Юлія Городчаніна: А тепер на чистоту!


UPD: Автор тексту вибачається за непідтверджені дані, після уточнення інформація про «7 відсотків» не підтвердилася. Але навіть це не робить цей текст менш актуальним. Отже...

156 країн світу долучилися цієї суботи до наймасштабнішої світової соціально-екологічної акції – World Cleanup Day!

Акція «Всесвітній день прибирання»– це масштабний привід, щоб привернути увагу людей до проблеми забруднення планети та навчити суспільство, що кожен може робити внесок у поліпшення глобальної екологічної ситуації. Саме тому тисячі громад об'єдналися та працювали як одна, створюючи «зелену хвилю» від Нової Зеландії до Гаваїв.

Якщо Ви думаєте, що це десь далеко і нас не стосується, то це не так. Змінити екологічну ситуацію можна лише, об’єднавши зусилля, працювати кожен на своєму рівні, але ставлячи єдину глобальну ціль. Здається, що прибиранням парків, скверів, громадських місць, пляжів та прибережних зон займаються всі. Але наша ціль – не лише прибрати територію, а позбутися відходів назавжди. Навчити людей не забруднювати середовище, продукувати менше сміття та сортувати відходи.

 

ОБЕРЕЖНО, ПЛАСТИК!

Приведу сумну статистику на одному з видів відходів – пластику, щоб зрозуміти наскільки ця проблема на часі:

  • - Майже половина сучасного пластику була створена протягом останніх 15 років (National Geographic, червень 2018);
  • - Пластик зазвичай накопичується в центрі океанічної водоверті. Наприклад, у Північно-Тихоокеанській течії розташована Велика тихоокеанська сміттєва пляма, яка втричі більша за площу Франції (приблизно від 700 000 до 1,6 млн. км2);
  • - Щороку 4,8-12,7 млн тонн пластмаси потрапляють в океани із прибережних районів та річкових шляхів. Це 15 мішків, наповнених пластиковими відходами на метр на всіх прибережних лініях у світі. Якщо цими відходами наповнити вантажівки та виставити в одну лінію, то вони огорнуть Землю 24 рази. (Джемма Ямбек, Університет Джорджії, 2015);
  • - Із усього коли-небудь виготовленого пластику тільки 9% були перероблені. (Джемма Джембек, National Geographic, 2018);
  • - Більше, ніж 3,5 млрд людей не мають доступу до найпростіших сервісів з переробки сміття. (ISWA, Globalization and Waste Management, 2012).

У Світових масштабах це означає:

  • зростання споживання призвело до росту кількості відходів, змінилася морфологія;
  • відходи стають все більш тривкими до натурального розкладення;
  • зростає кількість відходів, які неконтрольовано потрапляють до світового океану;
  • рівень забруднення довкілля нещадно знищує запаси питної води.

Тепер про Україну:

Якщо поруч з нами немає океанів, це не значить, що ми продукуємо чи накопичуємо менше сміття. 

Із 30 тис. сміттєзвалищ в Україні паспортизовані лише 6 тис. більшість з яких вже перевантажені сміттям, експлуатуються понад норму та не відповідають вимогам екологічної безпеки. Оскільки лише 78% населення користується послугами зі збирання побутових відходів, загальні обсяги утворення відходів насправді значно більші.

Головна проблема полягає навіть не в тому, що українці багато смітять, забруднюючи навколишнє середовище, а в тому, що в країні дуже недосконала система поводження із відходами. І, на жаль, з кожним роком цифри лише зростають. Неефективне використання відходів, у той час, коли у європейських країнах, у середньому, переробці підлягають 50 – 60% побутових відходів, у нас ці показники не перевищують 4,5%. Справа в тому, що у розвинутих країнах світу давно працює система роздільного збирання та переробки сміття.

В Україні 95 % сміття потрапляють на полігони, або на несанкціоновані сміттєзвалища. Та повністю безпечних полігонів взагалі не існує. Навіть побудовані за всім будівельним нормам полігони становлять небезпеку. Відбувається рух ґрунтових мас, а це є причиною того, що сміттєвий фільтрат потрапляє в ґрунт, питну воду. Практично на всіх полігонах час від часу відбуваються пожежі. У той же час на сміттєспалювальних заводах діє 7-8 ступенів очистки газів, контролюється кількість викидів в атмосферу.

Кожен українець щороку створює близько 220-250 кг твердих побутових відходів на рік, а мешканці великих міст – по 330-380 кг. Це говорить про моделі поведінки та екологічну культуру, адже замало не викидати сміття на вулиці поза сміттєву урну, необхідно «включати» екологічне мислення набагато раніше, наприклад, враховувати вплив продукції на навколишнє середовище як фактор при купівлі товарів. Також проблемою є низький рівень використання послуг зі збирання та утилізації відходів, видалення останніх на стихійні звалища, спалювання органіки.

 

Яким боком Всесвітнє прибирання до Полтави?

Екологічно свідома та активна частина громади Полтавщини включилася у підготовку Всесвітнього прибирання на місцях, розуміючи, що ми не є виключенням, й маємо чимало проблем зі сміттям!

Найперша проблема вже існуюча – Макухівське сміттєзвалище, яке вже давно переповнене!

Друга проблема – це відсутність системи сортування та переробки відходів.

Третя, й мабуть, головна – небажання нічого змінювати, а отже ігнорування очевидної для всього світу проблеми. І це не враховуючи ні те, що Україна з 1 січня 2018 року зобов’язалася сортувати сміття, ні те, що відповідно до статті 30 та 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 21 Закону України «Про відходи» практично всі функції щодо регулювання відносин у сфері поводження із відходами, у тому числі з небезпечними, відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. Ну і зовсім не аргумент для місцевої влади – неодноразові звернення громадян у вигляді електронних петицій, звернень і навіть позовів до суду з вимогою робити свою роботу в частині  поводження з відходами.

Але не все так погано, адже працюючи з екологічними проектами останні 3 роки, я з впевненістю можу сказати, що екологічна свідомість у містян зростає, як і запит на зміни в поводженні з відходами. Цьому підтвердження активність громади на екологічних акціях. Прикладом об’єднання громади навколо екологічних питань й став World Cleanup Day, адже лише на центральній локації – Прирічковому парку – до акції долучилися сотні полтавців. Проект підтримали багато партнерів, хтось коштами, хтось продукцією, хтось фізичною допомогою. Й звичайне прибирання стало майданчиком ековзаємодії. Адже крім прибирання найбільшої зеленої зони міста, учасники також могли придбати екопродукти та вироби місцевих крафтових виробників, подивитися показ мод з екоторбами, щоб відмовитися нарешті від вкрай шкідливих кульочків, познайомитися з виробниками контейнерів та сортувальних ліній, послухати найкращі місцеві гурти, які грали, щоб подякувати всім, хто прийшов на прибирання. Бо ми всі знаємо що ті, хто бере участь в подібних заходах, ніколи не смітять. Також напередодні Всесвітнього прибирання, пройшов захід з ГО «ЕкоЛтава» «Йога проти пластику» – безкоштовне заняття йогою взамін на участь у прибиранні. Адже меседж цих подій – людина може і має вести здоровий спосіб життя без шкоди навколишньому середовищу!

У підтвердження своїх слів, хочу поділитися з Вами відео події:

Для того, щоб все вийшло, як Ви побачили на відео трішки хочу поділитися деякими особливостями цьогорічної підготовки події.

  1. Протягом 1,5 міс. Регіональна команда World Cleanup Day мала більше 30 зустрічей у районах та громадах області, школах міста з презентацією проекту та дискусіями, іграми про сортування сміття. Допомагали команді іноземні волонтери з Італії та Туреччини, які ділилися досвідом своїх країн. Дякуємо за таку можливість Міжнародній молодіжній організації AIESEC. В інтернаціональній команді працювати цікаво й пізнавально, та головне ми хотіли продемонструвати в дії, що лише об’єднуючи зусилля, можна змінити ситуацію, допомагаючи один одному. Ну і можливо, хоч комусь стане соромно, що люди приїхали з іншої країни, щоб за тобою прибрати сміття. З такою ж метою до України приїхала президентка Естонії Керсті Кальюлайд, яка прибирала Дніпро. До речі, саме з Естонії у 2008 році розпочався всесвітній екологічний рух «Let’s do it», й пізніше – «World Cleanup Day».

А тепер на чистоту!

  1. Враховуючи, що проект повністю волонтерський, а провести нам його хотілося добре, ми оголосили збір коштів на ресурсі ЗМІСТ. Нам вдалося зібрати 36 тис. грн., що склало більше 75 % запланованого бюджету. За що дякуємо всім партнерам, хто допомагав. Власне повний бюджет події був значно більший, якщо перерахувати в грошовий еквівалент всі надані безкоштовно або за мінімально можливу вартість продукцію, послуги, роботи, – починаючи від вручну зібраної сцени, звукового обладнання, завершуючи водою, кашею і т.д. Відразу заспокою Вас, це бюджет не лише для забезпечення потреб Полтави, а також і області. З такою допомогою та підтримкою легко звертати гори!

 А тепер на чистоту!

  1. Для того, щоб до проекту долучилися нові люди, треба стукати в нові двері, а отже використовувати різні формати, щоб розказати про акцію. Бо я впевнена, що багатьох людей ця проблема хвилює не менше за нас, але ми один про одного просто не знаємо. Тож ми це робили спільно з Обласним молодіжним центром, показуючи екомультфільм, проводячи English speaking club на екологічну тематику, йогу проти пластику, як я вже згадувала, й просто виходили на вулицю з буклетами й говорили на 5 мовах, щоб знайти підхід до кожного. А ще статті, ефіри, пресконференції, пости, розіграші сувенірки. Ну Ви зрозуміли, що навіть якщо людина не збиралася йти на прибирання, ми планували її переконати в протилежному) Й впевнені, що це спрацювало, адже всього по області долучилося 15 районів та міста Полтава, Пирятин, Горішні Плавні, Лубни, Решетилівка. Дуже активно включилися в роботу ОТГ. Якщо говорити про кількість учасників, то це близько 5 тис. волонтерів!

Загалом в Полтавській області сформувалася потужна команда. До Світового прибирання долучились: Білогорільська сільська рада Лохвицького району, Засульська ОТГ Лубенського району, Бутенківська ОТГ Кобеляцького району, Заворсклянська сільська рада Полтавського району, Омельницька ОТГ Кременчуцького району, Петрівсько-Роменська сільрада Гадяцького району, Козельщинська громада, смт Шишаки, м. Зіньків, м. Пирятин, смт. Диканька, м. Горішні Плавні, м. Решетилівка, смт. Опішня, с. Покровська багачка Хорольського району та м. Хорол, м. Глобине, м. Миргород, с. Василівка Чутівського району та смт. Чутове. Загальна кількість учасників – 5624 Зібрано сміття – 84, 182 т Відсортовано вторсировини – 2,368 т P.S. Головна проблема в області відсутність пунктів прийому сировини, в деяких районах відсортоване сміття до сих пір чекає свого зіркового часу.

А тепер на чистоту!

Я рада, що нам це вдалося! Рада, що зустріла багатьох неймовірних, щирих та дієвих людей, які щодня працюють над розвитком своїх громад! Впевнена, що це лише початок

Тому закочуємо рукава, бо роботи ще вдосталь, й рухаємося далі. Нехай небо буде мирним, а Україна чистою!


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація