«Лікар для кожної сім’ї»: говорять полтавці, які обрали сімейних лікарів та підписали з ними декларації

Автор: Вікторія Баберя, 14 травня, 16:18

Фото: Полтавці розповіли, яким чином шукали сімейних лікарів (Джерело - MpsDoc.Com)


Наприкінці грудня 2017 року Президент України підписав ключовий Закон медреформи, який і надав можливість з 2018 року запустити перші якісні зміни у системі охорони здоров’я країни. Зокрема, реформа розпочалася з первинної медичної допомоги, тобто сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів.

Найголовнішим етапом у реформуванні первинної ланки став старт нацкампанії «Лікар для кожної сім’ї» з надання первинної медичної допомоги. Її суть полягає в тому, що кожен пацієнт може обрати будь-якого сімейного лікаря, незалежно від місця проживання чи реєстрації і підписати з ним декларацію.

І вже на основі цих декларацій з липня 2018 року буде реалізуватися наступний головний принцип медреформи – «кошти за пацієнтом». Тобто, пацієнт буде закріплений за конкретним лікарем, а лікар буде отримувати оплату в залежності від кількості пацієнтів, яких він вестиме та які підписали з ним декларацію.

У бюджеті на 2018 рік закладений середній тариф на людину — 370 гривень/рік, який коливатиметься залежно від різних факторів. Наприклад, за дітей до 5 років або пенсіонерів у віці 65+, тариф буде майже вдвічі вищим за тариф для людей близько 25 років.

Нова реформа створить здорову конкуренцію серед лікарів за пацієнтів. Хороший лікар завжди матиме потік пацієнтів і достойні гроші за свою роботу, а ті лікарі, які не викликають довіри, не мають достатнього професійного рівня чи знань, залишаться ні з чим. Таким чином у лікарів з'явиться мотивація працювати краще та якісніше за інших.

Тобто в інтересах лікарів первинної ланки проводити активні кампанії по залученню пацієнтів, аби підписати декларації з якомога більшою кількістю осіб, адже від цього залежатиме розмір його заробітної плати. Загалом, якщо лікар набере 2000 пацієнтів, то він отримуватиме близько 18 тисяч гривень. А якщо пацієнтів буде недостатньо, то і зарплата буде відповідна.

Проте, не дивлячись на зацікавленість лікарів у підписанні декларацій, пацієнти повинні обирати самі. Станом на сьогодні, Полтавщина знаходиться у лідерах за кількістю підписаних декларацій, якщо порівнювати з іншими регіонами України. Та все ж показник залишає бажати кращого.

Тому вирішили поцікавитися, як полтавці шукали сімейних лікарів та яким чином підписували з ними декларації на обслуговування.

 

Людмила Олексіївна, пенсіонерка

Людмила Олексіївна 
«Це лікарка нашої сімейної амбулаторії і я до неї ходжу постійно. Я їй довіряю. У перші дні квітня я прийшла до неї на прийом із паспортом, кодом та телефоном. Вона записала мої дані, а в базу їх вводила медсестричка. Потім я через декілька днів прийшла, мені вручили декларацію, яку я й підписала. Ніяких проблем у мене не було. За моєю порадою з нею підписали і деякі мої знайомі – я особисто сусідку, яка погано ходить, записала, інша також за моєю рекомендацією. В общєм, я довольна, що підписала і що декларація в мене на руках. Іди не хочу тепер до лікаря».

 

Вікторія Лоза, радниця Міністра охорони здоров'я України

Вікторія Лоза 
«За специфікою своєї роботи, я бачила, що цей лікар постійно навчається, відвідує тренінги. От є, наприклад, сімейний лікар, який сидить і його ніде не видно, а цю лікарку я бачила скрізь, де тільки можливо. От було навчання сімейних лікарів – і знову вона була там. Це мені дуже подобається – прагнення до саморозвитку. Перш ніж прийняти рішення, я поспілкувалась з нею, запитала про її відношення до антибіотиків, коли їх призначатиме мені і моїм дітям, як лікуватиме вірусні захворювання, чи буде «травити» нас якимись БАДами чи ліками. У неї такого немає. Її погляди на лікування співпали з моїми власними. От і все. Я разом з двома синами підписали декларації з нею».

 

Анастасія Івашина, у декретній відпустці

Анастасія Івашина 

«Те, що скрізь повішали наліпки "Тут ви можете обрати свого лікаря" - це далеко не так. У нас у поліклініці поставили перед фактом, що кожен обирає свого дільничного, того який і був раніше. Особисто я хотіла обрати іншу лікарку, але вона сказала, що просто не бере з іншої дільниці. Це таке як негласне правило. Лише після того, як (мені так пояснили), запишуть усіх своїх, можливо, я зможу потрапити до того лікаря, якого хочу.

Отак-от. Нічого не змінилося, просто долали більше колотнечі, суєти. Адже потрібен час, аби укласти декларації, створюються черги.

Я так зрозуміла, що це все у такому тестовому режимі ще працює. Адже не усі до кінця позаповняли декларації. От дорослий терапевт – то вони одразу вводили інформацію, а дитячі лікарі просто збирають пакет документів, і тільки потім будуть вносити інформацію в комп’ютер. Адже поки що немає комп’ютера. Тож з педіатром ми ще чекаємо, аби підписати декларацію».

 

Юлія Ступіна, лікарка

Юлія Ступіна 
«Справа в тім, що лікаря, з яким ми разом з донькою підписали декларації, я знала й раніше. Тому пошук був дуже коротким – це моя давня знайома, я їй довіряю. Три місяці тому ми змінили місце проживання і якраз територіально нам дуже зручно до тієї поліклініки, в якій вона працює. Спочатку, коли ми з нею домовилися, що будемо у неї обслуговуватись, ще не було технічних можливостей підписати. Я просто надала наші з донькою особисті дані, а коли вже було усе готово, лікарка зателефонувала і ми підійшли підписали декларації».

 

Тетяна Іванівна, пенсіонерка

Тетяна Іванівна 

«Я підписала з лікарем в 4 старій поліклініці, на Алмазному. Ну як обирала, колись раз була в неї на прийомі, здалася спокійна та наче розсудлива. Взагалі, по принципу хотіла обрати молодого лікаря. Бо я, як людина у віці, вважаю, що якщо пропрацював усе життя, навряд чи перелаштується по-новому працювати. Тут же, розумієте, потрібно добре розуміти комп’ютер, цікавитися новинками ліків.

Не знаю, чи я вгадала, чи не вгадала. Отак методом «тика» й обрала. Подумала, що якщо нова система – то потрібно з молодими, вони більше продвинуті, цікавляться усім.

Порядок такий – записуєшся на прийом у реєстратурі, говориш, що підписати декларацію. Підходжу у назначений час, з паспортом і телефоном, лікар одразу звертається до медсестри, яка сидить за комп’ютером. А так як було багато людей, то записала усі дані і сказала прийти у кінці тижня й забрати свій примірник декларації».

 

 

Тетяна Ласкавенко, майстер виробничого навчання ДНЗ ПЦ ПТО

Тетяна Ласкавенко 
«Я шукала сімейного лікаря за рекомендаціями і найближче до місця проживання. Обрала іншого лікаря, а не мого дільничного. Ми усією сім’єю, разом з чоловіком та дитиною, підписали з нею декларації. Загалом, процес швидкий, протягом 10 хвилин внесли дані у систему і все – ми забрали свої примірники декларацій. Чи змінить це щось – я не впевнена».

 

Максим Лисогора, архітектор

Максим Лисогора 
«До цього лікаря мені порадила піти мама. Вона й сама збирається підписати декларацію саме з ним. Сам процес насправді дуже простий, але через типові ситуації, які трапляються з державними органами, дуже затягнувся по часу. Потрібно було просто прийти в лікарню до лікаря на прийом та підписати цей договір. Треба було зайти, дати свої дані, їх внесли у комп’ютер і все. Але через те, що у лікарні один комп’ютер і до того ж не в кабінеті лікаря, і не працювала ця база, система постійно збивалась, він просто виписував дані і, за його словами, доводилося до пізньої ночі вносити їх у систему. Вже вдома мені прийшла смска, я зателефонував лікарю та продиктував код підтвердження. Тож якби все працювало, то можна було б усі зробити швидко, а так я у черзі прочекав півтори-дві години і ще у лікаря просидів хвилин 20».

 

Анжела Павелко, домогосподарка

«Якого сімейного лікаря обрати, мені порадила мій педіатр і знайомі. Крім того, одного разу ми вже були в неї на прийомі – вона працює чи працювала ще у приватній клініці. Я зателефонувала лікарці та залишила свої координати. Потім вже вона мені перетелефонувала та сказала, коли підійти, щоб заповнити декларацію і все. Це було швидко, лише комп’ютер підвисав, так як система не налагоджена ще. Підписали декларації разом з чоловіком. Для дітей ще не встигли, оскільки це дійсно проблема – обрати лікаря».

  

Ігор Окіпнюк, підприємець

Ігор Окіпнюк 

«Чесно кажучи, обрав сімейного лікаря, якого зустрів на одному з тренінгів (у даному випадку це була медицина – невідкладна домедична допомога) – людину, яка шукала розвитку у своєму напрямку. Потім познайомилися, поспілкувалися та побачили, що співпадають деякі моменти в лікуванні маленьких дітей (це важливо, адже у нас двоє маленьких дітей). Тобто адекватний погляд, який співпав з поглядом батьків. І вирішили, чому ні. Разом з дружиною зробили копію паспортів та приїхали до лікаря. Сам процес на всю родину це зайняв хвилин 20-30. Уже й батьки підписали декларацію з цією ж лікаркою.

Я вважаю, якщо люди обиратимуть собі лікарів, які відповідають їх клієнтським запитам, то в принципі буде покращення якості послуг. Якщо все буде відбуватися абияк, то ні. Пацієнт має шукати собі лікаря, послуги якого його влаштують і все. Якщо будуть співпадати погляди, – то все буде класно».

 

Тетяна Чесалкіна, самозайнята особа

Тетяна Чесалкіна 

«Мені порадила знайома цього лікаря. Перший раз я прийшла до неї на прийом платно, подивилася наскільки вона кваліфікований лікар. Мені сподобався її підхід та грамотно підібране лікування. Декларацію складала медсестра, від мене тільки потрібен був номер телефону, на який прийшло СМС повідомлення, та паспорт. Особисто я, поки що не бачу змін. Подивимося як буде далі».

 

Статистика-статистикою, проте знайти полтавців, які вже обрали свого лікаря, виявилося не так то й просто.

Дехто не знає, де шукати та як обрати лікаря, дехто сумнівається у результативності підписання, а дехто – навіть не збирається підписувати, бо не бачить гідних лікарів, а підпис заради формальності не потрібен. Та все ж, є люди, які вже це зробили, і ми їх знайшли.

Хоча у МОЗі радили, як шукати сімейних лікарів. За порадами, треба дізнатися про лікарів, які працюють у найближчих амбулаторіях або поліклініках, розпитати сусідів та знайомих, звернутися у місцевий відділ охорони здоров’я, де зможуть надати інформацію про сімейних лікарів, а також з відкритої електронної база, прив'язаної до мапи.

Серед опитаних полтавців, більшість дійсно обрали сімейних лікарів з рекомендаціям чи то рідних, чи то знайомих, чи то інших лікарів.

Проте, інша частина полтавців, які ще не обрали лікарів, зазначають, що не знають, де шукати.

І це дійсно так, адже, як раніше зазначала головний лікар одного з ЦПМСД Полтави, у кожній амбулаторії є стенд з інформацією про лікарів, це не зовсім відповідає дійсності. Є, але не у кожній.

По Полтаві гарним прикладом є ЦПМСД №3. Вони активно ведуть сторінку в Facebook, де можна побачити сімейних лікарів, прочитати детальну інформацію про них ( освіту, стаж роботи тощо), що суттєво полегшує вибір. Інші ЦПМСД не настільки активні, і дізнатися про лікарів, можна безпосередньо в амбулаторіях чи поліклініках.

Тож, питання де шукати, підписувати чи не підписувати декларацію, варто чи не варто – залишається відкритим, і кожен робить вибір для себе.

Опублікована: 14 травня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація