Максим Макуха: Амбітні кліматичні цілі, або куди далі рухатись Полтаві


Українські міста та села сьогодні зіштовхуютьсяз багатьма викликами і проблемами: управління відходами, аномальні явища пов’язані зі зміною клімату, міська мобільність, зниження врожайності, спад виробництва, фінансування медицини і освіти, енергетика і тарифи та багато іншого. Все це вирішується завдяки фінансуванню та  розумному управлінню. Але згадуємо відомий вислів: «розумний знайде вихід із складної ситуації, а мудрий в ній не опиниться».

Прогресивним політикам та лідерам громад не варто затягувати. Заходи з адаптації та пом’якшення міського простору до зміни клімату – необхідність, аби уникнути катастрофічних та неймовірно збиткових наслідків від зміни клімату. Маю на увазі посухи, урагани, повені, пожежі, економічні і соціальні криз пов’язаних з цим. 

Україна та ще 196 країн ратифікували Паризьку угоду, де задекларували спільну мету – не допустити підвищення глобальної температури на більше ніж +2 °C та докласти зусиль, щоб не перевищити зростання глобальної температури на понад +1,5 °C. Та більшість українських міст ігнорують кліматичну кризу, не беручи її до уваги при формуванні політики громади.

Щоб приєднатися до міжнародної кліматичної угоди, країни мали задекларувати свої плани зі скорочення викидів парникових газів та сформувати їх у Національно-визначених внесках (НВВ). Скорочення викидів парникових газів у різних секторах людського господарювання – основна задача для зменшення парникового ефекту. Своєю черговю, це поглиблює прояви кліматичних змін.

Україна подала до Секретаріату Угоди  вкрай неамбітний внесок, який передбачав зростання викидів парникових газів до 2030 року на 40% порівняно з доіндустріальним періодом (1990 рік).  Міжнародні експерти оцінили його як «критично незадовільний».

Україна вже скоротила свої викиди майже на 64%. Однак, це відбулося не внаслідок якісної кліматичної політики, а через економічний занепад та закриття підприємств в містах. Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (IPCC) у своєму звіті зазначає, що  якщо НВВ країн не стануть амбітнішими, цілком вірогідно, що поточний стан справ призведе до зростання середньої температури планети на 3–4 °С у другій половині ХХІ сторіччя. Явища-передвісники цього ми відчуваємо вже сьогодні, але не зможемо їх уникнути вже після 2030-го. Згідно зі звітом, їх необхідно скоротити вдвічі до 2030 року порівно із сьогоднішнім рівнем для уникнення катастрофічних соціальних та економічних наслідків.

Але поговоримо про Полтаву. Наступний виклик для нашого міста – конкуренція з іншими містами за людей. В Україні це маловідомий факт, але між містами в західних країнах точиться конкуренція за мешканця: того, який залучає гроші в місто, добре заробляє і витрачає, сплачує податки, рухаючи економіку міста. Такі жителі і жительки створюють «багатство» міста. Це і попит на нерухомість, сферу послуг і роздрібну торгівлю.

Сьогодні це можуть бути молоді фахівці в ІТ, або підприємці, які відрізняються надзвичайною мобільністю і вибагливістю до якості життя. Саме від муніципального керівництва залежить, що воно може запропонувати новаторам і прогресивним потенційним мешканцям: легкі умови ведення бізнесу, якісні послуги чи зручну й розвинену інфраструктуру.

Про те, як поєднати виклики й можливості, перетворити проблеми на рішення розповімо далі. 

Дорожня Карта кліматичних цілей до 2030 року для України - дороговказ для тих, хто готовий піклуватися про місто і країну

Громадські організації України об’єдналися для того щоб створити «Дорожню Карту Кліматичних цілей». Вона містить мету для зменшення впливу різних сфер господарювання країни та кожної громади на процес зміни клімату, хоча дотримуючись поданих рекомендацій,  ми можемо покращити якість життя містян та розвивати міський простір. 

Дорожня карта містить в собі 5 секторів, кожен з яких має від 2 до 5 конкретних цілей. Поговоримо про ті, які найбільше актуальні для Полтави.

Сектор виробництва та використання енергії:

Згідно зі звітом (IPCC), виробництво електричної та теплової енергії спричиняє  до 25%  викидів вуглекислого газу, що мають у наслідку парниковий ефект та посилюють зміну клімату. Тому одним з найважливіших викликів для сучасних країн та прогресивних міст  є перехід на “чисті” безвуглецеві технології виробництва енергії.

1infografika_Montazhnaya-oblast-1

Дорожня карта кліматичних цілей пропонує у цьому секторі таку мету: 

image16

Звичайно відновлювані джерела енергії (ВДЕ) мають свої ризики: наразі не існує економічно доцільних технологій акумулювання (зберігання і накопичення) відновлюваної енергії, хоча є різні ідеї та пропозиції як з цим впоратися, пов’язані з використанням “розумних мереж”, керування попитом і т.д. 

Як можна досягти цієї мети у Полтаві? Наприклад, підтримувати малу розподілену генерацію відновлюваної енергії, стимулювати встановлення домашніх СЕС.  Так на Вінниччині та Житомирщині обласна рада прийняла поправку до обласної програми стимулювання населення, ОСББ та ЖБК, чим забезпечила часткове відшкодування з обласного бюджету ставок за кредитами мешканців, які вирішили встановити собі домашню сонячну електростанцію.

Для енергосистеми безпечніше мати різні джерела для генерації електроенергії, однак встановлення вітрової станції (ВЕС) вимагає більших стартових інвестицій і фахового обслуговування.

Цікаво, в Плані дій Сталого Енергетичного Розвитку (ПДСЕР) Полтави до 2020 року не передбачено заходів для підтримки розвитку відновлюваних джерел енергії у місті. План був розроблений та мав бути повністю реалізований як обов'язкова умова Угоди Мерів. 

Єдиний пункт Плану, що реалізований Полтавською міською радою - встановлення на території Макухівського сміттєзвалища електрогенеруючої установки на звалищному газі. Станція «висмоктує» метан із гір сміття та трансформує його у електроенергію.  

В сфері теплогенерації можливе використання біомаси: залишків рослин на полях після посівної. Наприклад, в Миргороді працює міська котельня на соломі, що забезпечує теплом навчальні заклади.

Протягом 2020  року спеціалісти Полтавської міської ради мають розробити та подати до Угоди мерів новий ПДСЕР(К), у якому запланувати реальні цілі не лише у сфері енергетики, а й у сфері адаптації Полтави до змін клімату. В новому ПДСРК Полтави необхідно переглянути цілі пов’язані зі стимулюванням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)у місті. Частка ВДЕ має становити не менше 30 % у загальному енергобалансі міста до 2030 року. Тільки тоді цілі Полтави щодо енергетичної незалежності і кліматичної нейтральності будуть вважатися амбітними та суттєвими на всеукраїнському рівні.

Сектор будівель: енергоефективність та теплопостачання

У другому секторі Дорожньої карти, привертаємо увагу влади до проблем житлового сектору: ефективне споживання енергії та тепла у будівлях як комунальної,державної,  так і приватної власності. 

Дорожня карта пропонує для Уряду та місцевої влади встановити такі три мети: 

image17

2

3

В енергетичному плані (ПДСЕР) для Полтави йде мова про заходи з покращення енергоефективності. Мало хто знає, але більша частина енергії (близько 90%) в наших оселях це теплова енергія. Ось так виглядає споживання енергії будівлями в Полтаві:

Споживання енергії за секторами (тис. МВт*год)

4

Більше половини споживання енергії міста припадає на житлові будинки. Тому автори Дорожньої карти звертають увагу саме на житловий сектор і його вплив на споживання та довкілля. більша частина забудови Полтави відбулася в умовах відносно дешевих цін на енергоносії. Відповідно займатися енергоефективними заходами на той час було економічно недоцільно. Після 2014 року згідно з ухваленими міжнародними зобов'язаннями (вимоги МВФ для отримання кредитів, угода про асоціацію з ЄС), ціни на газ і електроенергію підвищилися, і сьогодні з'явився сенс в заходах з енергозаощадження.  

Будинки радянської забудови, як правило, мають енергоспоживання вище 150 кВт-год/м2. Це аж ніяк не відповідає прийнятим в Україні європейським стандартам енергоефективності:

7

Старі радянські будівлі мають надзвичайно низький рівень енергоефективності і споживають недоцільно багато енергії, за яку доводиться платити з гаманців полтавців.

Цю проблему можна вирішити через впровадження різноманітних заходів: утеплення фасадів, заміни інженерних систем і т.д. Основною проблемою є вартість цих заходів, тому тут конче необхідна підтримка органів місцевого самоврядування. Згідно Дорожньої Карти фінансування цих заходів має бути підвищене у 20 разів з 2-х до 40 млрд гривень.

Згідно з даними, вказаними у плані ( ПДСЕР) Полтави до 2020 року,  загальна вартість заходів передбачених в  Полтаві складає 3 мільярди 620 мільйоні гривень (розрахунки  2017 року). Ця сума вища ніж річний міський  бюджет Полтави (3,3 млрд).  Тож, аби модернізувати, утеплити полтавські тепломережі згідно ПДСЕР,  треба залучати зовнішнє фінансування, в першу чергу кредити та гранти. Проте, уже зараз зрозуміло, що більша частина енергоощадних заходів, запланованих до 2020 року, не відбулася. 

Інша проблема -  перешкоди з боку місцевої виконавчої влади: управління ЖКГ Полтавської міської ради не хоче “випускати” владу й фінансовий потік на “ремонти” будівель, створюючи перешкоди для формування нових ОСББ. Адже ОСББ - це можливість для громадян самостійно займатися розв'язання проблем з модернізації свого житла. Але що робити тим, у кого немає ОСББ і коштів на термомодернізацію? Просити допомоги у місцевої влади. Але залучення зовнішніх коштів на енергоефективність у місті теж рухається повільно: процеси відбуваються в Полтавській міській раді (ПМР) непрозоро, й доступні тільки “для своїх”.

Політична воля місцевих органів влади: депутатів, голови міської ради, начальників відділів, є ключовим етапом, аби полтавські школи, лікарні, заклади освіти та спорту почали оновлюватися та не витрачати зайві кошти за холодні кімнати. 

Однак у випадку виконання цілей з енергоефективності, місто не тільки стане менше витрачати, а отже і платити, а зможе також зовнішньо покращитись, адже під час заходів з утеплення відбувається ремонт фасадів, а отже старі будинки грають новими барвами.

8

Фото:  Приклад утеплення панельного будинку радянських часів (Автор Віктор Скрипник)

Сектор міського транспорту

Згідно даних IPCC, транспорт у місті викидає в атмосферу близько 14% викидів від усього об’єму вуглекислого газу. Хоча при складанні ПДСЕР для Полтави, його автори мали проаналізувати обсяг викидів від транспорту в місті, але для Полтави таких даних немає.

Дорожня карта кліматичних цілей пропонує для Уряду і місцевої влади таку мету:

9

10

КП “Інститут Розвитку Міста” створили якісний документ - План сталої міської мобільності (ПСММ) для Полтави. Згідно нього, більша частина переміщень в місті відбувається громадським транспортом: більше 55 % полтавців дістаються на роботу на маршрутці чи тролейбусі. 

12

Цей відсоток більший, ніж  в багатьох європейських містах. Це вже відповідає цілям, які пропонує Дорожня Карта для міст. Припускаємо, полтавці і полтавки віддають перевагу маршруткам не через їх комфорт, а через необхідність. Тому Полтавській міській раді треба ще докласти зусиль щоб побороти тенденцію збільшення приватних автомобілів, які забруднюють повітря, створюють шум, затори, ДТП. План сталої мобільності Полтави пропонує адекватні і доцільні цілі для покращення транспортної системи Полтави: 

  • підвищення привабливості громадського транспорту;
  • розвиток і впорядкування паркувального простору міста;
  • збір та аналіз даних про місто та створення інтелектуальної транспортної системи;
  • розвиток пішохідного простору і безбар’єрності;
  • розвиток велосипедного руху;
  • підвищення рівня безпеки руху.

Щодо розвитку електротранспорту є наступне бачення для Полтави: 

13

Але навіть якщо Полтава буде дотримуватися сценарію “з пріоритетом на електротранспорт” нам ще далеко до Цілі зазначеної в дорожній карті для України -  75% перевезень мають здійснюватися електротранспортом. 

Перший крок впровадження сценарію “з пріоритетом на електротранспорт” -   система “єдиний квиток”, коли замість того щоб оплачувати кожну поїздку окремо, як це є зараз, пасажир купляє квиток на певний проміжок часу (наприклад 2 години), або ж взагалі має проїзний рахунок як це було раніше. Однак спроби введення такої системи натикаються на агресивний спротив з боку приватних перевізників. Адже вони можуть втратити потік “сіро-чорної” готівки, і будуть змушеніі прозоро показувати свої надходження від пасажиропотоку. Іншою проблемою є вартість таких інвестицій - для закупки нової техніки і модернізації транспортних  мереж доведеться залучати зовнішнє фінансування.

Одним з найважливіших напрямків у сфері громадського транспорту є розвиток велосипедної мобільності. Це найдемократичніший, найдешевший і найекологічніший спосіб пересування містом після ходьби. У Полтаві може зрости кількість велосипедистів майже в 8 разів у 2030 році. Основною перешкодою для збільшення велосипедистів є відсутність велоінфраструктури: доріжок, місць паркування у громадських місцях, технічних станцій. На жаль, у Полтаві  користуватися велосипедом небезпечно для власного життя. 

Створення велоінфраструктури не вимагає (відносно) великих коштів, проте вимагає політичної волі. На жаль, у велосипедистів немає лобі інтересів в Полтавській міській раді, для фінансування таких заходів державним коштом. Тому велоінфраструктура - поки далеко не пріоритет для Полтави.  Хоча у нас в місті створена робоча група з розвитку велоінфраструктури.

Так може виглядати “Полтава моєї мрії в 2030 році” згідно затвердженого Плану сталої мобільності для Полтави:

15

Сектор управління відходами

Згідно з  дослідженнями,  що проводила команда  ГО “Еколтава”, для полтавців і полтавок проблема з відходами є найпріоритетнішою серед інших екологічних викликів. 

Після судового процесу ГО “Еколтава” проти Полтавської міської ради, справи належного управління відходами почали “рухатись з мертвої точки”: з’явилися баки для роздільного збору вторсировини, почав курсувати екобус для збору небезпечних відходів.

У секторі управління відходами Дорожня Карта пропонує народним обранцям орієнтуватися на такі цілі: 

16

17

18

ГО “Еколтава” розробила програми поводження з твердими побутовими відходами й небезпечними відходами, де запропонувала конкретні заходи з покращення менеджменту відходів, однак ці документи досі не прийняті на сесії Полтавської міської ради..

Ціль 1 сектору,  говорить про підвищення кількості перероблених відходів з загального їх потоку.

Склад відходів в Полтаві виглядає приблизно так:

19

Згідно графіку, основна кількість відходів є органічного походження. Варто врахувати, що органічні відходи -  головне джерело утворення метану на сміттєзвалищах. Цей парниковий токсичний газ інтенсивно забруднює повітря і є причиною парникового ефекту. 

Одним з основних завдань для досягнення цілей по сектору відходів -  впровадження роздільного збору органічних відходів і їх перероблення, компостування.  Відбираючи окремо вторсировину і органіку, місто зменшує обсяги захоронення відходів на полігонах, які вже й так переповнені і потребують закриття. Сортування відходів нескладне завдання, як показує досвід європейських країн, але для втілення потрібна політична воля міської влади та її прозорість. 

Сектор лісового господарства та землекористування

Останнім розділом цілей ДК є розділи пов’язані з землекористуванням, це стосується більше обласних і сільских рад, ОТГ. В невеликому масштабі можна сказати про необхідність захисту міських зелених зон які в останній час активно “очищують” від “аварійних дерев”.

Висновки

У Полтаві є розроблені плани і програми, що можна  використовувати задля досягнення цілей Дорожньої Карти. Їх робили фахівці, на розробку деяких з цих документів виділили кошти з міського бюджету.  В місті дійсно є фахівці, а отже експертність для розробки даних документів.

Однак, аналізуючи виконання розроблених планів, зрозуміло, що плани для міської влади - лише теорія. На практиці маємо іншу реальність.  Ці стратегії, плани, документи не пріоритетні для місцевої влади, очевидно, пропоновані заходи  конфліктують  з особистими короткочасними бізнес-інтересами можновладців. Ця ситуація, на жаль, є типовою для більшості українських міст. 

 Гадаю, що розв'язати цю проблему можливо тільки за активного інтересу і активності громади щодо рішень які приймаються в ПМР і їх виконанням. Тоді ми зможемо вирішити багато внутрішніх наболілих проблем, отримати оновлену, квітучу Полтаву, як її описували письменники.

Стаття була підготовлена за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація