишнього середовища Маргарет Етвуд:

«Людям чомусь подобається звалювати сміття в такі місця, де ще збереглася жива природа…»   

Тож, сміттям стає все, що лежить не на своєму місці. Але в той же час, відсортовані відходи можуть стати вторинними ресурсами.

 

Інфографіка, обкладинка Юлії Деркач

Опублікована: 2 листопада 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація