Експертиза #34. Як карантин змінив Полтаву?

Автор: Марина Антонюк, 29 травня, 12:48

Фото: Експертиза #3. Як карантин змінив Полтаву?


Замітки-експертизи – рубрика, що показує думки полтавців щодо актуальних подій міста. Усі спікери відповідають на одне запитання, обране редакцією. Мета експертиз – показати різні точки зору на одну подію, а не зіставити кількість позитивних чи негативних думок.

Для боротьби з пандемією коронавірусу наше місто, як і держава, обрало стратегію жорсткого карантину. На два місяці в нашому житті чимало речей стали недоступними, а необхідний мінімум набув іншого формату, наприклад, віддалена робота. Як змінилося місто і ми в ньому за ці два місяці? Таке питання ЗМІСТ поставив представникам влади, громадських організацій, бізнесменам, діячам культури, освіти та релігії.

 

Тетяна Юрченко 

Це був дуже важкий період для громадян і для економіки. Можливо, потім можна буде говорити про дисципліну людей та виконання певних норм і вимог як про позитивний досвід. Якщо в майбутньому повторюватимуться подібні епідемії, то вже і люди в курсі, як себе можна і треба поводити, і муніципалітети теж знають, що треба робити. Хотілося б побажати терпіння нашим людям, щоб дочекатися закінчення і відновлювати економіку.

Однозначно це нелегкий час. Сподіваюсь, що він все ж таки змінить наше ставлення до всіх норм, до дотримання соціальної дистанції. Можливо, люди стануть бережливіше ставитися до свого здоров’я. Варто пам’ятати, що ми досі в цьому режимі: карантин послаблений, але його ще не скасували.

 

Олег Хардін 

Я б не сказав, що карантин змінив Полтаву. Людей на вулицях стало менше, від цього місто стало чистішим і гарнішим. Прибрати б ще місцевих політиків з Полтави – було б узагалі чудово.

Чи забезпечувала міська влада належну життєдіяльність міста на карантині  – це питання риторичне. Ми, наприклад, зіткнулися з тим, що вільно скористатися громадським транспортом могли не всі. Я звертався до заступника міського голови з питанням, як люди мають добиратися до роботи в умовах обмежень, адже було дозволено перевозити тільки працівників виробничих підприємств з безперервним циклом, а це металургійні комбінати.

Як на мене, влада тут перегнула палицю – можливо, через нерозуміння, що бюджет міста наповнюють підприємці: якщо вони сьогодні не принесуть кошти, завтра ви їх не витратите. Для мене основна задача влади – паралельно зі збереженням здоров’я людей створити умови, щоб бізнес працював. З цією задачею вона не впоралася.

 

Андрій Соколов У мене таке враження, що карантин змінив місто: люди стали більш дисциплінованими. Полтавці дотримуються карантинних заходів, користуються масками і рукавичками, з розумінням ставляться до вимог безпеки в місцях загального користування. Я думаю, що деякі заходи варто залишити в нашій культурі поведінки на щодень, наприклад, ретельніше дотримання правил особистої гігієни та соціальної дистанції.

 

Олексій Нестуля 

На щастя, карантин у Полтаві не зовсім справжній, якщо порівняти з Італією, Німеччиною, Америкою, навіть з областями України, де спостерігаємо зараз пік захворюваності. Над нами він пройшов досить легко.

А чи змінив він нас? Розповім одну історію. Я часто заходжу по продукти в магазин біля університету. Коли він тільки відкрився, там неможливо було розрахуватися платіжною карткою. Я сказав продавцям: «Такий прекрасний магазин, а працює по-чорному!». Знаєте, що змінилося за карантин? У магазині поставили банкомат, щоб люди, які не мають готівки, могли її зняти і заплатити за покупку, а власник міг і далі працювати по-чорному.

Хто крав, той продовжує це робити, незважаючи на карантин. Йому байдуже, що працюючи непрозоро і не сплачуючи податки в умовах карантину, коли багато торгівельних підприємств зачинені, він прирікає когось. Чи змінив карантин у Полтаві щось у цьому сенсі? На жаль, ні.

 

Микола Степаненко 

Будь-яка новація змінює традиційний стиль, і карантин – не виняток. Думаю, він привчив полтавців до обачливості та взаємоповаги. Ми стали взаємоввічливішими, виформувалося почуття взаємодопомоги. Ми підставляємо одне одному плече. Але водночас останні події демонструють, що людям надокучили обмеження. Усім хочеться повернутися до звичного життя.

Тривожить, аби ми не розслабилися після такого тривалого режиму зберігання себе і не допустили поширення хвороби. Ми ж свідомі того, що вона чатує. 

 

Архієпископ Федір Складно робити оцінку, бо я мало спілкувався з людьми під час карантину. Можу тільки сказати про себе, гадаю, що багато людей відчули те саме. Цей карантин зупинив колобіг життя, коли ми крутилися, наче білка в колесі. Життя мало шалений темп, ми постійно щось організовували, але серед цього бурління забували сутнісні речі: хто ми, для чого ми живемо, хто є цінним у нашому житті. Багато людей відчули саме це, тому карантин має стати початком іншого життя – в іншому ритмі і з іншими пріоритетами.

 

Ірина Твердохліб 

За цей час я виходила надвір усього тричі. Найбільше мені прикро, що я повністю пропустила весну.

Чи змінив карантин полтавців, які мають травми хребта? На мобільність він не вплинув, але психологічний стан – тривожний. Якщо людина з інвалідністю захворіє на коронавірус, то непокоїть стан наших лікарень, абсолютно не пристосованих до потреб людей з інвалідністю. Я зверталася до наших міських і обласних керманичів з питанням, чи є в нас спеціалізовані ліжка для пацієнтів з хворобами опорно-рухового апарату. Ми ж розуміємо, що нам у таких надзвичайних умовах марно чекати додаткового догляду від медперсоналу. Тому люди з інвалідністю як сиділи по домівках, так і сидять.

Ще одне враження. На початку карантину в соцмережах почали гуляти картинки зі звірами в клітці: так люди передавали своє ставлення до ізоляції. Ми, люди з інвалідністю – хто злорадно, а хто із сумом – відмітили, що належимо до категорії, на яку ніхто не звертав увагу: люди асоціюють себе на ізоляції з поневоленими звірами, але не з нами.

 

Олександр Скрипай 

Під час карантину можна було милуватися порожньою вулицею Соборності: жодних літніх майданчиків. Це було так гарно! Транспорту їздило менше, порожні вулиці стали просторішими. Полтава відкрилася для мене з іншого боку.

Роботи в мене особисто не поменшало, але вона стала іншою: це була участь у Полтавській волонтерській групі. Що ж стосується Poltava Running Club, членом якого я є, то кожен бігун бігав сам. Два місяці – жодних спільних тренувань і забігів. 16 травня ми хотіли показати полтавцям і гостям міста красу наших квітучих каштанів на Першотравневому проспекті. Тепер зможемо зустрітися лише у вересні: забіг довелося відкласти через карантин. Інтенсивна організаційна підготовка триває не менше місяця, а весь процес разом з реєстрацією і тренуванням бігунів триває пів року.

 

Олексій Петренко 

Через карантин неможливо провести мистецьку акцію, все зачинено, і митці дуже скучили за спілкуванням – у своєму колі і з глядачами. Художники малюють картини, їх треба комусь показувати, а ніде. Сподіваюся, що з кінця червня це відновиться.

Мені як пересічному полтавцеві подобається, що стало набагато більше порядку, зокрема на Центральному ринку. Напевно, це не тільки тому, що більше прибирають, але й тому, що менше смітять. Так повинно бути не лише в період карантину, а й завжди. Як автомобіліст я відзначаю, що нарешті залатали асфальт навколо люків на дорогах.

 

Марина Герасименко 

Вважаю, що очікуваний повний перехід шкільної системи освіти і загалом різних освітніх організацій в онлайн не відбувся і не відбудеться. У майбутньому можливий комбінований варіант, проте навчання в офлайні значно ефективніше, а на досвіді нашої школи подекуди взагалі неможливе в онлайні.

Тривожить глобальна відсутність стратегії виходу з карантину. Так само немає стратегії подальшого існування культурного сектору в Україні і в Полтаві відповідно. На державному рівні відсутні представники культури, які б лобіювали її інтереси.

Із позитивного вкажу на можливість розвитку саме локальних продуктів – «свої для своїх». Мій особистий висновок за час карантину: офлайн – це справді нова розкіш. Постійні зміни і переформатування – це єдина теперішня стабільність, і до цього потрібно звикати.

 

Антон Усанов Працюючи в галузі  сучасного мистецтва, можу сказати: в цей час Полтава дізналася, що перманентно живе на карантині. Якісні події відбуваються настільки рідко й спорадично, що перерва у два місяці майже не відчувається. Як сказали на одному андеграундному пабліці про локальну культуру: «Щоб пережити апокаліпсис, треба бути або панком, або овочем». Панків у нас дуже мало.

Графіка Романа Желізняка

Опублікована: 29 травня 2020


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація