Блоги

Від Ігор Кіянчук, 1 місяць назад
Нещодавно Україну сколихнула жахлива звістка: 5 грудня в лікарні після звірячого побиття, яке сталося 29-го листопада близько 21-ї години, помер волонтер, активіст організації «Бахмут український» Артем Мірошніченко. Соціальними мережами відразу почали поширюватись дві тези: перша про те, що його вбили за мову і друга про те, що то був банальний напад п’яних неповнолітніх розбишак і «під роздачу» міг би потрапити будь-хто і мова тут ні до чого. Дехто навіть писав, що вдарили ззаду і втекли, то до чого тут мова? Звісно, життя бентежне і зустріти агресивних правопорушників дійсно можна навіть у респектабельних районах благонадійних країн. Проте, переконаний, це не наш випадок. По-перше, у мене немає підстав не довіряти журналістці Єлизаветі Гончаровій, яка 3-го грудня, коли Артем ще був живий, написала слова свідка події: «... На його шляху зустрілися два хлопці. Вони були добряче напідпитку, тому їм хотілось відчувати себе сильними. “Чего ты ...