Громадська організація «Після тиші» викупила на онлайн-аукціоні нову фотографію з історії примусової праці у нацистській Німеччині під час Другої світової війни.
На ній зображені українські примусові робітниці фарфорової фабрики Петерса і Раушерта у селі Гюттенгрунд поблизу містечка Зоннеберг, земля Тюрінгія.
Серед них ідентифікували таких жінок:
- Олександра Опанасенко, 1925 р.н. і Марфа Велігорська, 1920 р. з села Бригинці Козелецького району на Чернігівщині;
- Марія Островська, 1925 р.н. і Віра Чорногор, 1923 р.н. з міста Золотоноша на Черкащині;
- Галина Костриця, 1924 р.н. з села Вільха Золотоніського району на Черкащині;
- Катерина Джунь, 1924 р.н. з міста Миргород на Полтавщині;
- Марія Максютенко, 1918 р.н. і Єфросинія Щерба, 1917 р.н. з села Жабки Миргородського району на Полтавщині.
Про них шукають будь-яку додаткову інформацію. Якщо серед ваших рідних або близьких є люди, які пережили примусову працю у нацистській Німеччині або зберігаєте їхні фото тих часів – напишіть історикам.
Напередодні керівник «Після тиші» Андрій Усач розповів, що вони викупили мініархів з тринадцяти світлин, подаровані подругами остарбайтерки Галі Коваленко. 10 з 13 фото містять написи на зворотах. Завдяки їм стало зрозуміло, що світлини протягом 1943-1945 років подарували власниці архіву її подруги – також примусові робітниці, яких вивезли до Німеччини.
Отримавши фото, Андрій Усач з колегами одразу почали досліджувати історію жінки. Інформацію про неї вдалося відшукати у німецьких та українських архівах.
Виявилося, що Галя – це Ганна (за документами) Степанівна Коваленко, після заміжжя – Конько. Вона народилася 4 квітня 1927 року в селі Пухальщина нинішнього Кременчуцького району, що на Полтавщині. У листопаді 1942 року її вивезли на примусові роботи до Німеччини.
15-річна Галя-Ганна потрапила до міста Фуртванген-ім-Шварцвальд, де працювала на Fridolin Scherzinger Elektro- und Feinmechanik Apparatebau – підприємстві, де виготовляли електронні та точні прилади. Її звільнила французька армія 25 квітня 1945 року, а 6 вересня передали радянській стороні. Після перевірки у фільтраційному таборі НКВС в місті Цайтхайм (Німеччина) вона змогла повернутися до рідного села. Померла у 2003 році в Кременчуці на Полтавщині.
Завдяки підписам на зворотах фото команда змогла ідентифікувати тих, хто дарував світлини. Усі вони були примусовими робітницями на різних підприємствах у Фуртвангені-ім-Шварцвальд, майже всі – з Полтавщини, тому історики сподіваються знайти їх рідних і дізнатися про долю дівчат більше.
Двоє з них підписалися лише іменами – Оля і Наташа, але про інших восьмеро вдалося дізнатися набагато більше.
Про багатьох жінок досі шукають інформацію. Детальніше про це читайте тут.