Андрій Любич: Перспектива валютного ринку України


Зміцнення офіційного курсу гривні на міжбанку співпало з набранням чинності Законом україни від 21 червня 2018 року № 2473-viii "Про валюту і валютні операції". Проте у середньостроковій та довгостроковій перспективах наслідки валютної лібералізації можуть бути прямо протилежними, оскільки на показники валютного ринку впливатиме чиста міжнародна інвестиційна позиція та сальдо платіжного балансу, у т.ч. балансу торгівлі товарами та послугами.7 лютого 2019 року набув чинності Закон України  від 21 червня 2018 року № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції” (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19 ) замість Закону України  від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Декрету КМУ від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та інших нормативно-правових актів.   

Основою нової ліберальної системи регулювання є вісім (8) постанов НБУ, які замінюють п’ятдесят шість (56) нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання. Усі вісім наведено у додатку з переліком нормативно-правових актів.  Перші три діятимуть лише тоді, коли не виникає загрози макрофінансовій стабільності.  Наслідком набуття чинності цим Законом України стала

Дорожня карта скасування валютних обмежень:

 

Валютна лібералізація для бізнесу та населення, починаючи з 7 лютого 2019 року

Скасовується

Валютний нагляд для експортно-імпортних операцій до 150 тис. грн.
Індивідуальні ліцензії на валютні операції. 
Санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності.
Ліміт на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань.
Реєстрація зовнішніх запозичень.
Подвійний контроль операцій під час надходження митної декларації до іншого банку.

Дозволяється

Вільне відкриття рахунків юросіб за кордоном.
Розрахунки в іноземній валюті за валютними державними облігаціями.
Валютні свопи банків з резидентами та нерезиденми.
Безпоставочні форварди та форварди для хеджування боргових операцій.
Ввезення – вивезення готівкової іноземної валюти та банківських металів юр. особами.
Внесення платежів у іноземній валюті під час страхування життя. 
Накопичення валюти на рахунках юр. осіб для погашення зовнішніх запозичень.
Безлімітні інвестиції банків у цінні папери інвестиційного класу.
Інвестиції та кредитування резидентів в гривнях ЛОРО-рахунків банків-нерезидентів.
Інвестиції в Україну також у валютах 2-ї групи класифікатора валют.

Збільшується

Граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів.
Ліміт на перекази за кордон без відкриття рахунку для фіз. осіб в 10 разів до 150 тис. грн. на рік.
Ліміт на купівлю банківських металів фізособами та юр. особами у 3.21 тр. унції на тиждень (100 г) до еквіваленту 150 грн. на день – без обмежень для спеціалізованих юр. осіб.

Спрощується

Здійснення операцій за рахунками юросіб – нерезидентів у банках України. 
Переміщення валютних цінностей через кордон – уніфіковано обов’язкове декларування для всіх цінностей вартістю до 10 тис. євро. 

Джерело: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=85295172&cat_id=55838.

Вважається, що близько 10 тис. підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щорічно проводять 2,5 млн операцій. Вважається, що близько 10 тис. підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щорічно проводять 2,5 млн операцій. 
Водночас, відповідно до ч. 1 п. 9 статті 16 Закону України, “рекомендації, що засвідчують стабілізацію фінансового стану банківської системи та відсутність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи країни, надаватимуться Радою з фінансової стабільності”, утвореною Указом Президента України від 24 березня 2015 року № 170/2015.
Основними завданнями останньої є: 1) обмін інформацією та своєчасне виявлення поточних та потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз та системних ризиків для забезпечення фінансової стабільності й мінімізації їх негативного впливу на фінансову систему держави; 2) узгодження упереджувальних заходів та заходів швидкого реагування (антикризовий менеджмент) за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, які загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи держави.
Нові підходи щодо використання банками Системи підтвердження угод на валютному ринку України затверджено Постановою Правління Національного банку № 10 від 2 січня 2019 року.  
Набуття чинності ліберальної валютної реформи у часі співпало з незначною ревальвацією гривні відносно більшості іноземних валют: 
Офіційний курс Кількість одиниць 01.02.2019 13.02.2019 ЗмінаДолар США (USD) 100 2774,096 2700,749 -2,64%Російський рубль (RUB) 10 4,2445 4,1098 -3,17%Білоруський рубль (BYN) 10 129,0337 125,1448 -3,01%Євро (EUR) 100 3186,8815 3050,7665 -4,27%Джерело: https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search/form/period .
Проте у середньо- та довгостроковій перспективі макрофінансова стабільність визначатиметься станом платіжного балансу країни. 

ЕКСКУРС
Пам’ятаємо, що протягом 2014-го року Україна зіткнулась з високою інфляцією, нестабільною банківською системою, некерованим курсом національної валюти, відсутністю координації НБУ та Кабінету Міністрів України у вирішенні завдань підтримання цінової стабільності, що простежувалось у відсутності затвердженого першого віце-прем’єр міністра у складі Кабінету Міністрів України.  
Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України, відповідно до статті 99 Конституції України від 28 червня 1996-го року.  Інші 23 функції НБУ закріплено у статті 7 Закону України № 679-XIV.  Базовими є Закон України від 20 травня 1999 року № 679-XIV “Про Національний банк України” та Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-III “Про банки і банківську діяльність”.  Президент України, згідно частини 12 статті 106 Конституції України, призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України.  Згідно частини 18 статті 85 Конституції України, Голова Національного банку України призначається та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України, а згідно частини 19 цієї ж статті Конституції України, Верховною Радою України призначає та звільняє іншу половину складу Ради Національного банку України – органу, який розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль над її проведенням.    Незалежність НБУ полягає в тому, що згідно статті 51 Закону України № 679-XIV, Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень, а взаємовідносини з Кабінетом Міністрів України, згідно статті 52 Закону України № 679-XIV, полягають у проведенні взаємних консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку, наданні Національним банком України на запит Кабінету Міністрів України інформації щодо монетарних процесів.  
В зворотному напрямку Кабінет Міністрів України надає НБУ інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу.  Голова Національного банку або за його дорученням один із його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.  У засіданнях Правління Національного банку можуть брати участь члени Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.
Центральні (національні) банки, непідконтрольні виконавчій гілці влади (крім міністерств фінансів, які створюють фондові, кредитні та металеві канали для емісії грошових одиниць) широко пропагуються світовими ліберальними колами.  Проте незалежність сама по собі повинна поєднуватися з професіоналізмом, а противному випадку вона може призводити до наслідків, катастрофічних для національної економіки та для системи національної безпеки.  
Зокрема, країна протягом десятиліть може виходити на шлях сталого соціально-економічного розвитку, розбудовувати систему соціальної підтримки, стимулювати народжуваність дітей шляхом матеріальних заохочень – виплат, створювати інвестиційний клімат.  І всі ці зусилля можуть за досить короткий період нівелюватися.
Якщо абстрагуватись від короткострострових спекулятивних коливань курсу національної валюти, які можуть мати сезонний характер, відображаючи або надходження валютної виручки експортерів зернових та олійних культур, або надходження від продажу Міністерством фінансів України та корпоративним сектором своїх інвалютних зобов’язань, у середньо- та довгостроковій перспективі показники курсу національної валюти до іноземних валют визначаються станом платіжного балансу країни та регіонів, у тому числі і торгового балансу.  
Для показників валютного курсу є як короткострокові спекулятивні, так і фундаментальні фактори.

МАКРОЕКОНОМІЧНА СТАТИСТИКА: НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ РАХУНКИ. 
Національні рахунки були розроблені Державним комітетом статистики згідно зі стандартом СНР, прийнятим міжнародними організаціями у 1993 р.  А регіональні рахунки також оприлюднюються Державною служба статистики України за адресою: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ2_u.htm .  Складовими системи національних та регіональних рахунків є випуск, проміжне споживання, валова додана вартість, валовий внутрішній продукт як сума валових регіональниз продуктів .  
Загалом, економісти вимірюють валовий національний дохід (ВНД (ВНП)) та валовий внутрішній продукт (ВВП) трьома способами : 1. За витратами (метод кінцевого використання) – de facto, сукупний попит на ВНП зі сторони домогосподарств, фірм, держави та іноземців,2. За доданою вартістю (виробничий метод): ВНП = Σ Додана вартість + непрямі податки - державні субсидії.3. За доходами (розподільчий метод).

Національні рахунки були розроблені Державним комітетом статистики згідно зі стандартом СНР, прийнятим міжнародними організаціями у 1993 р.  А регіональні рахунки також оприлюднюються Державною служба статистики України за адресою: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ2_u.htm .  Складовими системи національних та регіональних рахунків є випуск, проміжне споживання, валова додана вартість, валовий внутрішній продукт як сума валових регіональниз продуктів[1]

 

Загалом, економісти вимірюють валовий національний дохід (ВНД (ВНП)) та валовий внутрішній продукт (ВВП) трьома способами[2]:
1. За витратами (метод кінцевого використання) – de facto, сукупний попит на ВНП зі сторони домогосподарств, фірм, держави та іноземців,

  1. За доданою вартістю (виробничий метод): ВНП = Σ Додана вартість + непрямі податки - державні субсидії.
  2. За доходами (розподільчий метод).

 

Таблиця. Номінальний валовий внутрішній продукт (млрд. грн.)

 

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018 пр.

2019 пр.

2020 пр.

Україна

1299,99

1404,67

1465,20

1586,92

1988,54

2385,37

2982,92

 

 

 

Прогноз 1

 

 

 

 

 

 

 

3332,3

3733,9

4116,5

Прогноз 2

 

 

 

 

 

 

 

3397,8

3855,2

4331,3

Прогноз 3

 

 

 

 

 

 

 

3351,7

3790,1

4201,5

 Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/vvp/vvp_ric/vvp_zkkv_xl_u.zip.

 

Економіка країни досить сильно залежить від зовнішньоекономічної діяльності, оскільки лише близько половини ВВП споживається всередині країни, а решта, оскільки на внутрішньому ринку відсутній структурний платоспроможний попит, експортується (зернові та олійні культури, залізорудна сировина та напівфабрикати).   

Таблиця. Історичні та прогнозні індикатори соціально-економічного розвитку України.

Показник

2013

2014

2015

2016

2017

2018пр

2019пр

2020пр

Курс національної валюти,  гривень за 1 долар США

7,99

11,87

21,79

25,55

26,04

27,68

 

 

Зміна реального валового внутрішнього продукту, відсотків до попереднього року

0

-6,6

-9,8

2,3

 

 

 

 

Валовий внутрішній продукт на душу населення (за паритетом купівельної спроможності), доларів США

8629,7

8683,6

7939,6

 

 

 

 

 

Індекс промислового виробництва, відсотків до попереднього року

95,7

89,9

87

102,8

1

 

 

 

Продукція сільського господарства (у поточних цінах), млрд. грн.

308,1

370,8

544,2

631,1

690,9

 

 

 

Індекс сільськогосподарського виробництва, відсотків до попереднього року

113,6

102,2

95,2

106,1

 

 

 

 

Грошовий агрегат, М2, млрд. грн.

906,2

955,3

993,8

1 102,4

1 208,6

 

 

 

Інвестиції в основний капітал, млрд. грн.

267,7

219,4

273,1

326,2

 

 

 

 

Питома вага валового нагромадження основного капіталу (ВНОК) у валовому внутрішньому продукті, відсотків

16,9

14,2

13,5

15,2

 

 

 

 

Облікова ставка Національного банку, відсотків:

 

 

 

 

 

 

 

 

Максимум

7,5

14

30

22

14,5

18,0

 

 

Мінімум

6,5

6,5

14

14

12,5

16,0

 

 

Міжнародні резерви (станом на кінець року), млрд. доларів США

20,4

7,5

13,3

15,5

 

 

 

 

Рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією Міжнародної організації праці, відсотків до економічно активного населення відповідного віку

7,3

9,3

9,1

9,3

 

 

 

 

Прогноз 1

 

 

 

 

 

9,1

8,9

8,5

Прогноз 2

 

 

 

 

 

8,9

8,7

8,4

Прогноз 3

 

 

 

 

 

9,2

9,2

9,0

Середньомісячна заробітна плата працівників, брутто, гривень

3265

3480

4195

5183

 

 

 

 

Прогноз 1

 

 

 

 

 

8650

9872

10 915

Прогноз 2

 

 

 

 

 

8754

10 079

11 271

Прогноз 3

 

 

 

 

 

8500

9768

10 905

Середній розмір пенсії, гривень

1526

1582

1700

1828

 

 

 

 

Індекс споживчих цін, відсотків (у середньому до попереднього року)

99,7

112,1

148,7

113,9

114,4


110,9

 

 

Прогноз 1

 

 

 

 

 

110,9

107,5

105,8

Прогноз 2

 

 

 

 

 

111,4

108,1

106

Прогноз 3

 

 

 

 

 

113,2

111,5

108,7

Частка бідного населення за відносним (національним) критерієм, відсотків

24,8

23,4

22,9

23,2

 

 

 

 

(січень-вересень)

 

 

 

 

Коефіцієнт концентрації (індекс Джині)

0,237

0,226

0,227

0,248

 

 

 

 

(січень-вересень)

 

 

 

 

Дефіцит/профіцит зведеного бюджету, млрд. гривень

-63,6

-72

-30,9

-54,8

 

 

 

 

Дефіцит зведеного бюджету, відсотків валового внутрішнього продукту

4,2

4,5

1,6

2,3[1]

2,7

2,4

2,2

2,0

Дефіцит бюджету ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, відсотків валового внутрішнього продукту

 

5,5

0,9

0

 

 

 

 

Частка загальних державних доходів у валовому внутрішньому продукті, відсотків

43,3

40,3

41,9

38,4

 

 

 

 

Частка загальних державних витрат у валовому внутрішньому продукті, відсотків

48,1

44,8

43

40,6

 

 

 

 

Внутрішній борг, млрд. грн.

284,09

488,87

529,461

689,73

766,679

 

 

 

Зовнішній борг, млрд. грн[2].

300,03

611,697

1 042,72

1 240,03

1 374,996

 

 

 

Загальний борг (державний та гарантований державою борг) , млрд. грн.

584,11

1 100,564

1 572,18

1 929,76

2 141,674

 

 

 

Державний і гарантований державою борг, відсотків валового внутрішнього продукту (макс. 60% ВВП, зг. статті 18 БКУ).

39,9

69,4

79,1

81[3]

 

 

 

 

Державний борг, відсотків валового внутрішнього продукту.  Цільові показники Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2017-2019 роки, затвердженої Постановою КМУ від 01.12.2017 № 905[4], та  від 22 серпня 2018 р. № 883[5].

 

 

 

 

66

62

58

 

Валовий зовнішній борг, млрд. доларів США

142 079

126 308

118 729

113,518

116,578

 

 

 

Валовий зовнішній борг, відсотків валового внутрішнього продукту

74,6

93,9

131,3

121,8

 

 

 

 

Сальдо рахунку поточних операцій, відсотків валового внутрішнього продукту

-10

-3,4

-0,2

-4,1

 

 

 

 

Чистий приріст прямих іноземних інвестицій, млн. доларів США

3909

299

3012

3268

 

 

 

 

Експорт товарів та послуг, млрд. доларів США

 

 

 

 

 

 

 

 

Прогноз 1

 

 

 

 

 

55 715

58 753

63 310

Прогноз 2

 

 

 

 

 

57 136

62 454

68 500

Прогноз 3

 

 

 

 

 

54 211

54 698

56 834

 

[1]  Стратегічним індикатором реалізації Стратегії сталого розвитку “Україна-2020” визначено максимальне відношення дефіциту державного бюджету до валового внутрішнього продукту за розрахунками Міжнародного валютного фонду не перевищуватиме 3 відсотки.

[2]  Стратегія розвитку системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142-р, визначила показником результату зниження частки державного боргу, номінованого в іноземній валюті. 

[3]  Стратегічним індикатором реалізації Стратегії сталого розвитку “Україна-2020” визначено, що максимальне відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до валового внутрішнього продукту за розрахунками Міжнародного валютного фонду не перевищуватиме 60 відсотків, відповідно до ст. 18 БКУ.  Стратегія розвитку системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142-р,
визначила, що “у жовтні 2015 р. Кабінет Міністрів України успішно завершив реструктуризацію зовнішнього державного боргу України на суму близько 15 млрд. доларів США. Умови цієї боргової операції передбачали списання близько 3 млрд. доларів США боргу та дали змогу Україні уникнути сплати запланованих 8,5 млрд. доларів США основної суми боргу, що підлягали виплаті за такими облігаціями до кінця 2018 року. За оцінками МВФ, внаслідок реструктуризації показник співвідношення державного та гарантованого державою боргу до валового внутрішнього продукту знизиться до 73 відсотків у 2020 році”.

[4]  Див. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2017-%D0%BF .  Стратегія затверджена згідно  пункту 3-1 частини першої статті 21 Бюджетного кодексу України на базі макропоказників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 411 “Про схвалення Прогнозу економічного та соціального розвитку України на 2018-2020 роки”.

[5]  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/883-2018-%D0%BF#n8 .

Імпорт товарів та послуг, млрд. доларів США

 

 

 

 

 

 

 

 

Прогноз 1

 

 

 

 

 

63 431

67 432

71 883

Прогноз 2

 

 

 

 

 

64 592

70 753

76 476

Прогноз 3

 

 

 

 

 

60 679

62 180

64 984

Сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу, млн. доларів США

 

 

 

 

 

 

 

 

Прогноз 1

 

 

 

 

 

-7716

-8679

-8573

Прогноз 2

 

 

 

 

 

-7456

-8299

-7976

Прогноз 3

 

 

 

 

 

-6468

-7482

-8150

Джерело: Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. № 275-р.                 

                   Постанова КМУ від 31 травня 2017 р. № 411 Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/411-2017-%D0%BF ).

 

Як бачимо, всі три прогнози сальдо торговельного балансу України у 2018-2020-му роках є від’ємними.  В макроекономічних моделях сальдо торговельного балансу товарами та послугами називається чистий експорт (Xn).  Тобто:

ВНД (ВНП)[1] за витратами ≈ AD (сукупний попит в економіці) = C + In + G + Xn, в якому є:
1) споживання (С), зг. показників регіональної статистики статистичного бюлетеню “Соціально-економічне становище регіону” (по кожному регіону окремо) та статистичного збірника “Доходи та витрати населення за регіонами України”,
2) публічні закупівлі товарів та послуг (G), 
3) валові приватні внутрішні інвестиції (In) – чисті інвестиції + амортизація,

4) чистий експорт (Xn).

Від’ємне сальдо торговельного балансу України (Xn<0) справляє негативний вплив на стан валового національного доходу України. 

 

Розраховуючи ВНД (ВНП) за витратами, ми з’ясували, що різниця між сукупною пропозицією (ВНД за доходами) та сукупним попитом (ВНД за витратами) – це сальдо зовнішньоторговельних операцій.

 

Митна статистика Державної фіскальної служби України подає вичерпну інформацію щодо:

1) зовнішньої торгівлі України з окремими країнами,
2) зовнішньої торгівлі України за товарними групами з усіма країнами,
3) сумарного обсягу імпорту та експорту у розрізі товарних позицій за кодами УКТ ЗЕД,

4) зовнішньої торгівлі України із зазначенням основних країн – контрагентів,

5) середньорозрахункової вартості товарів при імпорті в Україну,

6) середньорозрахункова вартість товарів при імпорті в Україну в розрізі митниць,

7) ведення митної статистики.

 

Таблиця.  Зовнішня торгівля, товарна структура, географічна структура

 

Усього,

тисяч доларів США, 11 м.

Усього,

тисяч доларів

 США, 12 м.

Експорт товарів з України.

 

 

Усього 2016

32 646 774,48

36 263 400,00

Усього 2017

39 373 933,10

 43 267 000,00

Імпорт товарів в Україну.

 

 

Усього 2016

33 083 520,65

36 847 900,00

Усього 2017

41 342 012,12

49 599 000,00

Сальдо торгівлі товарами в Україні.

 

 

Усього 2016

-436 746,18

-584 500,00

Усього 2017

-1 968 079,02

- 6 332 000,00

Товарооборот торгівлі товарами в Україні.

 

 

Усього 2016

65 730 295,13

73 111 300

Усього 2017

80 715 945,22

92 866 000

Джерело: www.ukrstat.gov.ua. (без послуг).

 

 

ТОВАРНА ТА ГЕОГРАФІЧНА СТРУКТУРА ЕКСПОРТУ З УКРАЇНИ

 

З наступної таблиці можна зробити висновок, що експорт товарів з України за 11 місяців 2017-го року на суму 39,373 млрд. доларів США перевищив не лише аналогічний показник 2016-го року, але і показник за 12 місяців 2016-го року. 

 

Таблиця.  Лідери експорту товарів з України, 11 місяців 2017/2016.

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

м.Київ

Дніпро-петровська 

область

Донецька 
область

Запорізька 
область

Київська 
область

Миколаївська 
область

Одеська 
область

Полтавська 
область

Усього 11 м. 2016

7 722 802

5 295 942,9

3 138 138,0

2 077 594,3

1 526 082,5

1 444 641,1

1355392,2

1 280 060,9

 

23,66%

16,22%

9,61%

6,36%

4,67%

4,43%

4,15%

3,92%

 

м.Київ

Дніпро-петровська 
область

Донецька 
область

Запорізька 
область

Миколаївська 
область

Полтавська 
область

Одеська 
область

Київська 
область

Усього 11 м. 2017

8927559,1

6 376315,30

4019954,8

2 835916,2

1 701 787,2

1 690 960,5

1660355,5

1 605 438,8

 

22,67%

16,19%

10,21%

7,20%

4,32%

4,29%

4,22%

4,08%

Джерело: Держстат України.




Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація