Блоги

Від Ірина Івлєва, 1 тиждень назад
Більшість людей в нашій країні схильні до архаїчного або магічного мислення, яке передбачає наявність ритуалів чи «рецептів». Поки це не спрацьовує, рецепту немає. Могло б допомогти критичне мислення – вміння спиратись на наукові факти, робити самостійні висновки – та виявилось, що такого мислення ми переважно не маємо. Відтак наш психологічний імунітет знижений щодо вторинної психологічної епідемії, яка розвинулася на фоні епідемії коронавірусу. Можна говорити не лише про індивідуальний імунітет, а й про колективний – про здатність груп та організацій протистояти епідемії. Наразі бачимо дефіцит системного мислення. Одні люди роблять хаотичні дії та заяви, не розуміючи, що краплина може викликати інформаційну бурю. А інші не перевіряють і не зіставляють факти, починають хаотично мислити, що призводить до паніки. Поширюється емоційне зараження – насамперед у соціальних мережах. Масштаб вірусу – це своєрідний виклик епосі, в яку ми живемо. Люди...

Від Ірина Івлєва, 2 тижні назад
Отже, агресія. Цього разу – у ставленні батьків до дітей-підлітків. Хіба можна бути агресивним до власної дитини? Цілком. Одним із перекладів слова «агресія» є «йти назустріч». І батьки, і підлітки виявляють агресію одне щодо одного. У більшості випадків за цим стоїть спроба піти назустріч. Іти тоді, коли не виходить домовлятися і здається, що залишається тільки крик. Або сила. Підлітки – немов буря. З ними складно, батьки тривожаться: учитися не хочуть, багато сперечаються, пробують палити, пити і ще купу всього. У них перша закоханість, перший секс, мама не потрібна… Підліткам складно і самим з собою. Часто зображення в дзеркалі не подобається, гормони розхитують настрій, батьки «бісять», друзі зраджують.  З дітьми як на гойдалці: то вони дорослі і про все знають, а батьки в сучасному світі не розуміються, то вони раптом стають маленькі і біжать до батьків, жаліються, плачуть. Батьки не встигають до цих змін пристосо...