Людмила Руденко – шахова королева з Полтавщини
Людмила Руденко – шахова королева з Полтавщини

( Графіка Дарії Муращенко)

Людмила Руденко – шахістка, міжнародна майстриня серед чоловіків, друга в історії чемпіонка світу серед жінок, заслужена майстриня спорту, гросмейстерка.

Про це стало відомо з ЙОД MEDIA.

Людмила Руденко народилася 27 липня 1904 року в Лубнах у дворянській родині. Батько, Володимир Руденко – дійсний статський радник, деякий час був прокурором Миколаєві, мама – Віра Юркевич. У родині також виховувалися ще четверо дітей. З 10-річного віку Руденко захопилася грою в шахи.

У 1925 році 20-річна Руденко вперше виступила на великому турнірі в Москві. Тоді вона посіла одне з останніх місць. Завдяки своїй наполегливості та постійним тренуванням дівчина здобула ряд перемог:

  • 1927 рік – п'яте місце на першому жіночому чемпіонаті СРСР;
  • 1928 рік – звання чемпіонки Москви (результат – 12 перемог у 12 партіях);
  • 1932 рік – чемпіонка Ленінграда (загалом – 7 разів);
  • 1937 рік – чемпіонка спортивного товариства «Спартак»;
  • пізніше перемагала у відкритих першостях Узбецької та Української РСР;
  • 1949/50 рік – вершина спортивної кар'єри – золота медаль на жіночому чемпіонаті світу;
  • 1952 рік – виборола «золото» на чемпіонаті СРСР.

Руденко стала другою в історії шахів чемпіонкою світу. Її часто запрошували взяти участь у чоловічих шахових турнірах, де вона на рівних боролася з найсильнішими. За що отримала звання «Міжнародний майстер серед чоловіків». Спеціалісти відзначають особливий стиль Руденко – вона не боялася йти на ризик, жертвуючи своїми фігурами.

П’ята чемпіонка світу Нона Гапріндашвілі про Людмилу Руденко казала, що вона типова імпровізаторка:

«Вона не пропускала комбінаційних можливостей і сміливо йшла на загострення. Добре рахувала варіанти, і її готовність до атаки будь-якого моменту бентежила багатьох суперниць».

Окрім шахів Людмила захоплювалася літературою, особливо цікавив самвидав. У своїх розмовах шахова королева цитувала Цвєтаєву, Гумільова, Ахматову. Також збирала бібліотеку, колекціонувала поштові листівки з репродукціями відомих художників та відвідувала музеї.

Ще студенткою потоваришувала з письменниками Сергієм Бондаріним і Миколою Харджієвим. Перший товаришував з Едуардом Багрицьким, другий – з Осипом Мандельштамом і Ганною Ахматовою.

Її подруга і колега-шахістка Катерина Бішард згадувала: 

«Ми жили в одному номері. Людмила Володимирівна постійно щось читала. Пам'ятаю своє роздратування при вигляді ввімкненої лампи та книги в руці моєї сусідки пізно вночі. “Що ви читаєте?” - запитала я. “Великий Гетсбі” – пролунало у відповідь. І тут на мене полився такий потік інформації, зазвучали такі імена, такі факти з життя відомих письменників, що моє бажання посісти перше місце в змаганнях перейшло в бажання слухати, слухати й слухати».

Найбільшою перемогою у своєму житті Людмила Руденко вважала те, що зуміла врятувати 300 дітей. На початку війни Руденко працювала на заводі озброєння, який евакуювали до Уфи. Діти робітників залишалися в піонерських таборах під Ленінградом. Згодом стало зрозуміло, що блокада неминуча. Директор доручив Людмилі організувати спеціальний потяг, який вивезе дітей до батьків до того, як місто оточили.

Сергій, онук Людмили Руденко згадував,  як потяг з 12 вагонів майже місяць перетинав країну, а Людмила увесь час забезпечувала дітей провізією, лікувала їх, втішала. Та на кожній станції вимагала, вмовляла дати зелене світло. Вона пишалася тим, що усі доїхали живі, хоча після цього у неї був нервовий зрив.

Що говорили відомі люди та близькі про Людмилу Руденко:

Шахістка Кіра Зворикіна говорила, що Людмила мешкала зі своїм сином у невеликій кімнаті у підвалі:

«Сирість, кіптява гасниця, кілька тапчанів і розхитаних табуреток й голодні ленінградські щури. Якою треба бути оптимісткою і як любити шахи, щоб у таких тяжких умовах підготуватися та стати чемпіонкою світу».

Онук шахістки говорив, що вона до смерті грала в шахи та обожнювала грати в преферанс. 

Міжнародна арбітерка Римма Антонова, що купувала їм суницю і говорила:

«Їжте на здоров'я. Даремно я, чи що, з генералами всю ніч у преферанс грала?».

Шахістка, багаторазова чемпіонка світу Нона Гапріндашвілі говорила, що любов Людмили до шахів, яку вона не могла приховати, викликала в Нони хвилю симпатії.

Цікаві факти про шахову королеву з Полтавщини:

  • Людмила Руденко ніколи не виїжджала за кордон;
  • усі отримані грамоти за гру в шахи важать понад 2 кг;
  • 55 років палила «Біломорканал», іноді «Казбек», але кинула після того, як зламала шийку стегна;
  • після перемоги Руденко чемпіонками світу з шахів до 1991 року залишалися тільки представниці СРСР. Потім корону виборювали переважно китаянки. А у 2012-2013 роках та у 2015-2016 роках переможницями знову стали українки - Анна Ушеніна та Марія Музичук;
  • останні роки життя почала втрачати зір і бачила лише половину дошки, але все одно обігравала початківців;
  • «Укрпошта» з нагоди 100-літнього ювілею випустила маркований конверт з її зображенням (2004 рік);
  • ім'я Людмили Руденко занесено до Світового залу слави шахів (2015 рік);
  • з нагоди 114-ї річниці з дня народження Google присвятив дудл (27 липня 2018 рік).

Померла видатна шахістка на 82-му році життя, 26 лютого 1986 року в Ленінграді.

Loading...