IMG_5813-17

Наприкінці липня з фасаду центрального автовокзалу у Полтаві прибрали візерунок. Це був єдиний приклад сграфіто у Полтаві – два монументальних панно, що оспівували лани та квітучі поля України 1988 року.

Нині науковці, архітектори та представники громадської організації, що займається збереженням архітектурної спадщини SavePoltava готують наукову документацію, щоб надати будівлі статусу пам’ятки й захистити від можливих наступних перетворень. Про це розповіла членкиня організації й архітекторка Оксана Бєлявська:

«Готуємо наукову документацію. Одразу подаємо в обласний Департамент, бо вони – уповноважений орган й можуть розглядати та ухвалювати рішення до внесення будівлі до переліку щойно виявлених. Вони готують наказ, але перед цим вони мають розглянути подання, винести на консультативну раду з питань охорони культурної спадщини, щоб експерти розглянули це питання і потім буде остаточне рішення».

Борис Тристанов та Оксана Бєлявська

Якщо будівлю визнають пам’яткою, фахівці зафіксують нинішній стан будівлі та різні елементи. Щодо знищеного сграфіто, то лишилися фотоматеріали автовокзалу з панно. Якщо цей об’єкт визнають щойно виявленим об’єктом культурної спадщини, то власнику рекомендують відновити сграфіто, але закон не примушує це зробити.

Керівник «Полтаваавтотрансу» Сергій Бутко пояснював, що оскільки деякі елементи малюнку відновити не можливо, його замінять. Стіну планують обкласти гранітом або керамогранітом. Ремонт проводять коштом підприємства.

Центральний автовокзал у Полтаві збудували у 1988 році. З цього часу його призначення не змінювали. Будівлю зводили за проєктом архітекторки Валентини Богаченко. Від початку роботи цей об’єкт став одним з найважливіших в інфраструктурі Полтави.

Сьогодні з центрального автовокзалу можна вирушити за кордон чи поїхати у будь-яке місто України. 

Будівля автовокзалу виконана у стилі модернізму і схожих будівель у Полтаві не так багато.

У проєкті архітекторка Валентина Богаченко врахувала дві складові архітектурної форми, які можна відчути та виміряти. Оксана Бєлявська розповідала, що завдяки переважанню горизонтальних розмірів споруди в цілому над вертикальними утворилося відчуття горизонтального руху. Саме це властиво пересуванню автотранспортом. Також в об’єкті контрастно поєднані матеріали – скло і бетон, фактури поверхні – гладка прозора і груба шорстка, габарити елементів – довгі горизонталі і короткі вертикалі, положення у просторі – заглиблені вікна і виступаючі стіни. У такий спосіб архітекторка зуміла передати рух і зупинку, динаміку і відпочинок, день і ніч, тимчасовість і незмінність.

Усе це притаманно центральному автовокзалу, адже щодня звідси вирушають десятки рейсів та сотні пасажирів. Сьогодні вокзал намагаються осучаснювати аби він відповідав запитам пасажирів, а поїздки були комфортнішими.

Loading...