Стан галузі освіти в Полтаві: Тотальний дефіцит та невідповідність

Автор: Анна Єгорова, 5 жовтня, 18:13

Фото: Топові проблеми освіти в Полтаві


Реформування системи освіти – одне з пріоритетних завдань для України, яке, однак, упродовж останніх років реалізується досить повільно. Аби накреслити правильні вектори, варто розібратися в ситуації на місцях. Аналітики проекту «Інтегрований розвиток міст України» зібрали показники та статистичні дані щодо закладів освіти міста за останнє десятиліття та готові робити висновки.

Галузь освіти в цілому і без перебільшення можна назвати фундаментальною основою всіх інших сфер життєдіяльності як міста, так і країни загалом. Освіта виконує найважливіші функції розвитку суспільства: як економічні, так і соціальні (у розрізі підготовки кадрів). Проблеми, що наразі існують в освітніх процесах, з певною інерцією передаються на показники розвитку міста. У нашому матеріалі, за допомогою матеріалів проекту GIZ у Полтаві, спробуємо розібратися, які саме вади та переваги існують у системі освіти міста, хто винен і що робити.

Заклади дошкільного навчання переповнені та розташовані містом нерівномірно

З 2011-го року кількість ДНЗ лишалася сталою – 54 заклади (також діють 16 шкіл раннього розвитку). При цьому аналіз показав, що лише 17 закладів заповнені повністю або менше, коефіцієнт заповнюваності 24-х ДНЗ балансує в межах 101-150%. 12 закладів заповнені більше ніж на 150%. Середній показник заповнюваності по місту склав 131,7%. Експерти пояснюють це тим, що кількість дітей 1-6 років постійно зростає (близько 1,8% щорічно), а кількість ДНЗ лишається сталою. Також вагомою причиною такого стану речей стало закриття та перепрофілювання дитячих садків у середині 90-х: будівлі дошкільних закладів були віддані під різноманітні адміністративні цілі, наприклад суди.

ДНЗ Полтави

Експерти також зазначають, що аналіз розташування закладів показав, що радіуси обслуговування не сповна покривають жилі масиви міста. Здебільшого це проблема віддалених від центру районів, наприклад Юрівка, Яр, Климівка, Рибці, Лугова, Вороніно. Відносно загальної площі міста – заклади дошкільного навчання покривають 16%.

Загальна динаміка місць у ДНЗ і демографічних особливостей категорії

Дефіцит дошкільних навчальних закладів породжує переповнюваність ДНЗ, черги та корупцію – говорять експерти. Серед непідтверджених, але зазначених проблем – несанкціоновані збори коштів із батьків дошкільників: попри виділення коштів на декларації повного забезпечення, окремі керівники ДНЗ збирають не обліковану готівку «на ремонт, подарунки та витратні матеріали».

Завантаженість ДНЗ у розрахунку на 100 осіб

Вирішення проблеми:

  • Модернізація та розширення діючих ДНЗ;
  • Відкриття нових дошкільних закладів;
  • Контроль за обігом несанкціонованої готівки;
  • Електронні сервіси, що дозволяють наочно побачити, на що виділялися міські кошти.

На 100 місць у ДНЗ Полтави, за статистикою, претендують 179 дітей. За підрахунками експертів, для забезпечення 100% охоплення дошкільнят міста до 2030 року потрібні 72 дитячі садки (у розрахунку 1 ДНЗ на 200 місць). Тобто, наразі не вистачає 29 закладів.

Загальноосвітні заклади в центрі міста переповнені

За десять років кількість загальноосвітніх закладів у Полтаві зменшилася на 4: це складає 6,8% проти 20% загального показника по Україні. Наразі в місті 54 такі заклади різної спеціалізації.

Загальноосвітні заклади Полтави

Загальноосвітні заклади, підпорядковані управлінню освіти, готові вмістити 36187 учнів, при загальній наявній кількості в 26887 осіб. Кількість класів із урахуванням шкіл-інтернатів складає 996, а отже, у середньому в класі навчається 28 учнів. Однак у 22% ЗНЗ середня кількість дітей на клас перевищує 30 осіб. У 30% закладах експерти помітили перевищення нормативної місткості.

Наповненість шкіл Полтави за районами

Полтава може запропонувати 121 місце в ЗНЗ на 1000 населення, тоді як норма складає 140 місць. Згідно з аналізом радіусів обслуговування, заклади покривають усю площу міста. Переповненні школи припадають на центральну частину Полтави. Це можна пояснити тим, що з 2014-го року кількість учнів дещо збільшувалася, при цьому упродовж 2011-2015 рр. зменшилася кількість закладів.

Динаміка змін кількості учнів

Кількість учителів непропорційна кількості учнів

Поширена практика розглядати якість освіти з огляду на кількість учнів, яка припадає на одного вчителя. Адже чим менший цей показник, тим більше уваги педагог може приділити кожному.

На початок 2015-2016 навчального року кількість викладачів у загальноосвітніх навчальних закладах Полтави склала 1791. За десятиліття цей показник знизився на 19,4%: така тенденція загалом характерна й для області, і для країни.

Динаміка зміни кількості учнів на одного вчителя

За останні 10 років у Полтаві кількість учнів на одного вчителя коливалася в межах 14-13-15 осіб. Середньо український показник становить 8,5.

У площині ЗНЗ експерти вирізнили проблеми:

  • переповнюваність шкіл у центральній частині міста;
  • незначна кількість шкіл з інклюзивними класами;
  • застарілий та неналежний стан матеріально-технічної бази;
  • невідповідність сучасним технологіям і методиками освіти;
  • навчання у деяких школах у дві зміни.

У якості потенціалу – використання дистанційної форми навчання. Також із позитиву можна відзначити ремонти та модернізацію шкіл, яка стала можливою завдяки збільшенню місцевого бюджету за рахунок децентралізації.

Кількість випускників середніх спеціальних закладів падає

Це стає великою економічною проблемою невідповідності реального попиту та пропозиції на ринку праці. Професійно-технічні навчальні заклади виконують також важливу соціальну функцію. За підрахунками експертів, майже 30% контингенту – це учні з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; мають одного з батьків; з неблагополучних сімей; з малозабезпечених сімей; з фізичними та/або розумовими вадами.

Упродовж останнього десятиліття кількість цих закладів у місті (на відміну від області та країни) не змінювалася, однак у період з 2005 по 2009 роки та з 2013 по 2015 роки спостерігається щорічне зменшення кількості учнів. Загалом за 10 років вона зменшилася на 34,9%. Беручи до уваги цей показник, а також порівнюючи зі збільшенням контингенту вищих навчальних закладів, експерти констатують втрату інтересу молоді до профтехосвіти. При цьому кількість учителів майже не змінювалася, тож із 2005-го до 2015-го середній показник кількості учнів на одного вчителя зменшився від 33-х до 20-ти.

Динаміка зміни кількості учнів у ЗНЗ і ПТЗ

Серед основних проблем професійно-технічних навчальних закладів:

  • застаріла матеріально-технічної база професійно-технічних училищ;
  • незадовільний стан будівель і споруд системи професійно-технічної освіти;
  • якість підготовки робочої сили не відповідає сучасним вимогам щодо рівня професійно-освітньої підготовки, мобільності та економічної активності в цілому;
  • спад виробництва та нестійке функціонування економіки;
  • відставання змісту професійно-технічної освіти від змін, що відбуваються в суспільстві та економіці;
  • відсутність прогнозних розрахунків потреби в робочій силі у професійно-кваліфікаційному аспекті як на рівні підприємств, організацій, так і регіону в цілому;
  • зміна суспільних потреб та поява нових сфер соціально-економічної діяльності.

Проаналізувавши сучасний ринок праці у м. Полтаві, експерти побачили потребу у швачках, електрогазозварювальниках, налагоджувальників автоматів та напівавтоматів, токарях, інженерах-електриках, слюсарях. А отже, при підвищенні привабності професійної освіти місто може отримати притік потрібних кадрів.

На виші Полтави попит щороку меншає

За статистикою, загальна кількість вищих навчальних закладів Полтави складає 11, із них – 6 ВНЗ I-II рівнів акредитації та 5 ВНЗ III-ІV рівнів акредитації. При цьому фактично їх 18 – зазначають експерти проекту. Це можна пояснити загальноукраїнською тенденцією, коли заклади І-ІІ рівнів акредитації області увійшли до складу ВНЗ ІІІ-IV р.а. Так, наприклад:

  • До Полтавської державної аграрної академії входить 7 коледжів, технікумів, які здійснюють підготовку фахівців агропромислового комплексу.
  • Окремим підрозділом Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» є медичний коледж.
  • Відбулося укрупнення на базі Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка до складу якого увійшли Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум та Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В.Гоголя.

Динаміка зміни кількості стедентів у ВНЗ Полтави

Здебільшого виші розташовані в центрі міста.

Динаміка приросту кількості викладачів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації упродовж 2005-2015 рр. була негативною. Загальна кількість ВНЗ III-IV рівнів акредитації в 2005 і 2015 р. незначно зменшилася на 0,9%. Позитивним явищем експерти відзначають значне зростання кількості професорів – з 167 в 2005 році до 240 в 2015 р., що пов’язують зі зміною вимог до ліцензування вищої освіти.

Тільки от загальна кількість студентів у вищих навчальних закладах Полтави складає в 2015 році 38365, зменшившись на чверть порівняно із 2005 роком. З 2008 року загальна кількість студентів у Полтаві щорічно зменшувалася на 4-5%. Низхідну тенденцію спостерігають і в області, і в Україні. За вказане десятиліття кількість студентів закладів I-II р.а. зменшилася на 50%, а III-IV р.а. – на 28%.

Порівняльна таблиц вишів Полтави

Основна причина – виїзд на навчання закордон і в інші міста країни, що, можна припустити, пов'язано з нижчою якістю освіти. Якщо тенденція буде і далі прогресувати – місцеві університети ризикують отримати тотальне скорочення викладацького складу та прогалини у фінансуванні. Також від зменшення кількості студентів відчутно страждає місцевий ВВП, адже велика частка студентів, що навчаються не в Полтаві, залишається там працювати – а це недоотримані вироблені товари та послуги економіки міста.

Роботодавці також відзначають низьку якість освіти та відірваність її від практичної діяльності.

Відносно позитивним аспектом вищої освіти у Полтаві є плюсова динаміка зростання кількості іноземних студентів, адже привезені ними кошти практично є інвестицією у місцеву економіку. Однак інтелектуальний капітал міста від цього не зростає, якщо такі студенти після навчання виїжджають із міста. До того ж, такий процес може мати негативний соціальний ефект.

Загальні висновки

Галузі дошкільної та середньої освіти практично повістю перебувають в компетенції місцевої влади, при наявності бажання вищевказані проблеми можна вирішити на міському рівні, хоча і не відразу. Але за останні роки позитивної динаміки не спостерігається. Переповненість дитячих садків не може не сказатися негативно на якості освіти та виховання. Міграція студентів ВНЗ є надзвичайно шкідливим фактором в першу чергу відносно місцевої економіки.

Якщо не вплинути на ситуацію вже сьогодні, місто матиме значні соціальні, економічні та культурні ризики.

Серед можливостей для їх попередження – цінова та якісна привабливість для студентів з-за кордону, залучення Програм обміну, пошук альтернативних джерел фінансування, підготовка кваліфікованих кадрів, популяризація та брендинг навчальних закладів місцевих закладів, відкриття нових дитячих садків та шкіл, програми стимулювання навчання місцевих студентів у полтавських начальних закладів.

Попри значний потенціал, лишається й низка загальнонаціональних ризиків, як внутрішньогалузевих, так і демографічних, економічних і політичних. При цьому вагоме слово у визначенні тенденцій лишається за реформою освіти, яка залежно від обраного шляху здатна налагодити або вщент знищити наявну систему.

 

Матеріали підготовлені за допомогою аналітичних звітів проекту GIZ «Інтегрований розвиток міст України». Право власності на інформацію, що вказана у аналітичних звітах, належить GIZ та Полтавській міській раді.

Інфографіка і обкладинка Максима Скворцова

Опублікована: 5 жовтня 2017


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація