Коронавірус стосується кожного. Досвід Полтавської волонтерської групи

Автор: Марина Антонюк, 29 червня, 17:56

Фото: Полтавська волонтерська група – об’єднання, створене громадськими організаціями для протидії корона вірусу


Три місяці тому кожен думав: «Як мені захистити себе і своїх близьких? Що я можу зробити, щоб стримати пандемію?» Серед полтавців знайшлися люди, які далі відповідь не лише самим собі, але й іншим. Це Полтавська волонтерська група, створена громадськими організаціями заради протидії COVID–19. Сьогодні, коли карантин послаблено, але загроза не зникла, показуємо, що зробила група, та пояснюємо, завдяки чому їй стільки вдалося.

З 12 березня Уряд ввів карантин. Місто готувалося жити в надзвичайних умовах. Уже за кілька днів стало зрозуміло, що лікарні не підготовлені до пандемії: необхідного обладнання вкрай мало, а медики не мають засобів захисту від зараження. Влада вводила обмеження, але було незрозуміло, як безпечно робити найпростіші речі, наприклад, ходити на закупи. Особливо це стосувалося літніх людей, для яких COVID–19 особливо небезпечний.

Це спонукало розробляти можливі сценарії розвитку подій та шукати відповіді. Уже 16 березня представники кількох громадських організацій міста вирішили створити спільну стратегію дій. Тоді на зустріч прийшли голова Полтавської асоціації бізнесу Ірина Бессарабова, директор благодійного фонду Helpgroup Давид Джалагонія, голова Полтавського батальйону небайдужих Наталія Гранчак, а також представники ГО ЗМІСТ ПОЛТАВА. Саме вони склали основу Полтавської волонтерської групи, до якої згодом долучилося чимало громадських активістів і людей доброї волі.

 

Діяльність групи

Група поставила перед собою кілька завдань:

  1. Пошук та придбання дефіцитних на той момент засобів та обладнання: захисних масок, антисептиків, захисних костюмів, тестів на COVID–19 та апаратів штучної вентиляції легенів.
  2. Формування бази волонтерів.
  3. Напрацювання можливих сценаріїв розвитку подій та алгоритмів дій.
  4. Інформування бізнесу про існуючі потреби та можливості.

 

Пошук засобів та обладнання

Насамперед слід було з’ясувати, чого потребують лікарні Полтави. Це слід було робити разом з міським та обласним департаментами охорони здоров’я. За координацію зусиль з органами влади відповідав благодійний фонд Helpgroup, а Наталія Гранчак консультувала департаменти щодо закупівель.

Полтавська волонтерська група зіткнулася з ситуацією надзвичайного ажіотажу на ринку, коли різко зріс попит на засоби захисту й медичне обладнання, зокрема апарати штучної вентиляції легень. Шанс купити дефіцитний апарат мав той, хто першим знайшов постачальників та міг швидко сплатити кошти. Аналітичний центр ЗМІСТ та волонтери займалися пошуком постачальників. Допомогла обізнаність благодійного фонду Хелпгруп і його багаторічний досвід медичних закупівель. Майже відразу вдалося придбати 3 апарати штучної вентиляції легень, причому два з них безпосередньо в заводу-виробника. Деякі представники бізнесу завдяки діловим зв’язкам вийшли прямо на постачальників апаратів ШВЛ у Китаї. Наприклад, компанії «Явір–2000» та «Аврора» разом замовили 10 апаратів та 10000 експрестестів для визначення COVID–19.

На сьогодні медичні заклади готові зустріти нову хвилю хворих на коронавірус: лікарні укомплектовані, а медики захищені значно краще, ніж три місяці тому. Співробітники аналітичного центру ЗМІСТ налагодили зв’язок з усіма опорними лікарнями Полтавської області і підтримують його досі, щоб знати, якою є сьогоднішня потреба.

Операційна сестра Оксана Тимченко одягає захисний костюм, пошитий за кошти полтавців

 

Волонтери

Ситуація в березні багатьом нагадала настрої шестирічної давнини. Так само, як і на початку АТО, було достатньо людей, які хотіли протидіяти спільній загрозі. І для них було так само багато роботи. Полтавська волонтерська група через серію інформаційних відео пояснювала, що під силу кожному: купувати продукти для знайомої людини літнього віку, узяти участь у роботі безкоштовної доставки #збережи_життя_60+, поширити інформацію про цей сервіс, допомогти з пошуком постачальників медобладнання та засобів захисту, врешті-решт, бути готовим патрулювати вулиці міста разом з силовими структурами, якби така потреба виникла.

Навіть пам'ятник у масці, а ти - ні. Найяскравіша кампанія групи. На фото Олександр Скрипай.

За перший місяць у базі волонтерів налічувалося вже понад 250 контактів. Серед них – не лише люди, які розклеювали оголошення про доставку продуктів у своєму мікрорайоні або самі доставляли покупки. Полтавська волонтерська група об’єднала знаних у місті активістів і людей доброї волі, які стали амбасадорами ініціативи серед своїх спільнот. Яскравий приклад – архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір: моральний авторитет владики сягає далеко поза межі релігійної спільноти, яку він очолює.

Не менш цінними є креативність знаних у місті громадських активістів та їхнє вміння залучати до справи добровольців. Так, пошиття захисних комбінезонів для медиків було б неможливим без участі полтавської дизайнерки Анастасії Юрко, яка шукала потрібну тканину (тайвек), разом з медиками створила модель комбінезона та знайшла підприємство, яке відшило всю партію. Але й це ще не все: Анастасія організувала благодійний аукціон клатчів власного виробництва і переказала виручені кошти на проєкт. Голова ГО «Нова Полтава» Юлія Городчаніна запропонувала кільком полтавським виробникам крафтових товарів долучитися до збору коштів на комбінезони. Завдяки цьому люди, що жертували певну суму на платформі ЗМІСТ, отримали:

  • дерев’яні дощечки від Олександра Лісовського і «Майстерні декору»;
  • екоторби, розписані Тетяною Миронеко;
  • каву від «Місцевої кав’ярні» і Катерини Бабіч;
  • антисептик, виготовлений Альоною Гончаренко;
  • сертифікати на майстеркласи від мистецької школи cambala_school;
  • еконабори від EcoEstetik goods&crafts.

 

Сценарії розвитку подій

Прогнози – річ невдячна, однак необхідна. На початку своєї роботи Полтавська волонтерська група опрацювали різні розвитку подій – від оптимістичного (поки що ми в його межах) до критичного, коли не можна виходити з дому без нагальної потреби та дозволу відповідних служб. За критичного сценарію у зоні ризику опинилися б ми всі, за оптимістичного – лише найвразливіші верстви, зокрема літні люди. Щоб вони менше відвідували людні місця, з 1 квітня запустили сервіс волонтерської доставки продуктів. Працювало все злагоджено і просто: людина дзвонила і залишала перелік продуктів кол-центру, операторка вносила замовлення в програму, волонтер, якому було найзручніше, брав це замовлення, скуплявся і відвозив продукти за адресою.

Так працює волонтерська доставка продуктів літнім людям. На фото Олекса Коба

За півтора місяця роботи близько 30 волонтерів виконали понад 200 замовлень. Їхню роботу підтримували учасниці ГО «Полтавська Платформа» та «Нова Полтава», які працювали в кол-центрі. Програму для координації замовлень безкоштовно створив полтавський розробник Едуард Ткаченко.

 

Інформування бізнесу про актуальні потреби

Обласна влада закупила обладнання і засобів захисту на 17,7 млн грн, а Полтавська асоціація бізнесу – на 11,6 млн. Якщо врахувати 4,5 млн грн, зібрані фондом Helpgroup завдяки пожертвам громади і підприємців, то суми виявляться співмірними. І це ми ще не згадали великий внесок інших власників бізнесу в боротьбу з пандемією. Отже, в цій боротьбі підприємці виявилися не менш ефективними, ніж влада.

Якщо вести мову про сильні сторони бізнесу в цій ситуації, то, окрім грошового ресурсу, слід назвати й інші: швидкість прийняття рішень та соціальну відповідальність. На початку карантину оперативність була критично важливою: доки органи вдали здійснювали всі необхідні процедури закупівель, дефіцитне обладнання могли вихопити буквально з-під носа. Бізнес, діючи через благодійний фонд, купував необхідні речі за день.

Однак для того, що підприємці бачили точку прикладання зусиль, вони мали бути поінформовані не лише про поточні потреби медиків, але й про те, як їхня допомога використовується. Роль «зв’язкового» між медиками й соціально відповідальним бізнесом узяла на себе Полтавська волонтерська група. А завдяки сайту, створеному полтавським розробником Олексою Кобою, всі охочі можуть бачити реальний стан забезпеченості лікарень.

 

Підсумки роботи Полтавської волонтерської групи: чому їй вдалося?

З послабленням карантину відпала потреба в певних напрямках діяльності, як-от безкоштовна  доставка, та й волонтери після вимушеної відпустки повернулися на роботу. Однак Полтавська волонтерська група працює досі: відслідковує потреби опорних лікарень області та їхню готовність до нових спалахів інфекції. Діяльність групи перейшла з публічної площини в сферу логістики і координації. Які висновки можна зробити за три місяці роботи групи? І що потрібно, щоб повторити успішний досвід цієї ініціативи?

Полтавська волонтерська група стала прикладом успішної взаємодії громади, бізнесу і влади перед лицем загрози. Неможливо відкинути жодну зі сторін цього трикутника: так, влада не була безпосереднім учасником групи, але забезпечила її даними про потреби лікарень та допомогла в найкоротший час налагодити з ними зв’язок. Узгоджувати дії з владою було потрібно ще й для того, щоб уникнути дублювання закупівель, яке за величезних потреб та обмежених коштів стало б просто-таки зловживанням ресурсами. Для представників бізнесу участь у Полтавській волонтерській групі – не просто плюс до соціальної відповідальності, а реальний шанс вплинути на ситуацію в місті та нагода довести владі, що бізнес необхідно сприймати як рівноправного партнера. Громада міста переконалася, що об’єднання зусиль багатократно примножує результат, а також засвідчила, що вміє залучати найрізноманітніші ресурси і розумно ними розпоряджатися.

Справді, без величезного фінансового ресурсу бізнесу годі уявити закупівлю обладнання і засобів захисту. Водночас не менш цінними були ресурси, принесені в Полтавську волонтерську групу всіма її учасниками. Хтось, як Наталія Гранчак і Давид Джалагонія, має досвід благодійництва: їхня обізнаність із нюансами закупівель, логістикою і правовими аспектами благодійності дозволила купити необхідні речі в найкоротший термін. Хтось, як владика Федір, має значний моральний авторитет, і завдяки його участі про групу дізналося більше людей. Чимало людей подарували свої вироби, щоб заохотити благодійників жертвувати на захисні комбінезони.

Про збір на платформі ЗМІСТ варто сказати окремо. За місяць – з 31 березня по 29 квітня –  зібрали 150 тис. грн, за які було придбано спеціальну водонепроникну тканину та пошито понад 500 комбінезонів для полтавських медиків. Цей був найуспішніший збір за майже трирічну історію нашої краудфандингової платформи і, без сумніву, повчальний приклад для команди ЗМІСТу. Насамперед у тому, що кожна ініціатива зі збору коштів має передбачати результат, який вплине на життя тих, від кого очікуємо пожертв. Полтавці переказували кошти, тому що розуміли реальну загрозу COVID–19 для себе і для близьких. Вони також розуміли, що у разі хвороби їхні життя залежатимуть від лікарів, тому захистити медиків від зараження – цілком умотивований крок. Більше того, збір ніс зрозумілий меседж: твої 250 грн – це один костюм для лікаря. Отже, успіх краудфандингу полягав у швидкій та адекватній відповіді на суспільний запит. До того ж, різні приємні бонуси, як-от футболки за пожертву 200 грн, надані фірмою «Імідж-М», посилювали чуття приналежності до спільноти.

Ось так футболку можна було отримати за пожертву 200 грн на платформі ЗМІСТ. На фото Наталія Гранчак.

 

Висновок

Як бачимо, велику роль у діяльності Полтавської волонтерської групи відіграла здатність діяти швидко, злагоджено та відповідно до прогнозів, а також максимальне залучення доступних ресурсів – людських, організаційних, фінансових. З іншого боку, таку роботу неможливо розгорнути в лічені дні на порожньому місці. Полтавську волонтерську групу заснували громадські організації та благодійний фонд,. Це красномовно свідчить: для того, щоб подібна ініціатива стала можливою, має існувати розвинене громадянське суспільство з інституціями (громадські, благодійні та волонтерські організації) та інструментами (краудфандинг).

Обкладинка Марини Вісич

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Опублікована: 29 червня 2020


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація