Блоги

Від Олег Журавльов, 3 місяці назад
Не так давно «Ворскла» повернулася з сонячного Лісабону. Скажу чесно, що місто біля океану – це щось особливе. Він дуже впливає не тільки на повітря і дух міста в цілому, а й погоду.Тут миттєво може початися злива, яку через 5 хвилин змінить сонце, але місцевих це не дуже хвилює. Ми спостерігали, як люди просто ховалися під навісами і чекали, поки знову відновиться тепла погода.До речі, коли ми прилетіли, температура повітря була близько +15⁰С вдень, що після зимової Полтави і Києва відчувалася дуже комфортно.Ще кілька цікавих спостережень про Лісабон:вартість одного проїзду в метро – всього 1,5 євро (на фоні 5 фунтів* у Лондоні це – дуже і дуже по-людськи); морепродукти в супермаркетах коштують дорожче, ніж м’ясо; люди привітні й усміхнені, багато хто спілкується англійською. Ритм міста не можна назвати шаленим, скоріше – помірний; у Португалії діє велика українська діаспора, і як розповів один з наших екскурсоводів, дуже ...

Від Олег Журавльов, 5 місяців назад
Повернувся з Баку. Крім перемоги «Ворскли», місто потішило рівними дорогами, рівною пішохідною бруківкою. Серед здивувань Баку – значно більш європейська інфраструктура, ніж у нас, хоча по суті вона азійська Азія. Молодь не розуміє російської в принципі, з ними легше спілкуватися англійською. За два дні зрозумів, що Баку намагається стати Дубайєм. Хоча, хто не був в столиці ОАЕ, буде вражений всілякими крутими штуками, підсвіткою будівель. А хто був в Еміратах, той просто здивується схожості міст. Ціни в середньому українські....

Від Олег Журавльов, 6 місяців назад
Лондон дивує провінційного туриста багатьма речами, до яких місцеві давно звикли. Наприклад, зручною для пішоходів дорожньою розміткою та низькими бордюрами, заїздами, які комфортні для людей з інвалідністю. Світлофорами, які вмикаються кнопкою. А ще – захмарними цінами (проїхатися у метро коштує 185 грн, а з'їсти морозиво – майже 100 грн). Дивує монументальна архітектура та продумане містопланування. Сучасні будинки гармонійно співживаються із старою забудовою. Хмарочоси не заважають дорожньому руху, бо крізь них облаштований проїзд. Там, де є місце для дерева, – росте дерево, тож місто, хоч і велике, дуже зелене. Підземних переходів немає, є лише метро. По Темзі плавають чудернацькі поліцейські катери, а у небі багато літаків та вертольотів, які літають дуже низько. Безхатьки ночують просто в парку, у палатці, не знаю, ганяє їх хтось чи ні. У черзі на оглядове колесо London Eye – сотні людей, усюди натовпи туристів, і я з моєю камерою – серед них....

Від Олег Журавльов, 6 місяців назад
Коли потрапляєш у Лондон, складається враження, наче опиняєшся у тій самій «темі», яку вчив у школі на уроках англійської. Біг Бен (який ми не одразу знайшли, навернувши навколо нього коло), Вестмінстер, двоповерхові автобуси, дощі, які неймовірно дратують, широка судноплавна Темза. А ще – багато людей, які і створюють атмосферу міста. Тут горді «корінні» жителі із вимовою, яку важко зрозуміти. А також і безліч інших рас і національностей, кожен говорить своєю мовою і виглядає особливо. Але всі вони, як не дивно, органічно вписуються у знайому зі школи картинку Лондона....