Блоги

Від Артем Дугін, 3 місяці назад
У 2019 році, попри шалений спротив і саботаж сільського голови села Супрунівки В. Богатиря, створено Супрунівську об’єднану територіальну громаду. Ініціаторами виступили група депутатів Супрунівської сільради. ОТГ поєднала сільські ради Супрунівки та Гожулів. Відповідно до законодавства голосуванню депутатів передували громадські слухання, де ¾ учасників з обох сільських рад висловилися за утворення спільної ОТГ. Населення – майже 10 тисяч. Супрунівська ОТГ отримує висновок про спроможність від ОДА та потрапляє у всі державні реєстри об’єднаних громад. Попереду – тільки перші вибори голови та депутатів ОТГ. Але в законі – очевидна прогалина: відповідно до закону сільський голова громади-ініціатора ОТГ (Супрунівки) мав подати до ОДА лист про звернення до ЦВК щодо призначення перших виборів в ОТГ. Реальними ініціаторами ОТГ в Супрунівці були група депутатів. А сільський голова В. Богатир та контрольована ним частина депутатів, задіяних в ко...

Від Артем Дугін, 4 місяці назад
Послаблення карантинних обмежень з 11 травня – це закономірний відкат маятника «надзвичайної держави» (термін британського соціолога Боба Джессоба). Він має на меті пригасити виникнення нових масових протестів підприємців та подальших демаршів мерів, які вже готуються до місцевих виборів. Україна – країна дуже неспокійних людей з широким спектром світосприйняття, які поціновують усілякого роду бунти та охоче беруть участь у різних політичних флешмобах – від перекриття доріг до пікетування Верховної Ради. А карантин – ідеальний контекст примусу до спокою, який припав до смаку багатьом правлячим політичним елітам у всьому світі. І Україна не стала виключенням.На мою думку, 11 травня – це точка біфуркації чергового циклу, в якій маятник на мить зупинився та пішов у зворотньому щодо «Нових Санжар» русі.Маю на увазі, що тоді, в лютому, ми спостерігали різкий випад у логіці «надзвичайної держави», яка майже в ідеальн...

Від Артем Дугін, 7 місяців назад
29 січня на своїй сторінці у фейсбуці голова обласної державної адміністрації Олег Синєгубов зазначив: «У нас є певні пропозиції щодо можливого реформування і подальшої роботи у напрямку профосвіти. Маємо деякі ліцеї, які надають робітничі професії, але найближчі перспективи у них не дуже яскраві. Є Решетилівський художній ліцей, будемо думати, що з ним робити, бо за ліцензійними умовами там повинно навчатись 200 учнів, а фактично там 75 дітей. Проблема некомплектності закладів є комплексною».Наразі Решетилівський художній ліцей випускає вишивальниць, килимарниць, кравців, ткачів, живописців та закрійників.За всієї поваги до викладацького складу Решетилівського художнього ліцею мені не зовсім зрозуміло, що роблять в переліку цих спеціальностей «живописці», адже навіть у профільних художніх закладах відбір на цю спеціальність доволі суворий. Фахові вимоги до абітурієнтів спеціальності «живопис» набагато вищі за вимоги для інших художніх спеціа...

Від Артем Дугін, 10 місяців назад
Пообіцяли дочці (9 років) вікенд у Києві. Дружина розробила маршрут. Виїхали зранку в п’ятницю.   Ми почали з океанаріуму. Підвальне приміщення близька 300 квадратних метрів. Інтер’єр - дешева стилізація під якусь вимерлу цивілізацію (мабуть-таки, під ацтеків). У темряві підсвічені великі акваріуми все одно перебирали на себе всю увагу, тому норм. Звісно, дитину вразило розмаїття океанічної флори і фауни: фуги, мурани, корали, невеликі акули й великі черепахи, зграї маленьких рибок, що рухались у якомусь феєричному таночку. Цікаво, сподобалось. На все про все витратили годину. Наступним пунктом був «Експериментаніум» – музей популярної науки та техніки. Мабуть, уроки фізики, та біології, проведені тут, назавжди залишаться в пам’яті дітей. Площа музею – близько 1000 квадратних метрів. Об’ємні головоломки поряд зі входом надовго перетворюють батьків на дітей))). Багато уваги приділено експонатам, що знайомлять дітей з законами оптики...

Від Артем Дугін, 10 місяців назад
У коментарях до мого допису, де я висловив сумнів у тому, що стратегічним вектором розвитку Полтави має бути туризм, Альона Гончаренко (авторка розділу «Культура та туризм» у концепції інтегрованого розвитку міста «Полтава 2030») поставила кілька запитань. Я пообіцяв їй відповісти окремим дописом. Тут – мої відповіді на запитання Альони. Блог, який викликав хвилю коментарів, можна прочитати тут. 1. Альона Гончаренко запитує: «Яка мета вашого посту?» Мета допису – тверезий погляд на шляхи та перспективи розвитку Полтави. Переконаний, що мавпувати стратегії інших міст – то хибний шлях. Тим більше мавпувати стратегії такого міста, як Львів. Порівнювати Львів з Полтавою некоректно в принципі. Яка взагалі мета розробки стратегії міста? До того ж стратегії довготривалої, на більше, ніж 10 років? Метою є, вочевидь, окреслити цілі – вимірювані, осяжні, зрозумілі економічні параметри та індустрії, за рахунок яких ми прагнемо їх дося...

Від Артем Дугін, 11 місяців назад
Моря – немає. Всі великі та малі ріки, струми, озера та стави перетворено на каналізаційні відстійники. Відносно озер та ставків порушено більшість норм Водного кодексу України: береги віддані у приватну власність «під сільське господарство, індивідуальне житлове», тощо. Охороною водних ресурсів міста НІХТО не займається. Історична архітектура знищена. Це не тільки Кадетський. Це Новобазарна–Шевченка-Соборності. Крім того, давайте чесно, Полтава могла б претендувати на звання «столиці українського архітектурного стилю», якби нова забудова розвивала цей стиль. А він закінчився на будівлі Краєзнавчого музею Кричевського. Скульптури майже немає. Порівняйте щільність пам'яток у Полтаві та в тому ж Будапешті, наприклад. Гастротуризм? Хіба борщ з пампушками. Чи ми будемо дивувати італійців, іспанців, швейцарців, грузинів, китайців, та інших ЇХ національною кухнею?! Крім того, на мою думку, якість основних продуктів має бути такою, як у фіннів. А не &la...

Від Артем Дугін, 1 рік назад
У вівторок 25 червня Гожулівська сільська рада на позачерговій сесії одноголосним рішенням погодилася на пропозицію супрунівського сільського голови щодо створення спільної об’єднаної територіальної громади з центром в селі Супрунівка. Події передували жваві громадські слухання у Супрунівці, рішення сесії Супрунівської сільської ради, громадські слухання в населених пунктах Гожулівської сільської ради. Наступним кроком стане створення спільної робочої групи з підготовки проекту рішення про об’єднання. Які ж перспективи у Супрунівської ОТГ? І чи варто в подальшому обмежувати об’єднання лише двома сільськими радами: Супрунівською та Гожулівською? Шлях до створення спільної ОТГ цими двома сільрадами хоча і не завершився, але перші кроки вже впевнено пройдено. Супрунівка і Гожули йшли до усвідомлення необхідності створення власної ОТГ різними шляхами. Супрунівка роками відмовляла «біднішим» Абазівці та Пальчиківці в утворенні спільної ОТГ. У грудні 2018 р...

Від Артем Дугін, 1 рік назад
  Цікаву інформацію отримуємо з від управління статистики Полтавської області http://www.pl.ukrstat.gov.ua/main/stat_info/sg/sg6.htm . За період з 1995 по 2018 року поголів’я корів в Полтавській області скоротилося з 376300  до 121700. Тобто на 67,7%. В той же час виробництво молока в регіоні скоротилося з  950,7 до 792,4 тисяч тон. Тобто тільки на 16,7%.  І тут виникає витання: якщо корів в області стало втричі менше, то звідки  молоко і яка його якість? Що ми взагалі споживаємо під виглядом молока, та молочних продуктів ?   Що таке якісне молоко в Україні та світі Головним показником якості молока є кількість соматичних  клітин (КСК). Чим їх менше, тим здоровіше поголів’я. Чим їх менше – тим кращою є молочна сировина для  виробництва молочних та кисломолочних продуктів. Тим лагіднішою є режим пастеризації сировини, поживніші та смачніші кінцеві продукти.  І, зрозуміло що, тим здоровіше населення регіону та країни в ц...

Від Артем Дугін, 1 рік назад
Щодо системи громадського транспорту м. Полтави. З подивом дізнався, що в Полтаві існує «Асоціація перевізників Полтавщини». Яка претендує на те щоб виступати виразником інтересів всіх приватних перевізників міста та влаштовує страйки з метою збільшення вартості проїзду. Я не є представником влади, я – користувач системи громадського транспорту, і тому спробую сформулювати питання саме як споживач. Мені не зрозуміло, як можна виставляти вимоги збільшити вартість проїзду до 8 гривень, а потім «погоджуватися» до 6 гривень. У них за ніч скоротилася собівартість? На 30-40%? Якщо 8 гривень – то блеф для торгів, то сам рівень економічної дискусії щодо вартості, м’яко кажучи, вражає. Якщо такі методи визначення вартості проїзду допустимі, то чому б владі не тиснути на «Асоціацію» з метою зменшити вартість скажімо до трьох гривень? Позиція «Асоціації»: 4 гривні – не рентабельно. Мене як споживача цікавить, де отримати ви...

Від Артем Дугін, 1 рік назад
  Навеяно творчеством И. Петриченко. Потому что в финансовом суверенитете нашей страны давно пробита брешь:  из года в год мы имеем негативный торговый баланс (импорт преобладает над экспортом), и как следствие – негативный платёжный баланс, если брать во внимание выплаты по кредитам. И потому из года в год к нам приезжают представители МВФ с обещанием помочь выровнять дисбалансы, дать нам немного американских денег и их эрзац заменителей – СПЗ (Специальных прав заимствования – средств с ограниченной ликвидностью). И набором обязательных к выполнению «рекомендаций» по затягиванию поясов самого разного спектра. Весь процесс традиционно сопровождается улюлюканьем украинских конформистски настроенных экономистов и разнообразных сочувствующих им на местах. Мол, всё нормально. Неизбежно. Мы не первые. Многие это прошли. Расслабтесь, и получайте удовольствие. К чему склоняют? К осознанию того что, мол, МВФ – обычный банк. Хочет зарабаты...