Історія може бути цікавою, просто не всі розуміють, як її подати – головний редактор журналу «Локальна історія»

Автор: Вікторія Баберя, 5 жовтня, 09:05

Фото: Головний редактор розповів про унікальність журналу «Локальна історія»


У четвер, 3 жовтня, полтавцям презентували перший історичний глянцевий журнал «Локальна історія». Видання висвітлює історію різних куточків України та виходить друком вже близько року, проте до Полтави члени редакції приїхали вперше.

Журнал «Локальна історія» – продовження однойменного проєкту, перше і поки єдине в Україні глянцеве видання історичної тематики. Шість років учасники проєкту вивчали міста та околиці Західної України, спілкувалися з місцевими жителями та конспектували їх свідчення щодо визначних історичних подій.

До Полтави з презентацією «Локальної історії» приїхали:

  • головний редактор журналу Віталій Ляска;
  • співзасновник журналу Іван Спринь;
  • більд-редакторка журналу Катерина Москалюк.

Модератором зустрічі став доктор історичних наук, професор, викладач ПНПУ імені В. Г. Короленка Юрій Волошин.

ЗМІСТ поспілкувався з Віталієм Ляскою про особливості глянцю, прив’язку до Полтави та Полтавщини та де можна придбати журнал.

Віталій Ляска

 

«В Україні дуже мало істориків, які можуть писати чи говорити якісно, просто й майстерно»

Фактично, наш журнал отримав своє життя в такому друкованому вигляді наприкінці жовтня минулого року, хоча його виходу передувала тривала робота над концепцією. Глянець базується на результатах тих проєктів, які ми мали в Західній Україні. Це в основному історичні дослідження та візуальні фотоматеріали.

Одного разу ми зрозуміли: «Локальна історія» не є чітко окресленим регіональним проєктом. Так, це може бути історія окремої локації, історія окремої людини чи родини. Знову ж, ми стараємося працювати активно з публічними істориками України.

На жаль, в нашій країні дуже мало істориків, які можуть писати чи говорити якісно, просто і майстерно, які виконують роль комунікатора між академічно-науковими світом та суспільством в цілому.

І на щастя, у вас в Полтаві такі люди є. І з ними ми й почали тісну співпрацю. Зокрема, в останньому номері, вийшла розмова з Юрієм Волошиним, який на прикладі Полтави показує цю площину: майданчик, де люди комунікують з істориками.

Фактично зараз ми активно йдемо на Схід країни. Зокрема, у нас був номер про Крим, роль кримських татар в історії України. Також був номер про Схід, Слобожанщину. Тепер же маємо деякі матеріали про Полтавщину. У жовтневому номері «Локальної історії» вийде розмова із Ігорем Сердюком – це стаття про дитинство в Гетьманщині.

Ми працюємо в тому напрямку, аби найближчим часом створити величезну платформу для істориків, які хочуть говорити з суспільством. І наша місія – надати та заповнити ці канали комунікації.

Глянцевий історичний журнал

 

«Автори нашого журналу – це й професійні історики, й журналісти»

У нас така склалася ситуація, що насправді журнал засновували не журналісти, а самі історики. Та, проіснувавши менш як рік, ми вже маємо доволі схвальні відгуки саме серед професіональних журналістів. Буквально вчора ми дізналися, що є в лонг-листі премії «Високі стандарти журналістики 2019 року».

Сама редакція «Локальної історії» – це є як професійні історики, так і журналісти. Буває, що іноді ми одне одного стримуємо або від зайвої «жовтизни», або від зайвої академічності.

 

«Історія може бути цікавою, коли хтось каже інакше – це брехня»

У самому номері статті професійних істориків займають третину контенту, усе інше – це переважно історико-художні репортажі. Наші журналісти разом із фотографами їздять в конкретні локації, які мали прикметне минуле, досліджують їх, показують, як сучасні люди розуміють ту історію та як ця історія впливає на життя на тих локаціях.

Історія може бути цікавою, коли хтось каже інакше – це брехня. Просто не всі історики, на жаль, розуміють як цю історію подати, адже знайти формат подачі, знайти цільову аудиторію, знайти шляхи комунікації із суспільством – це складно.

Важливою складовою нашого журналу є те, що людина має в історії відчувати емоції. Людина має в історії відчувати причетність. І саме побудова історії знизу (від конкретного місця) і до самої верхівки дає цю можливість.

У нас, на жаль, так завжди складається, що історія твориться в Києві, в Нью-Йорку чи деінде. А те, що це конкретні локації чи місця, то ми цього не уявляємо. І зрозуміло, коли дитина вчить підручник і бачить там чорно-білі портрети Леніна чи Бандери – це зовсім не приваблює.

А ми, крім тексту, показуємо наочно, оскільки епоха тексту минає, настає епоха візуалізації. І тому журнал є одним із таких напрямків, над яким ми працюємо. До того ж, у нас є сайт, у процесі запуск відеопродакшну. І очевидно, що всі ці речі ніби і йдуть паралельно, але врешті-решт мають створити єдину платформу для комунікацій істориків з суспільством.

 Глянцевий історичний журнал

«Наш журнал однозначно поза часом»

Зараз ера смартфонів, усі гортають стрічки в фейсбуках. Тому звістка про те, що ми видаватимемо журнал, викликала у наших колег скептичне висловлювання. Але особисто в мене була амбіція зробити щось тривкіше, аніж стрічка новин у фейсбуці, щось таке, що лишається.

Тому наш журнал поза часом однозначно, він лишається актуальним. Оскільки у своїх темах ми не концентруємося на ювілеях, річницях, на таких, знаєте, радянських датах.

Якщо говорити про цей неповний рік, то я називаю його «рік успіху». Причина – нам вдалося завоювати довіру читачів: ми щомісяця продаємо наклад дві тисячі примірників і ця динаміка накладу зростає.

 

«Підписка журналу на рік коштує тисяча гривень»

Скоро ми будемо оголошувати підписку на наступний рік, ціна буде незмінна – 1000 грн. Один випуск журналу коштує 90 грн, але якщо говорити відверто, то примірник мав би коштувати вдвічі дорожче. Адже більша частина цієї вартості – це лише друк. Я вже не говорю про контент.

А у нас всі речі унікальні: тексти, фото та інфографіки ви в інтернеті не знайдете. Ми працюємо також і з ілюстраторами, малюємо комікси для того, щоб зачепити та здивувати читача.

Глянцевий історичний журнал

__ _____ __

Придбати журнал «Локальна історія» можна у книгарні «ЗМІСТ» (вул. Небесної Сотні, 12), можна передплатити через «Укрпошту» або редакцію.

 

Опублікована: 5 жовтня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація