Віталій Прокопенко: Двозонний електролічильник: вигода споживачу й допомога енергосистемі


Із року в рік проблема житлово-комунальних тарифів залишається однією з найболючіших для українців. Особливо гострою вона стає з початком опалювального сезону та зменшенням світлої частини доби, коли ми всі потребуємо опалення помешкань, додатково витрачаємо електроенергію і взагалі більше проводимо часу в домівках. Як результат, ми отримуємо від комунальників рахунки з захмарними цифрами у графі «до сплати». Для багатьох не останню роль в загальній сумі платежів відіграє рахунок за спожиту електроенергію.

З іншого боку, з розвитком технологій та ринків побутової техніки нашій увазі пропонується велике різноманіття побутових електроприладів, які значно полегшують наше ритмічне і дуже зайняте життя. Крім холодильників і пральних машин це додаткові холодильні камери, бойлери, кондиціонери, посудомийні машини, мікрохвильовки, мультиварки, електрочайники та багато інших приладів. А ще прилади для дозвілля: телевізори (і не один!), комп’ютери, принтери. Не варто забувати і про електроопалення, навіть якщо у такий спосіб опалюється лише лоджія, веранда або одна із кімнат. Хоча більшість електроприладів мають високий клас енергоефективності, обсяги споживання електроенергії в помешканні все одно збільшуються. Хотілося б мати ці прилади у домівці, але ж сума рахунку за електроенергію і без того висока. Який вихід?

Не все так погано, насправді. Ми як споживачі маємо певні механізми керування як нашим споживанням електроенергії, так і тарифами. Про один такий спосіб я хочу розповісти у цьому блозі, спираючись на свій власний досвід. Це встановлення багатотарифного лічильника електроенергії. За допомогою механізму багатозонного обліку спожитої електроенергії ми маємо можливість або зменшувати свої витрати на оплату спожитої електроенергії, або користуватися більшою кількістю побутових електроприладів при меншій питомій вартості електроенергії.

Почну з видів тарифів. Згідно постанови НКРЕ (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики) від 23.04.2012 №498 (в чинній на сьогодні редакції) крім звичайного тарифу можливе застосування двох видів тарифів:

- двозонного тарифу:

  • 0,5 повного тарифу - в період з 23.00 до 7.00,
  • повний тариф - в інші години доби;

- тризонного тарифу:

  • 0,4 повного тарифу - в період з 23.00 до 7.00,
  • повний тариф – з 7.00 до 8.00, з 11.00 до 20.00 та з 22.00 до 23.00,
  • 1,5 повного тарифу – з 8.00 до 11.00 та з 20.00 до 22.00.

Мій вибір зупинився на двозонному тарифі. З встановленням електричного бойлера моє споживання електроенергії збільшилося до 300-400 кВт-год на місяць. В серпні минулого року я придбав і встановив двотарифний лічильник вітчизняного виробництва. Лічильник на той час обійшовся мені коштом в 1100 грн. Крім того, я замовив в обленерго послугу з встановлення лічильника, яка коштувала 177 грн. Параметризація лічильника була виконана безкоштовно. Загальні витрати склали 1277 грн. На сьогоднішній день вартість лічильників дещо зросла, як я можу судити з інтернет-ресурсів. Подібний лічильник зараз можна придбати за 1300-1500 грн.

Завдяки застосуванню 50%-го тарифу вночі встановлення такого лічильника дає певну економію на вартості спожитої електроенергії. Але, щоб прийняти рішення про встановлення такого лічильника, дуже важливо також оцінити час, за який кошти, вкладені в лічильник, будуть повернуті в сімейний бюджет. Економія може бути суттєвою, але інвестиції можуть бути також коштовними. І тому хочеться розуміти, коли ж насправді ми починаємо економити. Іншими словами, йдеться про таке економічне поняття як період окупності: я інвестував в лічильник 1277 грн. і хочу знати, коли економія на рахунках за спожиту електроенергію поверне мені ці кошти. Саме після цього я матиму чисту щомісячну економію на платіжках.

Враховуючи складність розрахунків за електроенергію за декількома тарифами, я на своєму прикладі розповім як нескладно порахувати термін окупності двозонного лічильника і вирішити для себе, чи варто робити цю інвестицію. Далі все стосується саме двозонного тарифу.

Покрокова схема для оцінки окупності двозонного лічильника

Крок 1. Спершу необхідно з’ясувати, скільки ви будете споживати в нічний  час, тобто з 23.00 до 7.00, коли ваш тариф буде менший на 50%. Це можна зробити різними способами. Наприклад, можна порахувати енергоспоживання приладів, якими ви будете користуватися в нічний час (пральні машини, мультиварки, бойлери, посудомийні машини тощо). Але для більшості споживачів це буде складно, тим більше що деякі прилади, як, наприклад, холодильник, працюють цілодобово. І навіть згаданими мною «нічними» приладами ви будете користуватися також і вдень. Тому треба виконати дуже скрупульозні розрахунки, але висока точність результатів врешті-решт може виявитися зайвою.

Інший спосіб – виконати виміри показів існуючого лічильника протягом декількох днів в 23.00 і 7.00. Але споживання електроенергії за місяцями різниться, і тому в цих розрахунках буде похибка. Або виміри необхідно виконати в різні місяці, що не зручно та займе багато часу.

Я також хочу звернути увагу на  те, що скоріше за все при переході на двозонні тарифи ваше споживання електроенергії дещо збільшиться. Зокрема, моє споживання збільшилося на 16% у порівнянні з аналогічним періодом, коли в  мене був однозонний лічильник. Тому попередні способи розрахунків матимуть ще одну похибку.

Звичайно, 100% споживання електроенергії в ночі для квартири неможливе. Також неможливі і 50%, бо все-таки нічна тарифна зона складає лише 1/3 частину доби, а вдень наші потреби в електроенергії більш різноманітні і споживаємо її ми більш активно.

Я спеціальних розрахунків не робив, лише прийняв до уваги, що частину споживання електроенергії бойлером переведу на нічний час. Мій прогноз нічної частки споживання був 30-40%, тобто в середньому 35%. Але фактично, як я вже зараз підрахував, вийшло на рівні 30%. При цьому в розрізі місяців частка коливалася від 20 до 40%. Я думаю, що при відсутності стаціонарного електричного опалення саме в цьому діапазоні ймовірніше буде ваше споживання в нічний час, в залежності від наявних і майбутніх приладів.

Крок 2. Маючи частку нічного споживання електроенергії, легко визначаємо коефіцієнт її здешевлення. Для цього цю частку ділимо на два. Так, за моїми  підрахунками при нічному споживанні у 35% електроенергія для мене мала здешевіти на 17,5%. Фактично, як ви розумієте , вийшло дещо менше – 15%.

Крок 3. Наступним кроком необхідно підрахувати середньомісячну вартість спожитої електроенергії після встановлення двозонного лічильника. За основу беремо існуюче споживання електроенергії за останній повний рік і ділимо на 12. Якщо ви плануєте придбати якийсь додатковий електроприлад, додайте  його споживання до цих кіловат. Або просто додайте 10-20%, щоб врахувати можливий ефект збільшення споживання при зменшеному тарифі.

Моє середньомісячне споживання з урахуванням бойлера складало на той час 338 кВт-год і за моїми очікуваннями воно мало збільшитися десь на 15-20%. Тому я взяв для розрахунків споживання в обсязі 400 кВт-год на місяць.

Крок 4. Далі необхідно ці кіловати перевести у гривні, щоб з’ясувати скільки б ви платили за електроенергію за звичайним тарифом. Для цього використовуємо формулу, за якою розраховується вартість спожитої електроенергії: перші 100 кВт-год коштують 90 коп./кВт-год, всі наступні - 1,68 грн./кВт-год. Для мене рахунок за електроенергію при однозонному тарифі становив би 594 грн. на місяць.

Крок 5. Останній крок – визначаємо щомісячну економію від встановлення двозонного лічильника. Для цього вартість спожитої електроенергії (в моєму випадку 594 грн.) помножуємо на коефіцієнт здешевлення електроенергії. Таким чином, щомісячна економія для мене склала б 103,95 грн.

Поділивши мої інвестиції (1277 грн.) на цю економію, я з’ясував, що двозонний лічильник окупиться мені за 12,3 місяця, тобто за один рік. Мої підрахунки виявилися трошки неточними, але похибка є незначною: щомісячна економія склала 85 грн. Втім, цього виявилося достатньо, щоб лічильник окупився за 14 місяців.

Нижче в таблиці я пропоную розрахунки окупності двозонного лічильника при інвестиціях в розмірі 1500 грн. та частці нічного споживання 30% (моя фактична частка) для різних рівнів щомісячного споживання електроенергії:

розрахунки окупності двозонного лічильника

Як видно, підвищення вартості лічильника дещо погіршує показники окупності. Але, на мою думку, окупність протягом 1-1,5 року цілком прийнятна. Тому при середньомісячному споживанні електроенергії в обсязі 350-400 кВт-год доречно подумати про придбання двозонного лічильника.

Розрахунки для випадку з електроопаленням або використання тризонного тарифу будуть відрізнятися від наведених мною. Я описав ситуацію використання двозонного лічильника для звичайної квартири в  багатоквартирному будинку без електроопалення.

Якщо узагальнити, перехід на двозонний тариф буде вигідним перед підвищенням тарифу на електроенергію або якщо ви вирішили придбати додаткові побутові електроприлади. Якщо такі прилади можна буде перевести на роботу в нічний час, двозонний лічильник окупиться швидше. Також варто подумати про встановлення двозонного лічильника, якщо ваше споживання електроенергії вже зараз становить не менше 350-400 кВт-год на місяць.

Для того, щоб збільшити економію рекомендується переводити частину електроприладів на нічний режим роботи. Найчастіше це стосується бойлерів, пересувних електрорадіаторів, мультиварок, пральних і посудомийних машин. Багато інформації по цьому питанню можна знайти в інтернеті.

Щодо мене, то тепер, коли повернення витрачених коштів завершене, я матиму нижчі тарифи на електроенергію ніж більшість споживачів. Якщо обсяги споживання електроенергії залишаться  такими ж, за перші 100 кВт я платитиму 0,765 грн. замість 0,90 грн., а за наступні кіловати – 1,428 грн. замість 1,68 грн. Збільшивши частку нічного споживання – а я ще не повністю використовую цей потенціал - я матиму ще нижчі тарифи. Головне, що в мене тепер є механізм, яким я можу впливати на свої витрати.

Наприкінці, я хочу згадати ще один аспект цього заходу, важливий не стільки для мене як окремого споживача, але для всіх нас, хто користується електроенергією. Я люблю такі суспільні, економічні механізми, коли приватна ініціатива винагороджується і в той же час допомагає спільній справі. У виграші не тільки одна особа, але й все суспільство. Такі механізми роблять нас активними у вирішенні суспільних проблем. Встановлення двозонного лічильника відноситься до таких механізмів.

Особливість електроенергії як товару полягає в тому, що її можна споживати в кожний момент часу стільки, скільки її виробляється, і навпаки виробляти стільки, скільки її споживають. А споживаємо ми електроенергію нерівномірно. Є пікові години зранку і увечері, є години денних «провалів». Тому частина генеруючих потужностей, а це як правило потужності теплової генерації, які мають найвищі тарифи відпуску, частину часу не задіяні в енергосистемі. Потужності є, їх експлуатація потребує витрат цілодобово, але частину доби вони не видають електроенергію в мережу. Це призводить до збільшення вартості електроенергії у порівнянні з тією ситуацією, якби ми споживали електроенергію протягом часу рівномірно, і всі генеруючі потужності були б повністю задіяні увесь час. Чим більші розриви між мінімумами і максимумами електричних навантажень, тим більшою є вартість електроенергії від виробників. Також від цієї нерівномірності попиту зростають і технологічні втрати електроенергії при передачі її від виробників до споживачів. Для української енергосистеми ці розриви становлять 22-28% від максимуму навантажень. Так, наприклад о 20.00 10 жовтня цього року навантаження складало 18,79 МВт, а вже о 2 годині ночі 11 жовтня – лише 13,99 МВт або на 25,5% менше. Завдяки двозонному тарифу 30% мого електричного навантаження «сидить» в 13,99 МВт, а не збільшує вечірні 18,79 МВт.

Коли ми переходимо на багатозонний облік електроенергії, ми змінюємо добовий графік власного споживання і переносимо частину навантаження з пікових годин на часи, коли в енергосистемі відбуваються «провали». Іншими словами, ми вирівнюємо власний добовий графік навантаження. Звичайно від однієї моєї квартири енергосистема країни мало що виграє. Але побутові споживачі споживають близько 25-30% електроенергії в країні. Якщо взяти для прикладу наведені мною рівні навантажень, то перехід всіх побутових споживачів на двозонний облік може перерозподілити між годинами піків та провалів близько 1,7 МВт потужності, зменшивши розриви з 22-28% до 8-10%. Таким чином, цей захід в масштабах країни може стати дієвим механізмом у зниженні тарифу на електричну енергію.

Чи не цього ми хочемо, коли отримуємо рахунки від обленерго та інших комунальників і скаржимося один одному від безсилля щось змінити? Але ж у нас є механізми змін, які до того ж дають нам не віртуальну, а реальну вигоду незалежно від інших споживачів.

В будь-якому випадку ми змінимося. Як і коли?


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація