Медреформа в дії. Нардеп Ірина Сисоєнко про підписання декларацій, вибір приватних лікарень та вину місцевої влади

Автор: Вікторія Баберя, 27 березня, 16:32

Фото: Нардеп Ірина Сисоєнко пояснила нюанси медреформи для пацієнтів та лікарів


Україна стоїть на порозі кардинальних змін у медичній сфері. З того часу як Уряд ухвалив закон про медреформу, який вступив у силу 1 січня 2018 року, все ще тягнуться суперечки та виникають непорозуміння. Перш за все, у лікарів, які без розуміння суті реформи, заплутують пацієнтів.

Підписання декларацій, доступ до електронної системи здоров’я eHealth, технічне оснащення лікарень, страхова медицина, зміна системи фінансування, етапи впровадження реформи – про ці та інші нюанси розповіла Ірина Сисоєнко, заступниця голови Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я.

 

Підписання декларацій та доступ медзакладу до eHealth

Яким чином та коли підписувати декларації з лікарями на обслуговування?

Підписання декларацій розпочнеться з 2 квітня, а з 1 квітня має запрацювати електронна форма договірних відносин між лікарем та пацієнтом. Наразі система eHealth працює в пілотному режимі, заповнюється інформація про медичні заклади, про лікарів, а безпосередньо національна кампанія стартує з 2 квітня і триватиме до кінця 2018 року.

Пацієнт може укласти договір з лікарем виключно через електронну систему.

Фізичної можливості укласти інші договірні відносини не буде. Процес проходитиме без жодних паперових договорів чи декларацій.

Як підписати декларацію з лікарем

Якщо люди приходять до лікарні і там говорять, що нічого не знають ні про медреформу, ні про декларації, як бути?

У таких випадках пацієнти мають йти до місцевих представників влади, які відповідають за систему охорони здоров’я, безпосередньо до керівників міського та обласного департаментів. Влада має задовольнити потребу у відповідних умовах.

Якщо немає лікарів, то це проблема місцевої влади.

На місцях мають створювати стимули для того, аби залучати лікарів на роботу первинної ланки. За це безпосередньо має мають відповідати чиновники, які повинні задовольнити умови для лікарів і побудувати роботу разом з ними.

 

Хвилювання лікарів: причини боязні змін

По-перше: не всі розуміють суть медичної реформи.

Під час зустрічі з лікарями я роз’яснювала, як буде працювати закон та якими етапами впроваджуватиметься реформа. Загалом, це відбуватиметься протягом трьох років. У 2018 році – перший рівень. Тут є фіксована сума, яку виплатять лікареві за пацієнта і не буде значення скільки разів людина звернулася до медика і чи взагалі вона це робила.

Другий-третій етапи – це міські, районні лікарні, які функціонуватимуть за іншим принципом. Ці зміни почнуться вже з наступних, 2019-2020, років. Тоді національна служба здоров’я України платитиме за чітким тарифом за кожний випадок чи звернення. Тобто скільки пацієнтів прийшли на прийом, яку кількість операцій здійснив лікар, то стільки й коштів надійде медзакладу. Там інший принцип фінансування: медична послуга чітко визначена та встановлений тариф на неї.

По-друге: держава не зобов’язана оплачувати виключно державні медзаклади.

Ні, пацієнти мають право звертатися туди, куди вони хочуть, а держава зобов’язана однаково оплачувати єдиний та фіксований для всіх тариф. Якщо встановлено, що, наприклад, за операцію держава має заплатити 10 тис. грн, то немає різниці, куди звернеться пацієнт: або до державного, або до приватного медзакладу. Ніхто не має права обмежувати нас як платників податків, що ми повинні лікуватися у тих чи інших лікарнях.

Завдання держави – сформувати конкурентоспроможні умови. Нехай кожна медустанова бореться за нас як пацієнтів.

Тільки у такому випадку підвищиться якість і покращаться умови та рівень надання допомоги. Адже усі будуть конкурувати за кошти, які надійдуть лише у тому випадку, коли пацієнт обере цю лікарню. Це принцип зміни філософії на таку, де у центрі всього є людина та її інтереси. Кожен лікар та лікарня будуть зацікавлені у кожному пацієнтові. Зміна фінансування побудує нові умови якості медичної допомоги в Україні.

По-третє: коли буде запроваджена страхова медицина.

Страхова медицина – це обов’язкові додаткові податки з населення. І зараз ми не маємо права впроваджувати новий податок до того моменту, коли держава не здобуде довіру від людей. Ті кошти, які наразі збирають з кожної людини, потрібно витрачати за її ж інтересами. Щоб держава точно оплатила і екстрену медичну допомогу, і послуги первинної ланки, а не так як зараз – кожен фінансує самостійно.

Після того, як запрацює новий механізм, і люди наглядно побачать, що за послуги платить держава, а не вони з власних кишень, з’явиться довіра до неї.

Після того, як держава зарекомендує себе, як ефективного розпорядника коштів, можна буде запровадити новий податок на страхову медицину. Тоді з’явиться послідовність, довіра та ефективність. Зараз скільки коштів не давай на стару медицину, усі вони провалюються, як в пісок. Адже невірний в основі принцип розподілу коштів не дає жодних результатів.

Дуже важливо змінити радянські закони. Та почати ефективно впроваджувати сучасні, щоб було розуміння і пацієнтів, і медиків, і місцевої влади, де має бути відповідальність кожного. Лише тоді ми справді побудуємо ту модель охорони здоров’я, яка вже багато років діє в пострадянських державах. І дуже добре, що Україна хоч через 26 років Незалежності почала робити цей крок. Це не український  велосипед, ми повністю імплементуємо європейське законодавство тих держав, на які ми дивимося та намагаємося рівнятися.

Нардеп Ірина Сисоєнко розповіла про проблеми медреформи на даному етапі

 

Проблеми медреформи на даному етапі

Які наріжні камені у впровадженні медреформи?

Найголовніше – нерозуміння того, як буде, величезна кількість страху. Люди мають на це право, адже немає довіри до будь-яких дій влади. Але так і має бути, зміни в інших державах також не проходили легко. Є люди, які нічого не хочуть змінювати в медзакладах. Зрозуміло, що вони чинитимуть супротив. Але найголовніше – це пацієнти, на яких мають бути направлені зміни. Варто припинити зайві фінансові потоки у держаних комунальних медичних установах. Усі взаємовідносини повинні відбуватися прозоро.

Навіть якщо люди і платитимуть з власних кишень, то виключно офіційно на рахунок лікарні, зі зрозумілою та фіксованою для всіх вартістю.

Як побороти нерозуміння та несприйняття людей?

Перш за все, багато комунікувати. Спочатку потрібно зробити прихильниками медреформи лікарів, адже дуже часто саме вони формують думку пацієнтів. Тому важливо говорити, пояснювати людям навіщо потрібна реформа, як саме відбуватимуться зміни, на що вони мають право та що повинні вимагати у лікарнях. І медики повинні бути забезпечені усім, аби все це виконати. Місцева влада зобов’язана придбати комп’ютери, обладнати робочі місця, забезпечити електронними програмами, приєднаними до єдиної мережі. Усе це, на рівні відповідальності і дій пацієнтів, лікарів, місцевої влади, Уряду.

Які проблеми у Полтавському регіоні?

Про проблеми ще важко говорити, адже впровадження як таке ще не почалося. Лише готується початок цієї роботи.

Полтавщина, як і інші області України, існує в умовах недофінансування.

Але це проблема, яку створив Уряд – низький рівень медичної субвенції, низький рівень заробітної плати медпрацівникам, і, як результат, великий відсоток звільнень. Це не через місцеву владу, це вина Уряду. Тому що вони не піднімають медичні тарифні розряди і, як результат, сьогодні зрівнялівка у цій сфері – коли і сторож, і прибиральниця, і молодий лікар невідкладних станів одержують одну й ту саму зарплату.

Як уникнути звільнення медпрацівників?

Мають бути місцеві стимули – видача житла, комп’ютеризація робочого місця, забезпечення автотранспортом, Це все повинні робити органи місцевого самоврядування, адже це все ефективне використання коштів областями України. На рівні загальнодержавному – наразі борюся з Мінфіном щодо підняття медичних тарифних розрядів, аби було так, як і в освіті.

У новому законі, коли буде оплата за тарифом за медпослуги, то оплата має формуватися не менше ніж 250% помножено на середньомісячну зарплату в Україні. Це якраз та сума, яка має формувати ту мінімальну межу оплати праці для медика.

Чи реально технічно оснастити усі амбулаторії, включаючи сільську місцевість? Яка зараз ситуація з технічним обладнанням лікарень на Полтавщині?

Ситуація на Полтавщині з технічним обладнанням знаходиться на високому рівні. Область приєдналась ще задовго до початку реформи і побудувала електронні можливості в медичних закладах.

Я впевнена, що проблем у Полтавській області не буде.

Зараз кожна область, у тому числі Полтавська, отримала кошти з держбюджету України. Це 5 млрд грн, які пропорційно розділили між областями, враховуючи кількість населення. Ці кошти якраз мають йти на телемедицину, будівництво та укомплектацію медичним обладнанням сільських амбулаторій, закупівлю автотранспорту для об’їзду територій.

Довідка

Ірина Сисоєнко — українська політик та громадська діячка, народний депутат VIII скликання, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Пройшла до ВРУ під № 25 списку партії «Об'єднання "Самопоміч"». Із 2013 року є співзасновницею та головою «Благодійного фонду захисту прав медичних працівників». У 2015 році стала ініціатором створення «Координаційного центру допомоги учасникам АТО».

 Інфографіка Наталі Баранник

Фото Олега Журавльова

Опублікована: 27 березня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація