Чому справа вбивства мера Кременчука три роки блукає судами? Позиція прокуратури, адвокатів і незалежного експерта

Автор: Анна Єгорова, 4 жовтня, 17:05

Фото: Три роки різні суди області не можуть розглянути справу вбивства мера та судді Кременчука (Джерело - regnum.ru)


Одна з найрезонансніших справ Полтавщини за останнє п'ятиріччя – вбивство мера Кременчука Олега Бабаєва та судді Олександра Лободенка – уже третій рік не може дійти до логічного завершення. Вона вже побувала в двох судах області, а тепер перейшла до Октябрського районного суду Полтави. Однак колегія суддів ухвалила повернути обвинувальний акт прокурору. У свою чергу сторона обвинувачення оскаржує таке рішення в Апеляційному суді.

Чи вдасться відновити справедливість? Бюрократія чи навмисне затягування? Знайти відповіді нам допомагали сторони у справі, а також залучений незалежний експерт.

Коротка хронологія

Увечері 11 лютого 2014 року – у суддю Автозаводського суду Кременчука Олександра Лободенка під час прогулянки влучають дві кулі. Близько 2-ї ночі 12 лютого суддя помирає в реанімації.

Зранку 26 липня 2014 року – двома пострілами вбивають міського голову Кременчука Олега Бабаєва біля власної автівки. 

Олександр Лободенко, Олег Бабаєв (Джерело - sled.net.ua)

Початок вересня 2014 року – міністр Арсен Аваков повідомив про затримання ймовірних організаторів і виконавців убивств. 4 вересня заступник міністра Зорян Шкіряк на брифінгу назвав їхні імена. Щодо замовлення злочину підозра впала на Олександра Мельника, директора телекомпанії «Візит». Він мав судовий спір з міською владою, і частина його майна була арештована ухвалою судді Лободенка. Підозрюваним в організації вбивства назвали Олександра Крижанівського, а ймовірними виконавцями – Ігоря Пасічного, а також Ігоря Куник й Ігоря Євсеєва (щодо останнього до суду обвинувачення не дійшли). Їм інкримінували різні пункти ст. 115 ККУ (Умисне вбивство) та взяли під варту. Справу почав розглядати Автозаводський суд Кременчука. 

23 лютого 2015 року – Апеляційний суд області направив справу в Кобеляцький районний суд.

13 березня 2015 року – Кобеляцький районний суд розпочав розгляд справи.

25 січня 2017 року – присяжні заявляють про самовідвід.

26 квітня 2017 року – справу починає розглядати Київський районний суд Полтави.

6 вересня 2017 року – Вищий спеціалізований суд відмовляє стороні захисту в розгляді справи поза Полтавською областю.

8 вересня 2017 року – Полтавський апеляційний суд вирішив, що справою займеться Октябрський райсуд.

27 вересня 2017 року – колегія Октябрського райсуду (Савченко, Струков, Микитенко) ухвалила повернути обвинувальний акт прокурору за клопотанням сторони захисту.

29 вересня 2017 року – прокуратура подає апеляційну скаргу на ухвалу Октябрського райсуду.

На сьогодні маємо дві абсолютно протилежні думки як у судовій залі, так і суспільстві. Одні переконані, що сторона захисту навмисно затягує процес, аби якомога відтермінувати гучний вирок довічне ув'язнення. Натомість другі заявляють, що обвинувачені не винні, і підставили їх навмисно. Ми з'ясували у правників процесу їхні погляди щодо повернення обвинувального акту, суду присяжних, імовірного тиску на суд, а головне – кому вигідне затягування процесу?

Октябрський районний суд (Джерело - kremen.today)

Обвинувальний акт: бути чи не бути?

Щодо обвинувального акту думки сторін розбігаються. Ухвала від 27 вересня вказує, що в акті не дотримано низку норм, зокрема порушено вимогу статті 384 Кримінально-процесуального кодексу (далі КПК). Йдеться про обов'язкове роз'яснення особам їхнього права на розгляд справи судом присяжних.

Антон Болтік (Джерело - соцмережі)
«Необхідно роз'яснити особам, що в них є така можливість щодо розгляду справи саме в цьому порядку. Особи можуть відмовитися, але повинен бути документ, який це затверджує. Щоб коли судді першої інстанції приймуть рішення, в апеляційній інстанції не стало питання, чому не було застосовано суд присяжних. Тому дуже важливо на першому судовому засіданні дотриматися всіх необхідних вимог, щоб потім, у подальшому, не скасували відповідні вироки і не з'явилися виправдувальні обставини», – зазначає адвокат Антон Болтік, залучений нами незалежний експерт.

В ухвалі зазначено, що суд вважає процесуально нікчемним твердження прокурора про те, що надходження матеріалів кримінального провадження для розгляду по суті до суду з іншого суду, який уже здійснював його розгляд судом присяжних, є свідченням відсутності перешкоди для призначення їх до розгляду та відсутністю підстав для повернення обвинувального акта.

У свою чергу сторона обвинувачення скористалася правом на оскарження ухвали суду – повідомив Ігор Поночовний, начальник управління прокуратури Полтавської області, де працюють процесуальні прокурори Віталій Рева та Дмитро Москаленко:

Ігор Поночовний
«Підстав для повернення обвинувального акту прокуратура Полтавської області не вбачає, тому ми і оскаржили ухвалу Октябрського суду від 27 вересня про повернення обвинувального акту прокурору. 29 вересня апеляційна скарга була подана до Апеляційного суду Полтавської області. На мою думку, вимоги статті 384 КПК виконані були як прокурором, так і судом. І неодноразово, тому що провадження розглядалося в трьох різних судах області. Під час кожного розгляду право обвинувачених на суд присяжних роз'яснювалося, і вони ним щоразу користувалися».

Начальник управління повідомив, що коментувати дії суду не може з огляду на Кодекс професійної етики, однак позиція прокуратури залишається незмінною. Адвокат потерпілої Анатолій Кононенко, також вважає, що підстав для повернення акту немає:

Анатолій Кононенко (Джерело - telegraf.in.ua)
«Щодо реєстру матеріалів досудового розслідування хочу зазначити: у Кобеляцькому суді прокурором письмово обвинуваченим було роз'яснене їхнє право на суд присяжних. Їхні розписки знаходяться в матеріалах провадження. Після цього обвинувачені два рази скористувалися правом на суд присяжних. Їм роз'ясняв як прокурор, так і суд. Тобто говорити про те, що їм не роз'яснено право на суд присяжних – вважаю, безпідставно».

Натомість адвокат обвинуваченого Пасічного Григорій Фелоненко переконаний, що обвинувальний акт треба було повернути прокурору ще раніше:

Григорій Фелоненко (Джерело - hromadske.poltava.ua)
«Уже втретє все починається спочатку, від стадії підготовчого судового засідання. Кожного разу ми заявляли про ці неточності і про те, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів не відповідає вимогам як ст.291-ї, так і ст.109 КПК України. Чому акт не повертали раніше – це питання до суддів. Можливо, тиск на них якийсь чинився, не знаю. Однак на даному етапі це рішення оскаржити було неможливо (можна оскаржити, тільки якщо повертають обвинувальний акт)».

Адвокат Антон Болтік, залучений нами як незалежний експерт, також наголосив на важливості дотримання вимог ст. 384:

«Якщо дивитися диспозицію статті 384, якою передбачені відповідні вимоги до обвинувального акту та додатків до нього, то повинні бути письмові роз'яснення щодо застосування суду присяжних особам, які обвинувачуються у вчиненні злочину, за яке передбачено санкцію довічне позбавлення волі. Суд під час підготовки справи до розгляду також роз'яснює цю норму особам. Вважаю, що необхідною є наявність письмових роз'яснень у матеріалах справи – це пряма норма, передбачена статтею 384. Тому повернення обвинувального акта в цьому випадку є логічним».

Тепер друга інстанція вирішить, чи правомірно повернули обвинувальний акт прокурору. Однак чи це рішення ухвалюватиме саме Апеляційний суд Полтавської області, має сумнів адвокат сторони захисту Григорій Фелоненко:

«За нашим підрахунком, майже всі судді Апеляційного суду області брали участь на досудовому розслідуванні кримінального провадження, тому вони не мають права розглядати цю апеляційну скаргу відповідно до ч.1 ст.76 КПК України (Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами). Скоріш за все, буде визначений інший апеляційний суд. Суд області звернеться до вищого спеціалізованого суду України, який визначить підсудність».

Підозрюваний Олександр Мельник (Джерело - kg.ua)

Вочевидь, важко сказати, чи повернення обвинувального акту – крок уперед чи назад. Однак, таке рішення стовідсотково відтерміновує наближення вироку на невизначений строк.

«На сьогодні є стала практика від 2015 року Верховного Суду України. Там чітко передбачено: якщо відсутні письмові роз'яснення обвинуваченим особам щодо можливості розгляду справи судом присяжних, необхідно повертати обвинувальний акт на доопрацювання. Оскільки це порушення права особи на захист, і Європейський суд із захисту прав людини потім – якщо справа дійде туди – скасує все й поверне в національну інстанцію. Ще й, можливо, з компенсацією відповідних витрат особам, оскільки вони можуть знаходитися під вартою, що є неприємним для них: це порушення їхнього права на справедливий суд», – зазначає адвокат Антон Болтік.

Суд присяжних: демократія чи затягування?

Адвокат сторони захисту Григорій Фелоненко не вбачає в тривалості процесу чиєїсь вигоди:

Григорій Фелоненко
«Насправді немає ніяких моментів. У Кобеляках закінчилися повноваження в присяжних, бо на той момент вони обиралися за старим законом на два роки. І про це ще за півроку до закінчення ми говорили суддям, однак вони не звертали на це увагу. Тільки коли роз'яснення вийшло Вищого спеціалізованого суду, що дійсно повноваження присяжних закінчуються, тоді справа перейшла до Апеляційного суду для визначення підсудності».

Адвокат Антон Болтік вважає, що для об'єктивності розгляду справи суд присяжних обов'язково треба застосовувати, коли є можливість, адже поки вирок не оголошено, особу вважати винною не можна. Однак цей демократичний спосіб може бути інструментом затягування процесу:

Антон Болтік
«Поки немає вироку – особа не винна. У даному випадку, якщо це стаття особливо тяжка, якою передбачено довічне позбавлення волі, то я вважаю за необхідне застосувати усі можливі елементи щодо захисту. Наскільки можуть уже бути це щирі люди або незалежні присяжні – це вже покаже практика. Чи можливо це як елемент затягування справи і втрати резонансу? Так, можливо. Тому що всі справи, які починаються з гучного розголосу, втрачають з часом актуальність, а суспільство втрачає інтерес до них. Це йде на руку як сторонам у цьому процесі, так і особам, яких притягають до відповідальності».

Щодо загального затягування справи адвокат сторони потерпілих Анатолій Кононенко має свою думку, пов'язану з судовою реформою загалом і завантаженістю судів:

Анатолій Кононенко

«Не хотів би коментувати, кому вигідно затягувати справу. Зрозуміло, що це точно не вигідно потерпілим. Тому що потерпілі хочуть почути справедливий вирок. Все. Чим швидше цей вирок проголосять, тим для потерпілих буде легше. Тому що вони втратили близьких людей.

Відносно цього, на жаль, судова реформа – одна з причин гальмування процесу. У зв'язку з нею, велика кількість суддів пішли у відставку. Серед них великий відсоток досвідчених. Тепер суди не укомплектовані».

Тиск на суд?

В аспекті підвищеного резонансу навколо справи важливо підняти питання тиску на суд. Авжеж, суспільство завжди вимагатиме якомога швидших рішень, а захисники можуть маніпулювати цим, зазначаючи, що на тиск здійснюється суд. Які думки з цього приводу висловлюють сторони процесу?

На думку захисника Григорія Фелоненка, на суддю Київського райсуду Ольгу Логвінову чинився тиск з боку обласної ради. Це пов'язано з тим, що один зі свідків обвинувачення – Євген Холод, перший заступник голови облради та товариш убитого мера:

«Під час одного з судових засідань було змінено запобіжний захід Мельнику й Крижановському на цілодобовий домашній арешт. І сім чи вісім днів вони перебували під домашнім арештом, з'являлися на судові засідання – усе, у принципі, відбувалося нормально. Але у зв'язку з цією ухвалою, один зі свідків, Євген Холод ініціював звернення до Вищої ради правосуддя з питанням щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності цієї судді, оскільки вона щось там порушила. На його думку, вона прийняла це рішення одноосібно, а повинна була приймати колегіально з судом присяжних. Хоча це не відповідає дійсності та КПК, оскільки всі питання щодо продовження або зміни запобіжного заходу розглядає тільки головуюча суддя – це чорним по білому написано. Тож, окрім як тиск, я це не можу назвати інакше».

У зв'язку з цим сторона захисту заявила про відвід колегії суддів; назначена була друга колегія. Але через недостатню кількість присяжних, довелося втретє визначати підсудність. Так справа почала розглядатися спочатку в Октябрському районному суді м. Полтави.

Адвокат Анатолій Кононенко зазначає, що слова про тиск на суд перебільшені:

«Я вважаю, що суд для того і існує, щоб не піддаватися тиску. У нас на всі суди тоді чиниться тиск. Коли виступають народні депутати, громадські активісти, журналісти критикують – це свого роду теж можна сприймати як тиск. Але завдання суду об'єктивно розглядати справу й не піддаватися. Тому казати, що на суд тиснули, безпідставно. Це рішення, яке прийняла обласна рада; депутати, обрані народом, висловили свою думку. Це в будь-якій демократичній державі здійснюється. Це право людини, висловити свої оціночні судження відносно тих чи інших подій».

Далі буде

Наступні ходи шахової партії між захисниками та обвинувачувачами стануть відомі після рішення апеляційної інстанції. При цьому, навіть якщо друга інстанція підтримає рішення першої, то незрозуміло, у які строки прокурор має усунути недоліки: в ухвалі колегія Октябрського суду не вказала терміни. Тож, поки суди розбираються у своїх повноваженнях, більше трьох років підозрювані перебувають під арештом. А родини вбитих судді Лободенка та мера Бабаєва все чекають, поки винні понесуть покарання по справедливості.

 

Опублікована: 4 жовтня 2017


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація