Допитали перших свідків у справі корупції керівників «Полтавафарм». Покази сторін суттєво різняться

Серед них – ключовий свідок обвинувачення, екс-працівник місцевого Управління протидії наркозлочинності, якому ніби дирекція підприємства пропонувала гроші за надання дозволу на реалізацію наркотичних і психотропних речовин. Саме розповідь свідка Леоніда Горяєва та його відповіді на запитання сторін процесу пролили трохи світла на резонансні події.

Нагадаємо, у травні 2017-го року правоохоронці оголосили, що затримали Руслана Гнєздова, начальника відділу з економічної безпеки КП «Полтавафарм», а також директора підприємства Валерія Прядка на спробі надання працівникам поліції неправомірної вигоди в розмірі 35-ти тисяч гривень. Зазначали, що це лише частина суми; загальна «ціна» отримання дозволів на реалізацію наркотичних речовин аптеками – близько 270 тисяч гривень. Справу розслідувало НАБУ, обвинувачення висунула Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Передали для розгляду колегії Октябрського районного суду Полтави.

Сторони процесу:

Судді – Анатолій Савченко, Олександр Струков, Тетяна Січиокно.

Обвинувачені – Валерій Прядко, Руслан Гнєздов.

Адвокати обвинувачених – Владлен Орлов, Іван Сватенко.

Прокурор САП – Олександр Луговський.

Свідок Леонід Горяєв працював із 14-го квітня 2017 року на посаді заступника начальника відділу організації агентурної роботи Управління протидії наркозлочинності. За відсутності керівника здійснював контроль у питаннях видачі дозволів, хоча це робота іншого відділу управління – легального обігу наркотичних речовин.

У травні «Полтавафарм» надіслало лист щодо отримання дозволу; 4-го травня його наявність зафіксувала канцелярія УПН, і лише 12-го травня – необхідний відділ УПН. Свідок виявив, що не вистачає довіреності на представництво під час оглядів, та 15-травня повідомив про це юриста підприємства Гриценка в телефонній розмові.

19 травня в ГУНП прибули Гриценко, Гнєздов і Смірнов із довіреностями. Саме тоді, за словами свідка, Руслан Гнєздов запропонував йому зустрітися в неформальній обстановці «без краваток» і пропонував «матеріальну допомогу», щоб «прискорити вирішення питання».

Ці слова працівник УПН сприйняв як пропозицію хабара та 20 травня склав рапорт, який направив своєму начальнику Геннадію Ноженку. Тоді про грошові кошти мови не йшло.

Імовірно, з цього часу розпочалися слідчі дії в рамках відкритого кримінального провадження.

23 травня відбулася неформальна зустріч Гнєздова з Ноженком і Горяєвим. Домовилися продовжити спілкування про «допомогу» в «Полтавафарм» за присутності керівника підприємства. Гнєздов і Прядко, за словами свідка, пропонували не виїздити на кожен об’єкт (як вимагає процедура), а надіслати фото тощо. За це заплатять по тисячі за кожен об’єкт та тисячу гривень «згори» – тобто 35 тисяч гривень. Леонід Горяєв розповідає, що Валерій Прядко зазначив, що «так подібні питання вже вирішували».  

Про суму 270 тисяч, зазначену правоохоронцями в повідомленнях для громадськості після затримання Гнєздова та Прядка, свідку нічого не відомо. Він зазначав лише про 35 тисяч.

Крім того, за подальше надання дозволу для «Полтавафарм» свідок уже не відповідав – з кінця травня він уже не обіймав свою посаду.

Зазначені свідком відомості викликали низку запитань в адвокатів і суддів, тому допит тривав більше півтори години.

Адвокат Владлен Орлов акцентував запитаннями на термінах розгляду заяви підприємства. Адже необхідний лист мали розглядати, згідно з постановою Кабміну, 10 днів – до 14 травня. Тому, на думку захисту, поліцейські навмисно затягували термін розгляду, провокуючи обвинувачених на пропозицію хабара.

Крім того, адвокат запитував, що правоохоронець зрозумів під виразом «матеріальна допомога», озвученого Гнєздовим. Свідок ствердив, що він розуміє вислів «матеріальна допомога» лише як грошову винагороду, тому й звітував начальству про пропозицію хабара. Натомість сторона захисту додала ремарку, що Гнєздов міг говорити про необхідні технічні засоби (автомобіль, бензин) для швидшого здійснення оглядів об’єктів.

Адвокат Орлов також поцікавився розглядом заяви «Полтавафарм» під час відкриття кримінального провадження. Фактично, свідок підтвердив, що впродовж 19-22 травня не виконував свої функційні обов’язки, щоб стимулювати обвинувачених на дачу хабара.

Захисник перепитав Леоніда Горяєва щодо кількох ключових фраз, зафіксованих під час розмов обвинувачених зі свідком і його начальником Ноженком:

І – Ноженко Гнєздову: «…Давай так, треба з твоїм керівником познайомитися». На думку адвоката, це свідчить про ініціативу правохоронців зв’язатися з Прядком, а не навпаки.

ІІ – Гнєздов: «Я же говорю, що транспорт на території області – будь ласка». На думку адвоката, це свідчить про готовність надавати допомогу у вигляді техніки.

ІІІ – Горяєв: «Я вчора об’явив: одна тисяча за об’єкт». На думку адвоката, це свідчить про пропозицію самого свідка, а не навпаки. Свідок пояснює, що лише переповів запропоноване Гнєздовим.

У ході запитань захисника Івана Сватенка стало відомо, що 6 червня у дозволі підприємству відмовили через неточність в оформленні документів. Тож, з часу надходження заяви в ГУНП минув майже місяць.

Крім того, виявилося, що лист не має відповідної резолюції (позначки про направлення на виконання), яка б стверджувала, що відповідальний за дозвіл саме Леонід Горяєв.

Судді намагалися розібратися, чому лист підприємства так довго не надходив до канцелярії управління, а також на основі яких посадових інструкції свідок взагалі був залучений у процес видачі дозволів.

Зараз, до слова, Леонід Горяєв працює старшим оперуповноваженим відділу оперативних розробок Департаменту внутрішньої безпеки Полтавського управління Нацполіції.

Під час перерви Валерій Прядко розповів докладніше про обставини отримання дозволу. 15 червня 2017-го року спливав термін 5-річної ліцензії на розповсюдження речовин мережею закладів КП «Полтавафарм». Це, до речі, єдине підприємство області, яке має право забезпечувати необхідними препаратами онкохворих, наркозалежних (замісна терапія), а також анестетиками (знеболювальними) для операцій. Щоб ліцензію затвердили, треба спочатку отримати дозвіл від Управління протидії наркозлочинності ГУНП, які зазначать про відповідність приміщень нормам зберігання та збуту наркотичних речовин. Якщо термін дії ліцензії сплив, а підприємство продовжує зберігати або реалізовувати такі речовини, то це фактично є незаконним поширенням наркотиків і є кримінальним злочином.

Валерій Прядко, який днями заявив, що йде посади директора, продовжує вважати, що справа – політичне замовлення Радикальної партії Олега Ляшка. Адже вже за годину після арешту про це повідомив нардеп Ігор Мосійчук.

Тому підготовка до процедури отримання ліцензії почалася ще за півроку – у січні 2017 року. Про це говорив і другий допитаний свідок – Сергій Горбань, заступник директора КП «Полтавафарм».

Суд з’ясував, що документи «Полтавафарм» подавали ще раніше – 27 квітня. Щодо цього факту Полтавський окружний адмінсуд визнав незаконною бездіяльність УПН і визначив крайній строк видачі дозволів – 7 травня.

Тож, покази свідка Горяєва і сторони захисту суттєво різняться. Лишається під питанням момент передачі коштів. Чия правда – стане зрозуміліше після допиту інших свідків і перегляду доказів сторін.

Наступне засідання у справі відбудеться вже завтра, 23 січня. Суд продовжить допитувати свідків, у тому числі – юриста Гриценка, який відповідав за подачу документів.

Сторона захисту також заявила два клопотання. Перше, про доручення до матеріалів справи вже цитованих документів, суд задовольнив. Друге стосувалося призначення лінґвістичної судової експертизи промов учасників подій із метою з’ясувати, чи були серед слів керівництва «Полтавафарм» натяки чи прямі пропозиції хабара, а поліцейських – провокацій для отримання грошей. Долю цього клопотання озвучать після допиту свідків, запланованого на 29 січня, щоб прокурор встиг ознайомитися з клопотанням, підготувати свої заперечення чи питання до судових експертів.

Довідка

Частина 3 статті 369 Кримінального кодексу України говорить, що пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй неправомірну вигоду, якщо вона надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.