Сортувати не можна викидати: коли в Полтаві поставлять крапку після першого слова?

Автор: Євгенія Каблучка, 5 лютого, 17:44

Фото: Полтава майже не рухається в напрямку сортування сміття


З 1 січня 2018 року в Полтаві, як і в усій Україні, має сортуватися та оброблятися все побутове сміття. Такі норми диктує законодавство. Проте, принаймні в Полтаві, сортують відходи лише ініціативні містяни.

У матеріалі розкажемо, коли полтавці централізовано почнуть відсортувати окремо макулатуру, ПЕТ та скляні пляшки. Також розповімо історії жителів Полтави, які не чекають кроків від влади та самотужки рятують довкілля від забруднення. Крім того, ви дізнаєтеся, чому кожен повинен здавати сировину на повторну переробку і що відбувається, якщо цього не робити.

 

«Це не складно, просто потрібно почати»

Полтавська журналістка Марина Левчук сортує сміття протягом двох останніх років. Усе почалося з благодійної акції у Полтаві, яку ініціювала волонтерська спільнота «Полтавський батальйон небайдужих». Волонтери розпочали збір пластикових кришок. Відповідна акція триває й досі і передбачає, що гроші, які виручають від продажу сировини, використовують на потреби бійців АТО.

«У нас все почалося з кришечок, близько двох років тому. Вдома поставили корзину і кидали туди всі пластикові кришечки. Гості, які приходили додому, запитували, що це та навіщо. Пізніше кришечки почали збирати батьки та друзі», – розповіла Марина.

Марина, Анюта та Коля

Потім родина Марини почала окремо складати скляні та пластикові пляшки:

«На пункт прийому вторсировини не відносимо, бо він знаходиться далеко від домівки. Це не зовсім зручно. Якби було ближче, ми б носили туди. А так залишаємо відсортоване сміття біля баків, і через півгодини місцеві «сортувальники» все забирають».

Крім скляних та пластикових пляшок, сім’я журналістки збирає використані батарейки. Робити це почали ще раніше, аніж збирати кришечки. Наступним кроком у сортуванні стала макулатура:

«Одного разу я помітила, що ми викидаємо багато паперу. Наприклад, дитина завжди щось малює, на роботі багато усіляких прес-релізів, папок. Спочатку виносили відсортований папір до сміттєвих баків. Коли ж почала працювати в «Коло», папір понесла в редакцію. Наша редакція збирає макулатуру: у нас є  спеціальний ящик, де ми накопичуємо папір. Раз у два-три місяці приїжджають хлопці та збирають макулатуру. Гроші йдуть на потреби бійцям АТО», – пояснила Марина.

Сортування макулатури 

Останній раз збірна редакцій «Коло» та «Новин Полтавщини» здали 116 кг макулатури на майже 300 гривень. Марина розповіла, що були випадки, коли здавали і по 300 кілограм паперу. 

А родина Катерини Доровських почала сортувати сміття нещодавно, на початку осені 2017 року:

«Вдалося переконати чоловіка, що сортувати потрібно. Наразі в квартирі немає окремої зони, де б відбувалося сортування сміття. Це місце між стіною та холодильником, куди я все складаю. Це не дуже помітно. Коли сміття накопичується, ми це все сортуємо.

Також у нас є великий контейнер паперовий з-під побутової техніки. Я його облаштувала під збір макулатури. Коли він повний – відвозимо сировину на пункт прийому».

Катерина Доровських

«Долучаю до цього сина, він домовляється за транспорт, їде, здає сміття, а гроші отримує собі. Таким чином я привчаю його до думки, що сміття – це ресурс».

За словами жінки, сміття на повторну переробку здають один раз на кілька місяців. Найбільше накопичується макулатури – до 10 кілограмів. ПЕТ-пляшок менше: кілька кіло.

«Це не складно, просто потрібно почати», – підсумувала Катерина.

 

Макухівське сміттєзвалище – бомба сповільненої дії

На жаль, у Полтаві сортування сміття – не вимога, а власна ініціатива, бажання полтавців. Проте якщо в найближчому майбутньому не почати вирішувати проблему, сміття буде нікуди складати.

Відомо, що сміття з міста відвозять на полігон, що знаходиться під Полтавою, у село Макухівка. Відповідне сміттєзвалище функціонує вже 65 років, з 1953-го. За неофіційними даними, смітник «розмістився» на 25 гектарах територій, подекуди сміття досягає висоти в 60 метрів. Це звалище давно переповнене, потребує санації та рекультивації.

Макухівське сміттєзвалище

Макухівське сміттєзвалище

Макухівське сміттєзвалище

За деякими даними, звалище вичерпало свій ресурс більше 10 років тому, а вже в 2006 році його наповненість становила 107%. Тому вирішувати питання Макухівського сміттєзвалища варто було навіть не вчора, а позавчора.

Ліс напроти сміттєзвалища

Ліс напроти сміттєзвалища

 

Яку загрозу несе сміттєзвалище?

Відповіла на це багатогранне запитання кандидат технічних наук, доцент кафедри прикладної екології та природокористування Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Оксана Ілляш.

Оксана Ілляш (Джерело – kolo.news)

За словами науковиці, є два аспекти проблеми. Перший – більш глобальний – відчуження величезних площ під смітники:

«Наші родючі землі Полтавщини в більшості випадків відводимо незаконно, вони не узаконено використовуються під звалища. І це взагалі звалищем не можна назвати, це смітники. І ми таким чином забруднюємо землі, на десятиліття робимо їх непридатними до використання».

Крім того, пані Оксана зауважила, що полігон не є синонімом слова сміттєзвалище. Також є різниця між термінами «захоронення» та «видалення відходів»:

«Захоронення – це про полігони. Полігони – це захищені споруди, які технологічно обслуговуються. Там, де ми говоримо про видалення відходів, – це відповідна площа землі, на яку видаляються і на ній далі складуються відходи».

Наразі для Полтави варто вирішити основну проблему, тобто припинити звалювати сміття в Макухівці. Проте, щоб закрити відповідний смітник, варто знайти нове місце для побутових відходів.

«Ми, Полтава, відмежувалися від цього, ми цього не відчуваємо. Хоча не Леваді, коли подує вітер,  мешканці кажуть, що відчувається запах сміття.

Для того щоб закрити це сміттєзвалище, варто знайти інше місце. Але ми не можемо дозволити собі інше місце видалення відходів. Це повинен бути лише комплекс, де є сортування, переробка і захоронення сміттєвих "хвостів"», – пояснює Оксана Ілляш. 

 

Як отруює довкілля побутове сміття?

Другий аспект – локальний. У рік полтавці викидають на смітник майже 525 тис. метрів кубічних твердих побутових відходів. Такі цифри наведені в Комплексній програмі поводження з твердими побутовими відходами у Полтавській області на 2017-2021 роки. Цю кількість побутового сміття можна суттєво зменшити, якщо сортувати макулатуру, пластик та скло.

У тій же програмі знаходимо кількість сміття по фракціях, яке утворюється у крупних населених пунктах, де проживає понад 5 тис. осіб в багатоповерховому житлі. Наприклад, макулатури у таких населених пунктах утворюється 9%, пластику – 13%, а скла – 15%. Якщо скласти ці цифри, можна на 37% зменшити об’єми сміттєвого пакету, який опиняється у контейнері.

Якщо ж викинути ту саму ПЕТ-пляшку чи батарейку на смітник, а не віднести на пункт прийому вторсировини (батарейку здати на утилізацію), ми наносимо шкоду довкіллю.

«Ті, пляшки, які опиняються на звалищах, дуже довго розкладаються. Від десятиліть і більше сотні років. Вони змінюють фізичну структуру ґрунту. А це теж дуже важливо. Змінена фізична структура землі – це, по суті, всі фізико-хімічні процеси починають змінюватися. Ця земля потім відновлюється, але на це треба десятиліття», – зазначає Оксана Ілляш.

За словами науковиці, з батарейками ситуація гірша: вони дуже інтенсивно окислюються. Наприклад, якщо обмотати батарейку вологою ганчіркою, через місяць батарейка розбухне і потече. Витікають з неї сполуки першого класу небезпеки:

«Це надзвичайно небезпечні сполуки, які відразу вступають в реакцію. Вони здатні вбивати все на власному шляху. Насамперед, це організми, які корисні для ґрунту: ті ж черв’ячки і комашки. Все це отруюється й вимирає як вниз, так і на поверхні».

Крім того, сміття вбиває не лише мікроорганізми, а й людей:

«Чому зараз в сільській місцевості відмовляються від колодязів? Тому що колодязі до 7 метрів – це якраз перший водоносний горизонт, вщент забруднений. Санітарно-епідеміологічна служба зараз має менше можливостей контролювати стан ґрунтових вод. А раніше проводились систематичні рейди, брали аналізи й при відповідних негативних результатах аналізів не рекомендували людям вживати таку воду, а в сім’ях з малолітніми дітьми навіть забороняли користуватися колодязями.

Люди навчилися бурити глибше, споруджувати свердловини. Але це не вирішення проблеми, коли ми забруднюємо певний прошарок землі, а потім буримо свердловину», – констатує Оксана Ілляш.

 

Не забрудненням єдиним

Ще одна проблема – пожежі на смітнику. Згадаймо 2017 рік. У теплу пору минулого року Макухівське сміттєзвалище горіло кілька разів, у деяких випадках смітник гасили протягом декількох днів. Одна із причин загорання – самозаймання. Причиною тому можуть послугувати хімічні процеси, які відбуваються на смітнику. У процесі гниття побутових відходів виділяється метан, який є легкозаймистим.

Пожежі на полтавському смітнику мають стати першими «тривожними» дзвіночками, аби не допустити львівської катастрофи, що сталася у травні 2016 року. Тоді загорілося Грибовицьке сміттєзвалище, на яке побутові відходи звозять з Львова. Пожежу гасили протягом трьох діб. У результаті вигоріло близько двох гектарів територій та загинуло троє людей.

Після цього інциденту на смітник заборонили вивозити відходи. Після цього львівське сміття почали «підкидати» у різні області України, адже складати його було нікуди.

Полтава має засвоїти львівський досвід. Адже у випадку подібної трагедії, кому ми «підкидатимемо» власне сміття?

 

Сортувати сміття – не лише виклик часу, а й норма закону

Сортувати тверді побутові відходи диктує Закон України «Про відходи». Зокрема пункт «і» статті 32 говорить, що «…з метою обмеження та запобігання негативному впливу  відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється з 1 січня 2018 року захоронення неперероблених (необроблених) побутових  відходів».

Тобто на полігонах дозволяється захоронення лише того сміття, яке не може бути перероблене повторно.

Проте є одне «але»: на території Полтавської області немає полігонів, на яких забороняється захоронення сміття. Є лише місця для видалення відходів. А, як ми вже знаємо, це різні речі.

Тому для того щоб вимагати від міської влади Полтави запровадити сортування, спочатку потрібно звести полігон. До того ж, відповідно до ЗУ «Про відходи», виконувати норми законодавства у сфері поводження з відходами мають органи місцевого самоврядування.

У статті 21-й йдеться про ці повноваження. Наприклад, пункт «в» говорить, що органи місцевого самоврядування мають виконувати організацію збирання і видалення  побутових  відходів,  у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного  збирання  корисних компонентів цих відходів.

 

Сортування – вимога не лише українського законодавства

Коли Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, держава взяла на себе ряд обов’язків. Серед них також є і поводження з твердими побутовими відходами.

Коментує ситуацію Денис Красніков, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємцв, голова комісії з екологічної політики УСПП:

«Підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов'язання у строки 2-6 років з моменту підписання Угоди впровадити положення трьох Директив ЄС про відходи. Так, відповідно до них, Україна повинна зменшити кількість відходів, що вивозяться на полігони, шляхом попередження утворення відходів, повторного використання, перероблення та утилізації».

Денис Красніков додає: зрозуміти масштаби необхідних змін допомагає статистика: наразі біля 96% утворених відходів в Україні захоронюється на полігонах. За неофіційними даними, ця цифра може бути ще гіршою, бо переробити й відзвітувати про переробку це дві різні речі в Україні. Крім того, кількість функціонуючих сьогодні полігонів, що відповідають вимогам Директиви 1999/31/ЄС про захоронення відходів, не перевищує 5%, а відповідно – решта мають бути закриті.

 

Коли в Полтаві сортувати відходи стане вимогою, а не ініціативою?

З подібним запитанням ми звернулися до Управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міськради. У запиті ми попросили відповісти на такі запитання:

1. Чи розроблена на території Полтави місцева програма поводження з твердими побутовими відходами?2. Які кроки зроблені, щоб виконувати вимоги Закону України щодо заборони захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів, тобто спочатку сортувати сміття, а викидати на полігони лише рештки, які не підлягають переробці?

У відповіді від Управління ЖКГ сказано, що Полтавське КАТП-1628 розробило на основі згаданої вище «Комплексної програми поводження з твердими побутовими відходами у Полтавській області на період 2017-2021 роки» проект «Програми поводження з твердими побутовими відходами у місті Полтава на 2018-2021 роки».

На сайті Полтавської міської ради у розділі «Документи» проекту з такою назвою не знайшли. Залишається лише керуватися інформацією, що надана у запиті:

«У проекті вказаної програми передбачено комплекс заходів щодо запровадження в місті Полтава роздільного збирання корисних компонентів твердих побутових відходів. На 1-му етапі планується збудувати сортувальний комплекс, призначений для  відбору ресурс оцінних відходів з можливістю його демонтажу в інше місце в залежності від схеми санітарної очистки, яка буде впроваджена у Полтавській області на міжнародному рівні.

У проекті програми також визначена необхідність розширення (реконструкції контейнерних майданчиків в місті Полтава, придбання необхідної кількості спеціальних антивандальних контейнерів для збирання вторинної сировини та техніки для її перевезення на місце повторного сортування з подальшою передачею на утилізацію або переробку».

Тобто, згідно з відповіддю, теорія вже є. Залишилося перевести слова на папері в практичну площину. Сподіваємося, це встигнуть зробити до кінця дії програми, до 2021-го року.

 

А як у сусідів?

На Полтавщині у сфері поводження з побутовими відходами просунувся Миргород. Миргородці з 2006-го року сортують сміття на три фракції: ПЕТ-пляшки, скло та макулатуру.

Видаленням та сортуванням сміття в Миргороді займається комунальна установа «Спецкомунтранс». По місту, у секторі багатоповерхівок, поряд зі звичайними сміттєвими баками, розташовані близько сотні контейнерів для сортування. Серед них є контейнери типу «депо», які обмежують вилучення вторсировини з баків. Приватний сектор поки не сортує.

Контейнери в Миргороді

Контейнери в Миргороді

Крім трьох видів вторсировини, у контейнер для паперу миргородці можуть викинути упаковку «тетрапак». На дільниці досортування на базі «Спецкомунтранса» її відсортують та відправлять до підприємства у Харкові. Там наприкінці 2017 року почало функціонувати підприємство, яке займається переробкою  «тетрапаків».

Мішки зі сміттям

Мішки зі сміттям

 

Сміття – це ресурси

Деякі побутові відходи – це вторинна сировина, яка має повертатися у виробничий цикл. Детальніше про це розповіла Тетяна Конченко, експерт Офісу зі сприяння зеленій модернізації економіки в Торгово-промисловій палаті України.

За словами експертки, тверді побутові та електронні відходи, захороненні на полігонах, – це вилучені з використання ресурси. Для прикладу, одна тонна електронного брухту з персональних комп'ютерів містить більше золота, ніж 17 тонн золотоносної породи. А для виробництва алюмінію шляхом переробки електронних відходів витрачається лише 10% необхідної для його первинного виробництва енергії.

«Загалом є відходи, переробка яких є дуже прибутковою, а є такі, добросовісна утилізація яких потребує запровадження принципу розширеної відповідальності виробника. Але в будь якому разі відходи – це ресурси, які мають повертатися у виробничий цикл, а не засмічувати планету.

Для того, щоб забезпечити максимально якісне відокремлення різних фракцій, сортування має починатися вдома. І це є той позитивний внесок, який під силу зробити кожному, щоб зрештою проблема відходів перестала бути проблемою і перетворилася на можливість: жити в чистому довкіллі, займатися прибутковою діяльністю у галузі переробки відходів та, зрештою, вийти на рівень розвиненої європейської країни», – пояснила Тетяна Конченко.

 

Окей, я хочу сортувати. Як це робити?

Сортувати сміття за фракціями не важко, але все ж варто знати деякі правила. Одне правило працює для всіх видів відходів:

Сміття, що здають на переробку, повинне бути чистим та сухим.

Також відходи варто ущільнювати.

Пластик. Для того щоб здати пластикову упаковку в пункт прийому вторинної сировини, на ній повинне бути маркування. Потрібно знати 7 основних типів пластику. Маркують пластикові вироби цифрами в трикутнику.

Наприклад, номером «один» позначають ПЕТ-пляшки, цифрою «два» (PEHD (HDPE)) – пляшки з-під засобів гігієни, «чотири» (PELD (LDPE)) – поліетиленові пакети, «п’ять» (PP) поліпропілен та «шість»( PS) –  з такого виду пластику виробляють посуд. Ці види пластику підлягають переробці.

А от пластик з маркуванням «три» та «сім» не переробляється. Так само не варто нести на пункт прийому вторсировини пластикову тару без маркування, кольорові непрозорі пляшки ПЕТ.

Макулатура. На переробку піде картон, білий папір, пакувальні коробки, паперові пакети, журнали та газети. Не підходить упаковка з-під молока, паперові горнятка з-під кави та чеки. Упаковку з-під яєць також не варто нести на пункт, адже вона створена з переробленого паперу.

Метал. Здавати на переробку можна алюмінієві бляшанки, банки з жерсті (консерва), металеві кришки (консервація). Не можна здавати аерозольні балончики та використану фольгу.

Скло. Усі скляні пляшки та банки можна переробити. Тут варто зауважити, що скляні пляшки діляться на два типи: склотару та склобій. Склотару оцінюють дорожче, платять кілька десятків копійок за одну одиницю. Склобоєм можна вважати стандартні пляшки. Склобій, здебільшого, – це нестандартні пляшки, наприклад, ємністю 0,3 л тощо. У такому випадку скло приймають за кілограм.

Небезпечні відходи. До цієї категорії можна віднести батарейки, ртутні лампи та термометри. Їх категорично заборонено викидати в смітник. Такі відходи варто здавати на утилізацію.

Органіка. Харчові відходи можуть перетворитися на добриво для ґрунту. Органічні відходи можна компостувати у ямі або в компостері.

Сортування сміття (Інфографіка - bdzhola.com)

Зауважмо, що полтавські посередники, які збирають вторинну сировину в населення і продають її на переробні об’єкти, є дещо перебірливими. Наприклад, у Полтаві не на всіх пунктах приймають тару з-під шампунів або поліетиленові кульки. Тому завжди варто уточнювати, який тип сміття приймають.

Для того щоб краще зорієнтуватися, на якому пункті яку сировину приймають, є спеціальна карта. На ній є всі об’єкти прийому вторсировини Полтави.

І остання порада: якщо не можете віднести сміття до пункту прийому вторинної сировини, залиште побутові відходи біля сміттєвих баків. «Сортувальники» без постійного місця проживання зроблять це за вас.

 

Сортувати – добре, але не продукувати відходи – ще краще

Дилему про те, що було першим, курка чи яйце, люди ще не вирішили. Проте, у питанні поводження з побутовими відходами, точно відомо: сортування – це крок №2.

Перший крок – це не продукувати відходи. Саме цього вчить філософія «Zero waste» (з англійської «нуль відходів»). Згідно з нею, сміття не повинно потрапляти на смітник.

«Нуль відходів» вчить людей шукати альтернативу «одноразовому життю». Такі люди відмовляються від одноразових кульків, купують каву у власну кружку чи крупу в мішки із тканини. Одна із представниць цього руху – полтавка Марина Цигрик. Вона почала відмовлятися від одноразового життя кілька років тому. Вона розповіла, як це відбувалося:

«Я почала захоплюватися травознавством, мені було цікаво збирати усілякі трави. Потім почала читати, як з цього варити мило та шампуні, інші засоби гігієни. Поступово почала переходити на органічну косметику, а потім врешті зрозуміла поняття поліетилену, штучності та хімії».

Марина Цигрик

Марина за фахом еколог. Також дівчина є членом громадської організації «Еколтава». Подібні «екологічні» думки почали «навідувати» її в процесі навчання:

«Десь на другому курсі, коли почалися предмети щодо утилізації відходів, я почала розуміти, наскільки буває складним процес утилізації. Фактично, на це виділяється дуже багато ресурсів і всього іншого, але, насправді, ми користуємося однієї річчю в середньому 5 хвилин».

Зменшувати кількість сміття Марина почала з поліетиленових пакетів. У цьому їй допомогли торбинки із тканини та пластикова багаторазова тара. У пластикові судки, наприклад, дівчина купувала м'ясо, фініки та чорнослив, вишні та полуниці.

Дівчина говорить, що в покупках продуктів у власну тару, звичайно, переважав фактор екологічності, але більш цікаво було споглядати реакцію людей. За словами Марини, практикувати таку звичку легше на ринку, аніж у супермаркеті. 

Зараз у Марининому портфелі завжди є багаторазові торбинки та чашка, пластикова вилка-ложка (раніше – дерев’яна ложка).

Контейнер, чашка та ложка - супутники Марини

Відповідний стиль життя зменшив кількість поліетиленових пакетів. Також Марина намагається не купувати продукти у тарі, яка не підлягає повторній переробці.

Крім того, дівчина сортує сміття. Окремо здає на пункт прийому вторсировини макулатуру та пластик (якщо є). Скло дівчина майже не продукує.

Як в офісі «Еколтави» сортують сміття

Як в офісі «Еколтави» сортують сміття

Як в офісі «Еколтави» сортують сміття

 

Висновки

У найближчі роки сміттєве питання повинне бути проблемою «номер один», яку має вирішити влада Полтави. Надалі складувати відходи та відводити для цього все більше родючих земель Полтавщини – неправильний та нераціональний шлях, який повертає суспільство в кам'яний вік. 

Ми всі повинні зрозуміти, як шкодимо довкіллю, просто викинувши сміття з дому. Мінімізувати та сортувати побутові відходи на рівні родин є не досить дієвим інструментом. Варто запроваджувати цивілізоване поводження зі сміттям не тільки на рівні міста, а й на рівні держави. Таким кроком ми збережемо ресурси Землі, які, на жаль, є вичерпними.

 

Обкладинка Наталі Баранник

Світлини Євгенії Каблучки

Опублікована: 5 лютого 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація