Приклад для Полтави №12. «IT-ішний Львів»: як місто Лева створює умови IT-сектору, і що має натомість

Автор: Ресурс ЗМІСТ, 17 жовтня, 13:37

Фото: «IT-ішний Львів»: як місто Лева створює умови IT-сектору, і що має натомість


Коли ми говоримо про IT-регіони нашої країни, то згадуємо в першу чергу Київ, Харків та Львів. Харків –  науковий центр з безліччю технічних університетів,  Київ – столиця, а що Львів? А Львів може вчити інші міста взаємодії з IT-сектором.

Для початку цифри: попри те, що у багатьох Львів асоціюється виключно з туризмом, місто активно перетворюється на IT-центр країни. В місті зареєстровано 416 IT-компаній, а з 2015 року їх кількість зросла на 85%.

Наразі галузь займає 20,3% у валовому в регіональному продукті Львова (станом на початок 2019 року загальний економічний ефект становив 1,051 млрд доларів). Оборот галузі становить 718 млн доларів.

Айтішники прямо чи опосередковано створили у місті 70 тис. робочих місць (кожен айтішник в середньому «створює» у місті три робочі місця) – третину від загальної кількості.

Далі більш прозаїчно

Проте ці цифри не є результатом «божої волі» – це результат взаємодії влади та приватного сектору. Заступник міського голови Андрій Москаленко говорить: 

«Одним з пріоритетів міста є розвиток технологій й аутсорсингу. Так, ще 5 років тому ми створили департамент IT при міськраді (управління інформаційних технологій). Також було відкрито перший міський інкубатор спільно з об'єднанням  IT-компаній, так званим кластером. З ними ми маємо постійний зв'язок й реагуємо на їх потреби. До прикладу, ми надаємо їм безкоштовну земельну ділянку, аби вони могли дешевше будувати приміщення».

При цьому мова йде не лише про офісні приміщення, а навіть про житло. Наразі у місті реалізується проєкт щодо будівництва за приватний кошт житлових будинків для спеціалістів з IT-сфери (IT-House та IT-Village).

При цьому, керівниця управління з інформаційних технологій Олена Гунько відзначає, що управління немає як такого KPI (показників ефективності роботи). Головним є сприяння та підвищення зручності.

«Це складно оцінити конкретними показниками, але в першу чергу для управління це створення різноманітних сервісів для мешканців, аби всі адміністративні послуги були онлайн. Спрощення послуг. Розробниками сервісів є компанії зокрема у нашому Стартап Депо».

Startupdepot – це фактично міський коворкінг для айті-компаній, який відкрили у Львові ще 8 років тому. Місто за грантові кошти переробило одне з непотрібних місту комунальне приміщення під потребу IT-компаній. Тепер кожен може зняти приміщення там й почати розробку свого проєкту. 

Проте двоповерхового приміщення замало для міста, де працює близько 25 тисяч айтішників (чия середня заробітна плата складає 2000 доларів). Відтак у місті чекають відкриття масштабного IT-парку (анонсовано на кінець 2021 року), розрахованого на 14 тис. розробників. 

Парк будується за приватні кошти, проте місто повністю взяло на себе розробку документації та виділення земельної ділянки. Очікується, що інвестиції у парк складуть 180 млн доларів.

Майбутній осередок айтішників матиме загальною площею на 100 000 кв.м включатиме не лише офісі з паркінгом (3000 місць), а інноваційні лабораторії та нові «зелені зони». В проєкті є навіть дитсадок (як соціальна частина угоди). 

Міський голова Андрій Садовий говорить, що головне у такій співпраці – не заважати.

«Ми максимально сприяємо. Зараз починаємо будувати великий Айті Парк на 14 тисяч робочих місць. Інвестор – компанія Brookfield. Вони в Берліні будували Potsdamer Platz. Варто розуміти, кожен інвестор що має намір вкладати гроші, приїжджає в місто і входить в мерію й оцінює владу».

Мер переконаний: завдання влади – заманювати й робити цікаві пропозиції. 

«Ми самі не створюємо айті компанії, ми лише їх користувачі. Ми багато замовляємо в  них. Той же “Смарт сіті”, “кабінет мешканця” тощо».

Тут варто зрозуміти, що всього вище перерахованого не було б, якби місто не мало мети та чіткої візії. Остання сформульована досить просто – Львів має стати технологічним центром Східної Європи.

Влада чітко просигналізувала бізнесу, що готова його слухати. Бізнес же почав використовувати весь потенціал. У такій синергії не могло бути інакше, як примноження капіталу та покращення життя громадян. 

Тепер переходимо до нас.

 

Полтава

Директорка Департаменту економіки і інвестицій Полтавської міської ради Віта Клименко розповіла, що станом на 2019 рік у Полтаві зареєстрована 81 IT-компанія, більшість яких пов’язані з IT-аутсорсингом, зокрема, українсько-шведська аутсорсингова компанія Beetrood, словацька аутсорсингова компанія Yanpix та американська аутсорсингова компанія.

Згідно з технічним завданням на розробку бренду Полтави, яке міська рада поширювала на початку вересня, зараз у місті працює понад 1000 ІТ-фахівців.

Оборот галузі

Щорічно три полтавські ВНЗ навчають приблизно 250-300 майбутніх IT-спеціалістів, а саме: 

  • Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»;
  • Полтавський університет економіки і торгівлі;
  • Полтавських політехнічний коледж національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

За словами Віти Клименко, приблизна зарплата айтішніка-початківця становить 300 доларів. Середня зарплата більш досвідченого розробника – 1 тис. 200 доларів, а спеціалісти отримують від 1 тис. 200 доларів.

Також у Полтаві функціонують 23 рекламні, маркетингові та дизайнерські компанії, які надають послуги реклами, поліграфії та вебдизайну. 

У Полтаві є IT-кластер, учасниками якого є:

  • Beetroot (Полтава та Кременчук);
  • Morebis  (Полтава);
  • Avenga (Полтава);Digicode (Полтава);
  • Beetroot Academy (Полтава та Кременчук);
  • Riversoft (Кременчук);
  • Optimozg (Кременчук).

Beetroot не співпрацює з місцевою владою в Полтаві, але співпрацює з такими містами, як Маріуполь, Миколаїв, Вінниця, Чернігів

Партнери місцевого IT-кластера:

  • WLA (Полтава);
  • The7Bits (Полтава);
  • Arvosoftware (Полтава);
  • Noltic  (Полтава).

Проєктна менеджерка IT-кластеру Анна Брухно каже, що завдяки цьому можна налагодити співпрацю між компаніями та державними установами. Перший діалог з IT-компаніями почався наприкінці 2019 року:

«ІТ-кластер у Полтаві розвивається, але невеликими темпами, що пов’язано з карантином та зміною роботи ІТ-компаній. Розвиток є, але він є досить поступовий».

Одна з IT-компаній міста Beetroot, яка займається аутсорсингом. Також на базі Beetroot функціонує Beetroot Academy. Голова правління шведсько-української IT-школи Beetroot Academy Денис Сергеєв розповів ЗМІСТу, що академія – це освітній проєкт, направлений на розвиток в Україні ІТ-сфери. Там навчають ІТ-спеціалістів різного напрямку за 2 курсами: технічними (front-end, back-end, ui-ux) та нетехнічними (Project Management, Digital Marketing).

«Основна наша задача – це працевлаштування. Більша частина наших курсів “заточені” під те, щоб людина після завершення курсів знайшла роботу, почала заробляти гроші та розвиватися як фахівець. На цей час у Полтаві у нас близько 80% випускників працевлаштовані. Якщо говорити про всю Україну, то близько 1% IT-працівників – це наші випускники», каже Денис Сергеєв.

За його словами, Полтава є перспективним містом для розвитку IT, але для початку потрібно створити кластери та хаби. Адже саме у хабах інтегруються різні програми для стартапів.

«Полтава в міру затишна, невелика, досить комфортна, але є цілий ряд проблем. Хаби потрібні для того, щоб було об'єднання, аби люди знали – я прийду, попрацюю, познайомлюся; можливо, зможу сформувати свою команди для роботи над проєктом. Іноземні компанії розуміють, якщо є хаб, є інкубація, є якісь спеціалісти – значить, зможемо знайти собі хороших хлопців і взяти їх на роботу», –  сказав Сергеєв.

Голова правління каже, що мінус Полтави – це відсутність комфортних офісів. Наприклад, Beetroot має 150 співробітників, але їх кількість постійно зростає. Орендувати велике приміщення для такого колективу в центрі міста досить проблемно. У Полтаві така оренда коштує приблизно 400 грн за кв м, каже Сергеєв, і її важко «відбити». Водночас в Маріуполі для IT-спеціалістів надали приміщення за 1 грн на рік. 

«Айтішніки достатньо вибагливі в плані офісу. Хочеться зручний простір, просторе приміщення, щоб поряд були кав’ярні, транспорт, стоянка. У Полтаві з цим усе не дуже гарно. У Полтаві хабів немає взагалі. Був Grass coworking, але він наче закрився, тому що був невеликий та не структурний», – розповів Денис Сергеєв.

Мінус Полтави – це відсутність комфортних офісів

Хоча Beetroot 3 роки тому був готовий побудувати у Полтаві офіс. Інвестори з Європи планували побудувати у місті хаб на 3-3,5 тисячі кв. м. Але в місті ділянку під будівництво  не знайшли:

«Йшла мова про купівлю якоїсь старої будівлі, щоб перебудувати. Але знов таки, це приватна власність. А так, щоб з містом домовитися – нереально. А якби у міста були б певні майданчики, земля, проведені комунікації – дивіться, он вам класне місце, забирайте, – звичайно, ми б забрали, там хаб був би давно».

Щодо коворкінгів, то Денис Сергеєв вважає, що коворкінги не найбільш прибуткові, й без допомоги держави чи місцевої влади працювати дуже важко. Адже потрібно сплачувати оренду, комунальні послуги. Тому такий вид бізнесу не дає одразу заробити. В Маріуполі з цим було легше.

«Коли оренду сплачувати не треба, то ми зрозуміли, що за перші 3-4 місяці зможемо вийти у нуль. Хаби та коворкінги повинні бути доволі просторими. Містити івент-хол на велику кількість людей, не менше сотні. Тобто великий простір на тисячу метрів. Таких просторів мало. Їх важко знайти, але це й дорого», – сказав Сергеєв.

Beetroot не співпрацює з місцевою владою в Полтаві, але співпрацює з такими містами, як Маріуполь, Миколаїв, Вінниця, Чернігів. Наприклад, у Маріуполі обговорювалася ідея створення IT-ліцею, каже Сергеєв:

«У Полтаві з задоволенням спробували б попрацювати спільно з різними програмами для малозахищених верств населення. Але ініціатива повинна бути не тільки у нас, а й у міста».

У Миколаєві Beetroot підписав меморандум взаємодії, в межах якого вже провели перший в Україні OpenAir IT-фестиваль. У Вінниці команда працювала з людьми з інвалідністю, яких навчатиме на пільгових умовах.

 

Для чого місту ІТ?

Сергеєв вважає, що влада Полтави не зацікавлена в розвитку ІТ, бо не розуміє переваг і не готова братися за такі проєкти. Але розвивати IT у Полтаві цілком можливо, а почати треба зі створення хабу, залучення інвестицій та відкритого діалогу з IT-компаніями.

«Потрібно поїздити по інших містах, подивитися на досвід інших та як вони працюють. В Івано-Франківську дуже гарно “вистрілив” ІТ. І Полтава має всі шанси стати ІТ-містом», – каже Денис Сергеєв.

Надихаючим прикладом є той же Маріуполь. Так влада зрозуміла, що розробникам потрібен простір для роботи, й вирішила відремонтувати старий шаховий клуб, який був на балансі міста. Вони виділили з бюджету близько 10 млн грн на ремонт; паралельно місто працювало з командою, яка реалізувала хаб і взаємодіяла з донорами – зокрема це був USID Foundation, які виділили кошти на обладнання. 

Після ремонту будівлю передали команді, яка керує хабом зараз. Усього проєкт обійшовся місту в 15 мільйонів. Винаймають його за 1 гривню на місяць.

На його думку, витрати на розвиток в IT-сферу перетворюється на прибуток. Це працює наступним чином: більшість айтішніків – це ФОП, які сплачують податки. Вони працюють на експорт, витрачають гроші вдома, а значить, податки залишаються вдома. Сергеєв говорить, що розробники балувані – вони хочуть жити в комфортному місті, працювати у великих офісах, витрачати гроші в хороших закладах. І якщо цього немає в Полтаві, то точно є в Харкові чи Києві, звідки й приїжджають наймати полтавських айтішніков.

«Якщо стає багато таких невеликих компаній, то великі ІТ-компанії бачать, що в регіоні є перспектива. Вони заходять і ще більше розвивають сферу, тому що вони й виховують своїх, і забирають сильних фахівців собі», – каже Денис Сергеєв.

Співзасновник IT-компанії Outright digital Олексій Гаєвий розповів, що вони з партнерами відкрилися у 2019 році. Outright digital співпрацює з клієнтами зі США, Австралії, Британії. Нині працюють над проєктом, який пов’язаний з нерухомістю для Кенії.

«Ми закінчили проєкт для Нью-Йорка, зв'язаний з COVID-19. Ми робили застосунок для того, щоб люди проходили верифікацію на “хворий/не хворий”, щоб можна було це використовувати у різних ресторанах, кафе», – розповів Олексій Гаєвий.

Олексій Гаєвий каже, що в Полтаві важко знайти кваліфікованих людей, які дуже зацікавлені роботою:

«Я не розумію такого поняття взагалі, як “стати кращим містом в IT” або “хто є кращим містом?”, “хто є гіршим містом?”. Власне, це є бачення власників компаній. IT-ринок – це доволі прибуткова річ. Якщо доволі розумно та сплановано вибудовувати бізнес, то можна знайти й площі, й купити техніку. Від міста ми нічого не відчуваємо – ні допомоги, ні втручання в наш процес».

 

Компанія не отримувала комерційних і некомерційних пропозицій від міста, хоча готова брати участь у будь-яких проєктах. На думку Гаєвого, прив’язувати міста до ІТ-компаній – це стереотип:

«Взагалі, я вважаю, що ІТ-сфера – прибуткова діяльність незалежно від міста, незалежно від країни. Так, це прибутково, але, якщо ти вмієш робити. Скажімо, можна продавати як хороший продукт за дорого, і поганий. Тут є інші речі, не тільки ІТ, а й вміння продавати».

Економічний ефект галузі

 

Не IT-шний висновок

Олена Гунько на прохання авторів матеріалу дати пораду міській владі, з чого починати рух відповіла просто – почати слухати:

«Зустрітися з представниками IT-сектору та відчути їх потребу. Розвиток кластера має йти спільно з ними. Необхідно знайти спільні проблеми й спільне рішення. Далі вони самі підкажуть, що їм треба».

У Полтаві важко знайти кваліфікованих людей, які дуже зацікавлені роботою

Максим Самойдюк

Єгор Рудь

Фото StartupDepout, coworker, itcluster.lviv.ua, Олексія Юрко, inventure, ihub.world, inspired, itcluster.lviv.ua

Опублікована: 17 жовтня 2020


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація