Вікторія Бульбах: Навчання у Канаді: мій досвід


У серпні 2019 мені запропонували поїхати в Торонто по студентській візі. Тоді я не знала, що на мене чекає найкраще навчання, починаючи з першого навчального дня в коледжі Джорджа Брауна – 6 січня 2020 року. 

До відльоту ще було 4 місяці і, здавалося б, ще маю купу часу підготувати всі документи, зібрати валізи, зустрітися з близькими, але я зовсім того не помітила. На той момент я навчалася в Литві, на магістратурі. Мабуть, я мала б більше часу проводити з друзями, та більшість часу готувалася до здачі IELTS.

IELTS - це міжнародна система тестування англійської мови, що визнається більшістю вишів за кордоном. І саме цей тест відкриває двері для іміграції: чим вищий результат, тим більше шансів вступити в той чи інший університет або отримати стажування чи роботу. Для тих, хто хоче мігрувати через навчання, потрібно здавати Academic версію тесту, що набагато складніша у читанні та письмі за General Training за академічним та інтелектуальним рівнями. Крім того, для успішного вступу треба здати цей екзамен як мінімум на 6.5 з 9.0 балів. 

Я щодня витрачала по 3 години на підготовку до тесту, адже саме від нього залежало чи приїду я в Канаду. На щастя, я його здала і з трепетом передивлялася свої майбутні курси на сайті коледжу.

Як і будь-який інший навчальний заклад, George Brown College має багато спеціальностей і всі вони спрямовані на практику, а не на суху теорію, яку на наступний день вже не пам’ятаєш. Оскільки я вже мала два дипломи – бакалавр з Міжнародної Економіки (ПолтНТУ) та магістр з Міжнародного Бізнес-Менеджменту та Економіки (Вільнюський університет) – я вирішила далі крокувати в сторону бізнесу і за пріоритет обрала програму Project Management. 

При подачі документів варто вказати дві програми, в залежності від вподобань та пріоритетів, тому моя інша програма була Analytics for Business Decision Making. Через шалену кількість студентів з інших країн, більшість програм дуже швидко отримують статус fully booked вже за пів року до початку навчання, через що я потрапила на програму, що була на другому місці по пріоритетності. І так я почала вивчати аналітику та розвивати свої аналітичні здібності. 

Якщо плануєте навчатися за кордоном, раджу якомога раніше подаватися на програми, особливо на ті, які в попиті на ринку праці. Оскільки я навчалася на короткостроковій програмі, то варто згадати, що вони є на 8 місяців і на 12 місяців за періодом навчання. Різниця в тому, що остання має 4 місяці стажування, яке може бути як в середині навчального процесу, так і після його закінчення. 

А тепер про сам процес навчання. Напевно, найважче було стати частиною англомовного середовища. Хоч я і раніше в ньому була, але в Канаді все по-іншому. Почну з того, що тут багато студентів зі Східних країн, чий акцент ну дуже важко зрозуміти одразу. Тому, я думаю мої навички слухання англійської мови перейшли на вищий рівень. Також це люди з таких країн, як Мексика, Бразилія, Єгипет, Ірландія, де інший менталітет і бачення на вирішення тої чи іншої проблеми. Хоч в Канаді найбільша українська діаспора (близько 1,3 млн осіб), в мене в групі була лише одна українка, та і загалом в коледжі не зустрічала інших українців. Тому, будучи в мультинаціональному середовищі, треба вміти виходити з зони комфорту і працювати  з людьми навіть якщо не дуже їх розумієш. Навчання в Канаді – це безліч проєктів, презентацій і робота в команді, де новий проєкт поєднує в собі нові національності і різні погляди на роботу та отримання хороших результатів. Це спілкування, робота в бібліотеці, зустрічі, дзвінки по скайпу та можливість показати всі свої навички та вміння. Спочатку було важко, але потім, коли вже іде проєкт за проєктом, то вже не відчуваєш напруги в спілкуванні, з’являються якісь свої жарти в тій чи іншій команді і починаєш розуміти, що все-таки вдалося стати тiєю маленькою частиною цього середовища.  І допомагають в цьому викладачі. 

Перше заняття почалося зі знайомства, і це було не просто встати, сказати хто ти і звідки, а представлено в ігровій формі, щоб навіть найсором’язливіші з нас відчули себе комфортно і трішки відкрилися.Тому з впевненістю можу сказати, що навчання в Канаді – це про дружні стосунки студентів з викладачами. Можна їм писати, дзвонити, задавати купу запитань і при цьому не почуватися винним, що потурбували їх. А вони своєю чергою з радістю вам відпишуть, дадуть відповіді і пояснять що так, а що не так. Якщо я попрошу написати мені рекомендаційний лист або перевірити моє резюме, то вони з радістю це зроблять, дадуть щирий фідбек і скажуть, щоб я ще зверталася в будь-який час. А пізніше надсилатимуть імейли з конкурсами та стажуваннями для студентів і навіть порадять вас тій чи іншій компанії. І то так приємно, коли з 45 студентів тебе знають на ім'я і кожен раз, коли проходиш по коридору, з усмішкою вітаються і питають як справи. 

А писати тут диплом – одне задоволення, бо його тут не пишуть. Це не 100 сторінок плагіату, перероблених під свою тему, а проєкт, який робиться протягом семестру в команді і в кінці семестру всі разом презентують що і як було зроблено і пропонують розв'язання взятої проблеми. І це дійсно цікаво. Деякі завдання складніші, інші простіші, але це практика, яка може бути потім використана як в резюме, так і в подальшій роботі. 

Якщо щось складно вирішити або взагалі не розумієш про що йдеться в завданні – інші допоможуть. Що мені подобається, так це чесність у навчанні. Хоч і є робота в команді, але є й індивідуальні завдання, до яких всі ставляться з відповідальністю і, можливо, з пересторогою. Якщо робота індивідуальна, то вона дійсно має бути індивідуальною, тобто про списування можете забути. Якщо викладач побачить дві однакові роботи, то в кращому випадку не отримаєте за неї бали, а в гіршому – виключать з програми або коледжу.

Щодо лекцій, то це спілкування викладачів зі студентами, це обговорення матеріалу, якого немає на слайдах презентацій, це спільні розв'язання різноманітних проблем та запитань. 

Я забула тут про зошити-блокноти, ручки-олівці, адже всі ходять з ноутбуками та роблять нотатки на раніше скинутій викладачем презентації, або ж на друкованих заготовках, які викладач приносить на лекцію. Звичайно, треба і книги читати, але більшість викладачів висвітлюють всі важливі питання у своїх презентаціях, тому немає такої великої необхідності витрачати гроші на книги.

До речі, при коледжі є свій книжковий магазин, де можна придбати всі необхідні матеріали для навчання, на що в середньому десь витрачається від 200 до 1000 доларів на рік. Крім того, є бібліотека, яка надає доступ до багатьох енциклопедій, дисертацій, наукових робіт та періодичних видань, які теж можуть бути корисними при виконанні тих чи інших завдань. В бібліотеці є так звані «тихі кімнати», які призначені для роботи в команді. Заходячи туди, можете голосно обговорювати всі завдання, пліткувати і ніхто вас не почує, адже ці кімнати звукоізольовані, щоб не заважати іншим студентам. А ще круто, що коледж надає студентам безкоштовний доступ до всіх комп’ютерних програм на період навчання.

Адже більшість курсів потребують використання сучасного програмного забезпечення, особливо якщо вивчаєш аналітику. Також, якщо у вас немає власного комп’ютера, ви завжди можете скористатись технікою, наданою коледжем. 

Дуже рада була дізнатися про можливість взяти участь в різноманітних конкурсах та проєктах, де можна показати всі свої вміння і, можливо, знайти свою майбутню роботу. І це все завдяки добре налагодженій мережі співпраці коледжу з різними компаніями в Канаді. 

Крім того, якщо добре навчаєшся протягом семестру, можна отримати Dean’s Honor List, щось на кшталт грамоти від декана, яку можна прикріпити до резюме і збільшити свої шанси на отримання бажаної роботи. Якщо ж ти ну дуже любиш когось навчати та хочеш продемонструвати свої здібності, то можеш спробувати репетиторство при коледжі.

Плюс в тому, що все це не безкоштовно, тому є можливість за свої знання заробити певні гроші. Говорячи про допомогу іншим студентам, при коледжі є центр обслуговування студентів. Туди можна звернутися не тільки за питаннями про реєстрацію, розклад і ще безліч повсякденних питань, але і попросити перевірити ваше резюме та стати учасником тренінгів та майстер-класів для підготовки до майбутніх співбесід. А студенти, які обтяжені тиском екзаменів та нестачею часу, можуть звернутися в центр за психологічною підтримкою. І це показує справжню турботу освітніх закладів до своїх студентів. 

Крім моральної підтримки, коледж дбає і про фізичну підготовку студентів. Мається на увазі спортзал, який відкритий з ранку до вечора та проведення змагань з різноманітних видів спорту. А всім спортсменам видаються грошові премії та нагородження у виді грамот та кубків, що таким чином сприяє розвитку спортивних команд в коледжі. Своя атрибутика, чирлідинг, плакати зі своїми слоганами – щось схоже на американські коледжі, які ми звикли бачити у фільмах. Тому, коли я перший раз побачила спортзал, я відчула себе 18-річним американським підлітком, на яку чекала слава чирлідерки. Але потім я згадала, що мені 23 роки і що це вже моя третя вища освіта.

Ще хочу поділитися про навчання в коледжі під час COVID-19. Як тільки почали збільшуватися випадки хворих на вірус, менеджмент коледжу вирішив відразу перейти на навчання онлайн. Бо весь навчальний матеріал був і до цього в онлайні, то перехід на онлайн навчання не зайняв багато часу. Вже через тиждень я мала повноцінні пари через екран ноутбука і продовжувала далі займатися спільними проєктами та презентаціями. Відповідно до великої кількості студентів, навантаження на сервери та платформи коледжу, де зберігалися всі навчальні матеріали, збільшилося в кілька разів, проте це не завадило сервісам працювати без проблем. Коледж неодноразово надсилав повідомлення, вказуючи на те, що вони збільшили кількість ресурсів на підтримку цих сервісів. Тому, завдяки технічній команді коледжу, ми мали добре організоване навчання онлайн, сидячи вдома. Я б сказала, що таке навчання навіть більш продуктивне з боку тайм-менеджменту та спілкування з одногрупниками. Прокинулася вранці і, не встаючи з ліжка, вже слухаю лекцію про дослідження ринку та правила асоціації в програмуванні. А потім я вже маю дзвінок з друзями і розмову про те, як спланувати роботу над наступним проектом. Так, хотілося живого спілкування, але загалом навчання онлайн не дуже відрізнялося від навчання офлайн, тому для мене воно не втратило той смак цікавості та жаги до нових знань. 

Підсумовуючи, можу сказати, що на смак навчання в Канаді цікаве і незабутнє. В чомусь відрізняється від українського та європейського, в чомусь схоже, але має особливий присмак – практика і ще раз практика, яка так важлива у сучасному світі. 

 


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація