«Ми грали на даху дев’ятиповерхівки і люди не розуміли, звідки йде звук». Інтерв’ю з гуртом «Пасть Крокодила» 

Автор: Лілія Удоденко, 24 березня, 17:56

Фото: Гурт "Пасть крокодила" привіз у Полтаву свій альбом


14 березня київський гурт презентував полтавцям власний альбом в арт-кафе Open Кitchen. ЗМІСТ поспілкувася з учасниками гурту про вибір на користь музики, власний стиль та вміння почати спочатку.

Доки одні українські гурти зривають солд-аут в Європі, інші долають непростий шлях до популярності в нашій країні. ЗМІСТ розповідає про талановитих і молодих виконавців, які шукають свого слухача. Гурт «Пасть Крокодила» грає мікс електроніки та року. У 2018 році він прийшов на «Х-фактор» з авторською піснею. Глядачів здивував виступ, дехто затуляв вуха руками. Журі попросило зіграти щось ще, і тоді вокаліст познайомив людей із іншою стороною творчості групи. Команда увійшла до дванадцятки найкращих, а потім почала працювати над проєктом.

Вокаліст Володимир Песоцький про появу гурту

Наша історія бере початок не з гурту «Пасть Крокодила». Ми, грубо кажучи, «понаєхавші» до Києва. Ми з братом Олегом приїхали з Краснодона, це Луганська область. У нас був гурт Stereo Isterika. Грали кавер-версії пісень груп Papa Roach, Linkin Рark та інших. 

Раніше наша музика була в стилі альтернативного року. Ми грали, грали і в якийсь момент зрозуміли, що повторюємося, а ми хочемо й можемо зробити щось власне й унікальне. Так вирішили почати новий проєкт. Якраз наш барабанщик поїхав жити до Польщі. Ми спробували грати удвох з братом, але зрозуміли, що без ударних ніяк і почали пошуки.

Мій образ виник так. Сережки — це ще з дитинства: я тоді хотів бути схожим на Курта Кобейна. Колір волосся не пов’язаний з гуртом. Одна моя знайома перукарка скаржилася на те, що вона не може знайти людину, щоб здати курсову роботу фарбування в екстремальний колір. Я зголосився і сказав: а давай у зелений! 

Я придумав назву «Пасть Крокодила»: вона сама по собі добре запам’ятовується. А її фонетична структура відображає звук, який ми використовуємо. Сенс, закладений у неї, це сильний людський стрижень.

У Києві немає єдиної тусовки. Може десь вона і є, але ми до неї не входимо. Там кожен сам по собі. На фестивалях бачиш одні і ті ж команди. 

Ми йшли на «Х-фактор», коли грали менше року. Тоді зрозуміли, що потрібен якийсь важливий крок. До кастингу, який показують по телевізору, є ще попередні відбори, і ми не думали навіть, що пройдемо туди. Але участь дала свої плоди  —  наш слухач нас знайшов. 

У нас є люди, які нам допомагають. Ми просто на одній хвилі, і все. Хтось допомагає нам з соцмережами, хтось із фестивалями. Це не якісь робочі стосунки. З цими людьми ми давно знайомі і дружимо.

Так чи інакше, музика це хвороба. Я можу просто їхати десь і в голові прокручувати слова. Усе, що є навколо тебе,  потім трансформуєш у слова й музику. Можу просто вдома награти та записати, що в мене в голові, і надіслати хлопцям для обговорення. Якщо вийшло щось цікаве, ми продовжуємо над цим працювати.

Пісня «Я тебе захищу», з якою ми виступали на «Х-факторі», взагалі не повинна була з’явитися. Я називаю її однією з тих пісень, які просто пишуться. Вона й залишилася жити через «Х-фактор», тому що сподобалася людям.

 

Барабанщик гурту Олексій Бондарук  про вибір на користь музики

Я музикою займаюся давно, але з перервою. До проєкту «Пасть Крокодила» був у різних гуртах, які грали альтернативний рок. Якось я вирішив узяти перерву на 4 роки, навіть інструмент свій продав. Після періоду без музики й виступів я зрозумів, що не можу без цього жити і повернувся: опублікував в інтернеті оголошення, що шукаю гурт.

У мене батько грає на барабанах. Він грав в оркестрі, виконував кавер-версії пісень у юності. Коли я шукав себе і не знав, чим хочу займатися, у мене з ним відбулася розмова. Тато мені розповів свою історію, і я зацікавився, пішов до викладача і почав займатися. Вважаю, що те, що ти робиш, повинне приносити задоволення, а не просто гроші. 

Мене порадувала відвертість хлопців (учасників гурту «Пасть Крокодила») з першої репетиції. Але скажу, що я не відразу їх розумів, адже вони унікальні персонажі в будь-якому сенсі, починаючи з музики. Зізнаюся чесно: перший час я думав, що Вова (вокаліст) взагалі має наркозалежність. І це у нього тоді ще не було зеленого волосся! Просто не вірилося, що людина може бути такою талановитою в написанні музики й текстів. Коли ми з хлопцями почали більше часу проводити разом, я зрозумів, що Вова навіть не курить і не вживає алкоголю.

Олексій Бондарук. Джерело фото - інстаграм @dudka_ph_

 

Бас-гітарист Олег Песоцький про дешеві гітари і прокляте баре

Інтерес до музики у нас з Вовою (вокалістом Володимиром Песоцьким) був ще з дитинства завдяки нашому дядьку: він теж музикант. На музичних інструментах почали грати, напевно, класу з дев’ятого. У нас були старі розвалені акустичні гітари, які можна було купити за 50100 грн. Пальцями тиснеш на струни, кров іде, не розумієш акордів. Баре (прийом гри на гітарі, коли пальцем притискають до грифа кілька струн або й усі) пропускалося відразу.

Ми розбирали разом пісні вдома, потім переїхали у старий гараж, пізніше навіть грали з ударними на даху дев’ятиповерхівки. Люди на вулицях не розуміли, звідки йде звук.

Олег Песоцький. Джерело фото - інстаграм @past.krokodila

Наш попередній проєкт тривав кілька років. Наприклад, у Луганську до війни в нас була презентація альбому, на яку прийшло близько 500 людей. Тоді в нас була зовсім інша історія і навіть стиль. Все, що можна було зробити там, ми зробили. Воєнні події ми застали і пережили, потім вирішили переїхати у велике місто і починати заново.

 

Поради від гурту для полтавських музикантів 

  1. Визначте ступінь своїх амбіцій. Музика для вас — це швидкоплинне захоплення чи ви готові йти до кінця?
  2. Потрібно бути готовим пожертвувати. Часом, фінансами, комфортом і розвитком.
  3. У вас має бути достатньо матеріалу. Робіть хороші студійні записи пісень.
  4. Команда має бути зіграною.
  5. Необхідні й кліпи. У вас повинна бути картинка, яка формує ваш стиль і образ.
  6. Коли ви зробили все це, то будьте готові вкладати кошти в рекламу в соцмережах.

Гурт вирізняється з-поміж інших виконавців своєю музикою і має кілька відеоробіт. Кліп на пісню «Змея», яка увійшла до альбому, піднімає проблему токсичних відносин. Це пісня-роздум про те, чи варто тягнути за собою тягар минулого, чи набратися усвідомленості і будувати здорове й гармонійне  сьогодення.

 Альбом гурту можна послухати тут.

Зараз гурт «Пасть Крокодила» бере участь у популярних рок-фестивалях, open air та заряджає своєю музикою тисячну публіку. Це приклад того, як варто йти до здійснення своїх мрій, невпинно працюючи і шукаючи власний шлях. Після карантину вони продовжать презентувати свій альбом у різних містах України. Слухайте та підтримуйте українську музику!

 

Опублікована: 24 березня 2020


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація