Туристичний аналіз локацій Полтавщини від голови профільного підкомітету ВРУ Анни Романової. Частина ІІ

Автор: Вікторія Баберя, 1 червня, 17:40

Фото: Туристичний аналіз локацій Полтавщини від Анни Романової


Раніше ми розповідали вже про потенціал і реальність заповідника «Поле Полтавської битви», Білої альтанки, музею Котляревського, решетилівської вишивки та комплексу RelaxParkVerholy. Але на цьому цікавощі міста й області не закінчується. Народна депутатка, голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Анна Романова оцінила ще п’ять об’єктів. У тому числі доглянутий фасад Краєзнавчого музею та «неунікальність» полтавського суржику.

Далі – аналіз п’ятірки локацій і об’єктів Полтави, оцінена за 10-бальною шкалою привабливості для туриста-українця. Перша оцінка – наявний стан тут і зараз, друга – визначає максимальний потенціал у майбутньому (за умови правильного підходу).

 

Музей-заповідник українського гончарства в Опішні

 

Музей-заповідник в смт Опішня в Зіньківському районі володіє найбільшою в Україні колекцією творів народних майстрів-гончарів і художників-керамістів (понад 55 тисяч екземплярів). Його експозиція представляє творчі досягнення мистців усіх історико-етнографічних регіонів країни, провідних національних шкіл художньої кераміки.

Музей гончарства (Джерело - Ukraine is)

Із Полтави до Опішні – близько 50 км; про музей експертка чула від заможних людей, які подорожують Україною, але сама його не відвідувала. На її думку, ця локація може бути однією з тих родзинок, якими треба приваблювати туриста і створювати туристичний продукт на кілька цікавих локацій, аби людина проводила у регіоні більше ніж дві доби (а це ідеальний турист).

Оскільки сьогодні глобальна туристична індустрія рухається від пізнавально-екскурсійного туризму до індустрії вражень, то просто приїхати до певної локації, походити по музеям та прослухати нудну лекцію – вже нікому не цікаво.

Індустрія вражень, чергу зі свого боку, передбачає різноманітні активності людей. У цьому Анна Романова і вбачає плюс Опішні:

«Це якраз така локація, де можна долучитися до процесу: тут майстер-класи і з народних танців, і з гончарства. Усі люди залучаються, і в результаті виходять класні фотографії, а туристи отримують круті емоції».

Потенціал цієї локації оцінений високо. Хоча наразі не все так чудово, адже Опішня не вбудована в туристичний продукт. Відсутність у вільному доступі інформації як дістатися до музею з Полтави та інших міст, про заклади харчування та розміщення не сприяє масовому залученню туристів.

«Окей, Опішня – це круто, але якщо немає конкретних турів, то виникає купа запитань. І саме це й не дає взяти та поїхати туди на вихідні», – пояснює експертка.

Музей-заповідник українського гончарства в Опішні

 

Гірськолижний комплекс «Сорочин Яр»

 

Новий, оснащений сучасною технікою, побудований з урахуванням передових європейських технологій і досвіду, гірськолижний комплекс «Сорочин Яр» розташований всього в 14 кілометрах від Полтави в бік Диканьки. Полтавці із задоволенням проводять там час. У сезон приїжджають на день чи два, аби просто покататися на лижах, сноубордах чи таблетках.

Гірськолижна база під Полтавою (Джерело - RJ Group)

Анна Романова зреагувала на локацію «вперше чую». Їхати в Полтаву з інших міст, щоб покататися на лижах, немає сенсу. Лижники оберуть для себе справжні гірськолижні курорти. А задля залучення туристів по сусідству, потрібно вивчити ринок. Якщо в Харкові та Сумах є такі ж комплекси, то треба розуміти, що в Полтаву не приїдуть повчитися кататися навіть з найближчих регіонів.

Хоча, як говорить нардепка, ця туристична локація все ж має шанс бути. Головним для цього є критерій «укупі з чимось». Якщо вибудувати туристичний продукт, наприклад, приїхати в Полтаву на гастрономічний фестиваль, то в один із днів можна покататися на лижах. Тим паче на базі можна взяти спорядження напрокат.

«Якби наситити програму: два дні катаєшся на лижах, відвідуєш басейни, тобі роблять масажі, а потім ще із заїздом на екскурсію до Полтави чи Опішні. Таким чином виходить повноцінний вікенд. Тоді так, можливий потенціал», – пояснює Анна Романова.

Гірськолижний комплекс «Сорочин Яр»

 

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського

 

Полтавський краєзнавчий музей є не лише одним із найбільш відвідуваних культурних закладів міста, а й справжнім архітектурним витвором – будівля зведена в стилі українського модерну. Саме на фасад насамперед звернула увагу Анна Романова:

«Дуже подобається будівля. Вона незвичайна тим, що доглянута. Порівняно з тим, що я побачила, це мене приємно вразило. Доглянутий фасад – це вже величезний плюс. Видно, що керівництво старається».

Краєзнавчий музей (Джерело - savepoltava.city)

Експертка оцінила лише зовнішній вигляд музею, адже, як зазначала раніше, такі музеї в містах уже не зовсім цікаві для туристів. Їх майбутнє можливе лише за умови осучаснення, використання інтерактивних приладів і театралізованості під час екскурсій.

Щодо будівлі, то її варто використовувати, аби популяризувати всю Полтави. Розробити проекти, які розповідатимуть міські легенди – на фоні музею влаштовувати тематичні фото сесії на фоні музею та цікаво презентувати історії. Адже самі мешканці мають знати легенди, міфи, цікавинки свого міста, аби стати промоутером своєї території:

«Тут як мінімум потрібно провести фотосет, гарний, стилізований, і подати ці фотографії на якийсь популярний ресурс, портал для мандрівників. Можливо, не за призначенням, але цей фасад потрібно використовувати задля популяризації міста».

Щодо потенціалу Полтавського краєзнавчого музею, то якщо його осучаснити організовувати цікаві заходи, презентації – будівля може спрацювати для креативних подій. Варто відзначити, музей уже стоїть на цьому шляху – у ньому проводять презентації книг, серед останніх – Сергія Жадана та Макса Кідрука, концерти – наприкінці травня завітали сестри Тельнюк. А вже за тиждень музей стане однією з локацій для поетичних читань у рамках міжнародного фестивалю MERIDIAN POLTAVA.

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського

 

Фестиваль «Полтавська галушка»

 

Міжнародний фестиваль «Полтавська галушка» має на меті популяризувати гастрономічний туризм області через унікальну автентичну кухню у поєднанні з історією, культурою та традиціями краю. Цьогоріч його проведуть 9 червня о 12.00 на Івановій Горі. 

Галушки у горщику (Джерело - Wday)

Організатори свята цього року поставили собі за завдання познайомити полтавців та гостей міста з давніми та сучасними рецептами полтавської галушки – від традицій 18-го століття до авторської кухні. А слоганом фестивалю обрали «Галушки з усіх країв, єднаймося», оскільки участь у ньому підтвердили люди з прізвищем Галушка з різних куточків світу: Фінляндії, Канади, Німеччини, Болгарії, Білорусії, Італії та інших країн.

Анна Романова зазначає, що ідея проведення гастрофестивалю дуже правильна, і Полтавщині варто розвиватися в цьому туристичному напрямку. Адже коли чуєш слова «Полтава», «Полтавщина», то одразу виникають асоціації з галушками.

Ідея ідеєю, проте це все треба підсилювати та розвивати.

«Гастрономічний фестиваль на сьогодні не є привабливим, адже я про нього не знаю. Це вже говорить про те, що не допрацьовано у плані промоції. Ці гастрономічні речі треба зробити правильно, класно та масштабно, гарно розкрутити серед своїх потенційних туристів і це обернути в туристичний продукт», – пояснює фахівчиня.

Експертка наголошує, що мало просто зробити оголошення фестивалю. Потрібно розробити та запропонувати конкретні пакетні тури.

Фестиваль «Полтавська галушка»

 

«Фірмовий» полтавський суржик

 

Ні для кого не секрет, що в мовному середовищі Полтави доволі розповсюдженим явищем є так званий суржик, тобто поєднання двох мов – української та російської. Часто через «фірмову» говірку полтавців ідентифікують серед мешканців усіх інших областей України.

Але Анна Романова має іншу думку стосовно цього. Вона завжди думала, що Полтава – це колиска української мови. Задля прикладу дали послухати, як «розмовляють» деякі полтавці на прикладі пісень гурту «Сен-Тропе». І от що з’ясувалося:

«Взагалі, я не дуже відчула різниці між суржиком полтавським і як говорять десь у селах на Житомирщині. Ви бачите це, а я унікальності не помітила», зазначила Анна Романова.

За словами нардепки, якщо брати цікавість, колоритність мови, то незвичні слова більше поширені на Західній Україні, на Буковині зокрема – там половину слів не зрозуміти зовсім.

«Просто мова як принада для туристів не спрацює. Потрібно знову укупі з чимось», – говорить експертка.

«Фірмовий» полтавський суржик

 

5 кроків до розвитку туризму в Полтаві

 

Оскільки Анна Романова є експерткою у галузі туризму, запитали, які ж 5 кроків має зробити Полтава задля розвитку туристичного потенціалу міста.

Тож, через які складнощі потрібно пройти місту, аби дійсно стати туристичним центром?

  1. Політична воля. Туризм ніколи не відбудеться без участі влади, бо він охоплює і сферу ЖКГ, і дороги, і туристичну рекламу й промоцію, і сполучення міста з іншими містами, і запуск аеропорту. Потрібно, щоб розвитком туризму був зацікавлений мер очільник міста, при чому – з розумінням.

«Тоді, коли мер збере та організує у себе в кабінеті зустріч з усіма представниками туристичної індустрії, це буде сигналом, що є політична воля. З моєї особистої практики, без політичної волі все інше не має сенсу. Це перший крок. Коли він буде, далі піде легко».

  1. Туристична інфраструктура. Цей крок включає в себе транспортне сполучення, адже якщо до міста важко дістатися, ніякий туризм не розвинеш.

«Транспорт – це аеропорт, який і досі у вас не запущений, дороги з тих міст, з яких хочете приймати туристів, залізнична дорога – є прохідні потяги через Полтаву, але на жаль, вони прибувають у місто вночі», – підмічає Анна Романова.

Також, за словами експерти, у Полтаві невеликий відсоток сертифікованих готелей із певною категорією («зірками»). Понад 50% від загальної кількості закладів розміщення знаходяться «в тіні» квартири, приватний сектор, які зазвичай надають послуги незрозумілої якості. Від цього, насамперед, страждає імідж.

«Потрібно комунікувати з готельєрами, аби вони постійно покращували сервіс, отримували «зірки» – це хороший сигнал для іноземного туриста».

  1. Туристичний продукт. Треба зібрати всіх представників туристичної індустрії області та створити загальний туристичний продукт. Адже, як наголошує Анна Романова, окремо зараз нічого не працює, успіху можна досягти лише спільною працею та плануванням.
  2. Промоція туристичного продукту. Без популяризації туристичного продукту (послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі) серед населення також не буде розвитку. У цьому випадку Анна Романова рекомендує просувати за допомогою соцмереж, реклами, відеороликів тощо.
  3. Кадровий потенціал. Важливий крок, адже, якщо не буде спеціалістів туристичної індустрії, які все це будуть робити та реалізувати, технологія не спрацює.

«Сьогодні потрібно працювати з ВНЗ, аби вони прописували програми під ринкові потреби, і щоб бізнес та влада активно співпрацювали із викладачами та студентами», – пояснює експертка.

Сприяння мера, транспорт, якісні турпослуги та компетентні працівники. На перший погляд – усе не так й складно. Але як тільки починаєш заглиблюватися, то розумієш – не все й так легко.

Під час свого першого візиту до Полтави народна депутатка Анна Романова поглянула на місто очима туристки та проаналізувала основні локації як фахівчиня у сфері туризму. Місто як місто, одне серед багатьох в Україні, але за відсутності якісної промоції на туристичних порталах, відсутності інформації про найвизначніші місця регіону, так і залишиться «середнячком» із туризму.

 

Над матеріалом працювали Вікторія Баберя та Олексій Сердюков

Інфографіка та обкладинка Наталі Баранник

Опублікована: 1 червня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація