Нова українська школа: чи працює реформа в Полтаві

Автор: Вікторія Баберя, 23 березня, 17:33

Фото: Нова українська школа у Полтавській ЗОШ №37


У Полтаві є одна школа, де навчають по-новому, і вже є певні успіхи. Наступного року всі першокласники навчатимуться за новими стандартами. Яка вона – Нова українська школа? Що чекає на дітей та їх батьків? Чому потрібні зміни та який результат вони принесуть? Ці питання хвилюють усіх, а батьків учнів особливо.

У 2017/2018 навчальному році перші 100 шкіл в Україні долучилися до пілотного впровадження нового Держстандарту початкової освіти, у якому головним є результат, а не процес.

Першокласники навчаються за новими програмами: опановують знання та навички через діяльність, висловлюють свої думки і почуття, розвивають уміння слухати й поважати інших, відповідати за себе та свої вчинки змалечку.

І вже наступного навчального року, 2018/2019, пілот впровадять у всіх школах і учні навчатимуться за НУШ. Адже 21 лютого, Уряд уже затвердив новий Держстандарт та нові навчальні програми для початкової школи.

Реформа НУШ розрахована на роки, на перспективу. Спершу початкова освіта, далі середня та старша школа. Але зміни вже почалися. І школа у Полтаві є доказом цього.

 

Полтавська ЗОШ №37: чому вона

На території Полтавської області пілотний проект впровадили в чотирьох начальних закладах. Зокрема:

  • Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №37;
  • Кременчуцький ліцей інформаційних технологій;
  • Спеціалізована загальноосвітня школа у Горішніх Плавнях;
  • Решетилівська школа І ступенів.

Саме у цих школах два перших класи вперше в Україні почали навчати за новими програмами.

У самому місті Полтава знаходяться понад 40 навчальних закладів. Серед них для впровадження пілоту обрали ЗОШ №37.

Постає запитання: чому обрали цю школу?

Усе просто – ініціатива навчального закладу та усі умови для облаштування сучасного освітнього середовища відповідно до стандартів НУШ.

Полтавська ЗОШ №37

Будівля чотириповерхова, і на той момент – вибору школи для впровадження експерименту – приміщення на верхньому поверсі не використовувалися для навчального процесу. Відділ освіти міста допоміг зробити ремонт та облаштувати освітній простір так, як того вимагає стандарт.

Музична хвилинка на уроці з учителем Оленою Шихалкіною

Адже, відповідно до НУШ, є певні специфічні вимоги. Учнів мають забезпечити одномісними рухомими 3-рівневими партами, не повинні стояти стаціонарні меблі, клас має ділитися на зони. Перед тим як розпочати навчання, закупили також інтерактивний мультимедійний комплекс та засоби навчання в нових умовах (наприклад, математичний планшет, танграм, килимок-пазл тощо).

Повністю школу обладнали та укомплектували до кінця листопада. Це дало можливість створити навчальні центри, використовувати роботу в групах, розвивати мислення, логіку, навички у дітей.

Учитель Олена Шихалкіна з учнями пілотного класу

Загалом, у ЗОШ №37 є чотири перших класи. Учителів, які би вперше навчали першокласників за пілотною програмою, обирали досить довго. Зупинили вибір на досвідченій вчительці з 31 роком педстажу – Олені Шихалкіній та молодій, але амбітній, Олені Шелег, яка лише нещодавно закінчила університет.

Участь у пілотному впровадженні проекту беруть 1-А та 1-Б класи, у яких навчаються 30 та 28 учнів відповідно. Батьків усіх попереджали, що набираються пілотні класи і звичайні. У них був вибір, і, як результат, думки та позиції розділилися порівну. Батьки тих учнів, які йдуть за новою програмою, задоволені результатами і, за їхніми словами бачать успіхи. Діти з радістю ходять до школи та чекають кожного наступного дня.

 

Свобода вибору для учня, або навчання без примусу

Сказати, що новий стандарт початкової освіти суттєво змінює організацію навчального процесу, не можна. Здебільшого трансформується освітнє середовище – головним у ньому стає дитина. Також, важливо, що, відповідно до нового закону, описується не «дитиноцентризм», а «людиноцентризм».

Тобто і вчитель є особистістю, і учень, і між ними існує взаємоповага.

Повага, увага до дитини і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання реалізовуватимуться на уроках. У НУШ звертається увага на все – від настрою дитини, її самопочуття. У класі, як і в будь-якому демократичному середовищі, є певні правила, яким повинен підкорятися кожен. Немає винятку ні для вчителя, ні для дітей.

Учні 1-А класу за читанням

Згідно зі стандартами НУШ, парти в учнів не стоять на місці і «мігрують» класом – можуть стояти колом, групами, поодинці. Це є одним із пріоритетів, адже діти сидять з ким хочуть, об’єднуються з ким хочуть. Це та свобода вибору, яка є найголовнішою в НУШ.

У випадках, коли учням не можуть дати повну свободу, варто надавати дитині моменти, де вона може вибрати. Наприклад, учень самостійно обрав місце, де сидіти, але в цей момент він читає протягом 6-7 хвилин і не відволікається.

Учениця пілотного класу

Серед основних завдань нової школи є відірвати учителя від дошки, а дітей від парт. В основному учні працюють самостійно, вони отримують завдання і пишуть у зошитах. Учитель ходить поміж партами та допомагає й направляє кожну дитину. Така практика дозволяє уникнути механічного списування. Акцент робить на тому, що нехай діти менше зроблять, але це буде якісніше. У такому випадку у дітей є поштовх до думання та розуміння.

У пілотному 1-А класі ЗОШ №37 є три центри сприйняття:

  • інтерактивна дошка, на якій учні дивляться, сприймають інформацію;
  • традиційна магнітна дошка, де прикріплюються різні унаочнення;
  • дошка в кутку, де учні можуть самостійно дивиться і писати.

Учні біля однієї з дошок у класі

Відповідно до НУШ у класі мають сформувати навчальні зони. Раніше, як тільки починали впроваджувати пілотні програми, навчальних центрів було сім. Зараз залишили лише чотири. Першокласники можуть взяти з кожної зони будь-яку річ, погратися нею у вільний час, або повчитися на уроці. Але обов’язковим є принцип «Я» – «Я беру і Я за це відповідаю». У більшості вчителів усі ці речі були й раніше, але розміщувались на полицях і ними не користувалися. Зараз усе це перебуває у вільному доступі для дитини.

У класах ЗОШ №37, якій йдуть за НУШ, сформовані наступні навчальні центри.

  • мовно-літературний – зберігаються книжечки для читання, мовні ігри, засоби для театралізації;
  • математичний – містить ігри, математичні планшети, ваги, грошові знаки, мірний посуд, фігури, годинники, також є конструктори: магнітний, пазловий, незабаром буде LEGO.
  • еколого-природничий – наявні глобуси, мікроскоп, лупи, природничі енциклопедії; як діти підростуть, можуть бути домашні улюбленці чи кімнатні рослини, Також, у цьому центрі проводять дослідження – спостерігали, як тане сніг, як з верби розпускаються котики тощо.
  • культурно-естетичний – зберігаються музичні інструменти, олівці, фарби, маски театральні.

Важливим моментом у навчанні є «Ранкове коло». Це 30-хвилинне спілкування з учнями перед урокам. На ньому обговорюють повсякденні речі, які налаштовують дітей на навчання, на день, звертається увага на настрій дітей.

Також на уроках впроваджуються нові форми організації Classroom management, як у Європі. Зараз учням не говорять – «закрий рота» чи щось подібне. У класі є мішок кричалок, учні «випускають звіра з ротика», аби йти строєм, уявляється тоненька кладка, і учні йдуть, щоб ніхто не впав у річку. Це спрацьовує довше, але вибір стає свідомим, діти починають розуміти , для чого це робити.

Загалом, усе навчання організоване без примусу. На тижні портфелі учні додому не забирають, лише на вихідні. Уроки вдома діти не роблять, а навчаються лише в школі.

Учні експериментального 1-Б класу

Як показує практика ЗОШ №37, звичайно, не все ідеально у впровадженні НУШ: є такі діти, які балуються. Але, учителі наголошують, що коли більшість дітей йде за правильним принципом розвитку, то всі інші, хочуть того чи ні, але підтягуються.

Також у 1-А класі навчається слабозорий учень, який потребує індивідуального навчання. Але мама хлопчика наполягла на навчанні хлопчика у звичайному класі, адже дитина має адаптуватися до життя. Тому в класі працює асистент учителя, який пройшов курси інклюзивного навчання, викладає малювання та усіляко допомагає в класі. Як наголошує класний керівник, він не є нянькою для хлопчика чи його поводирем. У разі потреби асистент лише направляє дитину. Загалом, до дитини ставляться так, як і до інших дітей, не приділяючи особливої уваги. І це сприяє кращому розвитку учня.

 

Постійне навчання, або зміни для вчителів

Учитель нової школи – це сучасний педагог, відкритий до змін та постійного впровадження нових технологій та підходів до навчання. Новий закон «Про освіту» передбачає повну свободу дій. Загалом, різниці у структурі уроку немає, але учитель більш демократично може обирати і засоби навчання, і методики, і вибудовувати концепцію уроку.

Раніше учитель був прив’язаний до певних стандартів і вимог: йдучи на урок учитель мав би взяти конспект уроку, у якому виписані чіткі етапи, триєдина мета, тема, цілі і очікувані результати. Певною мірою це давало йому ниточку, аби тримати все на контролі. А зараз такого немає. Якщо на урок прийшли учні, які не хочуть чи не готові працювати у тому руслі, який учитель хотів їм нав’язати. То у даному випадку учитель має абсолютну свободу дій.

Учитель тепер обмежений лише Держстандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учні 1-Б класу з класним керівником Оленою Шелег

Кожного тижня до школи №37 приходить навчальна програма на тиждень, у якій вказані цілі, завдання, та очікувані результати, відповідно до якої і працює учитель. Кожен тиждень є тематичним – «Друзі», «Професії», «Пори року» тощо. Діти вивчають певну тему на усіх уроках – читають, співають пісеньки, рахують, спілкуються англійською.

Учителі ЗОШ №37, Олена Шихалкіна та Олена Шелег, які навчають дітей за програмою НУШ, постійно навчаються. Зокрема, через мережу інтернет, за допомогою друкованих матеріалів, відвідують тренінги з метою удосконалення професійної компетентності вчителів початкових класів у процесі пілотування проекту, підвищення науково-теоретичного й загальнокультурного рівня, професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, формування готовності до самоосвіти.

Учитель 1-А класу Олена Шихалкіна, як вчитель-першопрохідець, також є регіональним тренером для учителів початкових класів, які навчатимуть дітей за НУШ надалі.

 

Педагогіка партнерства, або участь батьків у навчальному процесі

Один з принципів НУШ – партнерство, у тому числі між школою та батьками. У новому законі «Про освіту» прописано, що останні несуть відповідальність за навчання дитини і повинні їй допомагати.

Це є суттєвою зміною для покращення виховного процесу. Адже раніше було так: батьки привели дитину до – і все, переклали відповідальність на плечі вчителів.

Сьогодні ж, батьки, вчителі і діти є повноправними членами освітнього процесу і співпраця між ними допоможе досягти докорінно інших, кращих результатів.

Учні у класі

Батьки можуть приходити до класу, допомагати учням на певних етапах навчання. Також, відповідно до вимог НУШ, змінилася система проведення батьківських зборів. Це вже не обговорення, яка дитина – хороша чи не дуже, спокійна чи гіперактивна. Учитель фактично проводить тренінги, на яких і роз’яснює педагогіку партнерства та яким чином батьки мають допомагати.

На практиці, впровадження педагогіки співпраці з батьками пілотних класах ЗОШ №37, позитивно впливає на першокласників та приносить свої результати.

Зокрема, батьків залучають як волонтерів, адже дієві форми роботи вимагають допомоги. Оскільки дітки маленькі і не можуть, наприклад, самостійно гарно вирізати деталі та зробити аплікацію. Надалі, у планах залучати батьків до організації активного відпочинку, планування екскурсій тощо.

Втілити головну мету НУШ – змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя – можливо саме завдяки партнерству з батьками.

 

НУШ на 2018/2019 навчальний рік: як далі?

Якщо у 2017/2018 навчальному році за новою програмою початкової школи йшли лише 100 шкіл в Україні, то у наступному, 2018/2019, за НУШ навчатимуться усі першокласники.

Підготовка до впровадження відбувається поетапно в усіх закладах міста. Орієнтовно до школи цього року піде близько 3600 першокласників. Тож, наразі у Полтаві триває навчання майже 200 вчителів, які навчатимуть дітей за новими програмами.

Учителі, які працюватимуть у перших класах, а також педагоги, які виявили бажання навчати за НУШ (включаючи учителів англійської мови, музичного та образотворчого мистецтв, фізичної культури), зареєструвалися для проходження навчання. Це відбуватиметься поступово: на очних тренінгах та онлайн-курсах.

Зараз підготовка на початковому етапі. 1 та 2 березня учителі майбутніх перших пройшли дводенне навчання, яке складалося з теоретичної та практичної частини. Вони розглядали концепцію НУШ та виклики, які ставить новий Держстандарт перед початковою школою.

На черзі – заочні етапи, навчання на весняних та літніх канікулах. Улітку навчатимуть безпосередньо тих учителів, які викладатимуть не основні предмети.

Впровадження Нової української школи є надзвичайно важливим етапом та, водночас, проривом у навчанні. НУШ – це змінити усе кардинально, перевернути догори ногами так, як це цікаво дітям. Адже класний колектив живе своїм життям, своїм настроєм, своїми бажаннями.

Учні пілотного класу

 Фото Олега Журавльова

Обкладинка Наталі Баранник

Опублікована: 23 березня 2018


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація