«На наші концерти в Старобільську приходять діти моїх однокласників»: Сергій Жадан про «Лінію Маннергейма», Схід і майбутні книги

Автор: Лілія Удоденко, 13 березня, 17:20

Фото: Гурт "Лінія Маннергейма" виступив у Полтаві та дав інтерв'ю ЗМІСТу


У п’ятницю, 6 березня, гурт «Лінія Маннергейма» привіз до Полтави новий альбом «Конфіскат». ЗМІСТ узяв ексклюзивне інтерв’ю у Сергія Жадана, Євгена Турчинова та Олега Каданова. Поспілкувалися про новий альбом, музику, літературні прем’єри Сергія Жадана та експерименти як пошук нового. 

 

З проєктом «Лінія Маннергейма» полтавці ознайомилися минулоріч на фестивалі Meridian Poltava. «Конфіскат» — перша повномасштабна робота «Лінії Маннергейма». До цього альбому увійшли речі з двох попередніх міні-альбомів  — «Де твоя лінія?» та «Бої без правил», а також зовсім свіжі пісні. Гроші на запис музикантам зібрали слухачі після оголошення про краудфандинг у соціальних мережах. Необхідну для запису суму було зібрано всього за кілька годин. Зараз альбом «Конфіскат» можна послухати безкоштовно.

Євген Турчинов, Сергій Жадан і Олег Каданов

 

Сергій Жадан про «Лінію Маннергейма» і не тільки

Сергію, вітаємо В Полтаві. Розкажіть, будь ласка, як Ви знайшли учасників «Лінії» і вирішили створити новий гурт?

 — Познайомилися ми всі дуже давно. Олега я знаю ще з 2000 року. Він тоді був актором театру «Арабеска», у 2001 році вони робили постановку за моїм текстом, вистава мала назву «Мері Крістмас, Джізус Крайст!». Олег там був молодим актором, тоді я запам’ятав його іскрометну акторську гру. У 2006 році ми робили спільний проєкт такий музично-літературний і навіть зіграли кілька концертів в Україні і поза її межами. Женю Турчинова також знаю давно, він якось прийшов до нас новим гітаристом у гурт «Жадан і Собаки». В Олега був гурт «Оркестр Че», але через деякий час він розпався і ми з Євгеном вирішили рятувати друга та створили новий проєкт.

Сергій Жадан. Джерело - life.pravda.com.ua

Як з’явилася назва «Лінія Маннергейма» та що вона означає?

— Гурт так назвав я. Потрібна була якась гарна метафорична і нікому не зрозуміла назва. Щоб всі гадали, а чому «Лінія Маннергейма»? Гадаю, якби назвали, наприклад, «Сонечко», то ніхто б, напевно, і не цікавився.

Стиль гурту називають християнським хіп-хопом та українським роком. Чи так це?

— Насправді це я вигадав таку штуку. Я як діяч культурного фронту давно звик до того, що прес-реліз чи анонс треба написати самому, щоб ніхто нічого не переплутав. Для уваги я й написав, що ми граємо християнський хіп-хоп. Формально це відповідає дійсності, бо в нас справді є елементи хіп-хопу та використання Старого і Нового Заповіту. Пісні піднімають багато питань.

Сергій Жадан на концерті у

 

Про альбом «Конфіскат»

В одному інтерв’ю Ви розповідали, що якось вийшли на вулицю, побачили магазин з вивіскою «Конфіскат» і так обрали назву. Але в альбомі є й пісня «Конфіскат». То що створили першим?

— Спочатку з’явилася назва, а вже потім пісня. Назва доволі містка, вона метафорична і певною мірою характеризує наш час. Час не дуже якісних товарів, виготовлених в Китаї і віджатих державою в приватних підприємців. Така собі метафора того, що відбувається в нашій країні. Вигадав назву, запропонував хлопцям, вони були не проти.

Пісня «Озеро» записана у співпраці з Фаготом. Чому саме так?

—З Фаготом ми хотіли попрацювати дуже давно. Мені подобається і Саша (Фоззі), і Фагот. Сашко співає з нами на диску «Бийся за неї». І ось випала нагода зробити крутий трек із Фаготом. До речі, у нас з ним  попереду буде ще один цікавий проєкт, тому чекайте.

На обкладинці альбому одразу впадає в очі істота, що тримає у руці серце. Хто створив зображення? 

— Обкладинку зробив Мітя Фєнєчкін – художник із Харкова. Він також є другом Олега Каданова. Бачите, ось таке кумівство в колективі. Насправді Мітя нам робив обкладинку до нашого першого і другого синглу, тому й продовжили співпрацю.

Обкладинка альбому

 

Чи важко бути у двох різних музичних проєктах?

— Ні. Іноді репетиція «Жадана і Собак» перетікає в репетицію «Лінії». Олег у нас співав на першому нашому альбомі 2008 року. Знаєте, музичне середовище доволі тісне. Це як гуртожиток: усі одне з одним давно переграли.

Зйомки Вашого першого кліпу на пісню «Лінія Маннергейма» відбувалися на окупованій території, а саме в Станиці Луганській і місті Щастя. Чому знімали там і що хотіли показати цим відео?

— Перш за все ми хотіли показати лінію фронту, яка розділяє різні частини Луганщини, а річка Сіверський Донець є так чи інакше розподілом. На превеликий жаль, сьогодні, якщо ти хочеш показати якусь трагедію, то території дуже легко для цього не надаються. Бо це – підірвані мости, розбиті будинки, перехід Станиці Луганської. Гадаю, що кадри у кліпі дуже промовисті. Ми не використовували це з метою зіграти на хайпі, ні. Для мене Станиця – дуже важливий населений пункт. Ми туди їздимо вже 5 років і завжди допомагаємо. Тема близька особисто мені, тому й хотілося зробити перший кліп там.

  

Про добрі справи на Сході

У Сергія Жадана є власний благодійний фонд. Його мета – допомога у гуманітарній сфері. Мова йде про освітню, культурну та медичну підтримку прифронтових міст. Фонд проводить різні акції та конкурси для дітей. Зараз триває один з них – «Читай-пиши» – конкурс відгуків на україномовні книги. Вибір книги – на смак учасника, але пріоритетними є книжки сучасних українських авторів.

Сергію, розкажіть про конкурс та про людей на Вашій малій Батьківщині.

Зараз триває конкурс дитячих відгуків «Читай-Пиши». Нещодавно ми були у Лисичанську, Старобільську та Сватові. Цього року ми приймаємо й відео-роботи. Діти радо відгукуються, бо для них це можливість проявити себе і показати творчість.

Мої приїзди туди завжди неформальні, щирі і відкриті. Приїхали ми не так давно у село Веселе – це поряд із Старобільськом, хотіли поговорити й концерт дати, але люди перед цим показали нам концерт. Вони співали пісні, читали вірші – це було дуже щиро. Знаєте, там на концерти вже приходять діти моїх однокласників. Але з іншого боку, мені здається, навіть якщо по Полтавщині поїздити, або по іншій області, то реакція в невеликих селах була б така сама. Для мене приїзди на Батьківщину завжди особливі. Це зрозуміло, бо ностальгія, дитинство.

 

Про літературу – чого чекати найближчим часом?

Афіша майбутнього туру Сергія Жадана

 

Сергію, на початку квітня виходять Ваші дві нові книжки – «Список кораблів» і п’єса «Хлібне перемир’я». З презентацією Ви не приїдете до Полтави?

— Так вирішили, тому що я буду в Полтаві на фестивалі Meridian Poltava. Тому зовсім скоро побачимось.

«Список кораблів» –  це перелік тих, хто пішов, але кого не можна забути. Список імен, які супроводжують тебе протягом життя. Список міст, де на тебе завжди чекають. Збірка віршів «Список кораблів» для мене дуже особиста, там багато різних тем, а п’єса «Хлібне перемир’я» – це історія про Луганщину, про те літо 2014 року.

Чи є плани ставити п’єсу в театрах?

— Я не знаю, але дуже на це сподіваюся. Ми вже говорили про це з Харківським і Київським театрами. Ще хочемо зробити радіоп’єсу, себто аудіоп’єсу. Вже домовилися із платформою Abook,  які видають аудіокниги.

29 травня у Харкові буде прем’єра опери «Вишиваний король», до якої Ви написали лібрето. Опера присвячена постаті ерцгерцога Вільгельма фон Габсбург-Лотаринзького, відомого як Василь Вишиваний. Розкажіть про це.

Проєкт доволі своєрідний. Хочеться, щоб він реалізувався, тому що доволі складний, новаторський. Я не знаю в принципі, наскільки до нього готовий наш театр. Але я вірю в успіх. Тут більше питання до глядача: наскільки він готовий до такої постановки. Іноді ми схильні недооцінювати наші можливості та наш потенціал.

Сергій Жадан

 

Ви дуже часто буваєте  у нас. Як Вам Полтава?

— Дуже люблю Полтаву. Знаєте, саме Полтава була першим містом після Луганська, де я побував. Пам’ятаю, я навчався тоді в 4 класі, і нам влаштували екскурсію. Ми відвідали Лубни, Миргород та Полтаву, їздили по гоголівських місцях. Тоді для мене це було дуже приємним враженням. Навіть сьогодні ми їхали до вас через Лубни, і я побачив той самий готель, у якому ми зупинялися, коли я був ще дитиною. Сьогодні сподіваюсь, що люди на концерт прийдуть підготовленими і що вони знають, куди  прийшли.

 

Євген Турчинов: гітарист про вибір на користь музики та експерименти

Гітарист гурту

 

Євгене, коли Ви почали займатися музикою?

— Музикою я займався з дитинства, а взагалі за освітою я інженер лісового господарства. Після того, як закінчив технікум, пішов ще в університет, а потім працював за своїм фахом. Я був навіть інженером з пожежної безпеки в одному лісництві. В університеті я вже знав, що більше люблю музику і весь час ходив грати у маленьку комірчину біля актової зали. Мене завжди можна було там знайти. Тому з часом я ризикнув і обрав музику.

Як Ви опинилися в проєкті?

— Дуже велика кількість спільних знайомих. Я був знайомий з Сергієм та Олегом. Також я граю у гурті «Жадан і Собаки». У нас багато матеріалу, який є концептуально-глибоким і спокійним. Він не підходить до концепції «Жадан і Собаки», тому цей матеріал ми вирішили проявити у іншому форматі. Проєкт «Лінія Маннергейма» виник у 2016 році. Почалося з того, що ми просто вирішили поджемити на книжковому Форумі видавців у Львові. Тоді отримали багато позитивних відгуків від людей. Щодо графіків і репетицій у нас ніколи не виникає труднощів, бо це все одна й та сама тусовка.

Євген Турчинов

 

Який проєкт вам ближчий «Жадан і Собаки» чи «Лінія Маннергейма»?

— Не можу сказати, мені подобаються обидва проєкти. «Жадан і Собаки» — дуже круто для вриву, а «Лінія Маннергейма» вже інакша. Це настільки різні проєкти, хоча автор текстів той самий – Сергій Жадан.

Я вам ще скажу, що граю ще в одному проєкті. Його назва дуже трешова. Гурт «Кроваве забазарево» — це проєкт у стилі брит-поп-шансон та панк. Його соліст Євген Константінич — досить відома людина в Харкові. Зараз йому 51, а на естраді він з 17 років. Увесь час у нього були різні проєкти, а в 50 він вирішив співати панк та матюкатися. Вважаю, експерименти з музикою – це дуже круто.

Ще в одному гурті грали би?

— У майбутньому все може бути. У мене багато друзів-музикантів. Іноді звичайні джеми виростають у щось цікаве і нове. 

Зараз які емоції перед концертом?

— Дуже хвилююся, тому що новий альбом, інша музика, програма складна. Але цікаво, як сприймуть нас люди. Це другий концерт в турі, але хвилювання ніколи не зникає. Дуже багато гітарних партій, тут буду чимало співати навіть, сподіваюся, що люди зрозуміють нашу музику.

 

Олег Каданов: гітарист про творчі пошуки та акторське минуле

Гітарист гурту

 

— З Сергієм я познайомився вже давно. Тоді я був актором у театрі «Арабески». Мені завжди страшенно подобалися вірші Сергія. У ті часи я створив гурт «Оркестр Че», де ми використовували тексти Сергія. Так з’явилися пісні «Час працює на мене», «Це і є життя», ми записали альбом.  Сама концепція гурту була таким собі злиттям музики і театру в одне ціле. Зараз вже цього проєкту немає, але пісні живуть. У «Лінії Маннергейма» я дуже кайфую від музики, текстів і того, що роблю.

Євген розповідав, що поєднує кілька гуртів. Чи є у Вас інші музичні проєкти?

—Про «Оркестр Че» я вже розповів вам. У мене є інший проєкт, який має  назву «Мантри Керуака». Наша пісня була у фільмі «Дике поле» за романом Сергія. Сам проєкт досить дивний і експериментальний, зараз ми працюємо над дебютним альбомом. На ютубі вже є один кліп на пісню «Не я, а той». Зараз мало що можна почути, бо все у процесі створення.

Олег Каданов

Яка пісня в альбомі «Конфіскат» Ваша найулюбленіша?

— Це пісня «Хороший бізнес». Її я виконував і в акустичному варіанті близько 15 років  тому. Ця пісня, до речі, була у театральній виставі Сергія Жадана «Мері Крістмас, Джізус Крайст», де я грав. Музику написали «Люкіс», я взяв за основу їхню гармонію і перший куплет, а потім переробив її так, як відчував. В альбомі «Конфіскат» ви вже чуєте зовсім іншу версію цієї пісні.

 

Як сприйняли музику «Лінії Маннергейма» самі полтавці?

Концерт гурту у

Варто відмітити, що на концерт прийшли дійсно підготовлені люді. Поки чекали на гурт, то жваво обговорювали пісні. Не можна сказати, що Villa Крокодила була повністю заповнена, але це не є головним. Адже прийшли справжні поціновувачі. Слухачі вже так очікували на гурт, що гомоніли та кликали «Лінію Маннергейма». Навіть пісні, що вийшли нещодавно, вже підспівували, а саме пісню «Озеро» про вбиту дівчину. Ну і, звісно, співали один з перших синглів — «Лінія Маннергейма». Багато людей танцювали під сценою. Не залишили байдужими і літературні перформанси Сергія Жадана під музичний супровід. Всі просто затамували подих та слухали справжнє мистецтво. ЗМІСТ запитав у кількох слухачів, як же їм концерт та нові пісні:

«Я слухаю їх музику з самої появи гурту. Крута музика, дуже багато емоцій, зірваний голос, бо я підспівував пісні. Окрема подяка за літературу сьогодні. Признаюся чесно, я дуже очікував на перформанси, бо я бачив минулого року виступ "Лінії Маннергейма" на "Книжковому Арсеналі". Особисто для мене такі перформанси  — це кльово, бо під час концерту я танцював, а коли була література, відпочивав», — говорить Владислав.

Концерт

«З творчістю Сергія Жадана я знайома досить давно.  Тексти пісень досить глибокі та змістовні. Концерт видався дуже емоційним і мені "Лінія Маннергейма" сподобалася набагато більше, ніж драйвові "Жадан і Собаки". Здається, я знайшла свою музику», — ділиться враженнями Віра.

 

Полтавці сприйняли нову музику дуже добре, гурт виходив два рази на «біс». Наприкінці виступу Сергій Жадан подякував полтавцям за теплий прийом та обійняв кожного, хто був поряд із сценою. У людей емоції й обговорення гурту не вщухали і після концерту. А в соціальних мережах люди активно ділилися фото і дякували гурту за щирість.

 

Фото Олександра Сахарова

Опублікована: 13 березня 2020


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація