На перетині бізнесу та ремесла. Історія успіху полтавської бурової компанії «Укрбурсервіс» (ВІДЕО)

Автор: Вікторія Кузурман, 2 липня, 14:37

Фото: 17 років на ринку, більше 400 працівників, понад 60 пробурених сверловин – такий масштаб сьогодні має БК "Укрбурсервіс"


Полтавська компанія з буріння газових та нафтових свердловин є одним із лідерів на ринку України за річними обсягами робіт. Засновник Ігор Стефанишин побудував організацію з нуля. Ми поспілкувалися з ним про значення доброго імені на початку шляху, інвестиції в персонал та в техніку, а також про інновації, які змінили ринок послуг з буріння.

 

 Спадковий буровик

За 17 років підприємство пройшло шлях від інженерно-технічного супроводу сторонніх проєктів до реалізації власних проєктів з буріння свердловин.

Батько Ігоря Стефанишина здобув освіту в галузі нафто- й газовидобування та працював на геологічному підприємстві «Полтавнафтогазгеологія». Там він зробив кар’єру від помбура (помічника бурової – прим.ред.) до начальника експедиції, а згодом і до директора об’єднання.

 «У Радянському Союзі вважалося, що очолювати таке підприємство має не геолог, не механік, не електрик, а саме фаховий буровик. Це зараз на керівні посади призначають людей з освітою менеджерів. А тоді було прийнято, щоб людина, яка збирається очолити підприємство, мала відповідний фах», – розповідає засновник.

«Полтавнафтогазгеологія» проіснувала понад 70 років, проте в часи незалежності України об’єднання почало занепадати: його фінансування було виключно державним. Коли в держбюджеті стало бракувати грошей, підприємство просто ліквідували.

«У дитинстві я не знав конкретно, чим саме буду займатися. Та коли закінчив школу з золотою медаллю, не захотів складати важкі іспити до інших вишів і обрав той, куди міг вступити без іспитів як медаліст», – згадує підприємець, як обрав справу свого життя.

Гостродефіцитною була саме геологічна галузь. Але згодом він полюбив її, бо геологічні явища та процес буріння почали приносити задоволення.

 

 Починали як супервайзери

Майбутній засновник компанії сам пройшов увесь цикл робіт: проєктування, залучення підрядників, організація газовидобутку тощо. Він здобув досвід під час співпраці з польською буровою компанією. Тоді ж виникла ідея створити власне підприємство, що надавало б послуги тим, хто хоче добувати газ, але не знає, як. На початку 2000-х років втілити задум було непросто, адже буріння – процес енергозатратний та складний, вимагає підготовки та фінансових вкладень.

Тож перша (материнська) компанія, створена Ігорем Стефанишиним, була оператором і надавала так звані консультаційні фахові послуги. По суті це були супервайзери, як зарах прийнято називати цей рід занять, які займалися геологічними і технічними проєктами, а також різними підрахунками.

На той момент про власні верстати для буріння не можна було навіть мріяти, настільки вони були дорогими. Тож створили інженерну компанію, що здійснювала інтегроване управління проєктом, тобто виконувала камеральні роботи (складання планів і карт глибин, оформлення звітної документації про виконання промірних робіт – прим. ред.) та вишукувальні, проєктувальні роботи. Їх було простіше виконувати без значних фінансових витрат.

У компанії працювало не більше 10 осіб, але залучали інженерів, підрядників, що могли б бурити. Завдяки цьому виконували замовлення видобувних компаній і потім самі ж несли відповідальність за готовий результат.

 

Проєктний менеджмент до того, як це стало мейнстрімом

На початку 2000-х років буріння відбувалося так: роботу виконували за генпідрядом. Кошторис був дуже складним: містив витрати залежно і від обсягу робіт, і від часу. Урешті-решт було незрозуміло, від чого залежить вартість пробуреної свердловини за генпідрядом. Крім того, використання верстату оплачувалося подобово, і кожна бурова компанія намагалася пробурити якомога швидше, щоб отримати наступне замовлення й зекономити кошти.

Після приблизно року різнопланових проєктних робіт в Ігоря Стефанишина виникла ідея, як можна самостійно організувати процес буріння. Він оформив свій задум у «Концепцію по підходу до буріння для приватного замовника». На той час це було дуже актуально, бо видобувні компанії та інвестори погано розуміли, як саме потрібно бурити свердловини й організовувати цей процес.

«Ми подали просту схему, з якої було чітко зрозуміло, який процес скільки коштує. Ми показали свій відсоток від витрат та бажаний заробіток. Крім того, передбачили бонуси за швидке виконання робіт. Наразі практично всі замовники використовують цей підхід», – пояснює концепцію власник.

Такий підхід був інноваційним і вирішив багато нагальних питань у галузі буріння. Власник БК «Укрбурсервіс» розповідає, що в основу концепції поклав свій досвід роботи в польській компанії, однак поєднав європейський підхід з українськими реаліями.

Це був період первісного накопичення капіталу, тому зазвичай у 2000-х роках серед замовників були банкіри або фінансисти, які отримали інвестиційні кошти. Вони мало розумілися на технічних деталях, але у них були гроші. Тому проста схема розрахунків і пояснень процесу буріння була зручною для клієнтів:

«Ми запропонували контроль коштів, робіт і якості. Наша пропозиція сподобалася замовникам, особливо тим, які не мали уявлення, як організовуються ці роботи. Ми дали зрозумілий підхід – і виявилось, що саме це було потрібне в той час у галузі буріння».

Наразі цей підхід переважає на сучасному ринку буріння. В основі його – управління проєктом через окремі сервіси: на кожне завдання наймається окремий вузькопрофільний підрядник, який є фахівцем з цього виду робіт. Для будь-якого субпідряду можна обрати окремого виконавця, який є лідером ринку у своїй спеціалізації. Завдяки цьому замовник економить гроші та час, бо уникає генпідряду та контролює якість готової роботи. Можна сказати, що «Укрбурсервіс» був піонером такого підходу.

 

На першу свердловину зносили все: від подушок до холодильників

За деякий час підприємство змогло придбати перше обладнання – вживаний буровий верстат «Уралмаш 3Д-76». Бюджетний та простий верстат, куплений у 2003 році, датував початок діяльності «Укрбурсервісу» як самостійної бурової компанії. Наразі є 8 верстатів – уже сучасних, адаптованих під сьогоднішні потреби. Серед них є три високотехнологічних і потужних, що спокійно витримують конкуренцію на ринку послуг буріння.

Один з перших бурових верстатів

Як самостійний підрядник компанія «Укрбурсервіс» пробурила перші свердловини в Харківській області для підприємства «Енерго–95». Це Мар’їнське родовище.

«Я добре пам’ятаю цю свердловину. Щоб запустити верстат, моя команда несла на бурову все необхідне – починаючи від подушок та ковдр для спального містечка і закінчуючи чайниками та холодильниками. Бо тоді ще не було достатньо коштів, щоб усе це закупити», – пригадує буріння першої свердловини власник підприємства.

 

Як знайти інвестора? Добре ім’я та перші складнощі

Складність, з якою зіткнулася компанія на етапі становлення, – це перший підряд. Власник «Укрбурсервіс» дотримувався батькових рекомендацій: як показав час, вони були дуже доцільними. У Стефанишина-старшого була хороша репутація, тому замовники дивилися на власника новоствореної компанії приязно. Ім’я батька на початку діяльності допомогло знайти перших клієнтів і не підвести їх.

«Коли вже є перша добре виконана робота, легше працювати з наступними замовленнями. Інші проблеми – технічні, матеріальні, людські – вирішувати простіше. Я починав зі своїми соратниками, однодумцями, і в розв’язанні цих проблем вони мені допомагали», – пригадує засновник.

Однак для збільшення обсягів роботи імені батька було мало. Потрібно було працювати на власне ім’я і репутацію. У компанії для цього відразу обрали орієнтир на якість, чесність та швидкість.

Крім співпраці з замовником, виникали й інші проблеми, згадує власник. Проте поточні складнощі вирішувалися набагато простіше. Одне з проблемних питань на початку – це брак фінансів для закупівлі обладнання. Неможливо заробити за одне виконане замовлення стільки коштів, щоб купити власний верстат і вкластися в модернізацію справи. З кожного реалізованого проєкту в компанії отримували дохід і вкладали його у наступний. Саме так згодом вдалося інвестувати у верстати для буріння.

Коли бракувало коштів для закупівлі, шукали варіанти додаткового залучення коштів, наприклад, позики в банку. Це була окрема тема, над якою варто було працювати. У банку дивилися на кредитну історію підприємства, його фінансову спроможність, здобутки, реалізовані замовлення, а також перевіряли звітні документи, прозорість компанії тощо.

«Банку невигідно співпрацювати з компанією, що має заборгованості зі сплати податків або, наприклад, негаразди в бухобліку. Ми з першого дня взяли курс на абсолютно прозору бухгалтерію. Тому нас нормально сприймали в банках. Завдяки цьому до нас добре ставилися і замовники», – говорить Ігор Стефанишин.

Керівник БК «Укрбурсервіс» вважає, що законослухняна компанія має в рази більше перспектив для розвитку, ніж та, що починає з прихованих схем та несплати податків.

Інфографіка ЗМІСТу

Іноді в компанії використовували допомогу від замовників, які настільки довіряли після добросовісно виконаних замовлень, що платили хороший аванс. Ці кошти додатково інвестували в закупівлю необхідного оснащення чи обладнання. Наприклад, такою довірливою була співпраця між буровою компанією та замовником – групою компаній «ГеоАльянс». Клієнт дав хороший завдаток, а «Укрбурсервіс» використав ці кошти для закупівлі обладнання, яке згодом уперше використали на тому ж об’єкті «ГеоАльянс».

На початку 2000-х років, як тільки постав ринок буріння, ця галузь була досить прибутковою, особливо для компаній, що виконували роботу якісно та вчасно.

Відкриття свердловини, замовленої групою компаній

 

Оновлення техніки й навчання в Румунії: не шукаємо людей на стороні

Купівля нового обладнання підприємству давалася нелегко, бо кредитні кошти були дорогими. Тому період модернізації був тривалим та непростим.

«Сильний прогрес у компанії відбувся за останні 5 років. Перші 10 років ми набирали оберти, а прискорений ривок зробили приблизно після 2010 року», – розповів власник.

Прорив відбувся завдяки тому, що в 2009 році компанія купила новий буровий верстат з більшою потужністю. Це сучасний канадський NOV-Dreco 2000 HP DC на постійному струмі з верхнім приводом (top drive) і дизель-генерацією. (верхній привід – багатофункціональна система подачі бурових труб із дистанційним управлінням для автоматичної та більш точної орієнтації; дизель-генерація – дизельна енергетична установка з електричними генераторами – прим.ред.).

«Ми самостійно контактували з канадськими виробниками і були першими в Україні, в кого з’явилось таке обладнання», – говорить керівник «Укрбурсервісу».

Проте після закупівлі потужного верстата виникла проблема – відсутність спеціалістів, які б могли працювати з таким високотехнологічним обладнанням. Новий верстат, на відміну від старих «Уралмашів», мав електроніку та комп’ютерне управління. Без спеціальних знань керувати ним було неможливо. Навчити працювати з верстатом могли тільки закордонні спеціалісти. Тоді ж компанія зробила акцент на підготовці та навчанні власних кадрів, щоб не залучати сторонніх людей, а дати можливість своїм працівникам проявити себе.

Оператор бурової керує верстатом під час буріння свердловини на Кубашівській площі під Котельвою

Ігор Стефанишин набрав першу команду молодих фахівців, готових навчатися управління новим верстатом. Ці 30 осіб поїхали до найближчого навчального центру в Румунії на спеціалізовані курси.  Працівники «Укрбурсервісу» освоїли роботу з верхнім приводом, превенторами та іншим високотехнологічним буровим обладнанням. Надалі вони навчали інших членів команди та формували наступні бурові бригади. Більшість із цих фахівців досі працюють у компанії і продовжують навчати нових працівників.

«Вважаю, що міцність нашої співпраці з командою саме в тому, що я не шукаю нових кращих спеціалістів десь на стороні. У мене жодного дня на буровій не працювали іноземці, я завжди робив ставку на наших людей», – пояснює свою позицію керівник «Укрбурсервісу».

 Начальник бурової та оператор на об'єкті в Лохвицькому районі

 

Сучасний тренд – вузька спеціалізація

Підприємець вважає, що кожен має займатися своєю справою. Так, буровики повинні бурити, тобто надавати спеціалізоване обладнання, інструменти та навчених людей. Досліджувати технології буріння – це завдання інших супутніх сервісів.  

Загалом до буріння свердловини залучається близько 30 служб. Сам процес буріння – базова послуга. Є ще геофізичні дослідження, послуги з цементування обсадних колон, надання бурових розчинів та багато інших. Усе це – окремі сервіси, кожен з яких має свій напрям та вузьку спеціалізацію.

Коли ринок буріння тільки формувався, державні бурові компанії брали на себе весь перелік подібних робіт, тобто намагалися стати універсальними. Але сучасний тренд у галузі буріння – бути досвідченим фахівцем у вузькому сегменті й надавати окремі сервісні послуги.

Базова спеціалізація «Укрбурсервісу» – використання потужностей бурового обладнання, технічне обслуговування та ремонти, підтримання техніки в гарному робочому стані, надання фахівців для буріння.

Подібний тренд у галузі буріння спричинив поширення замовлень з подобовою ставкою. Тому в компанії сконцентрувалися на потужності обладнання, кваліфікації персоналу та технологічному рівні виробництва. Це дозволило виконувати роботу якісніше і швидше. Замовники ж самостійно моделювали свердловину і планували бюджет. Завдяки цьому терміни буріння глибоких свердловин скоротилися у 2–3 рази.

Саме канадський верстат дозволив компанії отримати перші замовлення з подобовою ставкою – більш прогресивною, ніж популярна в Україні «під ключ».

Інфографіка ЗМІСТу

 

Потужності компанії: на 6000 метрів під землю – не проблема

У 2015 році купили новий верстат Discovery SL2500-FC-W-650T. Це бурова потужна установка з частотним регулюванням та вантажністю 650 тонн. Для порівняння: верстати «Уралмаш» мали вантажність 350 тонн. Новий верстат виготовила на замовлення «Укрбурсервісу» українська компанія Discovery Drilling Equipment.

Потужніший верстат дозволив ставити нові рекорди в бурінні. Так, свердловину Кошевойського родовища Миргородського району бурили не більше 4 місяців. Глибина свердловини є рекордною – близько 6200 метрів. Повний цикл робіт становив близько 8 місяців. Замовник – ТОВ «Східний геологічний союз» – уже постачає природний газ на ринок.

Інфографіка ЗМІСТу

Наразі в компанії «Укрбурсервіс» використовують верстати двох типів:

  • Пострадянського – «Уралмаш 3Д-76» та «Уралмаш 4Е-76» (усього 5 верстатів). Ці моделі вважаються застарілими, проте «Укрбурсервіс» їх модернізував: удосконалив конструкцію, оновив помпи й систему очищення тощо. Завдяки цьому потужність верстатів зросла. Наразі їх використовують для буріння свердловин до 5 тисяч метрів.
  • Сучасного – 3 верстати з верхнім приводом, регулювальними помпами та багатьма іншими вдосконаленнями. Вони розраховані на буріння свердловин глибиною понад 5–6 тисяч метрів. Вартість подібних верстатів  – від 12 до 20 млн доларів. Сьогодні в Україні, за словами Ігоря Стефанишина, є близько 30 одиниць такої техніки.

 Компанія виконує широкий спектр робіт, пов’язаних із бурінням:

  • будівництво та ремонтні роботи нафтових та газових свердловин;
  • геологічний аналіз та планування поетапної роботи;
  • розробка проєктно-кошторисної документації;
  • подальша реалізація проєкту з використанням сучасного обладнання / бурових верстатів.
  • виконання робіт «під ключ» тощо.

В «Укрбурсервісі» не зупиняються на досягнутому і керуються перевіреним принципом: зароблені кошти вкладають у модернізацію та закупівлю нового обладнання. Це дозволяє і надалі швидше виконувати замовлення, дотримуючись високих показників якості роботи.

Сучасний буровий верстат Discovery під час буріння свердловини в Лохвицькому районі

 

Робота під час кризи й карантину

Як і більшість підприємств, компанія пережила напружені та нелегкі часи у зв’язку з епідемією COVID–19, карантинними обмеженнями та економічною кризою. Проте, як зазначив власник, у нафтогазовидобувній галузі спостерігаються й інші явища кризового характеру, що навесні 2020 року спричинили падіння цін на нафту. Ознаки економічного спаду, на його думку, з’явилися ще 2019 року.

Протягом березня-квітня 2020 року попит на нафту знизився на 20–30 %, але потреба залишилася. Компанія «Укрбурсервіс» продовжувала працювати, хоча обсяги робіт значно зменшилися.

Стефанишин розповів, що спершу доклали всіх зусиль, щоб захистити співробітників: забезпечили колектив масками, рукавичками та антисептичними засобами, пояснювали персоналу правила безпечної роботи. Офісні працівники майже повністю були переведені на дистанційну роботу. Бурові ж об’єкти працювали в нормальному режимі, адже вони знаходяться за межами міста.

«Я вважаю, що цінність усіх власників бізнесу – це наші люди, наші працівники. Це ті, хто допомагав нам будувати бізнес. Саме ці люди й допоможуть нам відновитися після кризи. І наше зобов’язання перед ними – створити такі умови, щоб вони постраждали найменше», – говорить підприємець.

Компанія забезпечила транспортне перевезення працівників. Власник розповідає, що впродовж карантину дотримувалися всіх карантинних вимог: спочатку возили по 10 осіб в автобусі, потім, коли з’явився відповідний дозвіл, перевозили 50% від кількості місць. Усі свої дії щодо перевезення працівників погоджували з відповідними державними органами. Компанія докладала зусиль, щоб максимально адаптуватися до нового формату роботи і виконати домовленості перед замовниками та співробітниками.

 

Висновки

Ігор Стефанишин зазначає, що для БК «Укрбурсервіс» протягом 17 років орієнтирами були добре ставлення до команди, якість роботи та швидкість виконання замовлень. Під час останньої розмови «Укрбурсервіс» завершував буріння чергової свердловини на Кубашівській площі неподалік Котельви. Планували завершити буріння ще в березні, та карантин втрутився і змінив плани підприємця.

Попри все, після кожного виконаного замовлення компанія продовжує інвестувати зароблені кошти в нове обладнання. Тож її сьогоднішні результати – це наслідок тривалого процесу модернізації. Незважаючи на карантин, який став перевіркою компанії на міцність та витривалість, команда в повному складі продовжує працювати, адаптуючи плани та задуми під нові обставини. 

Обкладинка Романа Желізняка

Фото Івана Козаченка

Над відео працювали Аліна Красільнікова та Іван Козаченко

Цей матеріал випущено в рамках партнерства з Полтавською асоціацією бізнесу

 

Опублікована: 2 липня 2020


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація