Бізнес і держава проти коронакризи: вдалі й невдалі рішення

Автор: Марина Антонюк, 23 червня, 14:45

Фото: Економічна ситуація в країні й регіоні, державна підтримка та рішення менеджерів - очима експертів та власників бізнесу


Пандемія COVID–19 виявилася краш-тестом не лише для системи охорони здоров’я, але й для економіки. Усім нам хочеться знати, наскільки затяжною буде криза та де її наслідки будуть найпомітнішими. Разом з експертами шукаємо відповіді на ці питання – як у загальнодержавному, так і в місцевому вимірі. А щоб теза, що кожна криза є добрим уроком, не здавалася банальністю, наведемо приклади позитивного антикризового досвіду від полтавських підприємців.

На початку березня влада опинилася між двох вогнів: знизити ризик масового захворювання і не допустити краху економіки внаслідок безпрецедентних обмежень. Бізнесу теж було непросто: до звичних зобов’язань щодо зарплат та податків додалися нові виклики – дотримання постанов центральної та місцевої влади, налагодження дистанційної роботи (бодай частково), захист персоналу від зараження, часто навіть підвезення людей до робочих місць. Усе це потрібно було робити одночасно, до того ж в умовах зниження доходів. Сказати, що від коронакризи однаково постраждали всі підприємці – неприпустиме спрощення, тому що багато залежить від розміру й типу самого бізнесу, від його клієнтів (бізнес, кінцеві споживачі або державні установи), від фінансової подушки та інших факторів. Отже, перелічимо кілька найсуттєвіших закономірностей цієї кризи.

 

Хто тугіше затягує поясок?

Перше, що слід зрозуміти – нерівномірність економічного спаду. Існують різні прогнози щодо падіння українського ВВП – від 4,8% до 7,7%, однак воно буде сильно відрізнятиметься залежно від сфери. Наприклад, очікувано меншим буде падіння в аграрному секторі, оскільки погодні умови відіграють тут важливішу роль, ніж купівельна спроможність громадян і навіть валютний курс. На думку експерта з економіки, підприємця Ігоря Петріченка, найбільше постраждають такі галузі, як транспорт, роздрібна торгівля, сфера послуг, туризм і ринок нерухомості.

Ще одна особливість – у тому, що криза не закінчиться із послабленням карантину. Найкраще це ілюструє зростання рівня безробіття: якщо в березні було зареєстровано 376 тис. безробітних, то на початку травня їхня кількість сягнула 475 тис. осіб. Для порівняння: у травні 2019 року безробітних було зареєстровано трохи більше 311 тис. осіб, тобто в 1,5 раза менше. Втрата роботи означає, що люди живуть із заощаджень або й узагалі в борг.

Інфографіка ЗМІСТу

Якщо порівняти сьогоднішню ситуацію з кризою 2014 року, то, окрім причин, помітною відмінністю є відносно стабільний курс долара на противагу тодішній інфляції. Зараз спостерігаємо період платіжного балансу: іноземну валюту можна купити без проблем. Ігор Петріченко пояснює, що Найбільшою частиною платіжного балансу є торговий баланс, тобто правильне співвідношення між експортом та імпортом:

«Нашій гривні нічого не загрожує, але не тому, що ми стали більше експортувати, а тому, що стали менше імпортувати».

Оскільки криза охопила весь світ, то «просіла» наша основна експортна позиція – метал: зупинилися основні його споживачі – підприємства автопромисловості. Обсяги нашого імпорту теж скоротилися, головним чином за рахунок товарів народного споживання. Україна найбільше імпортує нафти й газу, а під час карантину їхня ціна в світі на мінімальних значеннях. Таким чином, світова криза, здешевіння енергоносіїв і наша низька купівельна спроможність вирівняли платіжний баланс.

Окремо варто сказати про нерухомість: це великий бізнес, але він також переживає спад. Причина в тому, що будівництво потребує інвестицій, до яких в умовах загальної невизначеності і втрати доходів не готовий ніхто. За словами Ігоря Петріченка, придбання нерухомості – не одномоментне рішення: від наміру до купівлі зазвичай минає півроку. Тому, безумовно, на ринку нерухомості після стагнації буде ситуація відкладеного попиту. Це означає, що той, хто планував придбати квартиру цього року, скоріш за все, її таки купить. Однак ніхто не береться прогнозувати, наскільки зміниться поведінка покупців.

Інфографіка ЗМІСТу

Якщо від загальних рис перейти до економіки нашого регіону, то в двох наших провідних галузях – видобутку залізної руди та аграрному секторі – значних спадів не передбачається. Видобувні й аграрні підприємства працювали і під час жорстких карантинних обмежень. Значно більше, на думку Ігоря Петріченка, постраждав ринок послуг: неможливо скористатися, приміром, послугами транспорту, коли він зачинений на карантин. Це означає, що і способів підтримки такого бізнесу теж немає. Підприємству, яке призупинило роботу, не потрібні кредити навіть з найвигіднішими умовами. А коли діяльність певних видів бізнесу заборонена урядовими постановами, то не рятують навіть такі корисні й благородні проєкти, як RAZOM.

Для нашого міста це означає ще один невеселий наслідок. Очевидно, що не купувати нічого на карантині ми не могли. Куди ж підуть податки з грошей, що їх ми віднесли до великих торгових мереж або залишили в інтернет-магазинах, доки звичні крамниці були зачинені? Ці податки поповнять переважно бюджети інших міст, де зареєстровані ці мережі або онлайн-рітейлери. У Полтаві працює чимало великих рітейлерів, але жодна з цих мереж не є полтавською. Це ще один аргумент на користь тези, що внаслідок карантину товсті погладшають, а худі схуднуть.

 

Що пропонує держава?

Найбільшою проблемою країни є дефіцит бюджету, тобто сума, на яку видатки перевищують доходи. Поки що державний бюджет за перший квартал поточного року виконано з дефіцитом у розмірі 32,732 млрд гривень, тобто в 1,25 рази більшим, ніж дефіцит бюджету за аналогічний період 2019 року (26,2 млрд грн). Зараз багато залежить від того, як саме держава вирішить цю проблему. Значний дефіцит бюджету, як правило, призводить до інфляції, однак сьогоднішня ситуація екстраординарна: запуск «друкарського станка» не викличе знецінення гривні. На думку експерта, це найправильніше рішення: ці гроші не стали б зайвою грошовою масою, а прийшли б на місце недозароблених унаслідок кризи коштів.

Інфографіка ЗМІСТу

Держава розпорядилася грошима в інший спосіб: роздала по тисячі гривень одноразової допомоги пенсіонерам, чия пенсія становить менше 5 тис. грн. Таких людей у країні трохи більше 10 млн осіб або близько 88% від загального числа пенсіонерів. Додамо, що подібну ініціативу на рівні Полтави пропонував Андрій Матковський, але депутати міськради її не підтримали. Експерти розцінюють виплату тисячі гривень пенсіонерам як популізм, адже гроші отримала чи не єдина категорія, на чиї особисті доходи карантин не вплинув.

Фахівці з економіки висловлюють думку, що правильніше було б організувати фінансову підтримку для тих, хто втратив дохід, як це зробили, наприклад, США. Ці гроші врешті-решт повернулися б в економіку, допомігши перезапустити її.

Умови надання кредитів для бізнесу повинні бути максимально простими. Що маємо натомість? Ще до карантину держава анонсувала програму «Доступні кредити 5-7-9%», передбачивши для неї на поточний рік 2 млрд грн. Суть програми – в тому, що держава компенсує різницю між відсотковою ставкою банку (може сягати 30%) і фіксованою ставкою в 5,7 або 9%, яку виплачує сам підприємець.

Інфографіка ЗМІСТу

Станом на 15 червня в рамках програми укладено договорів на загальну суму 404,8 млн гривень, що становить близько 20% від суми, закладеної на рік. Попри неодноразове спрощення умов кредитування, у Міністерстві фінансів визнають: програма не запрацювала на повну потужність. Умовами видачі кредиту є офіційна звітність підприємства не менше, ніж за рік, прибутковість його роботи, застава та початковий внесок – від 20% до 30% залежно від того, це діючий бізнес чи стартап. Усе це в умовах кризи і значного сегменту бізнесу «в тіні» робить програму недоступною для більшості підприємців:

«Бізнес, якому є що дати під заставу, і так кредитується на пільгових умовах: банки більше йому довіряють і дають менші відсоткові ставки. Суть у тому, що зараз невеликі кредити могли б урятувати малий бізнес, а він весь у тіні. ФОП не принесе довідку і не закладе на мільйон гривень кавову машину», - підсумовує Ігор Петріченко.

Бізнесу можна і треба надавати й іншу підтримку, наприклад, запровадити податкові канікули, як це зробила Верховна Рада, звільнивши з 1 березня по 30 квітня підприємців від сплати за земельну ділянку та податку на нерухомість, а ФОПів – від сплати єдиного соціального внеску. Утім, підприємці відреагували на це рішення стримано: на їхню думку, ці податки займають мізерну частку в загальній структурі податкових надходжень, натомість ПДВ, ЄСВ та податок на прибуток, які становлять основу надходжень, слід було платити. Як бачимо, влада прагнула знайти компроміс між податковими пільгами для бізнесу з одного боку та наповненням бюджетів – з іншого. Засновник ТОВ «Торгсервіс» і член Полтавської асоціації бізнесу Ростислав Караптан зауважує:

«У ситуації карантину чиновники перебували між двох вогнів: з одного боку – бізнес, тобто робочі місця й люди, які заробляють гроші та платять податки, з іншого боку – ті самі люди, але вже як громадяни країни, чиї життя внаслідок певних рішень можуть наражатися на небезпеку. Представники влади, обираючи між економікою і здоров’ям, спершу керуються питаннями здоров’я, але потім згадують про економіку, бо державі й людям потрібно за щось жити».

Якщо оцінювати дії влади під цим кутом, то перестаєш дивитися, приміром, на заборону роботи закладів громадського харчування як на однозначне зло. Більшість закладів, тверезо оцінивши можливості перейти на доставку, прийняла рішення призупинити роботу: це не дозволило б заробити на зарплату персоналу, оренду приміщення та комунальні платежі. Призупинення було підставою для переговорів з орендодавцями про зниження або й повне скасування орендної плати і, як розповіли кілька власників закладів, їм пішли назустріч. Натомість в умовах карантину, коли виручка танула б разом з потоком відвідувачів, а всі зобов’язання щодо зарплат та оренди лишалися б у силі, безперервна робота стала б для ресторанів і кафе ще виснажливішою фінансово.

 

Полтавські підприємці – про успішні рішення

Пропонуємо кілька рішень, успішно апробованих полтавськими підприємцями в період жорстких карантинних обмежень. Під словом «успіх» не завжди криється швидкий фінансовий ефект. Натомість такі ініціативи, попри свою вимушеність і тимчасовість, є грою «в довгу», адже посилюють корпоративну і соціальну відповідальність бізнесу. Ще одна риса – їх можна відтворити в разі, якщо знадобиться посилення карантину, адже є досвід та необхідні інструменти.

 

Випуск найзатребуванішої продукції

З-поміж полтавських підприємств знаємо принаймні дві компанії, які одразу ж після оголошення карантину перелаштували свої швейні потужності на виготовлення найдефіцитнішого товару – масок. «Аврора» не тільки пошила й сертифікувла одноразові маски для продажу в своїй мережі, але й почала виготовляти антисептик, не підвищуючи, а навпаки, знижуючи його ціну.

Директор мережі Аврора ТарасПанасенко тримає маски, пошиті на підприємстві. Джерело - фейсбук-сторінка Тараса Панасенка

«Задача мінімум – зберегти бізнес і робочі місця. Задача максимум – в жорстких умовах виконувати і соціальну функцію», - написав на фейсбук-сторінці генеральний директор мережі Тарас Панасенко.

Засновник групи компаній «Явір–2000» Євген Лихожон від початку не розглядав пошив масок як комерційний проєкт. Головною метою було забезпечити ними власний персонал та допомогти колегам-бізнесменам. Усього за період карантину було пошито понад 100 тис. багаторазових марлевих масок. Собівартість однієї маски – 11 грн. Саме за такою ціною їх закуповували підприємці. Частину масок передали лікарням безкоштовно.

 

Лояльність до клієнта і додатковий сервіс

Коли з початком карантину почали рушитися плани співпраці, підприємці збагнули, наскільки важливо утримати клієнта. Бізнес створив програми лояльності: хтось знизив ціну на послуги, хтось запропонував додатковий сервіс. Серед клієнтів ТОВ «Торгсервіс» – переважно заклади громадського харчування. Підготуватися до карантину було неможливо, тож на їхніх торгових точках залишився вже непотрібний запас харчових продуктів. Щоб допомогти клієнтам уникнути втрат, підприємство запропонувало викупити ці товари:

«Перші півтора-два тижні карантину ми займалися тим, що вивозили продукти з торгових точок. Наші товарні запаси на складі з місячних різко перетворилися на тримісячні. Ми не могли всім одразу компенсувати вартість продуктів, але нам вдалося вберегти товар від псування: те, що підлягало реалізації, розподілили серед підприємців, які могли торгувати. А з відновленням роботи ми завезли клієнтам свіжий товар», - говорить засновник Ростислав Караптан.

Ще одна послуга від ТОВ «Торгсервіс» - миття й консервація обладнання для торгових точок: це дозволило закладам швидко запуститися, коли обмеження були пом’якшені.

 

Продуманий маркетинг, вчасне реагування на тренди

У час вимушеної ізоляції наші стрічки в соцмережах повнилися різними челенджами. Для бізнесу вчасне реагування на тренди – це краща комунікація зі свої споживачем. Компанія Premier Socks у співпраці з благодійним фондом Helpgroup та дизайнеркою Анастасією Юрко не лише підхоплювала наявні тренди, але й створювала нові, наприклад, благодійний челендж #ногивдома. Кожен охочий міг купити за 50–70 грн пару кумедних шкарпеток, а виручені кошти компанія перераховувала на закупівлю апаратів ШВЛ.

«За час карантину ми збільшилися і розширилися. Цьому сприяла сильна командна робота і постійна комунікація зі споживачами. Спрацювала низка благодійних акцій – це популяризація бренду, а її відголоски відображаються в продажах», - підсумовує засновник Premier Socks Олег Хардін.

Флешмоб #ногивдома. Джерело - фейсбук-сторінка Ірини Земляної

 

Робота з клієнтом в онлайн-режимі

Якщо для більшості робота онлайн була вимушеною необхідністю, то для освітніх проєктів вона стала умовою виживання. Засновниця приватної школи англійської мови CLOUD Education Center Альона Мілевська опублікувала пост, з якого стає зрозуміло, що дохід – далеко не головна і не єдина причина такого рішення:

«Для мене завжди соціальний означало плюс/мінус ніякий, тобто ні про що. І тільки з карантином я зрозуміла, що несу відповідальність і як власниця бізнесу. Незалежно від того, вигідно це мені чи ні. У тому числі й за людей, які стали моїми співробітниками. За те, що вони вчасно отримають зарплату. За те, що в них буде робота і хоч якесь уявлення про завтра в цих умовах. За клієнтів, але це очевидно: всі знають, наскільки важливі регулярність і систематичність при вивченні іноземних мов».

Збереження робочих місць і регулярність занять переважують очевидні незручності онлайн-навчання (наприклад, для дітей молодшого віку) і необхідність купувати платну версію програмного забезпечення. Досвід дистанційного навчання за плечима не носити: відтепер це рішення можна відтворити в будь-який час і в будь-яких обставинах – навіть без карантину.

 

Кооперація з колегами

Гідна уваги креативність, яку виявила під час карантину одна з найбільш постраждалих галузей – туризм. Чого вартий челендж #карантинмандри, коли на запрошення киянки Софії Грабовецької екскурсоводи з усієї України проводили онлайн-мандрівки своїми містами. Від Полтави в цьому проєкті взяла участь туристична агенція «Феєрверк мрій». Керівниця агенції Анна Шендрик говорить:

«Це можливість на всю Україну сказати, чому варто приїхати до нас. Приємно було читати відгуки мешканців інших міст, що Полтава така цікава».

Онлайн-екскурсія Анни Шендрик має 1,2 тисячі переглядів (для порівняння: звичайна екскурсія збирає близько 40 осіб).

За словами Анни Шендрик, участь у цьому челенджі принесла багато нових знайомств у спільноті екскурсоводів і представників сфери туризму. Це дозволило не тільки обмінюватися досвідом долання надзвичайних умов, але й відстояти своє право на роботу, коли карантинні обмеження послаблювалися. Досягти цього поодинці було б неможливо.

 

Рішення, перед якими варто сім разів подумати

Свідченням того, що в період карантину підприємці не лише потребували помічних рішень, але дещо напрацювали й самі, стали численні онлайн-дискусії та програми на тему бізнесу на карантині. Так, на антикризову тематику став орієнтуватися «Толковий Talk», а PR-агентство Yoda Consult запустило власний проєкт «Кризис есть, но…». Важливість досвіду підприємців, що опинилися в подібних умовах, є неоціненною. Варто пам’ятати лише одне: жодне рішення не є універсальним.

Оосбливо це стосується ідеї піти туди, де клієнт, тобто в онлайн. Ігор Петріченко переконаний, що ві, хто може перейти в онлайн, мали це зробити. Так, це є добрим рішенням для освітніх проєктів з огляду на доступність інструментів для взаємодії зі студентами.

Однак якщо підприємець до карантину мав невеликий магазин техніки, перехід в онлайн призведе лише до втрат: конкурувати з величезними інтернет-магазинами вкрай важко. Питання навіть не в кількості ресурсів, вкладених у це:

«Якщо запустити сайт, витратити гроші на рекламу, особливо коли це конкурентна галузь, то так можна й не дожити до окупності», - говорить Ігор Петріченко.

Експерт застерігає, що сьогодні інтернет-магазину практично неможливо вижити за рахунок однієї тільки реклами. Водночас якщо компанія вже займалася онлайн-продажами, то є певна логіка в тому, щоб не скорочувати рекламу в інтернеті. Однак слід враховувати, що для інтернет-торгівлі вирішальне занчення мають позиції SEO, тобто те, як ваш сайт ідексують пошукові машини і чи видають вони посилання на нього на першій сторінці результатів пошуку. SEO-оптимізація дасть результат за кілька місяців.

Отже, як в умовах карантину, так по його завершенні слід буде зважати на бізнес-тренди, однак трактувати їх саме як тренди, а не як готові рішення для власного бізнесу. Певні рішення мають відтермінований (і не завжди легкообчислюваний) ефект. Інші можуть бути просто згубними залежно від типу і масштабів бізнесу. Безсумнівним лишається одне: які б рішення не запропонувала держава, збереження бізнесу – справа самих власників.

Обкладинка та інфографіка Романа Желізняка

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Опублікована: 23 червня 2020


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація