Львів енергоефективний: чому вчить і в кого вчиться місто Лева

Автор: Максим Самойдюк, 10 січня, 15:57

Фото: Львів як приклад енергоефективності


Один із головних викликів останніх років для нашої країни енергонезалежність. Вона неможлива без ефективного використання енергетичних ресурсів. Проблема носить загальнонаціональний характер, міста по-особливому реагують на виклики часу. Про те, як проблему вирішує місто Лева – читайте далі.

Львів справедливо вважається одним з піонерів української енергоефективності, адже ще у 2006 році в місті створили відділ енергоменеджменту. Тут комплексно підходять до утеплення будинків, освітлення вулиць та вчаться витрачати кілоджоулі з розумом.

Мова не йде про зменшення споживання тепла і, як наслідок, зниження комфорту містян. Мова йде саме про енергоефективність, а не про енергозбереження. Щоб проілюструвати різницю між цими поняттями, процитуємо керівника управління енергоменеджменту Львівської міськради Романа Васковця:

«Енергозбереження це коли ми менше дивимося телевізор, але можна купити енергоефективний телевізор і дивитися його скільки й до цього, але енергії витрачати менше».

Львів можна зарахувати до міст, що розвиваються, і тому споживання тепла загалом у місті збільшується, адже будуються нові об’єкти. Проте управління рахує результат своєї роботи в питомому споживанні на квадратний метр. Вираховується він за доволі простою формулою: споживання тепла/ квадратний метр.

Наразі цей усереднений показник на бюджетних об’єктах Львова становить 136 кіловат на годину * рік , хоча у деяких регіонах він на 100 КВт/год*рік більше. Середній відповідний показник по Україні становив 200 КВт/год*рік, а в ЄС 90 КВт/год*рік. Такі дані навесні 2019 року озвучував уже ексміністр регіонального розвитку Геннадій Зубко.

Інфографіка ЗМІСТу

З 2007 року у місті впровадили моніторинг енерговитрат. У кожній комунальній установі є відповідальна особа, яка до 2015 щомісячно, а тепер щоденно надає показники лічильників через онлайн-платформу. Зараз щодня надходять показники з 500 будинків.

Моніторинг дозволяє місту зменшувати енерговитрати на 5-7%. Роман Васковець говорить, що коли за комунальними установами здійснюється нагляд, то в них з’являється відчуття господаря (відповідальності). Підприємства змінюють модель поведінки і починають заощаджувати та більш раціонально використовувати ресурси.

На основі отриманих даних місто планує ліміти на тепло (граничні обсяги споживання). Місто встановлює ліміти кожен рік і впродовж року слідкує, щоб їх дотримуватися.

«У нас ніхто не мерзне. Якщо потрібно, то ми збільшуємо ліміти, але ми їх контролюємо».

Другий важливий фактор – енергоаудит, саме він дозволяє визначити пріоритетність заходів. У Львівській міській раді наголошують, що енергозаощадження необхідно починати з найменш затратних заходів, адже вони швидше окупляться. Для проведення «швидкого» енергоаудиту в управлінні енергоменеджменту є власний тепловізор. За один обхід можна виявити, де найбільшій відтік тепла.

Але тепловізійна зйомка – не повноцінний енергоаудит. Енергетичний аудит – це документ, у якому описується комплексне обстеження: тепловізійна зйомка, розрахунки тепловтрат, втрат тепла через вентиляцію та багато іншого. Його висновок – конкретний план дій, який визначає черговість заходів із підвищення енергоефективності: наприклад, заміна вікон, утеплення фасадів, регулювання системи опалення, а також розрахунок впливу тих чи тих заходів.

Аудит пропонує для мешканців будинку (у разі створення ОСББ) або для комунальної установи чіткий план дій та дає можливість брати участь у міжнародних та загальнодержавних грантових та кредитних програмах.

Й аудити, і впровадження моніторингу не потребують великих витрат, але це той мінімум, що дозволяє збирати потрібні дані для аналітики та планування. На жаль, ці дані не відповідають на питання:

 

 

З чого починається ̶р̶о̶д̶і̶н̶а̶ енергоефективність?

Головне питання: з чого починати заходи енергоефективності в умовах обмежених ресурсів? Із кінцевих споживачів чи з генерації? Утеплювати будинки чи реконструювати котельні?

Не важко здогадатися, що існує два сценарії. Перший пропонує спочатку утеплювати будинки, але далі великі генеруючі потужності, що є у вжитку, не потрібні місту. Споживання падає, і потреба в трубах тих діаметрів та потужних котлах відпадає. За іншим сценарієм все просто. Ви модернізуєте котельні та теплотраси, але споживання залишається на тому ж рівні.

Істина ж, за словами Романа Васковця, – проста. Комплексність. Комплекс дій має залежати від планування розвитку міста й можливих сценаріїв. Посадовець наводить приклад Скандинавії, де відбувається те, що в нашій країні сьогодні сприймається як нонсенс.

Мешканці Норвегії та Швеції масово повертаються до центрального опалення замість індивідуального, адже центральне дешевше. За принципом «оптових закупівель» – чим більше виробляєш, тим менша собівартість однієї калорії. У майбутньому Україна також може прийти до такої моделі. Тому, коли будуєш теплотрасу, то маєш закладати резерв по перетину.

Інший підхід у «висотках». Вони досягають висоти, де індивідуальне газове опалення не подається, тому слід враховувати, що ці новобудови будуть підключатися до «Теплоенерго».

Отже, місто має збирати дані, аби планувати. Та діяти згідно з планом.

Гортаємо далі.

 

Змінюй свідомість

У 2011–2012 роках у Львові за кошти ЄБРР провели заміну старих тепломереж на сучасні в мікрорайоні Сихів. Тоді ж утеплили один житловий квартал. Далі місто зрозуміло, що на всіх коштів не вистачить. Повноцінна енергоефективність без співпраці з населенням неможлива. Крапка. Всі будинки у місті не модернізуєш, особливо, коли місто має населення 800 000.

Львівська влада підтримує модернізацію будинків, але за умови, що мешканці створять ОСББ. Результат – станом на 2018 рік у Львові зареєстровано понад 1200 ОСББ. Для порівняння: у Полтаві станом на середину 2019 року створено 241 об’єднання.

Інфографіка ЗМІСТу

Так, за словами міського голови Львова Андрія Садового, у місті мешканці мають дві вагомі причини створити ОСББ:

а) місто допоможе привести будинок до ладу, якщо буде знати, що після завершення ви створите ОСББ;

б) ви можете отримати компенсацію кредиту для модернізації будинку лише у випадку створення ОСББ.

У місті діють дві програми: «Теплий дім» та «Енергоефективна оселя». Перша – для ОСББ, а друга – для фізичних осіб. У рамках програми місто відшкодовує кошти, витрачені на енергозберігаючі заходи. Для ОСББ – до 30% й до 400 тис. грн. за одним договором. Для фізичних осіб – до 30%, але до 50 тис. грн відповідно.

Інфографіка ЗМІСТу

Для порівняння: до 2019 року у Полтаві працювала програма компенсації за «теплим кредитам» для ОСББ та ЖБК, за якою місто відшкодовувало до 15%. За 4 роки існування програми місто допомогло лише у 17 випадках на загальну суму 400 тис. грн.

З 2020 року у Полтаві має запрацювати повноцінна програма відшкодування затрат на заходи з енергоефективності. За нею місто буде покривати до 30% тіла кредиту + відсотки. Але, на відміну від Львова, мова йде лише про ОСББ, допомога для фізичних осіб поки що не передбачена.

У Львові ж за роки існування програми «Теплий дім» місцева влада відшкодувала вартість робіт у 199 випадках на загальну суму 19 млн грн. Щодо програми «Енергоефективна оселя», то тут відшкодування виплатили у 266 випадках на суму 1,1 млн грн.

На жаль, охоплення львівських програм, й те, як аналогічні діяли у Полтаві, поки що поза порівнянням. 465 випадків на загальну суму 20,1 млн грн. проти 17 випадків на 400 тис. грн.

Інфографіка ЗМІСТу

Паралельно також діє державна програма компенсації коштів для ОСББ від Фонду енергоефективності. У нашому матеріалі про неї не йдеться.

Навіть у випадках з ОСББ мова йде про комплексність. Львів відшкодовує лише кошти, витрачені на повне утеплення будинків. Про ніяке «клаптикове» утеплення мова йти не може.

Особливу увагу місто приділяє будинкам, які знаходяться в історичному ареалі (центрі) Львова. Звісно, що ці будинки не можна взяти й просто обшити якимось пінопластом. В управлінні енергоменеджменту говорять, що якість кладки у цих будниках дозволяє їх не утеплювати. Місто допомагає мешканцям з капремонтом, із заміною вікон та дверей. Йдеться виключно про дерев’яні склопакети, адже пластикові вікна в центрі заборонені.

У такий спосіб місто мотивує людей ставати господарями приміщень та утеплювати їх. А місто «відповідає» за теплотраси та генерацію. Комплексність. Далі – діти.

 

Діти (навчання)

У Львові вчаться енергоефективності й навчають інших, найперше – дітей. Освітній проєкт для школярів реалізовується з 2017 року у мікрорайоні Рясне у співпраці з німецьким містом Фрайбургом. Роман Васковець розповідає:

«Проєкт поділений на "тверду" та "м’яку" частину. У рамках "м’якої" ми співпрацюємо з 4-ма школами в районі. У цих школах є 4 "енерджітім" по 15 дітей. З ними працює освітній експерт, який проводить авторські уроки й навчає викладачів-кураторів: діти з 8-класу вчаться знімати показники лічильників, сортувати сміття, проводити моніторинг, роблять звіти».

Кожна команда має «енергетичну валізу», до складу якої входять різноманітні вимірювальні пристрої: лазерні дальноміри, енергометри, дозиметри, даталогери й таке інше. Діти збирають конструктори з сонячними панелями і їздять на екскурсії на сонячні станції. Така візуалізація дозволяє зацікавлювати школярів енерготематикою.

«Тверда» частина проєкту забезпечила встановлення в школах LED-світильників та сприяла обладнанню навчальних закладів індивідуальними тепловими пунктами (ІТП), які за зовнішньою температурою регулюють подачу енергоносія. ІТП працює за принципом саморегулювання. Чутливий інертний газ всередині системи реагує на зміну зовнішньої температури, відповідно, розширюючись або зменшуючись у об’ємі. Коли температура зовнішнього повітря підвищується, розширений газ тисне на клапан, який більше перекриває рух теплоносія, отже, кількість тепла зменшується. Таким чином будівля споживає рівно стільки тепла, скільки потрібно. Зникає проблема «перетопів» із котельних та нівелюється людський фактор.

Також у рамках проєкту в одиному із житлових будинків мікрорайону також встановили ІТП, який автоматично вирівнює температуру по всьому будинку. Незабаром у цьому ж будинку мешканцям поставлять поквартирний облік тепла з можливістю його регулювання.

Варто зауважити, що проєкт грантовий. Тобто, Львів не витрачає бюджетні кошти, але навчає дітей й робить наочні зміни, аби львів’яни бачили, як це працює й до чого варто прагнути. Навчання – світло.

 

 

Світло

У Львові на вулицях близько 30 000 світильників. Система управління ними й більшість самих ліхтарів потребують оновлення – визнають у львівській міськраді. Тому зараз у місті активно йде модернізація.

Мова йде не просто про встановлення LED-освітлення на центральних проспектах міста. Мова йде про перехід на керування світильниками по радіоканалу. Така новація дозволяє регулювати освітлення просто з мобільного. Зокрема, зменшувати їх потужність до 60%, коли ж через певний час у них падає рівень освітлення, місто просто може піднімати рівень потужності до 90% й отримувати той самий проєктний рівень світла.

При визначенні рівня світла КП «Львівміськсвітло» враховує спальний це район чи магістраль. Так, на магістралях колір світла більш білий, а в спальних районах – жовтіший.

Під час реконструкції освітлення не забувають у Львові й про планування. У місті активно ховають дроти під землю. У землі йдуть три гофри – одна для живлення, друга для гарантованого живлення банерів чи святкової ілюмінації, а третя для інтернет-кабелю, аби мати можливість встановити відеоспостереження.

 

 

Що робити, якщо ресурсів на утеплення немає?

Гранти. Лише у минулому році львівська міськрада отримала два гранти на суму 15 млн євро. Перший, на 10 млн, від Східноєвропейського партнерства з енергоефективності. У рамках цієї програми впродовж трьох років Львів обладнає 70 будинків у Сихові індивідуальними тепловими пунктами.

У співпраці з GIZ реалізується проєкт «Енергоефективний район Сихів». Він мав розпочатися у 2013 році, але через події на Сході його відклали. Лише у 2019 році повернулись до його реалізації. До 2022 року в рамках проєкту мають комплексно термомодернізувати будинки. Загальна вартість проєкту 5 млн євро.

Також діють так звані ЕСКО-закупівлі. Фактично, це термомодернізація за рахунок інвестора. Укладають договір, за яким інвестор зобов’язується провести енергоефективні заходи (на розсуд інвестора: ремонт даху, термоізоляція або комплекс) на певну суму. Єдина умова: у результаті цих заходів споживання енергоресурсів має скоротитися мінімум на 15%.

Договір укладається на визначений період (наприклад, 5 років). Протягом цього періоду замовник ЕСКО виплачує всю майбутню економію за споживання енергоресурсів інвестору. У такий спосіб інвестор повертає гроші й має прибуток. Чим на більший % він утеплить будинок, тим більше коштів він заробить. Після завершення дії договору замовник має модернізований будинок. Обидві сторони задоволені.

Проблема Львова у тому, що другий випадок у місті не працює. Справа в питомому споживанні тепла на квадратний метр. Пам’ятаєте цифру у 136 КВт/год*рік? Це низький показник, й інвестори не зацікавлені в зменшенні цього показника до умовних 120. Набагато вигідніше прийти в місто, де показник «розтрати» тепла становить 220 КВт/год*рік. Адже, якщо там утеплити будинок до 140 КВт/год*рік, то різниця буде більшою, відповідно – й прибуток.

Цю проблему у Львові планують вирішити, створивши власне КП, яке буде займатися ЕСКО-закупівлями. За словами Романа Васковця, це буде «револьверний фонд».

«Комунальне підприємство вкладає гроші в комунальний об’єкт, і ці гроші через певний час повертаються на рахунки комунального підприємства і реінвестуються в інший комунальний об’єкт. Так точно працюють в Прибалтиці, є такий досвід і у німецьких міст».

Інфографіка ЗМІСТу

 

 

Чому зменшувати споживання тепла важливо?

Гроші. Зменшення обсягів споживання тепла – це економія. Вигода очевидна як для бюджету міста, так і для власників лічильників. Тут все зрозуміло, скільки зекономив – стільки й заощадив. Проте зменшення загальної кількості споживання відображається навіть на тих, хто лічильника не має. Тарифи на тепло розраховують місцеві теплоенерго, далі затверджує НКРЕКП. На тариф впливає очікувана кількість спожитого газу на наступний рік.

Тобто, чим менше газу планує закупити (і закупить) обленерго, тим менший буде встановлений тариф на вартість тепла, адже газ – це 80% вартості однієї гігакалорії.

 

 

З чого почати Полтаві?

Це запитання ми задали Роману Васковцю. На його думку, по-перше, місту треба зібрати команду, яка буде цим займатися. Організувати її в управління або КП, це не принципово.

«Бажано, аби ця команда знала англійську й постійно моніторила грантові програми. Проходила стажування за кордоном й впроваджувала новий досвід у місті. Все починається з команди».

Отже, головне – бажання. Приклад Львова показує, що велику частину енергоефективних ініціатив місто реалізувало за рахунок грантів, а також за рахунок нескладних для бюджету кроків: моніторингу й аудиту. Головне, що ми маємо для себе зрозуміти: хто цим буде займатися в нас і чи є у влади бажання впроваджувати енергоефективні заходи?

Обкладинка та графіка Марини Вісич

Опублікована: 10 січня 2020


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація