Як воно – продавати й орендувати комунальне майно прозоро? Інтерв'ю з керівником проекту ProZorro.Продажі

Автор: Анна Єгорова, 2 жовтня, 15:03

Фото: Олексій Соболев (ліворуч) підписує Меморандум із Хмельницькою міськрадою (Джерело - prozorro.sale)


Уже півтора року бюджетні установи країни купують товари та послуги прозоро та відкрито – через систему ProZorro.Продажі. Робота системи розпочалася із продажу активів ліквідованих банків. А зараз команда проекту разом з ГО «Transparency International Україна» і Міністерством економічного розвитку і торгівлі пілотують проект, покликаний збільшувати бюджетні надходження завдяки ефективним прозорим продажам і оренді державного та комунального майна.

Крім того, Полтавщина наприкінці літа підписала Меморандум про співпрацю з проектом ProZorro.Продажі, тож, можливості ресурсу, його майбутнє, нинішні напрацювання та ризики ми обговорили з керівником проекту Олексієм Соболевим.

Яка ідея проекту? Чи ProZorro.Продажі планує повторити шлях Системи публічних електронних закупівель ProZorro – від громадської ініціативи до затвердження проекту на законодавчому рівні?

Проект спочатку пілотується громадською організацією «Transparency International Україна». Це дозволить налаштувати систему, виявити всі сфери, де її можна використовувати. При цьому Transparency як авторитетна світова антикорупційна організація виступає гарантом недоторканості бази даних, відповідності всіх процедур заявленим. Після чого, в наступному році, система буде передана державі, і держава її використовуватиме, буде прийнято відповідний закон.

Під час підписання Меморандуму з Полтавською облрадою (Джерело - Прес-служба Полтавської обласної ради)

Це стовідсотково буде так?

Це такий план, і ми його будемо дотримуватись. З чим ми стикнулися – наприклад, у сфері закупівель був один центральний закон завжди. Але немає закону про державні продажі. Ми зараз створюємо на нього попит. Ми знайшли з десяток законів, які діють для різних агентств, установ, тощо й регулюють ті чи інші продажі. Арештоване майно – свій закон, газотранспортна система – свій закон. Оренда – одна штука, приватизація – інша, комунальна сфера – взагалі своя і таке інше. Ми наразі підключаємо їх всіх; всі вони починають стогнати: «Ааа, нормативка нам заважає, незручно». Ми цю нормативку якось уніфікуємо, після чого створюється закон, який подається у парламент, і ми заявляємо: «Ну дивіться, вся Україна хоче цього закону, давайте його приймемо». Ось такий наш план. Це наша стратегія з МЕРТом (Міністерство економічного розвитку і торгівлі – Прим. авт.), якою ми йдемо. Сподіваємося, закон буде десь за рік: восени наступного року будемо в Раду вносити. До того часу маємо надію, що наберемо обертів і широкої практики, щоб у Раді потім сказати: «Дивіться, ця штука продала на сотні мільярдів гривень».

Цікаво, як з'явилася сама ідея продажів – обернена закупівлям? І чому саме «Продажі»?

По-перше, це легко уявити собі: є аукціон-редукціон, давайте його перевернемо, зробимо аукціон на підвищення ціни, і будемо щось продавати. Але без запиту це важко. Якщо прийти до якихось органів, запропонувати цей механізм – і навіть якщо вони почнуть продавати, – це не буде масштабним.

Запит прийшов саме від Фонду гарантування вкладів. У нього активи ліквідованих банків на 500 мільярдів гривень, які вони мають продати, 90+ банків, які потрібно ліквідувати, 5 років, щоб це зробити. Тож, зараз у нас оголошено близько 65 тисяч аукціонів; із них десь 60 тисяч – це Фонд гарантування вкладів. Вони намагалися іншим шляхом це реалізувати, але це дуже важко. Тому вони прийшли десь у квітні-травні минулого року до МЕРТу, сказали: «У вас є редукціони, давайте їх перевернемо, почнемо нормально продавати активи банків». У липні минулого року зібралася команда. Уже 31 жовтня з'явився перший лот у системі. Дуже швидко і дуже круто.

Олексій Соболев

Через те, що в Фонду всього так багато, вони сформували цілий ринок - ринок зобов’язань. Дуже зручно, тому що є один орган, з яким ми напрацювали всі ці процедури, виробили нормативну базу. Тепер, коли ми кудись ідемо і нас питають: «А хто ви такі?», то кажемо: «Ми більш ніж на три мільярда продали. А ви на скільки? Ні наскільки». Тобто, вже переконалися, що це дуже-дуже зручно.

На цій базі ми почали. Тепер туди додаються активи державних підприємств, комунальних підприємств. А згодом - ще й об’єкти малої приватизації від Фонду держмайна. Крім того, це ж аукціон не лише з продажу – зараз є ще й оренда. Взагалі, ProZorro.Продажі перетворюється на платформу, яка буде просто проводити електронні аукціони з продажу будь-якого державного майна. Тобто можна вигадати що завгодно; там, де є якийсь конкурс, – ти його можеш перетворити на аукціон. Це й благодійні аукціони, які ми проводимо. А, наприклад, Київрада почала виносити на аукціон право на проведення вуличних ярмарок. Вони не могли вирішити, якому бізнесмену це дати: кажуть, нехай посперечаються на електронній платформі. І таких випадків багато; з кожним місяцем ми знаходимо нову сферу, яка зможе використовувати електронні аукціони. Тому буде зручно, коли діятиме єдиний аукціон, єдина платформа, і всі держоргани туди виставлятимуть лоти з усіх сфер.

Чому це важливо для Полтави, інших міст? Нещодавно одразу кілька міських рад підписали Меморандум про співпрацю з ProZorro. Продажі. Що це дає людям, чому це важливо?

Ми сподіваємося, що після приєднання області місто Полтава до нас теж дійде. Для міста взагалі супермегакруто – як для бізнесу, так і для влади. Тому що гроші з'являються саме там, де їх одразу можна витрачати. Точно, що в комунальних підприємств є купа всякого брухту, непотрібного майна, якісь автомобілі. Ми дивилися також приватизаційні програми міст, порівнювали і побачили, що на наших аукціонах ціна за квадратний метр виходить на 20% вища. Вам не потрібні на вашу приватизаційну програму зайві 20%?! Скоріш за все потрібні. Ці кошти йдуть у бюджет міста і одразу витрачаються на школи, дороги тощо.

По-друге, є і в підприємств, і в самого міста оренда. Її дуже-дуже-дуже багато, і вона зазвичай надається якось незрозуміло та за досить низькими ставками. Ти не знаєш, що у тебе в місті здається, як туди потрапити. У ProZorro.Продажі це буде прозоро, це буде онлайн: ви будете знати про можливості оренди завдяки системі. 

Львів теж хоче продавати прозоро (Джерело - prozorro.sale)

Зараз ми почали аукціони по оренді робити для «Укрпошти», там стартова ціна для одного об’єкту в центрі Києва була 7000 гривень на місяць за 10 квадратних метрів. Вона зросла до більш ніж 30 тисяч, адже заявилися більше десяти учасників. Тому це полегшує містянам робити тут бізнес, і також слідкувати за тим, наскільки міськрада чи облрада прозора.

Для бізнесмена це теж дуже добре, тому що твої права не лише захищені юридично, а й публічно. Якщо хтось тебе буде виганяти, та кажеш: «Ось, дивіться, в онлайн-системі я переміг. Тут, ось мої документи». У нашій країні, мені здається, це перевага – публічна підтримка й прозорість. Оскільки ми вже рік працюємо, у нас не було скарг на те, що прозорість комусь заважала. Це дуже цікаво, адже ми дебатували спочатку, чи потрібно всі дані відкривати, чи треба щось закрити. Відкрили все, і не було такого, що хтось щось купив і скаржився, що це не приховали. Це навпаки захищає.

Будь-який гарний проект, особливо пов'язаний із грішми, має ризики. Які ризики виявляєте в ProZorro.Продажі і як плануєте їх попереджувати? Наприклад, у ProZorro вже громадськість бачить, що аукціони можна підлаштовувати, документи недовантажувати – і все це в обхід закону.

Стосовно системи ProZorro – її ціль, щоб всі все бачили. Не була ціль, щоб можна раз і назавжди перемогти корупцію взагалі. Але передбачалося, щоб всі бачили корупцію, щоб зловживання неможливо було приховати. Ну а далі треба реагувати: просто лінк кидаєш, і людина бачить, що там підлаштовано під когось. Якщо ви почитаєте адейти, порушникам виносять догани, їх звільняють через порушення в ProZorro, а головне – вдається запобігти втраті платників податків, тобто нас із вами.

Аукціон вечері з міністром юстиції на ProZorro.Продажі

У нас в ProZorro.Продажі трохи легше з цим. Коли комунальне підприємство продає, то майже єдиний спосіб підлаштувати щось – це погано описати актив. Але покупці все одно можуть ставити запитання онлайн. Також є майданчики, які це супроводжують, ходять і скаржаться. Проте подібних скарг ще в нас не було.

Для того, щоб користувачі не заходили просто потролити, кожен аукціон відбувається з гарантійним внеском. Його встановлюють комунальні підприємства, він зазвичай становить 5% від початкової вартості. І якщо людина зробила ставку на аукціоні, і відмовляється підписувати контракт, ці відсотки від стартової ціни йдуть замовнику. Таких випадків дуже мало, зазвичай люди не підписують контракти з інших причин – змінилися обставини, або не змогли вчасно зібрати всі кошти на купівлю, наприклад.

Також у нас немає кваліфікації покупців. Більшість тих, хто продає через нас, не вимагають, щоб люди мали якісь документи на купівлю. Тому що ти продаєш будівлю, і тобі все одно, хто її купує і чи є в покупця якась довідка. Хоча є можливість виставити якісь параметри, але цього не роблять, тому що їм потрібні ці кошти. Коли це все розшириться, можуть з'явитися такі випадки, коли кваліфікація буде потрібна, але вони будуть прозорі. Буває таке, що з переможцем не можуть підписати договір з якоїсь юридичної причини. Авжеж, шкода, доведеться спуститися до нижчої пропозиції, але на це є об'єктивна причина, і її помітно.

Тому з ризиків, які в проекті є, це дуже-дуже-дуже велика нормативна база. І дуже складно працювати, не маючи єдиного закону. До кінця року в нас мета мати 15 обласних центрів, підключених до системи.

Оренда – це перше, що цікавить комунальників. Продаж – більше політичне питання. Тому що часто це викликає конфлікти. А в оренду здавати – будь ласка.

Олексій Соболев (Джерело - day.kyiv.ua)

За Вашим досвідом, міста, які ігнорують систему онлайн-продажів – це більше необізнаність і обережність чи все ж таки бажання уникнути прозорості?

Зараз це необізнаність, тому що ми почали з продажів банків-банкрутів і лише в останні кілька місяців йдемо в міста. Адже проект фінансується донорами, тому якийсь час пішов на пошук необхідних коштів. Але далі ми будемо розширюватися, і міста дізнаються про ProZorro.Продажі.

Є кілька міст, які цілеспрямовано не хочуть це робити. Але цікаво, що ті, хто запізнився з закупівлями ProZorro, як наприклад Харків, зараз вивчають ProZorro.Продажі й розглядають можливості. Тому що з закупівлями пізно розібралися, і коли це стало вимогою закону, стало важче.

Є міста, які вважають, що така система не така вже й потрібна. Але ще десь рік чи 9 місяців це буде добровільно, в рамках пілотного проекту. І наше перше завдання - саме зібрати відгуки, щоби система працювала краще. По-друге, тут немає такої бюрократичної процедури, як у закупівлях, тому й порогу, мабуть, не буде. Краще би всім містам приєднуватися, надавати відгуки, щоб потім було  легше працювати. Ну і, звісно ж, залучати більше коштів до місцевого бюджету.

Опублікована: 2 жовтня 2017


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація