Ігор Гавриленко: Краматорський «адвокат», кременчуцький «інвалід»


Ковжога, екс-міліціянт, юрист екс-мера Мамая, кум голови (ще не екс) Октябрського райсуду Струкова, подав проти судді Лариси Гольник три цивільні позови.

(Крім купи дисциплінарних скарг та кримінальних проваджень, котрі й порахувати складно: за нібито винесення завідомо неправосудних рішень, нібито втручання в діяльність судових органів, нібито розголошення даних оперативно-розшукової діяльності чи досудового розслідування, нібито шахрайські дії, нібито отримання хабарів).

Позови стосуються захисту честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації та відшкодування моральної шкоди.

Підстави для них – такі ж, як і для дисциплінарних та кримінальних обвинувачень на адресу судді Гольник. Тобто ніякі.

Але колишній заступник начальника міліції Полтави звик до безкарності. Звик, що з огляду на його впливових патронів безхарактерні, безпринципні чи нечисті на руку слідчі, прокурори, судді зазирають йому у зуби.

У подібний спосіб Ковжога «засмикував» багатьох людей, позбавляючи – на роки – нормального життя.

Із суддею Гольник у Ковжоги вийшов «облом».

01_Ковжога і адвокати_фото Микола ЛИСОГОР

Ковжога та його адвокати: Шеховцов – зліва, Гончаренко – справа.

Попри всі свої «понти» законів Ковжога не знає. Як і ті адвокати, котрі взялися йому підсобляти: безсловесний Гончаренко (теж екс-мент) та бундючний Шеховцов (екс-суддя та екс-голова Октябрського райсуду).

Останній, як виявилося, вдатний тільки з неймовірним апломбом роздувати шоки. Нещодавно Шеховцов ізганьбився тим, що подався на конкурс до Вищого антикорупційного суду – відразу в Апеляційну палату, проте не зумів виконати тести. І вилетів із першого ж етапу випробувань.

Тріо адвокатів із Ковжогою на чолі діють за звичкою: кидай до суду позов – і хай твоя жертва має замороку, доводячи, що не звела на тебе наклеп.

Їм і в голову не приходило перевірити, чи діє ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України (так звана «презумпція добропорядності» позивача, коли він апріорі визнається янголом із крильцями).

Між тим, це поняття виключене з Цивільного кодексу України ще в березні 2014 року.

Зараз сторони абсолютно рівні. Позивач повинен довести як факт поширення негативної інформації, так і її недостовірність, а також, що йому дійсно завдано моральну шкоду – і саме діями відповідача.

Із доказами у Ковжоги – проблеми (ще з ментовської служби, коли люди під його тиском зізнавалися у злочинах, яких не вчиняли – показовою в цьому є історія Анатолія Сторожука).

Тому Ковжога обрав інший шлях – підтверджувати все, що йому треба, свідками. Попередньо проінструктованими, що вони повинні сказати в суді.

Та чи настільки бездарні виконавці «крутяться» в орбіті Ковжоги, чи сам він неспроможний їх належним чином вишколити – під час прискіпливого допиту в суді свідки «пливуть» один за одним (не подумайте, що це судді намагаються встановлювати істину – Ларисі Гольник та мені як її представнику в суді доводиться з цими недалекоглядними персонами мати тривалі бесіди, що завершуються безпорадною плутаниною та вимислами, помітними неозброєним оком).

Із часом Ковжога починає розуміти, що нічого в судах проти судді Гольник довести не здатен.

А тут іще виникає загроза, що не він відсудить «моральну шкоду», а йому самому доведеться платити – відшкодовувати судові витрати, понесені Ларисою в результаті безпідставних вимог позивача.

Розплачуватися за свої мерзенні вчинки Ковжога не звик. Усе, що він робить, спрямоване на отримання зиску, а не на втрату грошей. «Бабло» – це єство Ковжоги, його сутність, єдине божество, якому він служить.

Коли Ковжога відчуває ризик збитків, викручується, як уміє. Почуття гідності цій подобі чоловіка не відоме. Від мужчини в нього – тільки вторинні статеві ознаки, тобто вуса і кадик (Ковжого, той причандал, про який ти зараз подумав, відноситься до первинних статевих ознак).

02_Заява Ковжоги про закриття провадження, с. 1

Заява Ковжоги про закриття провадження, с. 1

03_Заява Ковжоги про закриття провадження, с. 2

Заява Ковжоги про закриття провадження, с. 2

Коли Ковжога відмовився від свого позову до судді Гольник і Телеканалу «1+1», він намагався познущатися з неї.

Для цього придумав неймовірно примітивну історію.

Нібито якийсь таємний симпатик Лариси відшкодував Ковжозі його моральні страждання, просив Ковжогу пробачити її «гріхи» перед ним і запевнив, що канал 1+1 знищив відео, яке бентежило ніжну душу мента.

У брехні Ковжоги переконатися легко.

Ось те відео – його ніхто й не думав видаляти.

https://youtu.be/4kAKU9Lr_Pg

Від позову проти судді Гольник та «Української правди» Ковжога відмовився 26 грудня.

Перед тим він, як і в попередній ситуації, намагався потягнути час.

У судове засідання, призначене на 20 листопада, не прибув. Повідомив суд, що знаходиться у відпустці (яку сам собі надав). Просив суд розглядати справу за участі його адвокатів.

Але вони теж не з’явилися (халявщики навіть не потурбувалися про те, щоб повідомити суду причини своєї відсутності).

Ми навели судді й інші аргументи, що свідчили про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, штучний характер позову, навмисне затягування судового процесу.

Відтак суддя змушена була задовольнити наші клопотання і зобов’язала Ковжогу внести на депозитний рахунок суду майже 54 тисячі гривень – для компенсації Гольник понесених і майбутніх судових витрат.

Табір Ковжоги запанікував.

Адвокат Шеховцов написав, що мав проблеми зі здоров’ям, але ніяких документів на підтвердження не надав.

04_Клопотання Шеховцова

Клопотання Шеховцова

Адвокат Гончаренко вигадав якісь слідчі дії у поліції, хоча насправді поїхав того дня у Миргород – для участі в іншому судовому засіданні.

05_Заява Гончаренка

Заява Гончаренка

06_Скриншот_Судова влада України

Скриншот з офіційного веб-порталу «Судова влада України»

Ковжога ж прожогом настрочив апеляційну скаргу. Не перевіривши, що ухвала про забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правову допомогу не підлягає оскарженню. А подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, саме по собі може бути визнане судом як зловживанням процесуальними правами.

07_Апеляційна скарга Ковжоги

Апеляційна скарга Ковжоги

Зрозуміло, що апеляційний суд відмовив Ковжозі.

Відтак нічого не залишалося йому, як писати заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Сміливості прибути в судове засідання вусатому забракло (вусатим Ковжогу поза очі називає Мамай).

І ображати суддю Гольник Ковжозі перехотілося. Бо статус адвоката та її звернення до Ради суддів України з приводу безкінечних переслідувань Ковжогою зробило останнього вразливим – за порушення адвокатської етики можна й втратити адвокатське посвідчення, воно ж далося Ковжозі немалою ціною.

08_Заява про залишення позову без розгляду

Заява про залишення позову без розгляду

Лариса Гольник звертала увагу судді, що позов Ковжоги слід залишити без розгляду з іншої причини. Відповідно до ч. 6 ст. 135 Цивільного процесуального кодексу України суд може це зробити за клопотанням відповідача у разі невнесення позивачем коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу.

Та, певно, судді Турченко вже вказали на її попередню «помилку». Проявляти принциповість і наполегливість вона не стала. Обрала варіант, запропонований їй Ковжогою.

Закон передбачає – і ми будемо цього домагатися – у разі залишення позову без розгляду компенсацію відповідачу його витрат позивачем.

Та існує ризик, що суддя Турченко піде шляхом іншої судді Київського райсуду м. Полтави – Самсонової.

То вона розглядала позов Ковжоги до судді Гольник та Каналу «1+1» і коли позивач «сприснув», відмовила у компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу. Мовляв, Лариса Гольник сама суддя, юридично грамотна, то навіщо їй послуги адвоката.

(Подивився би я, як ця жриця Феміди давала собі раду, коли б воднораз була учасницею з десятка судових процесів і відбивалася б від брехливих дисциплінарних і кримінальних обвинувачень.)

Зжирати наш час – єдине, що Ковжозі вдається.

Позов до Гольник та «плюсів» Ковжога нашкрябав 10 квітня 2017-го. Активна фаза судових баталій тривала з вересня того ж року. Скінчився цей процес наприкінці березня 2018-го.

Позов до Гольник та УП побачив світ 29 березня 2017 року. «Рубатися» в засіданнях почали у вересні 2017-го. «Фішкою» процесу стало намагання Ковжоги в рамках позову про захист честі призначити відповідачу, тобто судді Гольник, психіатричну експертизу.

Це є нонсенсом з правової точки зору. Тому на безумний судовий процес у Полтаві звернув увагу Центр інформації про права людини.

За кілька днів після того, як призначення психіатричної експертизи зірвалося, суддя Гольник зазнала нападу молодиків, озброєних кийками.

Справа двічі побувала на розгляді в апеляційному суді. Обидва рази Ковжога там програв.

Хто знає українські суди, той розуміє, наскільки багато часу, інтелектуальних та моральних зусиль відбирають підготовка та участь у судових засіданнях.

Через те й установив законодавець запобіжник для недобросовісних позивачів. У вигляді обов’язку відшкодовувати протилежній стороні завдані діями позивача збитки – компенсувати понесені нею судові витрати.

Водночас гуманний законодавець надав право людям з інвалідністю позиватися, не сплачуючи судовий збір. Який, до речі, є доволі високим. У багатьох людей це відбиває бажання звертатися за вирішенням проблем до вітчизняних «палаців правосуддя», де, на превеликий жаль, правосуддям і не пахне.

09_Скриншот з реєстру адвокатів

Скриншот з реєстру адвокатів

Пронирливий Ковжога став адвокатом у м. Краматорську Донецької області – 26 липня 2017 року.

Керівництво полтавської адвокатури Ковжогу до своїх лав не допускало, не з чуток знаючи його моральні якості, бо захищати свої «честь» і «гідність» Ковжозі доводиться регулярно, починаючи з 2007 року – з часів звільнення з міліції.

Тоді Ковжога був обвинувачений керівником поліції області в «скоєнні тяжких злочинів, якими є зловживання службовим становищем, отримання хабара в сумі 5 тисяч доларів США, покривання наркоторгівлі, збагачення за рахунок підлеглих по службі працівників міліції, підтримання неділових зв’язків з «кримінальними авторитетами» і покривання їх злочинної діяльності».

В «інваліди» другої групи Ковжога проліз через м. Кременчук Полтавської області – 28 грудня  2017 року і відразу безтерміново.

Як набуття адвокатства, так і оформлення інвалідності, відбуваються за місцем постійного мешкання. Усе свідоме життя Ковжога провів у Полтаві.

Певно, компетентним органам цікаво буде розібратися з новими обставинами різноманітної діяльності напрочуд активного, хоча й «немічного», представника Мамая в судах, власника та директора ПП «Юридична компанія «Юрпол» і водночас громадського «антикорупціонера» (Ковжога очолює ще й Управління Всеукраїнської Спеціальної Колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю у ПолСтавській області).

10_Скриншот з сайту Колегії

Скриншот з сайту Колегії

Як би там не було, але суддя Гольник впевнено виграє.

Ковжога вже відмовився від двох своїх позовів.

Залишається третій – найбільш маразматичний.

Розглядає його голова Кобеляцького районного суду Ірина Омельченко (до неї справа побувала в 11 (!) судах Полтави та області й близько 20 (!) суддів відмовилися від її розгляду).

Суть позовних вимог зводиться до того, щоб суддя Гольник під наглядом Ковжоги ввійшла до кабінету судді Київського райсуду м. Полтави Олени Миронець та сказала, що Ковжога не заходить до неї як завгодно.

Одним зі своїх свідків Ковжога заявив юристку ЖЕО № 2 Ілону Акулініну. Жінку з боргами за неповернутими вчасно кредитами та доволі сумнівною репутацією.

11_Відгук про юристку Акулініну із мережі

Відгук про юристку Акулініну із мережі

Допит свідка Акулініної вже відбувся. Вона старалася.

Однак із завданням, поставленим Ковжогою, не впоралася (певно, інструкцій на всі наші запитання не вистачило).

Тож розв’язка наближається.

_____________

Примітка: все, написане вище, є оціночними судженнями автора.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація