На полтавському даху. Інженерка розповіла про причини утворення льодових брил і профілактику трагедій

Автор: Аліса Куценко, 9 лютого, 09:56

Фото: На полтавському даху. Інженерка розповіла про причини утворення льодових брил і профілактику трагедій


Проблема бурульок та снігових брил, здається, досягла свого апогею. Починаючи з минулої суботи новини нагадують вісті з фронту, тільки страждають не бійці, а діти, жінки, люди похилого віку і безпритульні тварини. Ми можемо скільки завгодно писати адреси, за якими працюють комунальники, уточнювати стан постраждалих і закликати бути уважними, але все це нічого не дасть, якщо не з’ясуємо причину.

Для цього ЗМІСТ разом з інженеркою Ларисою Клименко навідалися на дах того самого будинку №78 по вулиці Соборності, з якого минулої суботи, 2 лютого, снігова брила впала на 6-річну дівчинку, а двома роками раніше вбило жінку.

Нас зустрів Володимир Жданов, власник квартири №31, з балкону якої, ймовірно, і впала брила, а також його сусід Олександр. Разом ми піднялися на дах «хрущівки» (КЖЕО №2, передаємо вітання за відсутню металеву драбину і саморобну дерев’яну), аби інженерка докладно пояснила, чому утворюються бурульки та снігові шапки, і що з цим робити.

Отже, на думку Лариси Клименко, основні причини таких трагедій  – це непрацююча система зовнішнього водовідведення (нижче пояснимо, чому) і неправильно засклені балконі «хрущівок».

 Інфографіка pershyj Етапи забудови «хрущівками» Полтави (за даними Державного архіву Полтавської Області)

За її словами, будівлі під номерам 78 і 79 по вулиці Соборності були побудовані в 1962-1963 роках.

Дах є типовим для подібних будинків. Він має суміщену покрівлю, по центру якої проходить лінія водорозділу. Спеціально передбачений малий кут нахилу, щоб вода стікала, а сніг – затримувався. Коли настає відлига, сніг та лід поступово тануть, вода стікає до водоприймальних воронок, і, керована лотками (вбудованими на самому краю даху), потрапляє до труби, по якій спускається донизу.

Ця система називається організованим водовідведенням.

 Під снігом – водоприймальні воронки, обмежені лотками і лійкою водостоку (зовнішнє водовідведення)

Частина даху знаходиться за стінкою лотка, і тільки за нею може утворитися невеликий шматок льоду.

Але у Полтаві падають не маленькі шматочки, а цілі брили. Чому?

За словами інженерки, лід, що летить на голови перехожим, «стартує» за допомогою дахів засклених балконів. Практично всі вони мають дуже малий кут нахилу, і виступають трампліном для брил та бурульок.

Фото одного з балконів на будинку по вул.Соборності, 78

«І оці дахи з невеликим кутом нахилу накопичують сніг. Потім, під дією перепадів температур, він тане, а коли пригріє, всім масивом сповзає і падає на голову. Оцей сніг – найстрашніший», – пояснила Лариса Клименко.

Така система називається неорганізованим водовідведення.

А тепер важливий нюанс, про який зазначили вище: труба зовнішнього водовідведення, яка повинна доставляти воду на вулицю, забивається льодовими пробками. Сам лоток невеликий, багато снігу втримати не може. Тому і виходить так, що воді немає куди стікати, снігу – сповзати, і вся ця маса намерзає на самому краю даху будинку.

 Труба зовнішнього водовідведення

Якби внизу під дахом будинку не було даху балкону, то снігові шапки та льодові нарости падали б по прямій, практично під саму стіну дому, де люди не ходять.

Але у нас, як тільки почалася відлига, брили відривалися і летіли на дах заскленого (частіше за все без дотримань норм ДБН) балкону, звідки «розганялися» і летіли вниз, від чого страждали і вивіски.

Інженерка зазначила:

«На той час такий дах відповідав стандартам, а сьогодні вже ця покрівля їм не відповідає. Згідно нових норм ДБН, прийнятих у 2017 році, якщо будівля вище трьох поверхів, ми повинні робити внутрішнє водовідведення,  а не скидати воду на вулицю».

За її словами, проблем не було б, якби:

  • працювала система водовідведення.

Для цього у Європі придумали систему антиобледеніння, яку можна (а згідно норм ДБН – навіть потрібно) впроваджувати і у нас. За словами інженерки, цього не роблять через дорогу електроенергію та небажання мешканців брати відповідальність за експлуатацію системи.

Але навіть окремі елементи системи, вважає вона, допомогли б у профілактиці бурульок та снігових брил:

«Прогрівати ці лотки немає сенсу, до того ж, це дуже дорого. Можна зробити простіше: обмотати дротом цю воронку і включити її на буквально на 3-4 години. Вона прогріється, льодова пробка розтане, і система працюватиме без збоїв»;

  • мешканці балконів робили кут нахилу дахів більшим (вважається, що на дахах з кутом більше 45 градусів сніг не накопичується).

Тут теж складно. Зверніть увагу, навпроти цього будинку, по іншій стороні вулиці, теж стоїть «хрущівка» (вул.Соборності, 79) із різноманітними балконами.

Будинок по вулиці Соборності, 79

У ній багато років жила сама Лариса Клименко з матір’ю. Інженерка згадує, як стала свідком, коли наприкінці 90-х із одного з балконів третього поверху льодова брила вбила жінку.

«Справа в тому, що ці балкони почали заскляти наприкінці 80-х, одразу, як почалася горбачовська перестройка. Точно пам’ятаю, що навіть штрафи були по місту. Зрозуміло, ще люди це робили заради енергозбереження. І за 90-ті роки це все засклили практично повністю».

Вона вважає: політики, які нині піаряться на проблемі снігу в Полтаві, тільки дарма використовують бюджетні кошти. За її словами, на пласких дахах не можна працювати з вишок:

«Зчищати сніг з будь-якої покрівлі не треба, бо це псує її стан. Можна спокійно виходити на дах із мітлою чи лопатою і прибирати самотужки, як це робилося раніше».

Але не тільки «хрущівки» несуть небезпеку.

Термін експлуатації жилих будівель масової забудови 

Лариса Клименко вказує на сусідній будинок із шатровою покрівлею, яких вистачає і в старій центральній частині міста.

 Будинок із шатровою покрівлею по вулиці Соборності, 76

«У них так само зроблене організоване водовідведення. Вода збирається, і впасти на голову теоретично може тільки невеличкий шматок льоду, і то він впаде під самою будівлею. Вірогідність того, що він може когось вдарити, дуже маленька», – пояснила Лариса Клименко

Ходити по шатрових дахах, аби скинути сніг, не можна: як раз по цим покрівлям ефективно працювати з вишок.

Для того, щоб сніг не впав на голову, на таких будинках власники повинні обладнати снігозатримувачі, які зупиняють сповзаючий з похилого даху сніг. Вони бувають кількох типів – трубчасті, решітчасті, кутові тощо.

Але таке диво інженерної думки в Полтаві практично не побачити, максимум – такий елемент покрівлі, як металева сітка, що є огородженням покрівлі та виступає снігозатримувачем.

Будинок із шатровою покрівлею та металевою огорожею по вулиці Соборності, 77

Крім цього, шатрова покрівля часто-густо виконана з шиферу, який не тільки не може затримати сніг, а й шкідливий, оскільки азбестовий пил спричиняє онкологічні захворювання. Як зазначила інженерка, в Україні його заборонили на початку 90-х років.

«У Європі ви ніде не побачите дахів без натуральної черепиці! У нас людей задешево утримували, в цьому проблема, розумієте? Шифер – це, вибачте, тільки для свиней, такого немає ніде. Я в Європі була дуже багато, повірте, там його не використовують взагалі».

І, звичайно, не забуваємо про засклені балкони з дахами – тут вони нічим не відрізняються від балконів на «хрущівках».

Відмінності будівель, що допомагають запобігти утворенню бурульок

На думку Лариси Клименко, боротьба з бурульками і льодовими брилами у нас є неефективною.

«Скажіть тепер мені: навіщо замовляти вишки, комунальників, платити стільки тисяч гривень наших бюджетних коштів? А це, до речі, треба робити щодня, щоб все, що за день нападало, вночі розчистити! Я жила в будинку навпроти, і у нас 2-3 рази за рік приходили робітники ЖЕКу, які скидали ці глиби просто з даху. Навіть нам, жінкам, це доступно – візьміть палку і поскидайте. Навіщо платити такі гроші, якщо можна найняти хлопців, у яких є досвід таких робіт, або які живуть поряд, і щодня, в оптимальний час, щоб не було трагедій, поскидати сніг із дахів?..»

Що стосується трагедії минулого тижня, коли від падіння льодової брили постраждала 6-річна Марійка Зволинська, то справу вже розслідують правоохоронці. Власник квартири Володимир Жданов, з балкону якого начебто впала брила, переконаний, що лід впав із даху, пошкодив край даху його балкона та злетів униз:

«Я дзвонив на 15-80 тричі, щоб вони прийшли почистити сніг. А тепер на мене хочуть це повісити! Вчора (у середу, 6 лютого – прим.ред) ходив до міськвиконкому, там сказали, всі дзвінки записуються».

До речі, дах будинку два роки тому перекривали. Оскільки будинок стоїть на балансі КЖЕО №2, вони найняли підрядну організацію, яка і виконала роботи.

Пам’ятка для боротьби з бурульками та льодовими наростами

Нагадаємо,вночі 7 лютого помер 83-річний полтавець, якого вбила бурулька по вул.Гребінки, 24В у середу, 6 лютого.

 16-річну полтавку, на яку впала бурулька 5 лютого, швидка доставила ввечері зі скаргами на головний біль та запаморочення.

Також 5 лютого постраждала ще одна полтавка: снігова брила впала на 18-річну дівчину. 

У понеділок, 4 лютого, в центрі міста снігова брила впала на 7-річну дівчину. У постраждалої діагностували струс головного мозку.

Попередньо у суботу, 2 лютого, у Полтаві неподалік від зупинки громадського транспорту «Площа Зигіна», з даху будинку, розташованого на вулиці Соборності, 78, на голову дитині впала брила льоду. 6-річна Марійка Зволинська наразі знаходилася у реанімації дитячої міської клінічної лікарні.  Наразі дівчинка вийшла з коми  її стан стабільний.

Заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко розповідав, як міська влада планує боротися зі сніговими брилами та бурульками.

 

Фото Олега Журавльова

Обкладинка і графіка Марини Зевако

Опублікована: 9 лютого 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація