Менше читати, більше займатися в гуртках і дивитися на освіту очима дитини – Лілія Гриневич відвідала Полтавщину та поспілкувалася з педагогами

Автор: Аліса Куценко, 9 липня, 10:55

Фото: Лілія Гриневич відвідала Полтаву


Очільниця МОН зустрілася з викладачами і розповіла про подальші плани щодо реформування освіти.

Візит пані міністра та кандидатки в народні депутати від «Української стратегії Гройсмана» до Полтави відбувся в суботу, 6 липня. Крім зустрічі в педуніверситеті, вона поспілкувалася зі ЗМІ та відвідала навчальні заклади в Розсошенцях і Щербанях.

Педагоги на зустрічі з Лілею Гриневич

Про втому вчителів від реформ

На зустрічі з педагогами вона жартома повідомила, що чудово розуміє втому вчителів від різноманітних реформ в освіті, які тривають від здобуття Незалежності. Втім, нинішня освітня реформа, на її думку, зовсім інша, адже уряд підтримав її коштами, про що свідчить збільшення фінансування протягом п’яти років – від трохи більше 120 млрд грн до 246 млрд грн.

Вона переконана: реформа освіти мала розпочатися ще в 2005 році, коли суспільство – і в світі, і в Україні, – переживало трансформації:

«У 90-х роках наша основна ідея була зробити її нарешті українською. Це був дуже важливий етап, і ми його пройшли. А зараз – зовсім інші виклики, бо це вже зовсім не відоме майбутнє. Ми можемо з вами зараз, дивлячись, як розвиваються технології, побачити, з якими екологічними викликами зіштовхнеться Україна? Чи могли ми ще десять років тому подумати, що в телефоні буде все? Цим дітям доведеться готуватися до нових можливостей і викликів».

Лілія Гриневич

Пані міністр зазначила, що останні дослідження свідчать: сьогодні професійні знання («тверді навички») потрібні дитині тільки на 15%, а 85% – це «м’які навички» (вміння володіти собою, працювати в команді, критично мислити, вчитися впродовж життя). І це – нові завдання, якими школа ніколи не займалася або займалися в невеликих колективах, де виховували талановитих дітей. Основною задачею школи було дати порцію знань, і тепер це має змінитися.

На думку Лілії Гриневич, основна задача міносвіти й педагогів – перебудувати цей процес, перейти від школи знань до школи компетентностей.

Вона відмітила, що реформа вже працює з початковою школою, тому перерахувала напрямки, за якими вже можна починати роботу в середній та старшій школах:

1.Новий державний стандарт та програма базової школи.

2.Перепідготовка вчителів.

3.Новий освітній простір.

«Так, ми не можемо зараз зайти в кожний клас, так як ми це робимо з першим класом. Але дивіться, які субвенції. Це й інвестиції на Нову українську школу, шкільні автобуси, інклюзивно-ресурсні центри, комп’ютерні класи (у нас величезна проблема з підключенням до інтернету)».

Вона зазначила, що зараз ведуть перемовини зі Світовим банком щодо можливої співпраці:

«Вони бачать, що у нас відбувається реформа, відбувається правильно, і вони готові надати довгу дешеву позику Україна, щоб пришвидшити її. І не тільки в початковій, а й будь-якій базовій школі. Важливо, щоб уряд підтримав це».

Також вона розповіла, що співпраця із The Lego Foundation продовжується, і ще протягом двох років вони безкоштовно постачатимуть набори до українських початкових шкіл. Так, попередньо заплановані поставки на жовтень-листопад 2019, а також березень 2020 року.

Повертаючись до обговорення реформи старшої школи, Лілія Гриневич закликала педагогів і директорів шкіл активніше долучатися:

«Ми цю реформу зможемо зрушити тільки разом. Колеги, директори, ви – лідери реформи. Директори навчальних закладів, підніміть руки (підняло троє – прим.ред.). Дуже мало, шкода. Я знаю, що тут є начальники управлінь. Я прошу вас: проведіть наради зі своїми директорами, і розкажіть їм, що вони є лідерами реформ».

Також міністерка освіти розповіла про подальші кроки реформи та відповіла на запитання педагогів і журналістів.

 

Про новий уряд і Зеленського

Про її плани співпраці з новим президентом і урядом запитували всі.

«Ця освітня реформа, попри різні дрібні негаразди, які пов’язані з різночитанням органами місцевого самоврядування, відбувається і позитивно сприйнята суспільством, і дуже корисна для дітей. Питання в тому, що в неї треба інвестувати», – вважає Лілія Гриневич.

За її словами, міносвіти за ці два роки інвестувало в шкільну інфраструктуру 7 млрд грн – і на НУШ (по мільярду), на автобуси, обладнання (комп’ютери, підключення до інтернету, математичні кабінети, тобто ціла низка інвестицій) та зарплатню вчителям. Лілія Гриневич зазначила: якщо ви хочете спонукати їх до підвищення кваліфікації та працювати з ними над реформою – значить, потрібно інвестувати і в учителів.

Педагоги на зустрічі з Лілею Гриневич

Вона відповіла, що тут можливі три варіанти розвитку подій. Перший, бажаний – це якщо нова влада підтримає НУШ і продовжить інвестувати.

Другий – коли депутати підтримають НУШ на словах, але грошей на реформу не дадуть, і це перетвориться на ще одну імітацію.

«Таким чином реформа почне захлинатися сама в собі. І третій варіант, найгірший (який, я сподіваюся, стукнути в голову нікому не може), – прийти і сказати, що ми відміняємо нову українську школу».

 

Про користь навчання у великих колективах, гуртків і читання до 30 хвилин на день

Лілія Гриневич поділилася результатами моніторингового дослідження, яке міносвіти провело в початковій школі з дітьми 4-х класів на предмет математичної та читацької грамотності:

«Ми провели дослідження, щоб потім, через три роки, провести таке ж дослідження з першокласниками, які навчаються зараз за новим державним стандартом, і порівняти результати».

Лілія Гриневич

Отримані дані вразили. Зокрема з’ясувалося, що учні, які навчаються в маленьких школах у класах до 15 школярів, отримали значно гірші результати з математичної та читацької грамотності, аніж учні, які навчаються у класі від 16 чоловік.

«Це такий парадоксальний результат, бо ми звикли думати, що в менших класах є більше можливостей працювати з дітьми, опитати кожного, кожному приділити увагу. Це показує, що маленька школа (не сільська і міська школа, а маленька і велика), не завжди може створити відповідне навчальне середовище і дати потрібний рівень кваліфікації вчителів», – прокоментувала один із результатів Лілія Гриневич.

Другий парадоксальний результат – кращі показники з читання отримали ті діти, яким задавали читати до 30 хвилин. Ті, кому давали читати більше, показували гірші результати.

«Це приводить нас до ще одного дуже важливого висновку: ми повинні мотивувати дітей до навчання, давати їм адекватне для їхнього віку навантаження, тому що якщо вони отримають велике завдання для домашнього виконання, то знеохочуються до навчання і мають ще гірші результати».

Завдяки дослідженню також з’ясувалося, який вплив має позашкільна освіта на результати дітей. Зокрема ті діти, які брали участь у гуртках, секціях (тобто займалися ще десь поза школою), мали суттєво кращі результати в читацькій компетенції, ніж інші однокласники.

Лілія Гриневич відмітила, що особливо активно на читацьку компетентність впливають заняття з театрального мистецтва. І це зрозуміло, тому що дитина вчиться говорити, та має більше занять з риторики.

 

Про опорні школи

Пані міністр зазначила, що питання опорних шкіл сьогодні – дуже дискусійне. Так, на них часто скаржаться (зокрема і на зустрічі в Полтаві), але Лілія Гриневич відповіла:  міносвіти не може перевіряти всі опорні школи.

Так, вони підготували кілька основних критеріїв, за якими потрібно обирати опорний заклад:

«У першу чергу – це зручність відвезення дітей з різних населених пунктів. Щоб там були дороги, по яких можуть їхати автобуси, і щоб було зручно підвозити дітей. Також критерієм є, без сумніву, рівень кваліфікації педагогічного колективу, і готовність самого приміщення школи та її обладнання».

І хоча уряд надає субвенції, зрозуміло, що їх не вистачило на всю шкільну систему. Тому пріоритетом є опорні школи, які повинні бути кращими за всіма показниками, щоб ні батьки, ні діти не чинили супротив.

«Значно благополучніші країни, ніж наша, зі значно більшими доходами і меншими територіями все одно були змушені звернутися до шкільного автобусу і створення опорних закладів, де забезпечується і кваліфіковані вчителі, й обладнання», – зазначила вона.

 

Про ліцеї, що замінять 10-11 класи

На зустрічі про подібний експеримент розповів очільник Кременчуцького управління освіти й науки Геннадій Москалик. Як пояснила пані міністр, це означає появу профільних шкіл, а не зникнення старших класів, бо «діти мусять ходити в 10-11 класи»:

«Реформа передбачає, що з часом трирічна старша профільна школа буде відокремлена і деякі органи місцевого самоврядування (зокрема у Кременчуці) реалізували цей підхід, щоб у школі діти могли обирати профіль. Тому що якщо є тільки один 10-й клас на паралелі, то в ньому взагалі немає профільності. Усі вивчають однаково 22 чи 23 навчальні предмети».

На першому плані – Микола Степаненко, ректор ПНПУ

Тоді старші класи «переїжджають» до одного ліцею, де діти зможуть обрати профіль. Звичайно, треба передбачати, що у школярів з’являються незручності, тому що вони ходили до школу біля дому, а так їм доводиться добиратися транспортом далі.

«Тому це може бути аргументоване тільки в одному випадку: якщо в цій школі дитина отримає кращу якість освіти. Якщо вона прийшла в таку школу, що стала ліцеєм, і там з’явилися кабінети фізики, хімії, біології, яких не було в її закладі; якщо там якісніше вивчення іноземних мов та інформатики, яких не було в тій школі – тоді є сенс поїхати до такої школи».

За словами Лілії Гриневич, мережа академічних і професійних ліцеїв формуватиметься орієнтовно 5-6 років.

 

Про реформу профтехосвіти

Це питання пані міністр визначила як одне з пріоритетних завдань. За її словами, реформа вже стартувала: міносвіти оновлює стандарти разом із роботодавцями, виходячи на такі результати навчання, які можна одразу застосовувати на сучасному ринку праці.

«Але є одна дуже серйозна перешкода – це застаріле обладнання. У нас зношеність обладнання по профтехосвіті орієнтовно 60%. Тому ми впродовж останніх 3 років почали розбудову мережі навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням. Обираються профтехнічні заклади з найкращим потенціалом викладацьким і великою кількістю учнів, і там ми ставимо нове сучасне обладнання за гостродефіцитними професіями».

Лілія Гриневич

У центри вже вкладено 25 млн грн, і до кінця року таких навчально-практичних центрів буде 150. На Полтавщині їх п’ять (фінансуються з державного бюджету) плюс три, які зроблені роботодавцями:

«Це дає нові можливості для учнів професійно-технічного закладу, але заклади почали навіть готувати на цьому обладнанні дорослих людей. Наприклад, поставили ми обладнання за профілем швачки-закрійниці. І роботодавці посилають своїх працівників, щоб профтехзаклад навчив їх на коротких курсах, як користуватися таким обладнанням».

Зараз міносвіти розпочало ще один проект із Європейським Союзом, який передбачає інвестицію в українську профтехосвіту в розмірі 58 млн євро. За словами пані міністра, 28 млн євро мають іти на продовження оновлення стандартів усіх професій, підвищення кваліфікації працівників профтехучилищ, а 30 млн євро – на сучасне обладнання.

«Це дуже потрібно нашій країні, оскільки сьогодні тільки 20% випускників ідуть здобувати профтехосвіту. Але якщо ви подивитеся на ринок праці, то більшість вакансій та потреб – це з професійно-технічної освіти. А якщо ви подивитеся статистику центру зайнятості, то близько 50% людей – з вищою освітою, які безробітні. А у великих містах, наприклад, Києві, у центрах зайнятості безробітних з вищою освітою – 80% ».

 

Про програму «Гідність дитини»

ЗМІСТ уже писав про програму «Гідність дитини», яку цього річ розпочали в МОН. Тоді на наш запит департамент освіти ПОДА повідомив, що в області вісім навчальних закладів мають вбиральні на вулиці.

Лілія Гриневич відмітила, що обсяг субвенції на програму «Гідність дитини» складає 267 млн грн. Для Полтавської області на облаштування вбиралень в приміщенні закладів виділено 1 млн 965 тис.грн.

«Тому що якщо зараз, у 2019 році, у нас, у центрі Європи, в холодну пору року (яка у нас півроку) діти й вчителі змушені ходити на двір до вбиралень, це є насправді недотримання їхньої гідності людини. Якщо не буде покрита вся потреба всіх шкіл, треба буде додати ще обласні кошти. Але наші субвенції допомагають реалізовувати державну політику, бо ними ми підштовхуємо органи місцевого самоврядування реалізовувати ті чи інші напрямки, допомагаючи їм із фінансуванням».

Педагоги на зустрічі з Лілею Гриневич

Мінрегіон розробив проекти вбиралень у проектні рішення щодо добудови внутрішніх вбиралень у школах, де їх немає.

Наостанок Лілія Гриневич зазначила, що їй не вистачає ініціативи на місцях:

«Ми повинні працювати зараз, не чекаючи, що нам пощастить.  Мені як міністру дуже бракує ініціативи педагогічних університетів. У багатьох країнах освітня реформа супроводжується серйозною роботою педагогічних вишів у сенсі напрацювання стандартів, обговорення документів. Ми мали досвід державного стандарту школи і мені немає чим похвалити педагогічні університети. Це при тому, що ми працюємо дуже публічно. Ми з вами хочемо виховати активних громадян. Ми маємо власним прикладом свідчити, що ми теж – активні громадяни».

Нагадаємо, раніше ЗМІСТ писав про відміну єдиної тарифної сітки для педагогів.

Фото Богдана Проскурова

Обкладинка Юлії Деркач

Опублікована: 9 липня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація