Андрій Любич: Аналіз доходів полтавського міського бюджету за ІІІ квартали 2018 року


Останнім часом у суспільно-політичному житті міст значна увага приділяється стратегічному плануванню розвитку.  Нормативно-правові акти у вигляді законодавства про економічне та соціальне прогнозування вимагають від адміністративно-територіальних одиниць лише середньострокове планування у вигляді програмно-цільового методу та програм економічного та соціального розвитку, а от довгострокове планування у вигляді стратегій законодавчо вимагається лише від одиниць на регіональному рівні адміністративно-територіального устрою (м. Києва, областей, та de jure Автономної Республіки Крим та м. Севастополь). Стратегії розробляються місцевими органами виконавчої влади на затвердження відповідних органів місцевого самоврядування.  А от на рівні обласного центру прийняття стратегій розвитку не вимагається жодним нормативно-правовим актом.  Але в площині публічно-правових відносин який же наявний фінансовий ресурс для забезпечення потреб територіальної громади?  Безумовно це в першу чергу бюджет міста та позабюджетний ресурс різноманітних суб’єктів комунальної форми власності.  

Отже, у відповідь на інформаційний запит громадська організація “Інститут фінансів та права”, що регулярно моніторить публічні фінанси Полтави, отримала від бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради черговий звіт про виконання  зведеного міського бюджету Полтави[1] за  три квартали 2018-го року у форматі так званого казначейського звіту «Форма № 2кмб(мб)», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30 січня 2012 року № 60.

Отримання інформації, передбаченої Порядком складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012  № 44, зокрема, відповідно до частини шостої статті 20  Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI, дає можливість провести обговорення розбіжностей між затвердженими (запланованими) та досягнутими (фактичними) результативними показниками, також як і відповісти на запитання які ресурси наявні у територіальної громади та як вона їх використовує.

 

Фактично за січень-вересень 2018, млн. грн.

% доходів                               

зведеного місцевого бюджету

Фактично за січень-вересень 2017, млн. грн.

Планово на 2018-й рік, млн. грн.

Доходи Полтавського міського бюджету + дотації + субвенції

3 367,61

100%

2 426,14

4 511,80

у т.ч. дотації Полтавському міському бюджету

0,00

0%

43,72

0,00

у т.ч. субвенції Полтавському міському бюджету

394,01

11,70%

1 070,14

506,89

у т.ч. субвенції з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам

1 334,58

39,63%

0

1 886,44

Доходи Полтавського міського бюджету без трансфертів

1 576,25

 

1 356,00

2 032,53

У порівнянні з аналогічним періодом 2017-го року відбулось зменшення трансфертів міському бюджету з державного бюджету, оскільки фінансування житлово-комунальних субсидій почало проводитись як субвенція з обласного бюджету.  Проте у цілому у 2018-му році зросли як фактичні, так і планові доходи міського бюджету з трансфертами.  А самі доходи без трансфертів зросли на 16,24% у порівнянні з аналогічним періодом 2017-го року до 1 576,25 млн. грн.

Структура доходів бюджету адміністративно-територіальної одиниці устрою без урахування трансфертів (дотацій та субвенцій) враховує:

1) податкові надходження (від загальнодержавних та місцевих податків),

2) неподаткові надходження,

3) доходи від операцій з капіталом,  

4) цільові фонди. 

Нетрансфертні податкові надходження Полтавського міського бюджету залежить від декількох факторів:

  •  бази оподаткування, що залежить від рівня економічної активності суб’єктів,
  •  ставок оподаткування, визначених у статтях Податкового кодексу України,
  •  коефіцієнтів розподілу отриманих загальнодержавних податків між Державним бюджетом України (ст. 29 БКУ), що є суспільними благами громадян, та місцевими бюджетами  трьох рівнів адміністративно-територіального устрою, що є суспільними благами громад (ст. 64, 66 та 69 БКУ).

Відповідно до статті 9.1 Податкового кодексу України (надалі, ПКУ), до загальнодержавних податків належать:

Назва загальнодержавного податку, що надалі розподіляється до різних бюджетів за коефіцієнтами, визначеними у ст. 29, 64, 66 та 69 БКУ

Нараховується

Контроль

9.1.1. податок на прибуток підприємств (розділ III ПКУ);

за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

ДФСУ

9.1.2. податок на доходи фізичних осіб (розділ IV ПКУ);

за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

ДФСУ

9.1.3. податок на додану вартість (розділ V ПКУ);

за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

ДФСУ,

ДМСУ (зовн.-ек.)

9.1.4. акцизний податок для підакцизних товарів (вироблених та ввезених) та підакцизних товарів з реалізації, згідно переліку, визначеного пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України (розділ VI ПКУ);

за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

ДФСУ,

ДМСУ

9.1.5. екологічний податок (розділ VIII ПКУ, підпункт 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 ПКУ);

за місцем здійснення господарської діяльності.

ДФСУ

9.1.6. рентна плата (розділ IX ПКУ);

за місцем здійснення господарської діяльності.

ДФСУ

9.1.7. мито (Митний кодекс України).

за місцем здійснення господарської діяльності.

ДМСУ

А відповідно до статті 10 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI до місцевих податків належать:

10.1.1. податок на майно (розділ XII ПКУ), що складається з: 

  •  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ст. 265.1.1 та 266 ПКУ),
  •  транспортного податку (ст. 265.1.2 та 267 ПКУ),
  •  плати за землю (ст. 265.1.3 ПКУ).

10.1.2. єдиний податок.

А до місцевих зборів належать:

10.2.1. збір за місця для паркування транспортних засобів (стаття 268-1ПКУ),

10.2.2. туристичний збір (ст. 268 ПКУ).

Місцеві податки та збори зараховуються лише до бюджетів територіальних громад на базовому рівні, у той час як у бюджетах районного та регіонального рівнів лише розподіляються загальнодержавні податки, згідно коефіцієнтів, визначених у статтях 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України.

Таблиця, млн. грн.

 

Фактично за січень-вересень 2018, млн. грн.

% доходів                               

зведеного місцевого бюджету

Фактично за січень-вересень 2017, млн. грн.

Планово на 2018-й рік, млн. грн.

Податкові надходження

1 576,25

42,83%

1 356,00

2 032,53

у т.ч. податок на доходи фізичних осіб

971,68

28,85%

764,24

1 286,40

Реверсна дотація

-105,27

 

-73,82

-140,36

Надходження від податку на доходи фізичних осіб, якого в бюджетах міст обласного значення залишається 60%, у порівнянні з аналогічним періодом 2017-го року зросли на +49,32% до 971,68 млн. грн.  Варто звернути увагу на те, що стаття 99 Бюджетного кодексу України, що врегульовує горизонтальне вирівнювання податкоспроможності бюджетів міст обласного значення, визначає, що:

«1. Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності бюджетів міст обласного значення, бюджетів об’єднаних територіальних громад, районних бюджетів, здійснюється з урахуванням таких параметрів:

1) кількість населення;

2) надходження податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1 частини першої статті 64 цього Кодексу, за останній звітний бюджетний період;

3) індекс податкоспроможності відповідного бюджету.

  1. Індекс податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності зведеного бюджету міста обласного значення, бюджету об’єднаної територіальної громади, районного бюджету порівняно з аналогічним середнім показником по всіх зведених бюджетах міст обласного значення, районів і бюджетах об’єднаних територіальних громад в Україні у розрахунку на одну людину.
  2. При здійсненні вирівнювання враховується значення індексу податкоспроможності відповідного бюджету.

Якщо значення індексу:

в межах 0,9-1,1 – вирівнювання не здійснюється;

менше 0,9 – надається базова дотація відповідному бюджету в обсязі 80 відсотків суми, необхідної для досягнення значення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9;

більше 1,1 – передається реверсна дотація з відповідного бюджету в обсязі 50 відсотків суми, що перевищує значення такого індексу 1,1».

Якщо значення індексу податкоспроможності буде більше 1,1, передаватиметься реверсна дотація з відповідного обласного бюджету в обсязі 50 відсотків суми, що перевищує значення такого індексу 1,1.  Таким чином з бюджету міста до Державного бюджету за три квартали було вилучено за реверсною дотацією 105,27 млн. грн.

Проте деякі інші загальнодержавні податки, що не входять до розрахунку індексу податкоспроможності, показали таку динаміку:

 

Фактично за січень-вересень 2018, млн. грн.

% доходів                                

зведеного місцевого бюджету

Фактично за січень-вересень 2017, млн. грн.

Планово на 2018-й рік, млн. грн.

Податкові надходження

1 576,25

42,83%

1 356,00

2 032,53

у т.ч. акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції)

11,38

0,34%

54,17

15,60

у т.ч. акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) 

45,29

1,34%

19,36

59,40

у т.ч. акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

51,24

1,52%

54,17

71,80

Усього акцизний податок

107,93

3,20%

136,30

146,80

Усього в місті Полтава акцизного податку було зібрано 107,93 млн. грн., у т.ч. частка надходжень до Полтавського міського бюджету від акцизу з ввезеного пального, запровадженого у 2017-му році, вже за 3 квартали 2018-го року становила 45,29 млн. грн. 

Всі інші податкові надходження були місцевими податками та зборами, у складі яких туристичний збір та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності були майже нікчемними в структурі балансу:

 

Фактично за січень-вересень 2018, млн. грн.

% доходів                               

зведеного місцевого бюджету

Фактично за січень-вересень 2017, млн. грн.

Планово на 2018-й рік, млн. грн.

Податкові надходження

1 576,25

42,83%

1 356,00

2 032,53

у т.ч. податок на майно

168,77

5,01%

203,97

207,44

у т.ч. єдиний податок

184,01

5,46%

147,023

239,00

Усього місцеві податки

353,05

10,48%

300,62

446,75

Частка Полтавського міського бюджету в екологічних надходженнях була такою:

 

Фактично за січень-вересень 2018, млн. грн.

% доходів                               

зведеного місцевого бюджету

Фактично за січень-вересень 2017, млн. грн.

Планово на 2018-й рік, млн. грн.

Податкові надходження

1 576,25

42,83%

1 356,00

2 032,53

у т.ч. екологічний податок 

0,46

0,01%

0,50

0,33

Усього інші податкові надходження (екологія)

0,48

0,01%

0,502

0,33

Цифри мізерних надходжень від екологічного податку та надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, збору за забруднення навколишнього природного середовища, свідчать про те, що у Полтаві, як і в усьому регіоні, не спрацьовують компенсаторні механізми за зовнішні негативні (побічні) ефекти господарської діяльності, або майже відсутні екологічно шкідливі виробництво та споживання.

Що стосується неподаткових надходжень, то у 2017-му році при планових надходженнях 142,16 млн. відбулось значне перевиконання.  Фактично надійшло 259,08 млн. грн. за 2017-й рік.  Проте перевиконання у 2017-му році не відобразилось на планових показниках, оскільки знову було заплановано неподаткових надходжень близько 182,56 млн. грн.  І цей показник вже було перевиконано за перші три квартали 2018-го року, хоча неподаткові надходження Полтавського міського бюджету і зменшились у порівнянні з аналогічним періодом 2017-го року на -27,94%:

 

Фактично за січень-вересень 2018, млн. грн.

% доходів                               

зведеного місцевого бюджету

Фактично за січень-вересень 2017, млн. грн.

Планово на 2018-й рік, млн. грн.

Неподаткові надходження

131,50

3,90%

182,5

182,56

 у т.ч. доходи від власності та підприємницької діяльності

28,85

0,86%

45,32

36,07

у т.ч. плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів

28,34

0,84%

44,85

35,50

у т.ч. власні надходження бюджетних установ

68,33

2,03%

100,96

85,57

Отже, крім того, що власні надходження бюджетних установ міського бюджету зменшились на -32,32%, заслуговує уваги те, що плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів також зменшилась у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на -36,81% до 28,34 млн. грн.  Відомо, що у вересні 2018-му року територіальна громада Полтави тримала на депозитах бл. 500 млн. грн. накопичених коштів міського бюджету (за три квартали 2018-го року на депозитах було розміщено 721,7 млн. грн., а повернуто з депозитів 278,435 млн. грн.) 

Дискусія щодо того, чи повинна бюджетна складова публічних фінансів виконувати функцію накопичення триває вже давно.  Наприклад, до 2018-го року рентна плата за користування надрами для видобування нафти, газу та газового конденсату, повністю вилучена з системи міжбюджетного розподілу, і тому бл. 15,8 млрд. гривень безповоротно вилучалось з регіону, а субвенції та дотації зведеним місцевим бюджетам регіону (обласний бюджет, бюджети шести міст обласного значення та двадцяти п’яти районів Полтавської області) не доходили і до 5 млрд. грн.  Оскільки цей загальнодержавний податок не включений до індексу податкоспроможності місцевих бюджетів, то ГО “Інститут фінансів та права” оцінювало, що зведені місцеві бюджети на території Полтавської області без урахування дотацій та субвенцій могли б виконувати і накопичувальну функцію у випадку, якби рента почала б розподілятись на всі рівні адміністративно-територіального устрою.  Натомість, керівництво Полтавської ОДА неодноразово заявляло, що накопичувальну функцію місцеві бюджети на повинні виконувати і обіцяло вживати адміністративні заходи щодо держслужбовців, які мають інші підходи.  

Моя позиція залишається незмінною: рахунки Державного казначейства можуть і повинні виконувати не лише розрахунково-клірингову функцію, але і функцію накопичення, адже не потрібно витрачати грошові кошти, якщо не можливо проконтролювати ефективність їх витрачання у короткий строк (створення доданої вартості), або не розроблені результативні показники продукту, затрат, ефективності та якості.  А накопичення може зробити громади заможнішими.  Правильною стратегією Полтавської міської влади повинне стати наповнення бюджетів розвитку місцевих бюджетів.  У бюджетах розвитку,  затверджених згідно статті 71 Бюджетного кодексу України, рекомендується запровадити поточні видатки для внесків органів місцевого самоврядування у статутні капітали підприємств та господарських товариств – об’єктів спільної власності територіальних громад.  Підхід, застосовуваний Полтавською ОДА, щодо неприпустимості накопичень, свідчить про те, що ОДА не відстоює фінансові інтереси територіальних громад.     

 

Замість висновків

Можна стверджувати, що бюджет міста Полтави є профіцитним при нульовому боргу.  На відміну від деяких інших міст України, Полтаві не потрібні субвенції з державного бюджету на погашення міського боргу.  Проте звіти про виконання не враховують показників власних коштів госпрозрахункових комунальних підприємств міста Полтави. Власні надходження зросли, а отже зросла і ресурсна база. 

В наступних оглядах проаналізуємо й інші складові комплексної оцінки показників виконання міського бюджету: видатки, трансферти, балансування та перспективи розвитку міста, також як і його стратегічного потенціалу. 

 

Андрій Любич, голова ГО «Інститут фінансів і права»


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація