Арка розбрату, арка тріумфу. Хроніка конфлікту навколо арки «Газетний ряд»

Автор: Анна Єгорова, 5 квітня, 19:07

Фото: Річниця подій біля арки Газетний ряд


У ці хвилини рівно торік, 5 квітня, біля «Газетного ряду» в центрі міста почали збиратися полтавці. Вони прийшли підтримати мешканців будинку по вул. Соборності, 27, які виступили проти забудови арки. Навряд протестувальники знали, що в ході акції проллється кров, що запам’ятають цей день надовго. Сьогодні варто згадати, чому виник конфлікт, його найгостріші хвилини. А також зафіксувати, які наслідки маємо сьогодні.  

 

Передумови

Передісторію конфлікту можна починати ще з тих часів, коли пішохідну частину вулиці Соборності почали перевтілювати на гастрономічний центр Полтави. Забудова схожої арки майже напроти дала зрозуміти, що можна очікувати аналогічних дій. Проте опір полтавців передбачити було неможливо.

22 липня 2016 року – на черговій сесії Полтавської міськради депутати більшістю голосів передали арку в користування ФОП Віктору Степаненку, брату депутатки облради Ірини Степаненко. Про можливі протести мешканців говорили опозиційні фракції («Свобода», «Самопоміч», кол. «Партія простих людей»), адже жителі будинку по вул. Соборності, 27 висловили своє невдоволення на засіданні постійної комісії перед сесією.

Цікаво, що доти арка була в користуванні ФОП Наталії Ковальчук. Підприємиця і створила відомий «Газетний ряд» – місце, де вдень продавали газети, прохід крізь арку був вільний, а ввечері – ворота зачиняли. Однак невдовзі до ухвалення рішення радою ФОП Ковальчук заявила про рейдерське захоплення її бізнесу – повідомляло ІВ «Полтавщина».

6 серпня 2016 року – майно «Газетного ряду» виставили за ворота арки. Мешканці будинку почали бити на сполох і звернулися до мера. Журналістам у коментарях мешканці розповідають, що представники підприємця не приховують, що збираються побудувати в арці кафе, і проходу там не буде.

Міський голова Олександр Мамай повідомив, що підтримує жителів, однак рішення ухвалене, і треба шукати компроміс із підприємцем, який, у свою чергу, готовий допомогти з ремонтами. Тоді почалися перші протести.

12 вересня 2016 року – під вечір на вулиці Соборності здійнявся галас – мешканці взяли інструменти та зняли ворота, які заважали їм проходити у двір через арку.

Акція 12 вересня (Джерело - tribuna.pl.ua)

Із жовтня 2016 року майже півроку мешканці шукають правди в суді. Петро Гуйван, мешканець будинку, подає позов проти міськради. На його думку, рішення ухвалили без відома жителів, що було значним порушенням. Крім того, плани ФОП Степаненка забудувати арку суперечать будівельним нормам і дозвільним документам. Цікаво, що ФОП Ковальчук, яку викликали до суду, відмовилася свідчити, а вже за деякий час у самісінькому центрі, на розі Соборності та Гоголя з’явився кіоск «Преса».

Тож, Октябрський райсуд визнає рішення депутатів правомірним, апеляція теж не приносить результату. Водночас ФОП Степаненко позивається проти мешканців – мовляв, перешкоджають вести законну підприємницьку діяльність в арці. Мешканці подають зустрічний позов. Тільки от суддя Андрієнко, того ж Октябрського райсуду, не бере на себе відповідальність вирішити конфлікт і вирішує не задовольнити жоден із позовів. Тим часом, на арку чекає нове випробування.

17 березня 2017 року  – на анонсованій мирній акції активісти вперше зносять металеві ворота, які перешкоджали проходу крізь арку. Браму відносять до «підніжжя» міськради, яка погодила документацію підприємцю. Після цих подій поліція порушила кілька справ, викликала учасників і свідків подій на допити, однак заворушень біля «Газетного ряду» не було.

Мешканці знімають ворота (Джерело - tribuna.pl.ua)

Арка під міськрадою (Джерело - tribuna.pl.ua)

3 квітня 2017 року – кілька будівельників, під охороною людей у формі та шоломах, заварили арку «наглухо» металевими листами. Арка перетворилася на «бронепотяг» – такою метафорою не раз називали її в ЗМІ та коментарях очевидці.

Саме тоді вперше полтавці почули про охоронців кременчуцької фірми «Скорпіон-2016», які не відходили від будівельників ні на крок. Кілька людей із «грізними обличчями», згадують свідки, постійно сиділи в закладі напроти – «Львівській кав’ярні», яка орендує приміщення у ФОП Степаненка. Серед облич охоронців впізнали одного молодика: саме його й інших «тітушок» спіймали кияни після розгрому столичного ринку та бійки, яка зчинилася на місці. Тоді кременчучець Дмитро Горовецький мав на руках 15 тис. грн, які мав розподілити між іншими за «силову допомогу».

Очолював фірму «опоблоківець» із Кременчука Сергій Горбатюк; адвокат ФОП Степаненко Максим Пістряк показував невдоволеним мешканцям і журналістам ті ж дозвільні документи на арку та угоду з охоронцями. Наступні дні в повітрі витала напруга, адже все йшло до чергової акції протесту.

Передісторія подій 5 квітня 2017 року

 

«Кривава Арка»

Рівно рік тому, 5 квітня 2017 року, після анонсу в Фейсбуці під вечір народ почав збиратися під аркою. Деякі очевидці кажуть, що бачили в парках і дворах неподалік вулиці Соборності молодиків із палками. Однак о 19-й годині біля «Газетного ряду» зібралося більше сотні людей, і щохвилини натовп зростав. Серед них значна частина в балаклавах; частина тримала в руках щити.

Біля самого «бронепотягу» вишикувалися невдоволені мешканці та мешканки будинку з плакатами. На діалог із ними вийшов Сергій Горбатюк.  

Проте компромісу знайти не змогли: активісти готувалися знімати металеву браму. Сергій Горбатюк отримав по обличчю від активіста; розпочалася бійка.

Охоронці в формі, які значно поступалися кількістю, вже зосередилися всередині «бронепотягу». Важлива деталь: у металевих листах був отвір на рівні голови людини – саме через нього на активістів розприскували їдку речовину та сльозогінний газ, коли протестувальники почали розбивати ворота кувалдами, сокирами.

Кульмінація – раптово з боку «Львівської кав’ярні» крізь натовп на допомогу охоронцям виривається група людей у цивільному, спортивних костюмах і формі охоронців. Чоловіки агресивні; наступні кілька хвилин відбувається найбільша сутичка за вечір. «Скорпіонівців» оточили; в їхній бік летять палиці, бруківка. Далі протестувальники відтиснули «Скорпіон-2016» вбік переходу «Злато місто», кинулися навздогін. Однак «скорпіонівців» впустили в заклад «Галушка» перед переходом, і ті зникли через задній хід. Активістам потрапити до закладу завадив батальйон «Полтава». Охоронців, які були всередині арки, забрала поліція. Кількох активістів теж затримали.

Далі протестувальники продовжили демонтувати браму. Однак з’явилися тривожні новини про поранених з боку активістів – тяжкі рани отримали двоє, атовці Олекса Коба та Дмитро Юденко; багато протестувальників отримали травми середньої тяжкості. Постраждав і поліцейський Павло Пипенко, який намагався розбороняти сторони конфлікту. Пізніше зі сторінок ЗМІ стало відомо, що «скорпіонівці» теж постраждали: численні забої, переломи, порізи і навіть прострілена кінцівка.

Браму продовжили ламати й після опівночі. На місці лишалася поліція.

Центральну вулицю було не впізнати: розкидані палиці, кров на бруківці. Пізніше в суді «скорпіонівці» свідчитимуть, що на долівці валялися навіть ножі.

   Події 5 квітня 2017 року в Полтаві                           

На хвилі невдоволення

Події 5 квітня і наступних днів стали широко обговорюваними в Україні та не сходили з ефірів національних ЗМІ. Місцеві журналісти чатували на подробиці та коментарі правоохоронців і місцевої влади. Через те, що отримували не всі відповіді на свої запитання, полтавці продовжили протести.

6–7 квітня 2017 року відбувають мітинги біля міськради та поліції. Міська влада тоді не зробила жодної заяви. Поліція після натиску активістів назвала прізвище одного з підозрюваних у нападі на Олексу Кобу – Анатолій Прядко. Другого підозрюваного – Євгена Усенка – оголосили в розшук, але пізніше відпустили під домашній арешт.

Упродовж наступних днів лунають низки політичних заяв:

  • Опозиційні фракції («Свобода», «СДП», «Самопоміч»), а також представники «Нацкорпусу» закликають міського голову скликати позачергову сесію, скасувати дозвіл для ФОП Степаненка, а також звільнити першого заступника.
  • Обласна організація Пропрезидентської партії оголошує, що відкликатиме депутатів, причетних до кровопролиття. Йшлося про тих, хто в міськраді підтримав голосування за передачу арки ФОП Степаненку, а також його сестри із фракції БПП в обласній раді.
  • Міська «Батьківщина» говорить про ініціативу щодо Мораторію для тимчасових споруд, хоча їхня фракція теж голосувала «за» передачу арки.

ФОП Степаненко обіцяє призупинити забудову арки – цю заяву публікує ІВ «Полтавщина».

Також 7 квітня стає відомо, що ліцензія охоронної фірми «Скорпіон-2016» анульована.

У міськраді починає базуватися Штаб Спротиву – опозиційні лідери разом зі своїми прибічниками зайняли сесійну залу та цілодобово чекають на виконання своїх вимог. Перші дні – у стінах ради жили молодики, які прибули з інших міст – прихильники «Нацкорпусу». Далі вже, близько 10 днів, у сесійній залі було не більше півсотні людей. Влаштовували лекції, смажили яєчню – ставлення до такого протесту в містян було різне. Однак своєї основної вимоги – скликання сесії позачергово – протестувальники так і не дочекалися. Міський голова чітко заявив, що не вестиме перемовин із «терористами», а засідання скликатиме лише як чергове.

16 червня на сесії міськради дозвіл для ФОП Степаненка скасували. Вельми гучно, однак мало дієво – наступного місяця його строк і так стікав. Також депутати ввели мораторій на розміщення тимчасових споруд до 2018-го року, однак за споруди, також розміщені з порушеннями, влада так і не взялася.

Наслідки подій 5 квітня 2017 року

Також у червні розпочалася активна фаза судових засідань у справі нанесення ножових поранень Кобі та Юденку. Її виділили окремим провадженням; щодо інциденту наразі відкриті й інші справи.

Перші засідання вирізнялися своїм резонансом: на них приходили близько півсотні полтавців. Бік підозрюваних – Прядка та Усенка (особу третього нападника так і не встановили) – також приїжджали підтримати. Тоді дійшло до незначних сутичок. Однак коли інтерес до справи почав стихати, суддя відпустив обох під домашній арешт. Такий запобіжний захід діє і сьогодні.

У кожної сторони свої аргументи. Потерпілі і обвинувач переконані, що саме Усенко та Прядко наносили удари. На їхню думку, це підтверджують численні відео подій, у тому числі – кадри, на яких в руках обвинуваченого видно металевий блиск. Обвинувачені повністю заперечують свою вину та вважають, що докази опонентів не доводять її. Захисники навели низку своїх доказів – дослідження поліграфіста та експерта, який потвердив, що на відео нічого конкретно побачити не можна. Однак у правдивості цих висновків у сторони потерпілих є причини сумніватися. 

Справа плавно доходить до свого фіналу в першій інстанції – лишилося долучити кілька доказів сторін, допитати Усенка (раніше в суді він відмовився свідчити), провести дебати. Інтерес до процесу знову піднявся – ним зацікавився брат нардепа Масі Найєм, а в якості адвоката потерпілого Коби до справи долучилася відома київська юристка Аліна Самарець.  

 

Наслідки: очевидні та очікувані

Для спокійної та компромісної Полтави події 5 квітня стали визнаним явищем. Оскільки дали поштовх у багатьох суспільних площинах. Оглянемо лише деякі, найсуттєвіші.

І. Полтавці показали, що можуть боротися за свій дім. Хоча багато людей схиляються до думки, що протистояння біля арки суто політичне, то варто пам’ятати, з чого все починалося. Мешканці будинку боролися за своє право вільно ходити через арку – спочатку у форматі діалогу, потім – у судових дебатах, і лише наостанок у фізичний спосіб, покликавши на допомогу небайдужих.

ІІ. Міська влада показала, що готова підтримувати мешканців, уже коли це призвело до відкритого конфлікту. Про це свідчать різкі відмінності в голосуванні провладних фракцій у міськраді до і після сутичок 5 квітня.

ІІІ. За рік після подій ніхто не поніс покарання – немає ані вироку суду, ані відкликання депутатів.

IV. Міська влада «оголосила» війну тимчасовим спорудам – затвердила нові Правила благоустрою та Мораторій на встановлення ТС в історичному центрі. Однак чи будуть заходи ефективними, чи суто задекларованими – покаже час.

V. Комунікація міської влади з полтавцями в разі надзвичайних подій – нульова. Сайт міськради так і не оприлюднив жодної офіційної заяви щодо подій 5 квітня, ніби їх і не було.

Сьогодні в Полтаві під знаком питання лишається розв’язка ще кількох конфліктів – наразі не відкритих, але не менш гострих. Маємо сподівання, що висновки робимо не лише ми.

Обкладинка, інфографіка Наталі Баранник

Опублікована: 5 квітня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація