Блоги

Від Аліна Михайлова, 5 місяців назад
Моїй українській мові лише 6 років – в 2014 році я перейшла на рідну мову з російської, якою спілкувалась 19 років. Це було свідомим рішенням і першим кроком в боротьбі проти російської тоді ще агресії, пропаганди та «захисту», з якими вони прийшли до російськомовних в Україні. Питання мови в Україні стало тригером для більшості. І що більше років іде війна, то краще я розумію, що силою мову не нав’язати. Ну не працює це тут, де століттями знищували нашу націю, в першу чергу – через мову. Через лінгвоцид, який триває і досі, через репресії української інтелігенції, через «опущення» мови на рівень діалекту. І важко зрозуміти більшості людей, які народилися в СРСР, якого сьогодні нема на карті, що двомовність – це загроза існуванню українськоі мови, культури та нації в цілому. Крайні вибори якісно показали зріз нашого суспільства та його інтереси. І в цих інтересах дуже переважає позиція «какая разніца». І чи спрацює з більш...

Від Аліна Михайлова, 7 місяців назад
Вмирати за мову в ХХІ столітті на шостому році війни. Артем Мірошниченко – волонтер організації «Бахмут Український», український активіст. Він помер від травм, яких зазнав унаслідок побиття за те, що спілкувався українською мовою в рідному місті на сході Україні. Від Майдану українізація великими кроками рухалась Україною. Мова, вишиванки, прапори. Проте чи було це глобальною реформою? Та чи було це реформою взагалі? Мовна політика в Україні сьогодні тримається виключно на таких активістах, як Артем. Вони протягували та «виплакували» закон про мову, вони проводять акції, привозять концерти українських гуртів в прифронтові міста України, встановлюють вишки радіомовлення на сході. З боротьби за мову починається боротьба народів за свої права. Так сталося і в Україні, де колаборанти за підтримки московитів кричали про утиски російськомовних, які завершились відомою фразою «путін введі войска» і російсько-українською війною, яка триває і досі...