Блоги

Від Олег Журавльов, 2 тижні назад
Лондон дивує провінційного туриста багатьма речами, до яких місцеві давно звикли. Наприклад, зручною для пішоходів дорожньою розміткою та низькими бордюрами, заїздами, які комфортні для людей з інвалідністю. Світлофорами, які вмикаються кнопкою. А ще – захмарними цінами (проїхатися у метро коштує 185 грн, а з'їсти морозиво – майже 100 грн). Дивує монументальна архітектура та продумане містопланування. Сучасні будинки гармонійно співживаються із старою забудовою. Хмарочоси не заважають дорожньому руху, бо крізь них облаштований проїзд. Там, де є місце для дерева, – росте дерево, тож місто, хоч і велике, дуже зелене. Підземних переходів немає, є лише метро. По Темзі плавають чудернацькі поліцейські катери, а у небі багато літаків та вертольотів, які літають дуже низько. Безхатьки ночують просто в парку, у палатці, не знаю, ганяє їх хтось чи ні. У черзі на оглядове колесо London Eye – сотні людей, усюди натовпи туристів, і я з моєю камерою – серед них....

Від Олег Журавльов, 3 тижні назад
Коли потрапляєш у Лондон, складається враження, наче опиняєшся у тій самій «темі», яку вчив у школі на уроках англійської. Біг Бен (який ми не одразу знайшли, навернувши навколо нього коло), Вестмінстер, двоповерхові автобуси, дощі, які неймовірно дратують, широка судноплавна Темза. А ще – багато людей, які і створюють атмосферу міста. Тут горді «корінні» жителі із вимовою, яку важко зрозуміти. А також і безліч інших рас і національностей, кожен говорить своєю мовою і виглядає особливо. Але всі вони, як не дивно, органічно вписуються у знайому зі школи картинку Лондона....