Фото з ФБ-сторінки Віталія Запеки

Як він розповів, про це повідомив письменник Володимир Даниленко: «Звісно, що я трохи здивувався – воєнно-сатиричний роман, а не “Цуцик”, як того міг очікувати. Отримав відповідь: “у Вас створений образ “невмирущого українця”, який не мав на початку війни ні знань, ні зброї, але з гумором виплутується з будь-яких халеп переможцем.”». Наш земляк, говорить, що нарешті […]

Як він розповів, про це повідомив письменник Володимир Даниленко:

«Звісно, що я трохи здивувався – воєнно-сатиричний роман, а не "Цуцик", як того міг очікувати. Отримав відповідь: "у Вас створений образ "невмирущого українця", який не мав на початку війни ні знань, ні зброї, але з гумором виплутується з будь-яких халеп переможцем."».

Наш земляк, говорить, що нарешті дочекався, щоб цю його книгу почали сприйматися не як «український Швейк», а як зовсім окреме літературне явище.

Книжка «Герої, херої та не дуже» лише кілька місяців, як побачила світ а вже 2/3 тиражу розлетілося.

Письменник розповідає, що написав її для себе ще у 2017-му році. Після кожної ротації (а їх було 11) записував враження й окремо записував щось смішне, ляпи та прикольні ситуації. Поступово матеріалу накопичилося на книжку. Але він не хотів друкувати бо, мовляв «як можна сміятися під час війни? Люди не зрозуміють».

Завдяки збігу випадкових обставин, йому замовили з Дніпровського національного академічного театру п'єсу про АТО, але таку, щоб була не сумна і не трагічна. То ж автор написав її на основі книжки. На прем'єрі ветеран побачив реакцію глядачів, зрозумів що був неправий і люди все розуміють. Тому переклав книжку на українську мову й видав.

Віталій Запека – український письменник, фотохудожник, боєць батальйону «Полтава». У 2015 році він пішов добровольцем на війну, саме тоді написав свої перші оповідання та нариси.

Він був на фронті більш як три роки. Розповідає, що разом зі зброєю завжди носив з собою фотоапарат і знімав усе, що бачив. Передусім – бойових побратимів, які щодня дивилися в обличчя смерті.

Варто відзначити, що тоді він починав писати російською мовою, згодом перейшов лише на українську. А зараз письменник взагалі принципово відмовляється друкувати свої твори «ворожим языком». Наразі, в доробку автора десятки оповідань та сотні нарисів, в яких просліджується тонка іронія, гумор і одночасно глибокі думки на філософські теми.

Минулого року вийшов його антивоєнний роман «Цуцик», де війна показана очима собаки. Книга одразу мала успіх і її розкупили за лічені дні. Не поступалося у популярності і ще одне видання автора – фотоальбом «Батальйон Полтава».

А за воєнно-сатиричним романом «Герої, херої та не дуже» написаним Віталієм Запекою цього року вже навіть встигли поставити п'єсу під назвою «Пригоди НЕбравого вояка Шрамка» в Дніпровському національному театрі імені Тараса Шевченка.

Про те, через що довелося пройти на фронті, Віталій Запека розповідати не хоче. Говорить, що усе описав у своїх творах. Але зізнається, що до того як почав писати роман «Цуцик», пообіцяв собі ніколи більше не підіймати тему війни.

Довідка

Воїн Світла – міжнародна українсько-білоруська премія пам'яті білоруського активіста євромайдану і журналіста, члена Самооборони Майдану, кавалера ордена героїв Небесної сотні Михайла Жизневського.

Заснована в серпні 2015 року за результатами Міжнародного українсько-білоруського семінару, який пройшов 1-2 липня цього ж року в Національній спілці письменників України.

Премія присуджується щорічно «за книгу українського або білоруського автора, в якій діє благородний, сміливий герой, який бореться за справедливість, провіщає загальнолюдські цінності і є прикладом для наслідування». Лауреатом вручається диплом, грошову премію та статуетка «Воїн світла» з написом.

Статуетка міжнародної українсько-білоруської премії "Воїн світла". Фото -ukrainka.org.ua
Loading...