Театри, музеї та концертні зали. Стан галузі культури «духовної» столиці. Частина І

Автор: Анна Єгорова, 19 жовтня, 19:36

Фото: У якому стані культура Полтави?


Полтаву вже кілька століть поспіль українці називають духовною столицею. Визначні постаті, творчі салони та вечори, відомі театри та музеї – заради цього до міста приїжджали навіть із далеких куточків країни та Європи. Однак наскільки Полтава виправдовує згаданий статус сьогодні, і чи не називають її духовною столицею жартома, у лапках? Розвиток галузі мистецтва та відпочинку досліджували експерти в рамках проекту «Інтегрований розвиток міст України», і на основі їхніх даних можна оцінити ефективність вектора політики міста в цій сфері.

Мережа закладів культури

Серед закладів Полтави в комунальному (міському чи обласному) підпорядкуванні:

  • 2 театри (Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.В. Гоголя та Полтавський академічний обласний театр ляльок);
  • 4 концертні зали (Полтавська обласна філармонія, Полтавський міський Будинок культури, КП «Палац дозвілля «Листопад», ОЦЕВУМ);
  • 7 музеїв:
    • Полтавський краєзнавчий музей ім. В. Кричевського;
    • Полтавський художній музей (Галерея мистецтв ім. Миколи Ярошенка);
    • Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»;
    • Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського;
    • Полтавський літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка;
    • Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного;
    • Полтавський музей дальньої авіації.

Усі вони здебільшого розташовані в центральній частині міста. Це, з одного боку, сприяє компактності туристичного маршруту та зручність у доступі до закладів. З другого – до культурних осередків не зовсім зручно діставатися мешканцям спальних і віддалених районів міста. Це може бути однією з передумов підвищеного рівня злочинності в них, коли дозвілля людей досить обмежене.

Карта театрів, музеїв, концертних залів Полтави

Театри. Великий попит vs низька пропозиція

Обидва театри – муздрамтеатр імені Гоголя і театр ляльок – перебувають в компетенції влади області та розташовані в самому центрі міста. Вони розраховані на 541 і 340 місць відповідно. За 2015 рік загальна кількість їх відвідувачів склала 135 тисяч осіб. Цей показник упродовж десятиріччя зростав; найбільший ривок – на 32,2% – зафіксували саме в 2015 році. Це можна пояснити:

  • Зростанням популярності театрального мистецтва загалом;
  • Оновлення репертуару та колективів;
  • Зростанням уваги ЗМІ до театральних подій;
  • Збільшення конкуренції за рахунок появи альтернативних театрів.

Враховуючи, що після значного зниження відвідуваності театрів упродовж 2013-го року показники зростають і стабілізуються, можна припустити, що свідомість полтавців дещо відкрилася для високого мистецтва після подій Революції Гідності. Хоча показник популярності театрів по всій Україні знижується.

Відвідуваність театрів

Згідно з наведеними даними, кількість місць у театрах на 1000 полтавців – 2,99. Тож, цей показник удвічі менший за державну норму – 5-8 місць. Однак коефіцієнт може коригуватися за рахунок незалежних театрів, які активно створюють в останні роки. Тільки для підвищення їхньої привабливості для глядача бракує фінансування: на приміщення, декорації, костюми, винагороду акторам тощо.

Унаслідок експертних інтерв'ю аналітики проекту GIZ встановили, що однією з проблем наявних театрів є застаріла матеріально-технічна база та старі одноманітні постановки. Проте впродовж минулих років для підтримки театрів спрямували кошти на значні поліпшення:

  • Капітальний ремонт театру імені Гоголя (2009-2012 рр.);
  • Відкриття додаткового залу на 60 місць у театрі ляльок (2012 рік).

При цьому варто пригадати масштабну пожежу в театрі Гоголя в березні 2014 року – тоді чимало коштів витрачено на ремонт. Директора закладу в 2016 році обвинувачували в нецільовому використанні частини цих грошей, однак суд визнав провину Олексія Андрієнка лише у підробці документів і звільнив його від покарання.

Попри модернізацію театрів і збільшення відвідуваності, значна частина населення під час соціологічного опитування зазначила, що театр їх не цікавить взагалі – 59%. Серед решти більшість може сходити на виставу раз на рік – 29% всіх опитаних. Лише 9% вказали, що ходять у театр раз на місяць, і 3% – щотижня. Ціновий аспект на показник значно не впливає, адже вартість вхідних квитків наразі занизька. Однак значну конкуренцію театрам формують розважальні заклади: кінотеатри, ТРЦ, нічні клуби та концертні зали. Вони здебільшого перебувають у приватній власності, тож, значні інвестиції в них збільшують і попит, на відміну від комунальних.

Соцопитування: попит полтавців на театри

Концертні зали: конкуренція комунального та приватного секторів

Показники динаміки відвідування та частоти проведення заходів у концертних закладах міста значно різняться у зв'язку з відмінностями профілю, джерел й інтенсивності фінансування, цільовою аудиторією.

Наприклад, МБК, орієнтуючись на естетичне виховання та виступи власних творчих колективів, може хизуватися як кількістю, так і відвідуваністю проведених заходів. Однак останнім часом динаміка низхідна; це можна пояснити зі значною конкуренцією з залами комунального (ПД «Листопад») і приватного (Villa Крокодила, Versal Concert Hall, Podium тощо) секторів, які завойовують глядачів, акцентуючи увагу на виступах відомих виконавців України та світу. Саме так вони розширюють аудиторію закладу, нарощуючи тематику. В цьому аспекті програє обласна філармонія, вузький профіль якої відбувається на статистиці.

Заходи концертних залів міста

Експерти встановили, що кількість місць в концертних залах на 1000 жителів міста Полтави складає 7,75. Це значно перевищує норму (3-5 місць). Такий профіцит означає лише зростання конкуренції концертних залів як між собою, так і серед інших закладів культури та відпочинку. Тому в умовах низького фінансування міською владою на рівні «підтримання життя».

Окремо варто звернути увагу на об'єкти, чий потенціал наразі не використовується. Наприклад, Співоче поле імені Марусі Чурай. На 2017 рік планували його ремонт, однак роботи досі не розпочато. При цьому відкриті концерти (опен-ейри) доводиться проводити в не призначених для цього локаціях. Наприклад, із місцем для безкоштовного концерту гурту «Океан Ельзи» пропонували три локації: картодром, майданчик біля ТРЦ «Екватор», стадіон «Ворскла». Лише останній об'єкт викликав найменше обурень містян, де захід і відбувся. Однак саме виникнення дискусії означає наявність проблеми. 59% респондентів соцопитування, попри перевищення нормативного показника, вважають, що концертних зал у місті бракує.

Кількість відвідувачів комунальних концертних залів і театрів

Музеї не в ногу з часом

Відвідуваність сімох музеїв базової мережі закладів культури в 2015 році склала 321,7 тис. осіб. Четвірка з найбільшою відвідуваністю (а, отже, і туристичним потенціалом) – Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, ДІКЗ «Поле Полтавської битви», Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського та Полтавський художній музей ім. М. Ярошенка. Чинники успіху:

  • Зручне розташування в центрі міста;
  • Унікальність будівлі;
  • Історична і культурна цінність експонатів;
  • Низька ціна вхідного квитка;
  • Широка цільова аудиторія.

Недосяжний лідер – 66% відвідувань – демонструє Краєзнавчий музей. Середньомісячний рівень відвідуваності складає 15-17 тис. осіб, зниження попиту спостерігається в липні, а значне зростання – в серпні місяці.

Кількість відвідувачів музеїв

Окрім державних та комунальних музеїв, у Полтаві станом на 2015 рік функціонували 14 музеїв, створені в складі підприємств, установ, організацій та навчальних закладів. Їхня кількість постійно збільшується. Однак ці музеї користуються нижчим попитом, ніж базові та здебільшого мають вузький профіль і обмежену кількість відвідувачів.

Музеї у складі установ у Полтаві

Основною проблемою музеїв Полтави фахівці визначають застарілу матеріально-технічну базу, а також відсутність сучасного оснащення та підходів у викладенні матеріалів та маркетингової стратегії, яка б забезпечувала потік відвідувачів.

Соцопитування: як полтавці відвідують музеї

Результати опитування, проведеного експертами ГО «Полтавська платформа» в листопаді 2016 року, лише 1% населення відвідує музеї один раз на тиждень, а 73% не відвідують музеї взагалі. Це свідчить, по-перше, про знижений культурний запит населення, а по-друге, про низький рівень привабливості музеїв.

За результатами проведених експертних інтерв’ю та соціологічного опитування аналітики «Інституту розвитку міст» визначили, що, на думку опитаних містян, Полтава має достатню кількість музеїв, і лише 5% опитуваних їхній брак. Експертні інтерв’ю відзначають низьку якість послуг, які надають музеї.

Наскільки відповідають попиту кінотеатри міста, чи достатньо в Полтаві закладів для активного дозвілля, а також яких локацій найбільше бракує полтавцям і як побороти наявні проблеми – незабаром читайте в другій частині цього матеріалу.

Маємо, що маємо

Попит на театральні постановки у Полтаві значно перевищує пропозицію. Це добре видно, якщо порівнювати з нормативними показниками. Із дослідження, зробленого  експертами, можна вирахувати, що навіть щоб задовольнити попит 3-х відсотків (а це близько 9000 тисяч) полтавців, які бажають відвідувати театр щотижня, – кількість місць у театрах (що наразі складає близько 880) потрібно збільшувати вдвічі або давати більшу кількість показів. Це особливо помітно на відносно нових спектаклях «Остання любов Гетьмана», «Майстер і Маргарита» та «Жінки» муздрамтеатру імені Гоголя. Прем’єрні вистави користуються максимальним попитом, і навіть на нещодавній показ благодійної постановки «Оскар і Рожева пані» (що, до речі, проходив у Полтаві вже втретє) вільні місця в залі можна було порахувати на пальцях двох рук. Покращити ситуацію можна також підтримкою та популяризацією альтернативних театрів.

Концертних залів, навпаки більше норми. Але, це у свою чергу, може говорити і про застарілість норми (ДБН В.2.2-16-2005 «Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади»), адже більше половини мешканців вважає, що концертів не вистачає. Існує великий незадіяний потенціал відновлення Співочого Поля, бо існує великий дефіцит проведення саме вуличних заходів для великих аудиторій та міських свят.

Значна конкуренція комунальних із приватними закладами не мотивує до вдосконалення з огляду на залежність від фінансування бюджетом міста. Тому вони і втрачають свою аудиторію. Брак концертних залів серед опитаних полтавців може свідчити про нерівномірність розташування закладів містом (зосереджені в центрі) або ж превалювання запиту на простий відпочинок над бажанням розвиватися культурно. Ця тенденція не нова для світу та України, однак та частина, зацікавлена в продуктах культурної сфери, повинна отримувати бажані послуги сповна. Адже саме інтелігенція продукує ідеї та стає рушієм прогресу суспільства, і тільки не зацікавлене в розвитку суспільство може обмежувати якість і кількість послуг культури, тримаючи її стан у лабетах завдяки низькому фінансуванню.

Проблема не з кількістю, а якістю існує в полтавських музеях. Експерти та опитані містяни вважають, що місцевим музеям потрібне значне оновлення та осучаснення. Вкрай низький рівень мультимедіації та інтерактивності може залишити ці заклади культури в минулому столітті, практично без шансів на повернення. У купі з модернізацією (звичайно, саме інформаційною та поведінковою, а не фондів) музеї можуть значно підвищити показники відвідуваності, розробивши маркетингові стратегії, брендінг та розпочавши активну роботу із залучення клієнтів у популярних нині інформаційних ресурсах: соціальних мережах, інтернет-ЗМІ тощо. Існує великий потенціал у розробці додаткових культурних продуктів у сфері Digital, організації івентів та заходів. Щодо роботи в мережі інтернет можна відзначити лише музей Короленка, який стабільно зацікавлює мешканців соціальних мереж анонсами та звітами із подій.

 

Матеріали підготовлені за допомогою аналітичних звітів проекту GIZ «Інтегрований розвиток міст України». Право власності на інформацію, що вказана у аналітичних звітах, належить GIZ та Полтавській міській раді.

 

Інфографіка і обкладинка Максима Скворцова

Опублікована: 19 жовтня 2017


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація