Блоги

Від Віталій Улибін, 4 місяці назад
  Наші люди нестримні в своїх емоціях і почуттях. Немає значення, про що саме йдеться. Це може бути кохання, любов, гостинність чи ненависть. Якщо ми любимо, то всім серцем, коли ненавидимо – то всеохопно. Яскравим прикладом стала ситуація, що розгорнулася навколо бренду ETNODIM. Український виробник вишиванок, який популяризує національний одяг у всіх його проявах по всьому світу, в один момент став об’єктом такої кількості хейту, після якого деякі компанії отямлюються дуже довго. Мова про цей допис, якщо хтось пропустив найбільший срач останніх днів. Утім, цей кейс потрібно аналізувати одразу з кількох ракурсів.   Провал чи тріумф? По-перше, чи була ця рекламна кампанія бренду невдалою? З моєї суб’єктивної точки зору назвати її такою навряд чи можна. Наразі кількість підписників сторінки ETNODIM – майже 60 000, тож сказати, що компанія втратила в своїй цільовій аудиторії, наразі не доводиться. Важливо розуміти, що всі, хто на...

Від Віталій Улибін, 7 місяців назад
Уряд за тиждень продемонстрував хрестоматійний кейс комунікаційного провалу, окремі політтсили – кейс із маніпуляцієй натовпом, а люди – критичне мислення середньовічного рівня. Брак інформації завжди породжує плітки, домисли і як результат формує альтернативну реальність і світосприйняття. Американці, наприклад, почали просвітницько-комунікаційну кампанію за 3 тижні до початку евакуації співвітчизників з Китаю. Про це на Громадському розказував Богдан Глоба, який за цим спостерігає.Треба зрозуміти, що в ситуації в Санжарах винні дві сторони. Можливо, й не дві, але ці найбільше: влада та журналісти.Влада – відсутність комунікації. Будь-якої. Замість того, щоб щодня подавати зведення, роз'яснювати безпекові принципи, розповідати, як убезпечитись, як у країні готуються до боротьби з вірусом, які ми маємо спецзасоби захисту, можливості для обсервації та, за потреби, карантину, – віддали цю інформацію на поталу журналістам. Українська журналістика &n...

Від Віталій Улибін, 11 місяців назад
  «Кто хохотом заткнет голодный рот, у власти не попросит бутерброд…» писав свого часу відомий драматург Леонід Філатов і був правий. Адже мистецтво – словесне, драматургійне, співоче – завжди йшло пліч-о-пліч із сатирою на тих чи тих політичних діячів чи події. Варто згадати байки Глібова чи «Вишневі усмішки». У Полтаві серед чиновників навіть побутувала приказка що Гоголя, мовляв, краще читати, ніж бачити. Коли в місто приходила чутка про приїзд Миколи Васильовича, місцева еліта швидко вибиралася на літні дачі, щоб не стати черговим яскравим персонажем нового тому «Мертвих душ».   «Мельчает век — мельчает идиот» Єдине, в чому помилився Леонід Філатов, — ця фраза добре характеризує незалежне мистецтво, а не тих митців, які прямо чи й опосередковано залежать від влади і її «бутерброда» (читай ефірний час/зарплата). І тут належить відчути дуже тонку грань між витонченою сатирою і гр...

Від Віталій Улибін, 1 рік назад
Зрада-зрадонька для людей – то святе. Головне – вчасно підкинути привід. У полтавців таким приводом стала центральна ялинка. Можливо, це – флешбеки кількарічної давнини, і ялинка апріорі видається людям чимось аморальним, але... навряд. Роками полтавці з року в рік, не тамуючи гніву, нападають на ялинку. «Мала, коса, крива, дешева, в Кременчуці краща, щороку те саме», і т.д. Цьогоріч містянам подарували нову ялинку з яскравою ілюмінацією. За проектом має бути дуже гарно, а що вийшло – подивимося після відкриття й засвічення 19 грудня. Турбує інше. Чому люди не вміють радіти маленьким приємностям? Дорослі забули, яким щастям для них у дитинстві була центральна ялинка в Новий Рік уночі. Ніч вседозволеності й буйства радості, вогники, іграшки, дощик, хлопавки... Минулоріч тільки лінивий не обговорював Чебурашку на Театральній площі. Цьогоріч предметом хайпу стала безпосередньо ялинка та її вартість. Один із аргументів – «На ці кошт...

Від Віталій Улибін, 1 рік назад
Фіфті доларс на штори – жартували колись КВНщики в сатиричному номері про вчителів. Прикро, але подібних «гумористичних» сценок про побори у школах немало. Це справді соціальна проблема, яка потребує суспільного втручання та вирішення. І доки вся Україна ділиться на табори щодо скандалу в харківській школі через цькування дитини, чиї батьки грошей не здають принципово, Полтавська міська рада зробила кардинальний крок заборонила збір коштів «на потреби школи». А я зустрівся експертами, аби продовжити розбиратися у видах булінгу в закладах освітах та як із булінгом боротися.    Моральне і фізичне насильство – чи є різниця? Скандал, який днями розгорівся навколо однієї з харківських шкіл, змусив сотні тисяч українців долучитися до обговорення соціальної проблеми, яка назрівала вже давно і рано чи пізно кульмінація б сталася. Якщо коротко: В одній зі шкіл Харкова батьківський комітет з нагоди початку осінніх канікул влаштував дітям екскурсі...

Від Віталій Улибін, 2 роки назад
Десятки, чи навіть сотні жорстоких відео, де натовп здичавілих школярів/школярок б’ють один одного, постійно з’являються в мережі. Резонансні справи та новини на всіх національних телеканалах нарешті змусили на всіх рівнях визнати – в Україні існує булінг. І він не просто існує, а набув катастрофічних масштабів. Булінг – нове і модне слово, проте має й український, зрозумілий усім відповідник: цькування. Але булінг – поняття дещо вужче і має обмежену сферу застосування, адже цей термін застосовується до цькування в школі, рідше – в інших закладах освіти. Загалом, шкільне цькування – це всі види прояву агресії щодо когось із учнів: погрози, побиття, залякування, знущання тощо. Прикро визнавати, але до недавнього часу ні батьки, ні педагоги не звертали особливої уваги на цю проблему. Вона прийшла до нас іще з радянської школи, і вважалася чимось буденним, відповідним нормам вікової психології. Утім, світ змінюється, діти частіше страждають від ...