За ̶В̶Д̶В̶ ВДЕ, або Для чого Полтавщині відновлювальні джерела енергії

Автор: Максим Макуха, 30 серпня, 18:16

Фото: За ̶В̶Д̶В̶ ВДЕ, або Для чого Полтавщині відновлювальні джерела енергії


Мабуть, багато хто помічає, що літа стають більш жаркими, а зими – коротшими. І багато хто чув вираз «зміна клімату» («глобальне потепління» не зовсім правильний термін, бо потепління відбувається не всюду, а зміни носять більш складний характер). 

Для України це значить що кліматичні зони зміщуються на північ: Полтава з лісостепової поступово опиняється в степовій зоні - більш жаркій, сухій та вітряній. 

Кліматичні зони України. Було і стало (Джерело – Українська Кліматична Мережа)

Це призводить не тільки до того, що вам буде все спекотніше влітку (збільшення рахунків за кондиціонер), але й до незворотних змін у сільському господарстві (посухи, зміна культур), яке є одним з головних джерел валюти в нашій країні.

Чому так стається? 

Зміна клімату спричинена парниковим ефектом (від слова парник, теплиця), коли парникові гази (водяна пара, вуглекислий газ, метан тощо) створюють в атмосфері щось на кшталт плівки-ковдри. Вона пропускає сонячне випромінювання до поверхні землі, але сповільнює віддачу енергії назад до космосу.

Насправді ми завдячуємо парниковому ефекту життям, адже без нього середня температура на планеті була б майже на 30 градусів менша. Але останнім часом через збільшення концентрації парникових газів (в основному СО2) ми спостерігаємо підвищення середньорічної температури.

Як утворюється парниковий ефект

У науковій спільноті майже одностайно визнано, що основним джерелом  додаткових викидів (ті, що впливають на клімат) парникових газів є людство.

Справа в тому, що з початком промислової революції ми почали використовувати викопне паливо: спочатку вугілля, а пізніше нафту і газ, які при згорянні якраз і викидають вуглекислий газ в атмосферу.

Для того,  щоб запобігти незворотній зміні клімату (бо ніхто точно не знає, до чого це може призвести – сюжетів фільму «Післязавтра» чи «Скажений Макс») на всесвітньому рівні ведуться перемовини, дослідження і навіть приймаються кроки для запобігання додатковим викидам і переходу на безвуглецевий сценарій розвитку. Наприклад, конференція в Парижі ООН COP21,  у результаті якої відбулося підписання так званої Паризької угоди щодо зменшення впливу на клімат.

Одним із найбільш комплексних і реальних шляхів вирішення зазначених проблем й адаптації (пристосування) до змін клімату, які вже відбуваються, є здійснення повного «енергетичного переходу» (energy transition) від викопних видів енергетичних ресурсів до відновлюваних. 

У вересні 2015 року міжнародною природоохоронною організацією Greenpeace разом із Institute of Engineering Thermodynamics, Systems Analysis and Technology Assessment (DLR), Global Wind Energy Council, SolarPowerEurope було представлено оновлене дослідження з моделювання глобальних сценаріїв «енергетичного переходу».

 

Сценарій 100 % ВДЕ для України

Після того, як був опублікований звіт для всього світу, деякі країни також почали розробляти сценарії-прогнози щодо енергетичного переходу. Приємно, що Україна не стала виключенням і Німецьким Фондом Гайнріха Бьолля разом Інститутом економіки та прогнозування Національної академії наук України були розроблений сценарій.

Варто зазначити, що українська економіка займає другу сходинку серед найменш енергоефективних у світі й першу сходинку в аналогічному рейтингу серед країн Європи. Справа в тому, що через розрахунки на дешевий газ за часів незалежності було мало інвестицій в енергоефективність. Друга причина – Україна здебільшого експортує сировину і напівфабрикати, що потребують великих енергетичних витрат при виробництві, а от обробляє їх (і відповідно заробляє) хтось інший. Тому це також псує нам «статистику».

Приблизно за тих же причин (дешева енергія) не було великої уваги щодо енергоефективності в житловому секторі. Після 2014 року, а точніше – після прийняття умов МВФ і підписання Угоди про Асоціацію, ціни на газ почали підвищувати, що природно створило запит на енергоефективність.

Динаміка загального постачання первинної енергії в Україні (Джерело - www.irena.org)

У дослідженні були розглянуті декілька сценаріїв:

  • Консервативний - все залишається як є;
  • Ліберальний - вільний ринок без стимулювання для ВДЕ; 
  • (Р)еволюційний - стимулювання ВДЕ і енергоефективності.

Цікавим є те, що у випадку ліберального, а тим більше революційного сценарію, ми споживатимемо менше енергії без зменшення якості життя, ще й зі зростанням ВНП.

Структура кінцевого споживання енергетичних ресурсів за Ліберальним сценарієм (Джерело – ua.boell.org)

Структура кінцевого споживання енергетичних ресурсів за Революційним сценарієм (Джерело – ua.boell.org)

Варто зазначити, що при активному розвитку ВДЕ (особливо за революційним сценарієм) перехід електроенергетичного сектору на 90-100% використання ВДЕ (переважно вітрову та сонячну енергії) вимагатиме забезпечення необхідної кількості маневрових (таких, що можуть компенсувати нестачу енергії на випадок негоди) потужностей.

Потенціал гідроенергетики не в змозі буде забезпечити необхідну кількість таких потужностей, тому сьогодні розвиток сонячної та вітрової енергетики має супроводжуватися розвитком технологій накопичення енергії (акумуляторів), щоб забезпечувати стабільність та прогнозованість цих видів генерації.

 

Досвід інших міст

Звичайно, те, що було показана теорититична можливість – це добре, а як щодо реальних кроків?

Згідно з прогнозами ООН, більша частина населення в ХХІ сторіччі проживатиме в містах. І саме міста будуть рушіями змін. І хоча роль держави важко недооцінити, адже вона може створювати законодавчі тв фінансові стимули, поговоримо про них.

Зокрема, в Україні діє добровільна міжнародна ініціатива Угода Мерів. Згідно документу, міста беруть на себе зобов'язання щодо зменшення викидів СО2 на 30% відносно базового рівня. Підписантом угоди є і Полтава, а також інші міста області. На жаль, керманичі міста не сприйняли цю ініціативу серйозно і обмежилися  здебільшого декларуванням без рішучих кроків (повний текст звіту тут).

Хоча сусідній Миргород за рахунок грамотної розробки Плану дій сталого енергетичного розвитку (необхідна складова Угоди Мерів), а також правильного менеджменту і співпраці з міжнародними організаціями, залучає грантові та інвестиційні кошти еквівалентні власному бюджету розвитку.  

Крім того, економія енергоресурсів у бюджетних установах – це також гроші, що можуть і будуть використані на потреби міста.

Цікаво, що першими в східній Європі про намір перейти до 2050 року повністю на відновлювані джерела енергії оголосили декілька українських міст.

Звичайно, до 2050 року далеко, і такі заяви можна сприйняти як політичну рекламу. однак в цих містах розробляють плани заходів для такого переходу і вже зараз діють програми з підтримки ВДЕ (наприклад для домашніх сонячних електростанцій).

Графіка ЗМІСТ

Тому прехід є можливим, хоча і потребуватиме цілеспрямованих зусиль та інвестицій. 

 

Оцінка можливостей ВДЕ для Полтавщини 

Наразі й на Полтавщині відбувається впровадження ВДЕ. Малі ГЕС на місцевих річках, які існували ще за часів Радянського Союзу, нині відновлюються приватними інвесторами для генерування енергії та продажу її за «Зеленим тарифом».

На території двох найбільших сміттєзвалищ (Макухівське і Кременчуцьке) встановлене обладнання для збору звалищного газу і переробку його в електроенергію.

Ці проекти потребують значних фінансових вкладень, але є й більш «демократичні» варіанти. Вони не потребують дорогих проектів, і вже існує досвід їх впровадження і у нас. Мова йде про малу домашню відновлювану енергетику. І спеціальний «Зелений тариф» для неї.

Ідея в тому, що ви встановлюєте в себе обладнання для генерації електроенергії (сонячні панелі або вітряки), користуєтеся нею, а надлишки продаєте в мережу. Коли багато енергії – ви віддаєте енергію в мережу, а коли мало - споживаєте. Позитивна різниця - продані за спеціальною ціною кіловати («Зеленим тарифом»).

Наразі у нас популярніші саме сонячні панелі, адже вони і коштують дешевше, і в експлуатації простіше - в них немає рухомих частин і нема чому ламатися.

Для приватних осіб (потужність приватної сонячної електростанції не повинна перевищувати 30 кВт) зелений тариф складає – 561,65 копійки за кВт.  Тобто стільки вам заплатить «Обленерго» за кожний вироблений вами кіловат. 

За законом тариф буде діяти до 2030. Ціна фіксована в євро, і тому захищена від «хитань» економіки. Кожні два роки ставка тарифу для нових підключених станцій падає. Тому краще поквапитися!

Цей варіант є підйомний для ширшої аудиторії, адже вартість 1 КВт встановленої потужності близько 800$. Термін окупності – близько 5 років. Строк служби – до 20 років.

Вітряки набрали популярність більше для великих потужностей - і в Полтавській області, згідно даних IRENA (International Renewable Energy Agency), одним із найкращих місць розташування для них є узбережжя Дніпра.

Великою перевагою в Полтавській області є велика кількість залишків відходів сільського господарства. Наразі в місті є виробники теплогенеруючого обладнання, які використовують відходи (лушпиння, солома тощо) для опалення. Звичайні твердопаливні котли для такого не підходять.

Однак, у захопленні твердопаливними котлами важливо пам’ятати, звідкіля береться паливо. Оскільки Полтавська область відноситься до лісостепових, а враховуючи майбутні зміни клімату (дивись початок статті) лісів може на всіх не вистачить. І дуже насторожує знищення лісосмуг, які якраз і захищають нас від засух і неврожаїв. Тому варто подумати про вирощування палива: енергетичної верби, міскантуса, павловнії, кукурудзи. 

У Німеччині вже зараз є класс «енергетичних» фермерів. Замість того, щоб вирощувати їжу, вони вирощують паливо і самостійно переробляють його в біогазових реакторах на енергію, яку потім продають.

Звичайно, біогазові реактори потребують великих вкладень, а значить, фінансової стабільності. Наразі такі потужності мають великі тваринницькі ферми - для переробки відходів. Сподіваємося, що пізніше їх можна побачити і у фермерських господарствах меншого розміру.

 

Що можна і потрібно зробити

Дуже радісно, що Держава підтримує перехід до ВДЕ. Але як зазвичай буває, можна зробити більше. Скоро, сподіваємося, з’явиться спрощена процедура для підключення малих станцій для юридичних осіб. Тоді ми побачимо велику кількість електростанцій на дахах магазинів, ресторанів та інших комерційних будівель.

Варто зазначити, що і на місцевому рівні можна сприяти розвитку ВДЕ – наприклад, через бюджетні програми співфінансування і пільгові кредити, як в інших областях країни. 

Тому прошу депутатів місцевого і обласного рівня виступити з такою ініціативою - прийняття програми підтримки побутових електростанцій для населення.

Звичайно на шляху до сталого майбутнього доведеться вирішити багато питань: фінансових, технічних і організаційних. Але це лише значить що потрібно рухатися в цьому напрямі.

Дорогу здолає той, хто йде.

Матеріал створений у рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.

За фінансової підтримки Швеції та Internews

Графіка і обкладинка Юлії Деркач

 

Опублікована: 30 серпня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація